УХВАЛА
23 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 675/401/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро"
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2024
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024
у справі за позовом Заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави
до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Ізяславської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про витребування земельної ділянки, скасування реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
09.05.2024 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі № 675/401/20.
За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (стаття 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 становить 2 684,00 грн.
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при подачі до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування (повернення) визначається вартістю майна (пункт 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України).
Предметом позову у цій справі є витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки та державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2024, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024, зазначені позовні вимоги задоволено повністю вирішено:
- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" на користь Ізяславської міської ради Хмельницької області земельну ділянку, загальною площею 1,9887га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населених пунктів на території Ізяславської міської ради Шепетівського району, Хмельницької області, у координатах, межах та конфігурації, що була передана у власність ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-17168-СГ від 22 серпня 2017 року, кадастровий номер 6822184200:05:005:0222;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку, кадастровий номер 6822184200:05:005:0253, припинивши право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" на цю земельну ділянку.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати зазначені рішення та постанову судів попередніх інстанцій у цій справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
Тобто, зараз оскаржуються скаржником 2 вимоги не майнового характеру, тому судовий збір за зазначені вимоги не майнового характеру необхідно сплатити у сумі 10 736,00 грн (2 684,00 грн х 2 х 200/100). Та вимога майнового характеру (про витребування земельної ділянки).
Однак, оскільки скаржник касаційну скаргу у цій справі подав через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", то за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у сумі 8 588,80 грн (10 736,00 грн х 0,8).
Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро", оскаржуючи до Верховного Суду рішення та постанову судів попередніх інстанцій, долучено до касаційної скарги платіжну інструкцію від 07.05.2024 № 322 про сплату судового збору у сумі 6 726,40 грн.
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" звернулося з касаційною скаргою безпосередньо до Верховного Суду згідно з статтею 289 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, а отже, за відсутності відомостей у касаційній скарзі та судових рішеннях щодо визначення вартості спірного майна, Верховний Суд не може перевірити розрахунок розміру судового збору за подання відповідної касаційної скарги (за вимогу майнового характеру), виходячи з пункту 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України.
Ураховуючи зазначене, скаржник повинен надати докази на підтвердження вартості спірного майна та у разі необхідності доплатити судовий збір за подання касаційної скарги за майнову вимогу з урахуванням вартості спірного майна (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), та надати докази сплати судового збору за 2 вимоги не майнового характеру у розмірі 10 736,00 грн, за наведеними нижче реквізитами:
-Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
-Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
-Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
-Код банку отримувача (МФО): 899998
-Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN):
UA288999980313151207000026007
-Код класифікації доходів бюджету: 22030102
-Судовий збір (Верховний Суд, 055)
-Призначення платежу: *;101.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок визначити у касаційній скарзі конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" у касаційній скарзі хоча і зазначає про неправильне застосування норм матеріального права, проте не вказує підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання доказів на підтвердження вартості спірного майна за вимоги майнового характеру (витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки) та у разі необхідності надати докази про сплату (доплату) судового збору з визначеної вартості спірного майна за вимогу майнового характеру та надати докази сплати судового збору за вимоги не майнового характеру у розмірі 8 588,80 грн.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі № 675/401/20 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Б. Дроботова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119227408 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Дроботова Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні