Постанова

від 23.05.2024 по справі 320/8612/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року

м. Київ

справа № 320/8612/22

касаційне провадження № К/990/14562/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року (головуючий суддя - Перепелиця А.М.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мельничук В.П.; судді: Лічевецький І.О., Оксененко О.М.)

у справі № 320/8612/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Логістична Сім`я»

до Головного управління ДПС в Одеській області

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Логістична Сім`я» (далі - ТОВ «ПЛС», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 26 січня 2022 року № 15-р про анулювання ліцензії від 20 липня 2020 року № 15040414202001574.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження ГУ ДПС в Одеській області від 26 січня 2022 року № 15-р в частині анулювання ліцензії на право зберігання пального від 20 липня 2020 року № 15040414202001574.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган наголошує, що позивачем не було надано до контролюючого органу докази сплати чергового платежу за ліцензію у вигляді платіжного доручення з відміткою банку про сплату. При цьому, сама наявність платіжного документа не свiдчить про сплату обов`язкового платежу.

Ухвалою від 29 червня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області.

18 липня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права під час встановлення фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судовий розгляд встановив, що 26 січня 2022 року ГУ ДПС в Одеськiй області прийнято розпорядження № 15-р «Про анулювання ліцензій», яким, зокрема, анульовано ТОВ «ПЛС» ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 20 липня 2020 року № 15040414202001574.

Листом вiд 14 липня 2022 року № 108/ЗПІ/15-32-09-04-06 ГУ ДПС в Одеській області повідомило позивача, що у зв`язку з несплатою чергового платежу за ліцензію та відсутністю копії платіжного доручення з відміткою банку про сплату ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) № 15040414202001574, термін дії з 20 липня 2020 року до 20 липня 2025 року, анульовано на підставі розпорядження від 26 січня 2022 року № 15-р, а також роз`яснено про можливість оскарження вказаного рiшення в адміністративному або судовому порядку.

Не погодившись із вказаним розпорядженням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Листом від 19 серпня 2022 року № 9524/6/99-00-00-09-01-02-06 Державна податкова служба України повідомила платника, що посадові особи ГУ ДПС в Одеській області при виконанні службових обов`язків діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а доводи, що наведені у скарзі товариства, не можуть бути підставою для скасування розпорядження ГУ ДПС в Одеській області від 26 січня 2022 року № 15-р «Про анулювання ліцензій».

Вважаючи розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, судові інстанції виходили з того, що під несплатою річної плати за ліцензію слід розуміти бездіяльність суб`єкта господарювання, яка полягає у нездійсненні ним своєчасного та в повному обсязі перерахування коштів на відповідний бюджетний рахунок, призначений для вказаного платежу, проте позивачем такої бездіяльності допущено не було, що підтверджується платіжними дорученнями від 02 липня 2021 року № 1586 та від 20 вересня 2021 року № 1659.

Також, суди врахували, що платник фактично просив скасувати повністю спірне розпорядження, проте вказаним розпорядженням анульовано ліцензії інших суб`єктів господарювання, на підставі чого судові інстанції дійшли висновку про визнання протиправним та скасування розпорядження від 26 січня 2022 року № 15-р в частині анулювання ліцензії на право зберігання пального № 15040414202001574.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону № 481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

За правилами статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом, і зараховується до місцевих бюджетів.

Повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується та направляється органом ліцензування суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за 30, за 20, за 10 та за 5 днів до настання терміну сплати за відповідну ліцензію в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, несплати чергового платежу за ліцензію.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Статтею 16 Закону № 481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Суди встановили, що ТОВ «ПЛС» отримало ліцензію на зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки від 20 липня 2020 року № 15040414202001574 (термін дії з 20 липня 2020 року до 20 липня 2025 року).

Відповідно до спірного розпорядження відповідача ліцензію № 15040414202001574 анульовано на підставі несплати чергового платежу за ліцензію.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що позивачем було сплачено плату за ліцензію до закінчення терміну попередньої сплати, який охоплював період дії ліцензії з 20 липня 2021 року до 20 липня 2022 року, що підтверджується платіжними дорученнями від 02 липня 2021 року № 1586, від 20 вересня 2021 року № 1659. Вказана плата була перерахована товариством на діючий на момент її сплати бюджетний рахунок, призначений для вказаного платежу.

Матеріали справи не містять доказів надіслання платнику повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію.

Отже, ліцензію на зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки від 20 липня 2020 року № 15040414202001574 було анульовано без наявності законних підстав.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили посилання податкового органу на ненадання платником копії платіжного доручення з відміткою банку про сплату, оскільки стаття 15 Закону № 481/95-ВР передбачає, як обставину для анулювання ліцензії, саме несплату чергового платежу, а не ненадання копії платіжного доручення.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник