Ухвала

від 21.05.2024 по справі 466/2477/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №466/2477/24

пр № 4-с/464/20/24

У Х В А Л А

21 травня 2024 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Борачка М.В.,

секретар судового засідання Дзьобан Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Осадець М.О.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою, у якій просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Осадець М.О. щодо не скасування арешту, накладеного на грошові кошти, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 відкритого у АТ КБ «Приватбанк»; зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Осадець М.О. скасувати арешт на грошові кошти, що знаходяться на вказаному рахунку.

У поданій скарзі посилається на те, що на примусовому виконанні Шевченківського ВДВС у місті Львові знаходиться виконавче провадження №74106669 про стягнення солідарно зокрема із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 29675,01 грн. матеріальної шкоди та 1200000 грн. моральної шкоди. Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Львові Осадець М.О. у межах вказаного виконавчого провадження накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , які знаходяться на відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника. 19.02.2024 боржник ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця із заявою про зняття арешту з грошових коштів, у якій повідомив про те, що арешт у межах вказаного виконавчого провадження накладено на банківський рахунок, на який здійснюється зарахування заробітної плати скаржника, яку він отримує як військовослужбовець. Крім того, вказаною заявою просив скасувати арешт із вказаного рахунку. Листом від 27.02.2024 Шевченківського ВДВС у м.Львові у задоволенні вище вказаної заяви відмовлено. Вважає такі дії державного виконавця неправомірними, оскільки арешт накладено на грошові кошти, що містяться на рахунку куди здійснюється нарахування заробітної плати. Рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Накладення арешту на рахунок, на який ОСОБА_1 нараховується заробітна плата, яка є його єдиним доходом, ставить його у скрутне матеріальне становище. Арешт вказаного рахунку у повному обсязі, порушує право боржника на отримання коштів, необхідних для існування. Такий може бути накладений на суми у межах дозволених Законом України «Про виконавче провадження» розмірів відрахувань із заробітної плати. Наведене свідчить, що дії державного виконавця щодо арешту усіх коштів зарплатного рахунку та відмова щодо його розблокування є неправомірними.

У судове засідання учасники справи не з`явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

Представник скаржника подав заяву в якій просить розгляд скарги проводити без його участі.

Від державного виконавця надійшла заява про закриття провадження у справі оскільки ОСОБА_1 уже звертався із аналогічною скаргою та вимогами, і 25.04.2024 ухвалою Сихівського районного суду м.Львова відмовлено в задоволенні вказаної скарги.

Фіксування судового процесу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Проаналізувавши та вивчивши матеріали скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги скаржника, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №74106669 з примусового виконання виконавчого листа №1309/7139/12, виданого 30.03.2023 Сихівським районним судом м.Львова про стягнення солідарно зокрема із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 29675,01 грн. матеріальної шкоди та 1200000 грн. моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Також, частиною першоюстатті 74 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що 02.04.2024 заявник ОСОБА_1 звертався до Сихівського районного суду м.Львова зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якій зокрема просив зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Осадець М.О. винести постанову про зняття арешту із зарплатного банківського рахунку НОМЕР_1 та коштів на ньому. В обґрунтування вказаної скарги заявник покликався на те, що 04.03.2024 він звернувся до виконавця із заявою про зупинення вчинення виконавчих дій та зняття арешту з банківського рахунку з тої підстави, що він призваний на військову службу в Збройні сили України. Вважав такий арешт незаконним, а списані кошти такими, що підлягають поверненню, оскільки ці кошти є заплатою, а у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» та висновків Верховного Суду, накладення арешту на зарплатний рахунок не допускається, відтак арешт із такого рахунку підлягає скасуванню. З цих підстав він звернувся до державного виконавця, однак 21.03.2024 на свою електронну скриньку отримав відповідь про відмову у задоволенні його заяви.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 25 квітня 2024 року (справа №1319/7139/12, провадження №4-с/464/17/24) у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Згідно приписів ст.261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановленні судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що ухвала Сихівського районного суду м. Львова від 25.04.2024 за результатами розгляду цивільної справи №1319/7139/12, провадження №4-с/464/17/24 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, набрала законної сили.

Таким чином, підстави та обставини на які посилається заявник ОСОБА_1 у даній скарзі не змінились в порівнянні з підставами на які він покликався у поданій скарзі у провадженні №4-с/464/17/24, у якій судом вже постановлено ухвалу, яка набрала законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

В той же час, відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Висновок щодо можливості застосування ст.255 ЦПК України в рамках розгляду цивільної справи за скаргою, поданою в порядку ст.447 ЦПК України, сформовано у Постанові Верховного Суду від 06.07.2022 року за результатами розгляду справи № 2-3762/02 (провадження № 61-4937св21), яку суд вважає за необхідним застосувати у даній справі.

Згідно вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вище викладене, беручи до уваги той факт, що в провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебувала на розгляді цивільна справа №1319/7139/12, провадження №4-с/464/17/24 за скаргою ОСОБА_1 , між тими самими сторонами, про той самий предмет спору і з тих самих підстав, за результатами розгляду якої постановлено ухвалу від 25.04.2024 про відмову у задоволенні скарги в повному обсязі, яка в силу приписів ст. 261 ЦПК України набрала законної сили, суд доходить висновку, що провадження з розгляду даної скарги підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.4,10,13,76-89,260,261,450, 451 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Осадець М.О. закрити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повна ухвала суду складена та підписана суддею 21 травня 2024 року.

Головуючий Борачок М.В.