ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
Справа №477/1440/23
Провадження №1-кс/477/477/24
УХВАЛА
про скасування арешту майна
15 травня 2024 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022150000000054 від 03 лютого 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
10 травня 2024 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області з клопотанням про скасування арешту майна, подане в межах кримінального провадження № 12022150000000054 від 03 лютого 2023 року, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2024 року у справі №477/1440/23 на майно, що належить йому на праві власності, а саме: ноутбук, марки «Lenovo ThinkPad Type 20Bt-S36U00 s/n 29-0HA0RE 15/09» у корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм до нього та флеш накопичувач Apacer.
Клопотання вмотивовано тим, що 17 лютого 2024 року під час обшуку житла та іншого володіння особи за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено речі та документи, належні йому на праві власності, на які ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2024 року накладено арешт, у подальшому застосуванні якого на даний час відпала потреба, так як з вилученим майном проведено призначені у кримінальному провадженні експертизи та здійснено його огляд.
У судове засідання ОСОБА_3 , будучи повідомленим про час та місце розгляду справи не з`явився.
Прокурор, групи прокурорів у цьому кримінальному провадження ОСОБА_4 в судове засіданні по розгляду клопотання ОСОБА_3 не з`явилася, подавши до суду заяву про розгляд клопотання без її участі. Заперечувала проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, з огляду на те, що під час проведення експертного дослідження на вказаних пристроях виявлено інформацію, що стосується обставин кримінального правопорушення, тому вважає, що наявні підстави для подальшого збереження цього майна у якості речового доказу.
Відповідно до положень частини другої статті 174 КПК України про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Чинними положеннями КПК України не передбачена обов`язкова участь зазначених осіб під час розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Враховуючи положення статті 174 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду клопотання про скасування арешту майна, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд клопотання за відсутності сторін, що не з`явилися у судове засідання.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Абзацом 2 частини першої статті 174 КПК передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов:
вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;
вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні ОСОБА_3 зазначає про те, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної підстави для скасування арешту.
На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12022150000000054 від 03 лютого 2023 року за правовою кваліфікацією, передбаченою частиною третьою статті 191 КК України за фактом ймовірного привласнення та розтрати бюджетних коштів, вчинених службовими особами КП ММР «Миколаївелектротранс» за попередньою змовою між собою.
У межахвказаного провадження,на підставіухвали слідчогосудді Жовтневогорайонного судуМиколаївської областівід 19січня 2024року, за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , 17 лютого 2024 року проведено обшук житла та іншого володіння особи, під час якого, було виявлено та вилучено речі та документи, зокрема і належний йому ноутбук, марки «Lenovo ThinkPad Type 20Bt- НОМЕР_1 » у корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм до нього та флеш накопичувач Apacer.
У подальшому, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2024 року на вказане майно накладено арешт з метою його збереження як речового доказу.
Враховуючи мету і підставу арешту, а також доводи учасників провадження, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи відпала подальша потреба у збереження вилученого майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Вирішуючи вказане питання, слідчий суддя виходить з того, що за змістом частини першої, другої статті 98 КПК, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.
За змістом статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Слідчим суддею встановлено, що постановами слідчого у цьому кримінальному провадженні від 19 лютого 2024 року було призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, об`єктами дослідження, якої були ноутбук, марки «Lenovo ThinkPad Type 20Bt- НОМЕР_1 » у корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм до нього та флеш накопичувач Apacer.
За результатами судової комп`ютерно-технічної експертизи було складено висновок експерта від 18 квітня 2024 року №СЕ-19/115-24/3176-КТ, за змістом якого вбачається, що під час проведення експертного дослідження, як на першому так і на другому пристрої було виявлено інформацію, що стосується обставин кримінального правопорушення, яка судовим експертом скопійована та збережена на носії інформації, який виступає додатком до висновку експерта.
Крім того,відповідно допротоколу оглядупредмету від06травня 2024року,вбачається іте,що післяотримання висновкуексперта здодатками донього,уповноваженим працівникомОВС УСРв Миколаївськійобласті булоздійснено огляд ноутбуку, марки «Lenovo ThinkPad Type 20Bt- НОМЕР_1 » у корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм до нього та флеш накопичувача Apacer під час якого також виявлено інформацію, яка може бути використана у якості джерела доказів у кримінальному провадженні.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді про арешт майна від 23 лютого 2024 року, підставами накладення арешту на вказану комп`ютерну техніку була можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні та забезпечення збереження речових доказів, що свідчило про відповідність його критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Натомість, як встановлено слідчим суддею експертиза щодо вилученого ноутбуку та флеш накопичувача, що була призначена в межах цього кримінального провадження мобільного телефону вже проведена, будь-які перешкоди до доступу інформації та її копіювання відсутні.
При цьому, ноутбук, марки «Lenovo ThinkPad Type 20Bt- НОМЕР_1 » у корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм до нього та флеш накопичувач Apacer, як технічні пристрої не мають самі по собі доказового значення у даному кримінальному провадженні, а є лише матеріальним носієм інформації, на якому збережені відомості, які мають значення для кримінального провадження.
У випадку копіювання електронних документів, які є самостійними джерелами доказів, на інший матеріальний носій за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились.
За положенням статті 131 та статті 170 КПК України вбачається, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження. Тому після проведення з вилученими речами всіх необхідних процесуальних дій (оглядів, експертних досліджень) і належної процесуальної фіксації виявленої доказової інформації, такі речі як найшвидше мають бути повернуті власнику, що відповідає приписам статті 100 КПК України..
Враховуючи, що завдання кримінального провадження, для виконання якого це майно підлягало арешту досягнуто, шляхом проведення відповідних експертних досліджень та копіювання інформації наявної на вилученій техніці, подальша потреба в арешті майна відпала, внаслідок чого слідчий судді дійшов висновку про необхідність скасування арешту з відповідного майна.
При цьому не підлягає задоволенню клопотання в частині зобов`язання слідчого повернути майно на яке скасовано арешт ОСОБА_3 , з огляду на ту обставину, що нормами частини третьої, четвертої статті 169 КПК України встановлено обов`язок слідчого, прокурора після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Керуючись статтями 174, 372 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2024 року у справі №477/1440/23 на майно, що належить ОСОБА_3 на праві власності, а саме: ноутбук, марки «Lenovo ThinkPad Type 20Bt-S36U00 s/n 29-0HA0RE 15/09» у корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм до нього та флеш накопичувач Apacer, яке було вилучено 17 лютого 2024 року під час проведення обшуку житла та іншого володіння особи за адресою: АДРЕСА_1 .
В решті клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_5
Суд | Жовтневий районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119232704 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Жовтневий районний суд Миколаївської області
Глубоченко С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні