Постанова

від 13.08.2024 по справі 675/401/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 675/401/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

за участю представників:

позивача (прокуратури)- Шапка І. М.,

відповідача - Лозюк С. Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 (судді: Олексюк Г. Є. - головуючий, Мельник О. В., Петухов М. Г.) та рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2024 (суддя Муха М. Є.) у справі

у справі за позовом Заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави

до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Ізяславської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про витребування земельної ділянки, скасування реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У лютому 2020 року заступник керівника Шепетівської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" (далі - ТОВ Компанія "Укрелітагро"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області (далі - Ізяславська міська рада) про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.08.2017 № 22-17168-СГ, витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки і державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

1.2. Прокурор обґрунтовуючи позовні вимоги вказував на те, що відповідно до розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації від 25.05.2004 № 151 громадянка ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,6000 га, кадастровий номер 6822180700:03:010:0021, що розташована на території Білогородської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Водночас, наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.08.2017 № 22-17168-СГ було затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 1,9887 га, кадастровий номер 6822184500:05:005:0222, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Мислятинської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Право власності на земельну ділянку площею 1,9887 га, кадастровий номер 6822184500:05:005:0222, зареєстровано 18.01.2018.

16.03.2018 ОСОБА_1 згідно з договором купівлі-продажу відчужила ТОВ Компанія "Укрелітагро" земельну ділянку кадастровий номер 6822184500:05:005:0222, яка у подальшому увійшла до складу новоутвореної земельної ділянки, кадастровий номер 6822184200:05:005:0253, площею 33,8086 га, право власності на яку зареєстровано за ТОВ Компанія "Укрелітагро".

Звертаючись з позовом до Ізяславського районного суду Хмельницької області прокурор наголошував на тому, що ОСОБА_1 при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не повідомила про те, що раніше вже використала право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства і незаконно набула у власність земельну ділянку, кадастровий номер 6822184500:05:005:0222.

Отже, ТОВ Компанія "Укрелітагро" придбала вказану земельну ділянку в особи, яка не мала права її отримувати та відчужувати, а спірна земельна ділянка вибула із державної власності внаслідок незаконних дій та має бути витребувана.

1.3. Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01.09.2022 позов прокурора задоволено частково, а саме витребувано у ТОВ Компанія "Укрелітагро" на користь Ізяславської міської ради земельну ділянку загальною площею 1,9887 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населених пунктів на території Ізяславської міської ради, у координатах, межах та конфігурації, що була передана у власність ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.08.2017 № 22-17168-СГ, якій присвоєно кадастровий номер 6822184200:05:005:0222. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку, кадастровий номер 6822184200:05:005:0253, припинено право власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку. Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 6822184200:05:005:0253. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

1.4. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 31.07.2023 рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01.09.2022 в частині задоволення позовних вимог про витребування у ТОВ Компанія "Укрелітагро" на користь Ізяславської міської ради земельної ділянки, загальною площею 1,9887 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населених пунктів на території Ізяславської міської ради, у координатах, межах та конфігурації, що була передана у власність ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.08.2017 № 22-17168-СГ, якій присвоювався кадастровий номер 6822184200:05:005:0222; в частині скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державної реєстрації права власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку, кадастровий номер 6822184200:05:005:0253, припинивши право власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку скасовано, провадження в зазначеній частині позовних вимог закрито. Повідомлено заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури, що розгляд справи у вказаній частині позовних вимог віднесений до юрисдикції господарського суду. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

1.5. Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23.08.2023 частково задоволено заяву Шепетівської окружної прокуратури про направлення справи за встановленою юрисдикцією, передано справу № 675/401/20 в частині позовних вимог Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ТОВ Компанія "Укрелітагро", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ізяславська міська рада Шепетівського району Хмельницької області, про витребування у ТОВ Компанія "Укрелітагро" на користь Ізяславської міської ради земельної ділянки, загальною площею 1,9887 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населених пунктів на території Ізяславської міської ради, у координатах, межах та конфігурації, що була передана у власність ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-17168-СГ від 22.08.2017, якій присвоювався кадастровий номер 6822184200:05:005:0222; про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державної реєстрації права власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку, кадастровий номер 6822184200:05:005:0253, припинивши право власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку - до Господарського суду Хмельницької області, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи в цій частині вимог.

1.6. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.09.2023 прийнято до провадження справу № 675/401/20 в частині вказаних позовних вимог. В ухвалі визначено учасників справи: Шепетівська місцева прокуратура в інтересах держави (позивач); ТОВ Компанія "Укрелітагро" (відповідач); Ізяславська міська рада (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача).

1.7. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2023 за клопотанням ТОВ Компанія "Укрелітагро" залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

1.8. ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області просило ухвалити рішення про витребування у ТОВ Компанія "Укрелітагро" на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку, площею 1,9887 га, розташовану за межами населених пунктів Мислятинської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу від 22.08.2017 № 22-17168-СГ Похилій Н. Ф., а у задоволенні позовних вимог про скасування та поновлення записів у Поземельній книзі відмовити.

1.9. ТОВ Компанія "Укрелітагро" у відзиві на позовну заяву вказувало на те, що звертаючись з позовом до суду прокурор вказував на відсутність органу, який міг би захистити інтереси держави в даних правовідносинах, що не відповідає фактичним обставинам, оскільки територіальний орган Держгеокадастру, яким є ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, має законодавчо встановлене право на звернення до суду у сфері розпорядженнями земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності та здійснення державного нагляду у сфері землеустрою. Отже, прокурор помилково визначив себе позивачем та вказав про відсутність уповноваженого органу.

ТОВ Компанія "Укрелітагро" подало також заяву про застосування строку позовної давності, в якій з посиланням на статтю 267 Цивільного кодексу України просило відмовити у її задоволенні.

Також, ТОВ Компанія "Укрелітагро" подало клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, вказуючи на те, що системний аналіз змісту частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача у судове засідання є залишення позову без розгляду, у зв`язку із неодноразовою неявкою прокурора у судові засідання в Ізяславський районний суд, що підтверджується наданими судом довідками від 24.04.2020.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024, позов задоволено. Витребувано у ТОВ Компанія "Укрелітагро" на користь Ізяславської міської ради земельну ділянку, загальною площею 1,9887 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населених пунктів на території Ізяславської міської ради, у координатах, межах та конфігурації, що була передана у власність ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.08.2017 № 22-17168-СГ, кадастровий номер 6822184200:05:005:0222. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку, кадастровий номер 6822184200:05:005:0253, припинивши право власності відповідача на земельну ділянку.

2.2. Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 незаконно заволоділа земельною ділянкою кадастровий номер 6822184200:05:005:0222, оскільки, на час її отримання, вона вже скористалася своїм правом на безоплатне отримання у власність землі для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі, що стверджується матеріалами справи. Отже, земельна ділянка, яка є предметом спору вибула із власності держави шляхом незаконної приватизації ОСОБА_1 , яка в порушення вимог закону раніше реалізувала своє право безкоштовної приватизації, а тому власник з дотриманням положень статей 387 та 388 Цивільного кодексу України може витребувати земельну ділянку.

Щодо вимог прокурора про скасування в державному реєстрі права власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку кадастровий номер 6822184200:05:005:0253, припинивши право власності відповідача на земельну ділянку, суди зазначили, що внаслідок включення спірної земельної ділянки площею 1,9887 га, кадастровий номер 6822184200:05:005:0222 до об`єднаної земельної ділянки кадастровий номер 6822184200:05:005:0253, скасовано державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6822184200:05:005:0222 у Державному земельному кадастрі та внесено відповідні записи про державну реєстрацію об`єднаної земельної ділянки кадастровий номер 6822184200:05:005:0253 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного земельного кадастру.

Суди виходили з того, що з наведеного вбачається, що повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) шляхом задоволення позовної вимоги про витребування майна в повній мірі не відбувається з огляду на те, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 6822184200:05:005:0222 втратила статус об`єкта цивільних прав, тому рішення суду про витребування майна не є підставою для здійснення реєстратором відповідних дій щодо проставлення відмітки про скасування державної реєстрації прав і відкриття закритого розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи, оскільки за відповідачем зареєстровано право не на витребувану спірну земельну ділянку, а на новоутворену земельну ділянку, що не відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника земельної ділянки.

Суди встановили також, що у цьому випадку прокурором не пропущено строк позовної давності.

Також суди попередніх інстанцій вказали на підтвердження прокурором підстав для представництва прокурором інтересів держави в цьому випадку.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2024 та постаново Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, вказуючи на таке.

Скаржник зазначає, що прокурор не довів, що спірна земельна ділянка станом на 22.08.2017 перебувала в державній або в комунальній власності Ізяславської міської ради, у той час як земельна ділянка не перебувала жодного дня у державній формі власності, оскільки відноситься до колективної форми власності відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю, яка розташована за межами населених пунктів Мислятинської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, виданого КСП "Мир", серія ХМ № 26, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю від 20.10.1995, про що свідчить лист ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 01.09.2020 № 29-22-0.25-151/101-20, наданий у відповідь на адвокатський запит представника скаржника.

Державний акт на землю не припиняв свою чинність, додатковим підтвердженням цього є рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі № 560/2663/20.

Заявник касаційної скарги вказує на те, що відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 14/5026/1020/2011 зазначено, що у спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно.

Тому для правильного вирішення спору суд першої інстанції мав з`ясувати та перевірити передусім правові підстави, відповідно до яких виникло та існує речове право на майно у позивача; факт наявності майна у незаконному володінні відповідача; факт відсутності у відповідача правових підстав для володіння майном; факт добросовісного (недобросовісного) володіння чужим майном.

Також у постанові від 22.02.2023 у справі № 947/10174/21 Верховний Суд у справі вказав на те, що можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність, насамперед, від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 Цивільного кодексу України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц), а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20)).

Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном.

ТОВ Компанія "Укрелітагро" є добросовісним набувачем вищевказаного нерухомого майна.

При цьому скаржник вказує на те, що ОСОБА_1 проявила своє бажання щодо збільшення вже отриманої площею 0,60 га до передбачених статтею 121 Земельного кодексу України - до 2,0 га. Але, по даному факту апеляційний суд не дав належної правової оцінки і припустився прийняти помилкове рішення.

3.1.2. Скаржник зазначає, що ним було подано заяву про застосування строку позовної давності, в якій вказано, що з моменту коли прокурору стало відомо про порушене право держави і до дати прийняття до провадження Господарським судом Хмельницької області справи № 675/401/20 пройшло понад три роки.

Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що строк позовної давності не пропущено та не враховано, що прокурором не наведено обґрунтувань підстав пропуску 3-х річного загального строку позовної давності.

3.1.3. Заявник касаційної скарги вважає, що звертаючись до суду прокурор повинен був обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною 2 або частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Проте позовна заява виконувача обов`язків керівника Шепетівської окружної прокуратури Хмельницької області, який визначив себе позивачем у справі, вказаним вимогам не відповідає.

3.1.4. Скаржник зазначає, що прокурор звертаючись з позовом до Ізяславського районного суду Хмельницької області у позовній заяві визначив відповідачами: ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ТОВ Компанія "Укрелітагро" та ОСОБА_1 .

Посилаючись на положення статей 47, 48 Господарського процесуального кодексу України, скаржник звернув увагу на те, що у матеріалах даної справи відсутнє будь-яке клопотання прокурора щодо зміни складу відповідачів, а отже ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області є належними відповідачами у цій справі.

При цьому згідно з письмовою інформацією наданої Ізяславською міською радою до господарського суду у даній справі в січні 2024 року, стало відомо, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим представником ТОВ Компанія "Укрелітагро" керуючись пунктом 1 частини 1 статті 227, пункту 1 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, подано клопотання про зупинення провадження у справі № 675/401/20 до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

Однак, судом першої інстанції у даному клопотанні було відмовлено, а судом апеляційної інстанції не взято до уваги.

3.1.5. Також, на думку скаржника, судами безпідставно відмовлено у клопотанні представника ТОВ Компанія "Укрелітагро" про залишення позову прокурора без розгляду , оскільки мало місце 5 неявок прокурора, як самостійного позивача в судові засідання Ізяславського районного суду Хмельницької області і прокурором не подано до суду заяви (клопотання) про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи.

3.1.6. Заявник касаційної скарги з посиланням на положення статей 84 та 170 Господарського процесуального кодексу України вказував на те, що судом прийняти документи, надані прокурором, майже через 4 роки після подання позову без наведення обґрунтувань неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від нього.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить відмовити в її задоволенні, вказуючи на те, що: представництво інтересів держави у спірних правовідносинах є обґрунтованим, виправданим та таким, що відповідає вимогам статті 23 Закону України "Про прокуратуру"; провадження у справі здійснювалося із дотриманням вимог Господарського кодексу України, прокурор був присутній у кожному судовому засіданні, а відтак підстави для залишення позову без розгляду відсутні, натомість усі заперечення та допущені порушення, якщо вони дійсно мали місце, при розгляді справи Ізяславським районним судом ТОВ "Укрелітагро" викладено у апеляційній скарзі, яку розглянуто та вирішено Хмельницьким апеляційним судом із постановленням рішення; у зв`язку із заявленням відповідачем клопотання про призначення земельно-технічної експертизи з метою обґрунтування відсутності підстав для його задоволення, прокурором у листі від 27.10.2023 за №15/1-367 вих-23 висловлено прохання про долучення до матеріалів справи копії запиту Шепетівської окружної прокуратури від 24.10.2023, листа - відповіді Відділу управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в області від 25.10.2023, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення гр. ОСОБА_1 та витягу з Державного земельного кадастру про спірну земельну ділянку, які були долучені судом; прокурором обрано належний та ефективний спосіб захисту; безпідставність доводів скаржника про недоведення прокурором приналежність спірно земельної ділянки до державної власності; відсутність у відповідача законних очікувань у набутті права приватної власності на спірну земельну ділянку, оскільки це прямо суперечить вимогам законодавства; безпідставність доводів скаржника про пропуск прокурором позовної давності.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, розпорядженням Ізяславської районної державної адміністрації від 25.05.2004 № 151/2004-р затверджено проект відведення земельних ділянок громадянам с. Білогородка для ведення особистих селянських господарств за рахунок земель резерву Білогородської сільської ради, у тому числі, ОСОБА_1 у розмірі 0,60 га.

30.10.2010 ОСОБА_1 видано державний акт серія ЯБ № 097190 на право власності на земельну ділянку площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.08.2017 № 22-17168-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,9887 га, кадастровий номер 6822184200:05:005:0222, що розташована за межами населених пунктів Мислятинської сільської ради Ізяславського району, Хмельницької області, та передано земельну ділянку у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.

18.01.2018 на підставі зазначеного наказу зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 6822184200:05:005:0222.

16.03.2018 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Компанія "Укрелітагро", право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за ТОВ Компанія "Укрелітагро".

У подальшому земельна ділянка кадастровий номер 6822184200:05:005:0222 увійшла до складу новоутвореної земельної ділянки площею 33,8086 га, кадастровий номером 6822184200:05:005:0253, а 22.06.2018 право власності на новоутворену земельну ділянку зареєстровано за ТОВ Компанія "Укрелітагро".

Суди установили, що про дані обставини свідчать Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № № 201191903, 201192097, 201191490, 201191792 від 20.02.2020 року, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6806508682018 від 21.05.2018, дані з поземельної книги щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822184200:05:005:0253, інформацією Державного кадастрового реєстратора відділу ГУ Держгеокадастру в Ізяславському районі щодо об`єднання земельних ділянок від 20.09.2019 № 10-22-0.25-613/101-19.

Згідно з листом ГУ Держгеокадастру у Хмельницький області від 25.10.2023 № 4444/281-23 станом на 22.08.2017 земельна ділянка кадастровий номер 6822184200:05:005:0222 до земель колективної власності КСП "Мир", відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серія ХМ №26, не належала.

Станом на 22.08.2018 земельна ділянка кадастровий номер 6822184200:05:005:0222 належала до земель державної форми власності та знаходилась за межами населених пунктів Мислятинської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області. До листа додано копії документації із землеустрою на дану земельну ділянку.

4.3. Як свідчать матеріали справи у лютому 2020 року прокурор в інтересах держави звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області (з урахуванням заяви про зміну предмета позову, прийнятої судом) до відповідачів: 1) ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області; 2) ОСОБА_1 ; 3) ТОВ Компанія "Укрелітагро" про:

- визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.08.2017 № 22-17168-СГ, яким, зокрема, надано ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,9887 га, кадастровий номер 6822184200:05:005:0222;

- витребування у ТОВ Компанія "Укрелітагро" на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку площею 1,9887 га, кадастровий номер 6822184200:05:005:0222;

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку з кадастровим номером 6822184200:05:005:0253, припинивши право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" на цю земельну ділянку;

- скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822184200:05:005:0253.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01.09.2022 вимоги прокурора були задоволені частково, а саме: витребувано у ТОВ Компанія "Укрелітагро" на користь Ізяславської міської ради земельну ділянку загальною площею 1,9887 га, кадастровий номер 6822184200:05:005:0222; скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку, кадастровий номер 6822184200:05:005:0253, припинено право власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на цю земельну ділянку; Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 6822184200:05:005:0253.

У решті позовних вимог про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.08.2017 № 22-17168-СГ, яким, зокрема, надано ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,9887 га, кадастровий номер 6822184200:05:005:0222, відмовлено.

Хмельницький апеляційний суд постановою від 31.07.2023 рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позову залишив без змін.

В частині задоволення позовних вимог про витребування у ТОВ Компанія "Укрелітагро" на користь Ізяславської міської ради земельної ділянки загальною площею 1,9887 га, кадастровий номер 6822184200:05:005:0222, скасування державної реєстрації права власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку, кадастровий номер 6822184200:05:005:0253 з припиненням права власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на цю земельну ділянку та скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 6822184200:05:005:0253 скасовано, провадження у справі в цій частині закрито з огляду на віднесення розгляду таких вимог до господарської юрисдикції.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23.08.2023 справу № 675/401/20 в частині позовних вимог прокурора до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ТОВ Компанія "Укрелітагро", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ізяславська міська рада про:

- витребування у ТОВ Компанія "Укрелітагро" на користь Ізяславської міської ради земельної ділянки, загальною площею 1,9887 га, кадастровий номер 6822184200:05:005:0222;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державної реєстрації права власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку, кадастровий номер 6822184200:05:005:0253, припинивши право власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на цю земельну ділянку - до Господарського суду Хмельницької області, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи в цій частині вимог.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.09.2023 справу № 675/401/20 за позовом заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Ізяславської міської ради до ТОВ Компанія "Укрелітагро" про витребування земельної ділянки, скасування реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки, прийнято до провадження, а ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2023 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

4.4. Положеннями частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України до завдань господарського судочинства віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 4 вказаного Кодексу юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України). Об`єктом судового захисту відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Саме така особа, яка спричинила ці наслідки для позивача щодо його права є стороною у спірному правовідношенні.

Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 4 та частини 1 статті 45 зазначеного Кодексу позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, тоді як установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 71), від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 146)).

У пункті 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 вказано, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2).

Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21 (провадження № 14-102цс220)).

За загальним правилом позивач звертається за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах. В інтересах інших осіб позивач може звертатися виключно у випадках, встановлених законом. Особа, яка подала позов, і особи, в інтересах яких подано позов, є позивачами.

Відповідачами є особи, які порушують, не визнають або оспорюють права та законні інтереси цих осіб.

Згідно з частиною 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

4.5. Як вже зазначалося, згідно з ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23.08.2023 до Господарського суду Хмельницької області передано справу № 675/401/20 за позовом заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до 1) ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області; 2) ОСОБА_1 ; 3) ТОВ Компанія "Укрелітагро", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ізяславської міської ради.

Водночас згідно з ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.09.2023 прийнято справу № 675/401/20 за позовом заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Ізяславської міської ради до ТОВ Компанія "Укрелітагро", а ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2023 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Водночас Господарський суд Хмельницької області фактично вчинив процесуальну дію щодо виключення зі складу учасників відповідачів, визначених прокурором у позові, - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1 , без відповідних клопотань та заяв від учасників справи, розглянувши позовні вимоги прокурора тільки до ТОВ Компанія "Укрелітагро" без вирішення питання щодо інших відповідачів, визначених прокурором у позовній заяві.

4.6. Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що прокурор звернувся до суду в інтересах держави, вказуючи на те, що у даному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до частин 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і набуває статусу позивача.

У розумінні наведених положень прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Проте суди попередніх інстанцій не встановлювали обставин належного обґрунтування прокурором наявності правових підстав для звернення до суду в інтересах держави у цьому випадку та відсутність уповноваженого органу у спірних правовідносинах.

4.7. Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, задоволено позовні вимоги прокурора про витребування у ТОВ Компанія "Укрелітагро" на користь Ізяславської міської ради земельну ділянку, загальною площею 1,9887 га, кадастровий номер 6822184200:05:005:0222.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи Ізяславська міська рада залучена до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу (частина 5 вказаної норми).

Разом з цим, чинним процесуальним законодавством не передбачена можливість ухвалення судового рішення на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

4.8. Щодо позовних вимог про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації прав на неї, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги в цій частині установили, що ОСОБА_1 незаконно заволоділа земельною ділянкою кадастровий номер 6822184200:05:005:0222, оскільки, на час її отримання, вона вже скористалася своїм правом на безоплатне отримання у власність землі для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі, що стверджується матеріалами справи.

Отже, земельна ділянка, яка є предметом спору у цій справі, кадастровий номер 6822184200:05:005:0222, вибула із власності держави шляхом незаконної приватизації ОСОБА_1 , яка в порушення вимог закону раніше реалізувала своє право безкоштовної приватизації, а в подальшому за договором купівлі-продажу перейшла у власність ТОВ Компанія "Укрелітагро" та увійшла до складу новоутвореної земельної ділянки кадастровий номер 6822184200:05:005:0253, площею 33,8086 га, а 22.06.2018 право власності на новоутворену земельну ділянку зареєстровано за ТОВ Компанія "Укрелітагро".

4.9. Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із частиною 1 статті 319 зазначеного Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до статті 387 вказаного Кодексу власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

Правовий аналіз положень статті 387 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16, постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних правовідносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц зазначено таке:

"95. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

96. Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

97. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

98. Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

99. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

100. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права".

У пунктах 10.6.- 10.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 зазначено таке:

"10.6. Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

10.7. Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.

10.8. Велика Палата Верховного Суду погоджується з цим висновком Верховного Суду України, оскільки задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.

10.9. Таким чином, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

10.10. Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 та № 911/3749/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17".

У пунктах 83- 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20) викладено такі висновки:

"83. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19) та багатьох інших.

84. При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див., зокрема, пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

85. Як зазначено вище, задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

86. Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити.

87. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову".

Проте суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги про витребування майна та скасування державної реєстрації права власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" вказане не було враховано судами.

4.10. Крім того статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном, може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів.

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". З питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи та задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору, суд апеляційної інстанції не здійснив непропорційного втручання у право заявника на мирне володіння спірною земельною ділянкою, оскільки останній не набув це право у законний спосіб, адже, як уже зазначалося, у наведеному випадку мало місце повторне отримання ОСОБА_2 спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення в користування для ведення фермерського господарства у спрощеному порядку поза межами обов`язкової процедури земельних торгів.

У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 297/616/17 зазначено: "Водночас висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Адже певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого Протоколу, можуть бути пов`язані з протиправною поведінкою самого набувача майна".

Ураховуючи наведене, судам необхідно встановити обставини про те, чи є підстави для визнання дій ТОВ Компанія "Укрелітагро" неправомірними, а отже і підстави для витребування у товариства земельної ділянки.

4.11. Ураховуючи викладене, з огляду на необхідність встановлення всіх обставин справи в їх сукупності для правильного вирішення спору виходячи з предмету та підстав позову, а також з урахуванням порушення судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення та постанову судів попередніх інстанцій слід скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.12. Суди попередніх інстанцій відхилили доводи ТОВ Компанія "Укрелітагро" про пропуск прокурором строку позовної давності, вказавши на те, що право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 набуто на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 22.08.2017 № 22-17168-СГ та зареєстровано 18.01.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а позов прокуратурою подано 21.02.2020, тобто в межах трирічного строку позовної давності, що відповідає фактичним обставинам справи.

Інші доводи ТОВ Компанія "Укрелітагро" щодо відхилення його клопотань також були відхилені судом апеляційної інстанції за безпідставністю із наданням належного обґрунтування такого відхилення, чого заявником касаційної скарги не було спростовано.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Згідно із частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.3. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2024 у справі № 675/401/20 слід скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2024 у справі № 675/401/20 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак