Ухвала від 22.05.2024 по справі 922/496/24

УХВАЛА

22 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/496/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Чумак Ю. Я.,

перевіривши матеріали касаційної скарги MECMAR SOCIETA PER AZIONI

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.03.2024 (суддя Калантай М. В.)

і постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 (головуючий суддя Лакіза В. В., судді Бородіна Л. І., Здоровко Л. М.)

у справі № 922/496/24

за позовом MECMAR SOCIETA PER AZIONI

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестторгресурс", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка", 4) Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" і 6) фізичної особи-підприємця Черняка Олега Євгеновича

про визнання недійсними договорів, скасування рішень державного реєстратора, повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

MECMAR SOCIETA PER AZIONI звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестторгресурс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка", Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" та фізичної особи-підприємця Черняка Олега Євгеновича з позовом, в якому просило суд: 1) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22.09.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестторгресурс", за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб" передає у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестторгресурс" нежитлові будівлі, посвідчений Пугачовою І. В., приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області, зареєстрований в реєстрі за № 1859; 2) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 29.09.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестторгресурс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка", за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестторгресурс" передає у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" нежитлові будівлі, посвідчений Пугачовою І. В., приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області, зареєстрований в реєстрі за № 1899; 3) визнати недійсним договір № 7/36/31012013-2 іпотеки нерухомого майна від 23.12.2016, укладений між Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка", посвідчений Слоневською Д. В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 366, в частині передання Товариством з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" в іпотеку Публічному акціонерному товариству "БМ Банк" нежитлових будівель; 4) визнати недійсним договір від 18.10.2019 про відступлення прав за договором № 7/36/31012013-2 іпотеки нерухомого майна, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д. В. 23.12.2016 за реєстровим № 366, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" та Акціонерним товариством "ВТБ Банк", за яким Акціонерне товариство "ВТБ Банк" відступає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" набуває прав первісного іпотекодержателя згідно з договором № 7/36/31012013-2 іпотеки нерухомого майна, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д. В. 23.12.2016 за реєстровим № 366, укладеним між Акціонерним товариством "БМ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка", посвідчений Деделюк С. Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 3249, в частині предметів іпотеки нежитлових будівель; 5) скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Пугачової І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49804085 від 22.11.2019, яким вирішено провести державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" права власності на нежитлову будівлю; 6) скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Пугачової І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49804532 від 22.11.2019, яким вирішено провести державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" права власності на нежитлову будівлю; 7) скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Пугачової І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49804829 від 22.11.2019, яким вирішено провести державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" права власності на нежитлову будівлю; 8) визнати недійсним договір іпотеки нерухомого майна від 15.12.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" та фізичної особи-підприємця Черняка Олега Євгеновича, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" передає в іпотеку фізичній особі-підприємцю Черняку Олегу Євгеновичу нерухоме майно, посвідчений Пугачовою І. В., приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області, зареєстрований в реєстрі за № 2424, в частині передання в іпотеку нежитлових будівель; 9) повернути у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб" нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі.

22.01.2024 ухвалою Господарського суду Харківської області позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки, а саме, вказано на необхідність визначити правильну адресу місцезнаходження третього відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка") згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також надати докази сплати судового збору в розмірі 71 675,62 грн.

06.03.2024 ухвалою Господарського суду Харківської області, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2024, позовну заяву MECMAR SOCIETA PER AZIONI у справі № 922/496/24 повернуто заявникові.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, а тому вона підлягає поверненню на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України

Суди попередніх інстанцій зазначили, що оскільки ціна позову визначається з урахуванням вартості майна, щодо якого позивачем у позові заявлено вимогу про його повернення/витребування, а судовий збір за майновими вимогами сплачується в розмірі 1,5 % від ціни позову, позивач повинен був сплатити судовий збір, зокрема, і як за вимогу майнового характеру. Проте позивач не виконав вимоги ухвали в частині сплати (доплати) судового збору у відповідному розмірі.

02.05.2024 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.03.2024 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі № 922/496/24.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 03.05.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Чумак Ю. Я.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права. Крім того, у касаційній скарзі скаржник зазначив про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду.

У свої касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень статті 163 Господарського процесуального кодексу України і статті 4 Закону України "Про судовий збір", наголошує, що його вимога про повернення у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб" нерухомого майна, а саме нежитлові будівлі не є майновою вимогою, оскільки позивач не порушує питання про отримання (набуття) на свою користь будь-якого майнового (матеріального) блага, а фактично порушує питання про рух майна від одного відповідача до іншого відповідача, що на структуру власності (майнових прав) самого позивача жодним чином не вплине.

А тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно повернув йому позовну заяву, а суд апеляційної інстанції помилково залишив її без змін.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.03.2024 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі № 922/496/24 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

У преамбулі цього Закону зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1 - 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач в своїй апеляційній скарзі стверджуючи, що вимога про повернення нерухомого майна, це вимога, яка спрямована на потенційну можливість задовольнити свої кредиторські вимоги в майбутньому за рахунок спірного майна (повністю або частково), не підлягає вартісній оцінці та належить до вимог немайнового характеру.

Проте, суд апеляційної інстанції, залишаючи ухвалу місцевого господарського суду без змін, з посиланням на практику Верховного Суду зазначив, що судовий збір за подання позовної заяви з вимогою про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.

Також, суди попередніх інстанцій зазначили, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Як зазначено вище, вимога MECMAR SOCIETA PER AZIONI про повернення нерухомого майна має вартісне вираження, що прямо свідчить про її майновий характер.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

У випадках, коли предметом позову є зобов`язання повернути нерухоме майно внаслідок визнання недійсним правочину, за яким було набуте відповідне право власності, позовна вимога про зобов`язання його повернення у даному випадку має майновий характер, оскільки вирішення спору з урахування інших позовних вимог вплине на склад майна сторін спору та змінить власника майна.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 918/569/20.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що з урахуванням системного тлумачення норм права законодавець не ставить визначення майнового чи немайнового характеру спору в залежність від суб`єкта звернення з відповідним позовом, оскільки відповідне розмежування відбувається за наявності/відсутності вартісної оцінки предмета заявлених вимог.

Суди попередніх інстанцій встановили, що вартість майна, яке позивач просить повернути у власність відповідача 1 становить 6 174 835,30 грн, а отже позивач мав сплатити за цю вимогу судовий збір за ставкою майнового характеру.

Суди попередніх інстанцій встановили, що станом на дату повернення позовної заяви позивачеві, MECMAR SOCIETA PER AZIONI не усунуло недоліки в повному розмірі, а саме в частині сплати (доплати) судового збору за майнову вимогу у розмірі 71 675,62 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

У відповідності до частин шостої і сьомої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду, суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Суд апеляційної інстанції встановив, що з огляду на те, що станом на останній день подання доказів доплати судового збору за подання позовної заяви, який сплив 04.03.2024 (з урахуванням вихідних днів), позивачем не було усунуто недоліки в частині сплати (доплати) судового збору за майнову вимогу, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про повернення позовної заяви заявнику на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду відхиляються колегією суддів, оскільки такі висновки зроблені Верховним Судом з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній конкретній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.

Крім того, місцевий господарський суд щодо посилань позивача на постанову Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19 вже зазначав, що вона не є релевантною до даних правовідносин, оскільки у ній як немайнові вимоги було визнано позовні вимоги про зобов`язання банку відобразити на рахунках його бухгалтерського обліку та внести зміни до його ліквідаційної маси шляхом включення до ліквідаційної маси банку майна (активів) у виді дебіторської заборгованості та/або прав вимоги відшкодування спричинених банку збитків, завданих незаконним перерахуванням грошових коштів з рахунків банку, а саме дебіторської заборгованості та/або прав вимоги відшкодування спричинених збитків у загальній сумі 317 942 382,68 грн як безпідставно перерахованих банком. При цьому Верховний Суд зазначив, що вимоги у справі № 910/16651/19 про зобов`язання відповідачів вчинити певні дії свідчать про їх немайновий характер.

Відповідно частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою MECMAR SOCIETA PER AZIONI на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.03.2024 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі № 922/496/24 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права (зокрема, статті 163, частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір") судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, 287, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою MECMAR SOCIETA PER AZIONI на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.03.2024 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі № 922/496/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

Ю. Я. Чумак