Постанова

від 14.05.2024 по справі 465/5379/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №465/5379/20 Головуючий у 1 інстанції:Мартьянова С.М.

Провадження №22-ц/811/312/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Псярук О.В.,

за участі в судовому засіданні позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Інституту українознавства ім. І.Крип`якевича Національної Академії наук України Попка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Франківськогорайонного судум.Львова від29грудня 2023року усправі запозовом ОСОБА_1 до Інститутуукраїнознавства ім.І.Крип`якевичаНаціональної Академіїнаук України,третя особа Національнеагентство зпитань запобіганнякорупціїпро визнаннянезаконним таскасування наказупро звільнення,поновлення нароботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу,-

в с т а н о в и л а :

рішенням Франківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2023 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Інституту українознавства ім. І.Крип`якевича Національної Академії наук України,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Дане рішення оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить рішення Франківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Інституту українознавства ім. І.Крип`якевича НАН України задоволити.

Вважає, що його було звільнено у період після дострокового скасування директором Інституту режиму дистанційної роботи карантину, у якому всі працівники Інституту безперервно перебували з 16 березня 2020 року. В Інституті українознавства такий режим було встановлено з 16.03.2020р. і постійно такий продовжувався, про що працівників Інституту повідомляли засобами електронного зв`язку (на особисту електронну скриньку) або шляхом особистого повідомлення та ознайомлення з наказами. У зазначений спосіб позивача було офіційно повідомлено про Наказ № 53-к від 22.06.2020р. «Про продовження дистанційного режиму роботи Інституту українознавства до 31 липня 2020 року». Відтак, позивач продовжував роботу вдома і жодного офіційного (електронного чи смсповідомлення) про припинення дистанційного режиму роботи, на відомі Інституту належні засоби зв`язку, позивач не отримував. Позивач наголошує на відсутності достатніх офіційних та беззаперечних доказів його інформування про достроковий Наказ від 07.07.2020р. №-60к «Про відновлення з 13.07.2020р. в Інституті українознавства звичайного режиму роботи». Стверджує, що продовжував роботу в дистанційному режимі до 31.07.2020р. Вважає, що суд не прийняв до уваги, те що 21.07.2020р. на ім`я директора Інституту українознавства позивач надав письмові пояснення стосовно його відсутності на роботі 14.07.2020р., в яких вказав, що його офіційно не проінформовано про скасування карантину в Інституті. Також просив надати позивачу копію наказу про завершення карантину. Вказує на те, що Наказ від 07.07.2020р. № 60-к позивач отримав рекомендованим листом разом із документами про звільнення. Вважає, що суд проігнорував той факт, що директор Інституту українознавства ОСОБА_2 на лист позивача від 21.07.2020р. офіційно повідомити його про скасування дистанційного режиму роботи, відповів, що відповідно до Наказу директора Інституту № 60-к від 07.07.2020р. завідувач відділу «Центр дослідження україно-польських відносин» ОСОБА_3 був зобов`язаний проінформувати позивача про відновлення звичного режиму роботи Інституту з 13.07.2020р., чим фактично підтвердив відсутність доказів належного інформування про зміну режиму роботи та відсутність в Інституті належного порядку доведення наказів до відома працівників. Жодного доказу інформування позивача безпосереднім керівником ОСОБА_3 про Наказ 60-к матеріали справи не містять, як і не допитаний в якості свідка безпосередньо ОСОБА_3 , який міг би підтвердити факт його повідомлення. Вважає, що суд не прийняв до уваги і не дав жодної правової оцінки факту, що позивач за перше півріччя 2020р. повністю виконав Індивідуальний план діяльності за весь 2020р., що підтверджується електронним листом керівника Центру дослідження україно-польських відносин ОСОБА_3 ОСОБА_4 від 09.07.2023р. Суперечливим з позиції позивача є те, що адміністрація Інституту не довела до відома позивача графік роботи установи, що підтверджується вище згаданим листом ОСОБА_3 , у якому він зазначає, що нібито позивач не підписав низку службових документів ( графік виходу на роботу, посадову інструкцію) у зв`язку із судовим позовом. Позивач зазначає те, що працює в Інституті з 1991р., а графік до його відома вирішили довести через 29 років після прийняття на роботу. Вважає, що суд застосував неправомірний та дискримінаційний підхід при наданні оцінки дій позивача, адже не здобув достатніх доказів порушення ним трудової дисципліни, а відтак не повною мірою з`ясував обставини, що мають значення для справи.

В судовезасідання представниктретьої особи не з`явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у відсутності їх представника, зважаючи на те, що такі повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача на підтримання апеляційної скарги, представника відповідача в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, заяви про зміну (доповнення) підстав позову, заяви про уточнення та збільшення позовних вимог, апеляційної скарги, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст.10,12,13,76-80,259,263,264,273,354,355ЦПК України та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивач працював на посаді старшого наукового співробітника відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича Національної Академії наук України. Згідно з Наказом №35-к від 16.03.2020 року в інституті українознавства імені І. Крип`якевича НАН України встановлено дистанційний режим праці. Відповідно до Наказів №37-к від 26.03.2020 року, №40-к від 23.04.2020 року, №53-к від 22.06.2020 року продовжено дистанційний режим праці, зокрема до 31 липня 2020 року. Наказом від 07.07.2020 року №60-к внесено зміни до наказу №53-к від 22.06.2020 року і відновлено звичайний режим роботи, а саме у пунктах 1,2,3,4,5,6,7 цифри і слово «31 липня» замінено на цифри і слово «10 липня». Від 13 липня 2020р. в Інституті відновлено звичайний режим роботи згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку. З вищевказаним Наказом ознайомлено всіх керівників відділів, в тому числі і керівника відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» ОСОБА_5 . Наказом №70-к від 24.07.2020 року звільнено ОСОБА_1 днем 24 липня 2020 року з посади старшого наукового співробітника відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича Національної Академії наук України за прогули 3-ьох робочих днів без поважних причин згідно ч. 4 ст. 40 КЗпП України. Бухгалтерії Інституту провести повний розрахунок ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства. З метою дотримання строків проведення розрахунку ОСОБА_1 у відповідності до статті 16 КЗпП України врахувати, що на день звільнення 24 липня 2020 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, що підтверджується Доповідною запискою ОСОБА_4 від 24.07.2020 року та Актом №10 про відсутність на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 від 24.07.2020. У листі Головного управління держпраці у Львівській області від 23.07.2020 року №9866/4/14-04 вказано, що під час проведення інспекційного відвідування адміністрацією надано, зокрема, наказ від 22.06.2020 №53-к «Про продовження дистанційного режиму праці», згідно якого позивачу з 23.06.2020 до 31.07.2020 встановлено дистанційний режим праці за індивідуальним планом, підпис позивача про ознайомлення відсутній; Наказ від 07.07.2020 №60-к «Про внесення змін до наказу від 22.06.2020 №53-к і відновлення звичайного режиму праці в Інституті», п.1 якого викладено в наступній редакції: у пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 цифри і слово «31 липня» замінити цифрами і словом «10 липня». У пункті 2 даного наказу зазначено, що від 13 липня 2020 року в Інституті відновити звичайний режим роботи згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Підставою видання наказу від 07.07.2020 №60-к слугувала Постанова КМУ від 17.06.2020 №500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», розпорядження Президії НАН України від 22.06.2020 «Про внесення змін до карантинних заходів». З Наказом ознайомлено начальників відділів, в тому числі і начальника відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», у якому працює позивач. Відповідно до листа Головного управління держпраці у Львівській області від 29.09.2020 №14208/4/14-04 повідомлено, зокрема, наступне, а саме в ході проведення інспекційного відвідування встановлено, що згідно з наказом від 24.07.2020 №70-к позивача звільнено з роботи з 24.07.2020 за ч.4 ст. 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин). Адміністрацією Інституту надано акти від 17.07.2020 №5, від 20.07 2020 №6, від 22.07.2020 №8 про відсутність на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 упродовж усього дня без попередження відсутності та без поважних причин з 09 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. 17, 20, 22 липня 2020 року. З наданого адміністрацією Інституту табелю обліку робочого часу за липень 2020 року встановлено, що в графі про відмітки явки чи неявки за числами місяця 17, 20, 24навпроти прізвища позивача проставлено «нз» (згідно умовних позначень «нз» - неявки з нез`ясованих причин). Адміністрацією Інституту надано Акт №7 від 21.07.2020 та акт №9 від 23.07.2020, у яких зазначено, що ОСОБА_1 від пояснень щодо причин відсутності на роботі відмовився, жодних виправдних документів не надав. Директором ОСОБА_6 Соляром на лист позивача від 21.07.2020 року повідомлено, що відповідно до Наказу директора Інституту №60-к від 07.07.2020 року завідувач відділу «Центр дослідження україно-польських відносин» був зобов`язаний проінформувати ОСОБА_1 про відновлення звичного режиму роботи Інституту із 13.07.2023 р. А також додано для позивача наказ №16 від 16.03.2020 р. та наказ №60-к від 07.07.2020 р. 08.11.2022 року проведено засідання профкому та дирекції Інститут українознавства імені І. Крип`якевича НАН України на якому розглядалося питання щодо надання ППО Інституту згоди/відмови у наданні згоди на звільнення з посади с.н.с. Інституту ОСОБА_1 . За результатами голосування прийнято одноголосне рішення та ухвалено дати згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади старшого наукового співробітника Інституту, що підтверджується Витягом з протоколу №6 від 08.11.2022 року. Позивач на засідання профкому Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України щодо розгляду питання про дачу згоди/відмови на його звільнення з посади не з`явився, проте повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим відправленням на його адресу. В листі Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України від 15.08.2020 року зазначено, що ОСОБА_1 протягом роботи в даному інституті не отримував дисциплінарних стягнень у вигляді догани, виключно усні зауваження. Також повідомлено, що Профспілковий комітет даного Інституту на засідання 25 червня 2020 року розглянув питання «Про моральний клімат в колективі Інституту у зв`язку з публічними заявами ОСОБА_1 ». За результатами проведеного таємного голосування («за» - 4, «проти» - немає, «утрималися» - 1), профспілковий комітет Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України дав згоду на звільнення ОСОБА_1 та рекомендував директору Інституту розглянути питання про розірвання трудового договору з ним. На засіданні Вченої ради Інституту 25 червня 2020 року розглядалося питання «Про розірвання трудового договору із старшим науковим співробітником відділу «Центр дослідження україно-польських відносин», доктором історичних наук І.П. Чорноволом». за результатами таємного голосування («за» - 13, «проти» - 2, «утрималися» - 2) ухвалено рекомендувати директорові Інституту розірвати трудовий договір старшим науковим співробітником відділу «Центр дослідження україно-польських відносин», доктором історичних наук І.П. Чорноволом. Директором Інституту було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 лише після встановлення численних фактів порушень трудової дисципліни, а саме безпідставної відсутності на робочому місці. Вищевказані відомості у листі від 15.08.2020 року також підтверджуються Витягом з протоколу засідання Вченої ради №5 від 25.06.2020 року та листом профспілкового комітету Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України від 26.06.2020 року, який направлено директорові Інституту. ОСОБА_1 за допомогою засобі електронної електронного зв`язку, а саме на його електрону пошту від Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України 16.06.2020 надійшов лист прохання, в якому вказано, про необхідність терміново повернути трудову книжку у відділ кадрів у зв`язку з проведенням звірки. Також зазначено про необхідність підписати свою посадову інструкцію і подати графік роботи (січень-червень 2020). 09.07.2020 року від ОСОБА_5 , за допомогою електронної пошти, надійшов лист, яким проінформовано в.о. директора Інституту Українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України Т.О. Ястремській про те, що старший науковий співробітник Центру доктор історичних наук І.П. Чорновол завчасно подав плановий текст (2,0 др. арк.) до колективної праці за плановою держбюджетною темою. Водночас, не підписав низку службових документів (графік виходу на роботу, посадову інструкцію) у зв`язку з судовим позовом. 14.07.2020 року комісією з трудової дисципліни складено акт №4 про те, що старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук І.П. Чорновол був відсутній на роботі з 09:00 год. до 12:00 год. (т.2 а.с.59) 16.07.2020 року директором Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України складено повідомлення-вимогу на ім`я ст. наукового співробітника відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» ОСОБА_1 з проханням надати письмові пояснення про причини відсутності на робочому місці 14.07.2020 року та додати підтверджуючі документи, а також надати індивідуальні графіки роботи за 1-ше та 2-ге півріччя 2020 року. Окрім того, в даному повідомленні-вимозі повідомлено ОСОБА_1 , що згідно Наказу №60-к від 07.07.2020 «Про внесення змін до Наказу №53-к від 22.06.2020 року і відновлення звичайного режиму праці в Інституті», від 13.07.2020 року відновлено звичайний режим праці згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Керівник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» ОСОБА_5 повідомив, що довів зміст наказу №60-к від 07.07.2020 року завчасно до всіх співробітників відділу. Згідно наказу №1-к від 02.01.2020 року, усім працівникам інституту встановлено режим роботи неповного робочого дня ( ОСОБА_1 50% від посадового окладу). Проте, від ОСОБА_1 досі не поступили індивідуальні графіки роботи на 1-ше півріччя 2020 року. Вищевказане повідомлення-вимогу ОСОБА_1 отримати відмовився, а також відмовився від надання пояснень, що засвідчено підписами трьох свідків, а також вказано, що 16.07.2020 року о 11 год. 50 хв. дане повідомлення-вимога була зачитана вголос ОСОБА_1 в кабінеті 404 Інститут українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України. 16.07.2020 року складено акт №5 про те, що 16.07.2020 року старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», д.і.н. І.П. Чорновол відмовився дати письмові пояснення щодо не підписання посадової інструкції старшого наукового співробітника. Окрім того, 16.02.2020 року складено акт №6, про те, що старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», д.і.н. І.П. Чорновол відмовився дати письмові пояснення щодо ненадання індивідуального графіку роботи у липні 2020 р. 17.07.2020 та 20.07.2020 ОСОБА_7 на ім`я директора Інституту складено доповідні записки, про те, що старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», І.П. Чорновол не вийшов на роботу та не попередив про свою відсутність. Комісією з трудової дисципліни 17.07.2020 року складено акт №5 та 20.07.2020 складено акт №6 про відсутність на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 на робочому місця упродовж усього дня без попередження відсутності та без поважних причин від 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. 20.07.2020 року ОСОБА_7 на ім`я директора Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України ОСОБА_2 подано службове подання про систематичне невиконання розпорядчих документів керівних органів Інституту українознавства старшим науковим співробітником відділу «Центр дослідження україно-польських відносин», д.і.н. І.П. Чорноволом та просив оголосити йому догану. З акту №7 від 21.07.2020 року «Про відмову надати пояснення щодо відсутності на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 » вбачається, зокрема, що ОСОБА_1 з`явився у приміщення Інституту 21 липня 2020 року о 09 год. 45 хв. Членами комісії, які підписались нижче, йому було вручено письмове повідомлення від 21.07.2020 року, в якому запропоновано надати письмові пояснення щодо причин відсутності на роботі 17.07.2020 та 20.07.2020 року, а також будь-які документи з яких можна встановити причину тривалої відсутності. ОСОБА_1 від пояснень щодо причин відсутності на роботі відмовився, жодних виправдних документів не надав. Від надання розписки про отримання письмового повідомлення від 21.07.2020 року щодо надання письмових пояснень про причини відсутності на роботі у зазначений вище час ОСОБА_1 також відмовився. 22.07.2020 ОСОБА_4 на ім`я директора Інституту складено доповідну записку, про те, що старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», І.П. Чорновол не вийшов на роботу та не попередив про свою відсутність. Комісією з трудової дисципліни 22.07.2020 року складено акт №8 про відсутність на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 на робочому місця упродовж усього дня без попередження відсутності та без поважних причин від 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. З акту №9 від 23.07.2020 року «Про відмову надати пояснення щодо відсутності на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 » вбачається, зокрема, що ОСОБА_1 з`явився у приміщення Інституту 23 липня 2020 року о 09 год. 25 хв. Членами комісії, а також присутніми ( ОСОБА_2 , ОСОБА_8 ), що підписались нижче, йому було вручено письмове повідомлення від 23.07.2020 року, в якому запропоновано надати письмові пояснення щодо причин відсутності на роботі 22.07.2020, а також будь-які документи з яких можна встановити причину тривалої відсутності. ОСОБА_1 від пояснень щодо причин відсутності на роботі відмовився, жодних виправдних документів не надав. Від надання розписки про отримання письмового повідомлення від 22.07.2020 року щодо надання письмових пояснень про причини відсутності на роботі у зазначений вище час ОСОБА_1 також відмовився. 24.07.2020 ОСОБА_4 на ім`я директора Інституту складено доповідну записку, про те, що старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», І.П. Чорновол відсутній на робочому місці від 09:00 год. до 14: 00 год. З акту №10 від 24.07.2020 року вбачається, що д.і.н. ОСОБА_1 був відсутній на роботі з 09:00 год. до 17:45 год. Згідно табелю обліку робочого часу за липень місяць 2020 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 17.07.2020, 20.07.2020, 22.07.2020 та 24.07.2020 року. Під даними числами проставлена позначка «нз». З позивачем проведено розрахунок за липень 2020 року, що підтверджується інформаційною довідкою про суми нарахованої заробітної плати. Окрім того, позивач вважав, що він є викривачем в розумінні ЗУ «Про запобігання корупції», а тому з моменту набуття особою статусу викривача, останній здобуває певний імунітет. Суд не погодився з таким твердженням позивача,оскільки відповідно до пояснень НАЗК до останнього не надходило повідомлень про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за зверненнями позивача, також не додано витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань, які підтверджували б вчинення корупційного правопорушення, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність, за зверненнямипозивача, а отже неможливо зробити висновок, що позивач є викривачем. Окрім того, в листі УСР у Львівській області ДСР Національної поліції України від 21.08.2020 року (т.1 а.с.65) вказано, що зібраними матеріалами, порушень вимог ст. 46 ЗУ «Про запобігання корупції в частині декларування майна в діях ОСОБА_2 не встановлено, розгляд матеріалів припинено. У зв`язку з тим, що судом не було встановлено підстав для скасування наказу про звільнення позивача з займаної ним посади, то суд не знайшов підстав і для поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону та підстав для скасування оскаржуваного рішення суду немає.

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Інституту українознавства ім. І.Крип`якевича Національної Академії наук України, третя особа Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому ( з врахуванням заяв про зміну (доповнення) підстав позову, уточнення та збільшення позовних вимог) просив суд:

визнати незаконним та скасувати наказ №70-к відповідача директора Інституту українознавства ім. І.Крип`якевича НАН України від 24 липня 2020р. «Про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого наукового співробітника відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України за прогули 3-ох робочих днів без поважних причин згідно ч.4 ст. 40 КЗпП України;

поновити ОСОБА_1 на посаді старшого наукового співробітника відділу «Центр дослідження україно-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України;

стягнути з відповідача - Інституту українознавства ім. І.Крип`якевича НАН України на користь позивача - ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 липня 2020 року по день ухвалення рішення по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 1991р. ОСОБА_1 постійно працював на різних посадах в Інституті українознавства ім. І.Крип`якевича НАН України. Остання займана посада, яку він обіймав, була старший співробітник відділу «Центр дослідження українськопольських відносин» Інституту українознавства ім. І.Крип`якевича НАН України. 28 липня 2020р. позивачу стало відомо, що директором Інституту виданий Наказ №70-к від 24 липня 2020р. «Про звільнення старшого наукового співробітника ОСОБА_1 » за прогули 3-х робочих днів без поважних причин згідно ч.4 ст.40 КЗпП. Тим наказом запропоновано бухгалтерії Інституту провести повний розрахунок ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства, а також (цитата): «… врахувати, що на день звільнення 24 липня 2020р. ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, що підтверджується Доповідною запискою ОСОБА_4 від 24.07.2020р. та Актом № 10 про відсутність на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 від 24.04.2020р.». Підставами прийняття керівництвом Інституту вказаного рішення зазначені: доповідна записка ОСОБА_7 від 17.07.2020, доповідна записка ОСОБА_7 від 20.07.2020, доповідна записка ОСОБА_4 від 22.07.2020, Акт №5 про відсутність на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 від 17.07.2020, Акт №6 про відсутність на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 від 20.07.2020, Акт №8 про відсутність на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 від 22.07.2020, Акт №7 про відсутність на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 від 21.07.2020, Акт №9 про відмову надати письмові пояснення та розписки в отриманні повідомленнявимоги від 23.07.2020 та доповідна записка ОСОБА_4 від 24.07.2020 й Акт №10 про відсутність на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 від 24.07.2020. Позивач вказує на те, що його було звільнено в день, коли він був відсутній на роботі по причині проведення медичних маніпуляцій пов`язаних зі станом здоров`я. Вказував, що від нього ніхто не вимагав письмових пояснень з приводу нібито відсутності на роботі, а службове розслідування не призначалося та не проводилося. Фактично звільнення відбулося за наявності формальних підстав без з`ясування їх причин. Зазначає, що Наказ № 16 директора Інституту від 16 березня 2020 року « Про заходи щодо запобігання поширенню в Інституті українознавства ім.. І.Крип`якевича НАН України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV, начальникам структурних підрозділів наказано забезпечити дистанційний режим праці співробітників від 17 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року із подальших продовженням до 31 липня 2020 року (Наказ №53-к Директора Інституту від 22 червня 2020 року) та Наказ №60-к Директора Інституту у зв`язку із послабленням протиепідемічних заходів, від 13 липня 2020 року відновлений звичайний режим роботи згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку доведені до відома позивача не були, а тому він був впевнений, що дистанційний режим праці співробітників Інституту триває до 31 липня 2020 року. Позивач вказує, що характер його роботи, досліджень, які він проводить вимагає його перебування за межами робочого кабінету, вивчення необхідних документів у місцях їх накопичення, знаходження та зберігання, а також у польових умовах. Звертає увагу, що робоче місце в Інституті позивача необладнане, не має комп`ютера з виходом у мережу Інтернет, отже позивач позбавлений функціонально виконувати свої робочі обов`язки, на що він неодноразово звертав увагу керівництва Інституту і ставив питання про обладнання його робочого місця. Отже, у вказані в Наказі дні позивач не прогулював роботу, а працював над темами, що було відомо його безпосередньому керівникові. На думку позивача керівництво Інституту не вважало за потрібне з`ясувати у ОСОБА_1 причину відсутності на робочому місці, чим він займався, чи є його вина та чи мав місце - прогул. Також не було дотримано належної процедури звільнення та не отримано згоди профспілкового органу. Зазначає, що на рішення про незаконне звільнення вплинула активна громадянська позиція позивача як викривача недоліків, негараздів в Інституті з часу призначення на посаду директора ОСОБА_2 , який за це звільнив позивача. ОСОБА_1 звертався до різних державних, правоохоронних та антикорупційних установ із заявами про порушення, які допускає ОСОБА_2 з вимогами проведення розслідування та вжиття відповідних заходів до їх припинення. Вважає, що наявність конфлікту інтересів, неповідомлення про це та вчинення дій в умовах конфлікту інтересів стали наслідком незаконного звільнення позивача з роботи, вплинуло на об`єктивність та та неупередженість прийнятого рішення.

Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбаченийстаттею 5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 3 КЗпП Українивстановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно дост.21 КЗпП України(в ред. яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до положеньстатті 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першоюстатті 147 КЗпП Україниза порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такі заходи стягнення як догана або звільнення.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Статтею 36 КЗпП України(в ред. яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено підстави припинення трудового договору, пунктом 4 якої передбачено, що підставами припинення трудового договору є з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Пунктом 4 ч.1ст.40 КЗпП України(в ред. яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням та здійснюється з дотриманням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.

Прогулом вважається відсутність працівника на роботі як протягом всього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин, в тому числі залишення роботи до закінчення строку трудового договору (пункт 24постанови №9 Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Пунктом 22 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9 (надалі також - Постанова № 9) передбачено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами З, 4. 7, 8 ст.40п.І ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149КЗпПправила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Виходячи з цих роз`яснень Верховного суду України поважними причинами варто визнавати такі причини, що виключають вину працівника. При такому розумінні поважних причин п. 4ст. 40 КЗпП Українине суперечить п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, який кваліфікує поведінку працівника як порушення трудової дисципліни (прогул - це різновид такого порушення) за наявності вини працівника. Наявність поважних причин визнається у разі доведеної непрацездатності працівника, хоча б вона і не була підтверджена лікарняним листком, відмови працівника від переміщення, якщо робота протипоказана працівникові за станом здоров`я. Поважними можуть бути визнані і причини сімейно-побутового характеру, якщо вихід працівника на роботу за наявності таких причин міг би заподіяти працівникові або іншим особам шкоду, що значно перевищує ту шкоду, що заподіяна власникові невиходом на роботу. Тобто загальним критерієм вини працівника в здійсненні прогулу є належна дбайливість про виконання трудових обов`язків.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.03.2020 р. у справі № 459/2618/17 причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо з`явленню перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунені самим працівником. Зокрема, до них належать до яких відносяться:

- пожежа, повінь (інші стихійні лиха);

- аварії або простій на транспорті;

- виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, які постраждали від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху);

- догляд за членом сім`ї. який несподівано захворів;

- відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника;

- відсутність за станом здоров`я.

При цьому відсутність працівника на роботі за станом здоров`я може підтверджуватися не лише листком непрацездатності, але й довідкою медичної установи, показаннями свідків або іншими доказами (ухвала ВСУ від 31.10.2002 р. у справі № 6-10006кс02).

Відповідно достатті 149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Відповідна правова позиція викладена також Верховним Судом у справах №761/39962/16-ц від 11.07.2019 року; №302/836/17 від 14.01.2019 року.

Відповідно достатті 148 КЗпП Українидисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно достатті 149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов`язки працівника визначаються у посадовій (робочій) інструкції.КЗпП Українине містить переліку випадків, в яких може застосовуватися догана чи звільнення. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення - це право роботодавця, а не його обов`язок. При визначенні виду стягнення враховуються попередня робота працівника, його ставлення до праці. До застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від працівника письмові пояснення. Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни. Власник підприємства зобов`язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в обов`язковому порядку зазначити мотиви застосування стягнення.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі, з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі №6-2801цс15.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20 зазначено, що, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.

Саме з`ясування поважності відсутності позивача на роботі є визначальним фактом для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за п. 4 ч. 1ст. 40 КЗпП України.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,правильно встановленосудом першоїінстанції тасторонами неоспорено тане спростовано, позивач працював на посаді старшого наукового співробітника відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича Національної Академії наук України.

Згідно з Наказом №35-к від 16.03.2020 року в інституті українознавства імені І. Крип`якевича НАН України встановлено дистанційний режим праці.

Відповідно до Наказів №37-к від 26.03.2020 року, №40-к від 23.04.2020 року, №53-к від 22.06.2020 року продовжено дистанційний режим праці, зокрема до 31 липня 2020 року.

Наказом від 07.07.2020 року №60-к внесено зміни до наказу №53-к від 22.06.2020 року і відновлено звичайний режим роботи, а саме у пунктах 1,2,3,4,5,6,7 цифри і слово «31 липня» замінено на цифри і слово «10 липня». Від 13 липня 2020р. в Інституті відновлено звичайний режим роботи згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку.

З вищевказаним Наказом ознайомлено всіх керівників відділів, в тому числі і керівника відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» ОСОБА_5 .

Наказом №70-к від 24.07.2020 року звільнено ОСОБА_1 днем 24 липня 2020 року з посади старшого наукового співробітника відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича Національної Академії наук України за прогули 3-ьох робочих днів без поважних причин згідно ч. 4 ст. 40 КЗпП України. Бухгалтерії Інституту зобов`язано провести повний розрахунок ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства. З метою дотримання строків проведення розрахунку ОСОБА_1 у відповідності до статті 16 КЗпП України зобов`язано врахувати, що на день звільнення 24 липня 2020 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, що підтверджується Доповідною запискою ОСОБА_4 від 24.07.2020 року та Актом №10 про відсутність на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 від 24.07.2020.

У листі Головного управління держпраці у Львівській області від 23.07.2020 року №9866/4/14-04 вказано, що під час проведення інспекційного відвідування адміністрацією надано, зокрема, наказ від 22.06.2020 №53-к «Про продовження дистанційного режиму праці», згідно якого позивачу з 23.06.2020 до 31.07.2020 встановлено дистанційний режим праці за індивідуальним планом, підпис позивача про ознайомлення відсутній; Наказ від 07.07.2020 №60-к «Про внесення змін до наказу від 22.06.2020 №53-к і відновлення звичайного режиму праці в Інституті», п.1 якого викладено в наступній редакції: у пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 цифри і слово «31 липня» замінити цифрами і словом «10 липня». У пункті 2 даного наказу зазначено, що від 13 липня 2020 року в Інституті відновити звичайний режим роботи згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Підставою видання наказу від 07.07.2020 №60-к слугувала Постанова КМУ від 17.06.2020 №500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», розпорядження Президії НАН України від 22.06.2020 «Про внесення змін до карантинних заходів». З Наказом ознайомлено начальників відділів, в тому числі і начальника відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», у якому працює позивач.

Відповідно до листа Головного управління держпраці у Львівській області від 29.09.2020 №14208/4/14-04 повідомлено, зокрема, наступне, а саме в ході проведення інспекційного відвідування встановлено, що згідно з наказом від 24.07.2020 №70-к позивача звільнено з роботи з 24.07.2020 за ч.4 ст. 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин).

При дослідженні наданого адміністрацією Інституту наказу №70-к від 24.09.2020 встановлено, що стосовно позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнити з роботи з 24.07.2020 , що не суперечить вимогам ст. 147 КЗпП України.

Адміністрацією Інституту надано акти від 17.07.2020 №5, від 20.07 2020 №6, від 22.07.2020 №8 про відсутність на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 упродовж усього дня без попередження відсутності та без поважних причин з 09 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. 17, 20, 22 липня 2020 року.

З наданого адміністрацією Інституту табелю обліку робочого часу за липень 2020 року встановлено, що в графі про відмітки явки чи неявки за числами місяця 17, 20, 24навпроти прізвища позивача проставлено «нз» (згідно умовних позначень «нз» - неявки з нез`ясованих причин).

Адміністрацією Інституту надано Акт №7 від 21.07.2020 та акт №9 від 23.07.2020, у яких зазначено, що ОСОБА_1 від пояснень щодо причин відсутності на роботі відмовився, жодних виправдних документів не надав.

21.07.2020 року позивачем надано письмові пояснення стосовно його відсутності на роботі 14.07.2020 року, в яких останнім, зокрема, вказано, що на письмову вимогу директора Інституту, яка вручена позивачу 16.07.2020 року, заявив про те, що його ніхто не проінформував про скасування карантину в Інституті. Також позивач просив надати йому копії наказів про початок та про завершення карантину.

08.11.2022 року проведено засідання профкому та дирекції Інститут українознавства імені І. Крип`якевича НАН України на якому розглядалося питання щодо надання ППО Інституту згоди/відмови у наданні згоди на звільнення з посади с.н.с. Інституту ОСОБА_1 . За результатами голосування прийнято одноголосне рішення та ухвалено дати згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади старшого наукового співробітника Інституту, що підтверджується Витягом з протоколу №6 від 08.11.2022 року.

Позивач на засідання профкому Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України щодо розгляду питання про дачу згоди/відмови на його звільнення з посади не з`явився, проте повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим відправленням на його адресу.

В листі Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України від 15.08.2020 року зазначено, що ОСОБА_1 протягом роботи в даному інституті не отримував дисциплінарних стягнень у вигляді догани, виключно усні зауваження.

Також повідомлено, що Профспілковий комітет даного Інституту на засідання 25 червня 2020 року розглянув питання «Про моральний клімат в колективі Інституту у зв`язку з публічними заявами ОСОБА_1 ». За результатами проведеного таємного голосування («за» - 4, «проти» - немає, «утрималися» - 1), профспілковий комітет Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України дав згоду на звільнення ОСОБА_1 та рекомендував директору Інституту розглянути питання про розірвання трудового договору з ним.

На засіданні Вченої ради Інституту 25 червня 2020 року розглядалося питання «Про розірвання трудового договору із старшим науковим співробітником відділу «Центр дослідження україно-польських відносин», доктором історичних наук І.П. Чорноволом». за результатами таємного голосування («за» - 13, «проти» - 2, «утрималися» - 2) ухвалено рекомендувати директорові Інституту розірвати трудовий договір старшим науковим співробітником відділу «Центр дослідження україно-польських відносин», доктором історичних наук І.П. Чорноволом.

Директором Інституту було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 лише після встановлення численних фактів порушень трудової дисципліни, а саме безпідставної відсутності на робочому місці.

Вищевказані відомості у листі від 15.08.2020 року також підтверджуються Витягом з протоколу засідання Вченої ради №5 від 25.06.2020 року та листом профспілкового комітету Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України від 26.06.2020 року, який направлено директорові Інституту.

ОСОБА_1 за допомогою засобів електронної електронного зв`язку, а саме на його електрону пошту від Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України 16.06.2020 надійшов лист прохання, в якому вказано, про необхідність терміново повернути трудову книжку у відділ кадрів у зв`язку з проведенням звірки. Також зазначено про необхідність підписати свою посадову інструкцію і подати графік роботи (січень-червень 2020).

09.07.2020 року від ОСОБА_5 , за допомогою електронної пошти, надійшов лист, яким проінформовано в.о. директора Інституту Українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України Т.О. Ястремській про те, що старший науковий співробітник Центру доктор історичних наук І.П. Чорновол завчасно подав плановий текст (2,0 др. арк.) до колективної праці за плановою держбюджетною темою. Водночас, не підписав низку службових документів (графік виходу на роботу, посадову інструкцію) у зв`язку з судовим позовом.

14.07.2020 року комісією з трудової дисципліни складено акт №4 про те, що старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук І.П. Чорновол був відсутній на роботі з 09:00 год. до 12:00 год.

16.07.2020 року директором Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України складено повідомлення-вимогу на ім`я ст. наукового співробітника відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» ОСОБА_1 з проханням надати письмові пояснення про причини відсутності на робочому місці 14.07.2020 року та додати підтверджуючі документи, а також надати індивідуальні графіки роботи за 1-ше та 2-ге півріччя 2020 року.

Окрім того, в даному повідомленні-вимозі повідомлено ОСОБА_1 , що згідно Наказу №60-к від 07.07.2020 «Про внесення змін до Наказу №53-к від 22.06.2020 року і відновлення звичайного режиму праці в Інституті», від 13.07.2020 року відновлено звичайний режим праці згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Керівник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» ОСОБА_5 повідомив, що довів зміст наказу №60-к від 07.07.2020 року завчасно до всіх співробітників відділу.

Згідно наказу №1-к від 02.01.2020 року, усім працівникам інституту встановлено режим роботи неповного робочого дня ( ОСОБА_1 50% від посадового окладу).

Проте, від ОСОБА_1 досі не поступили індивідуальні графіки роботи на 1-ше півріччя 2020 року. (т.2 а.с.60)

Вищевказане повідомлення-вимогу ОСОБА_1 отримати відмовився, а також відмовився від надання пояснень, що засвідчено підписами трьох свідків, а також вказано, що 16.07.2020 року о 11 год. 50 хв. дане повідомлення-вимога була зачитана вголос ОСОБА_1 в кабінеті 404 Інститут українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України

16.07.2020 року складено акт №5 про те, що 16.07.2020 року старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», д.і.н. І.П. Чорновол відмовився дати письмові пояснення щодо не підписання посадової інструкції старшого наукового співробітника. (т.2 а.с.65)

Окрім того, 16.072020 року складено акт №6, про те, що старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», д.і.н. І.П. Чорновол відмовився дати письмові пояснення щодо ненадання індивідуального графіку роботи у липні 2020 р. (т.2 а.с.66)

17.07.2020 та 20.07.2020 ОСОБА_7 на ім`я директора Інституту складено доповідні записки, про те, що старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», І.П. Чорновол не вийшов на роботу та не попередив про свою відсутність.

Комісією з трудової дисципліни 17.07.2020 року складено акт №5 та 20.07.2020 складено акт №6 про відсутність на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 на робочому місця упродовж усього дня без попередження відсутності та без поважних причин від 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

20.07.2020 року ОСОБА_7 на ім`я директора Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України Соляра І.Я. подано службове подання про систематичне невиконання розпорядчих документів керівних органів Інституту українознавства старшим науковим співробітником відділу «Центр дослідження україно-польських відносин», д.і.н. І.П. Чорноволом та просив оголосити йому догану.

З акту №7 від 21.07.2020 року «Про відмову надати пояснення щодо відсутності на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 » вбачається, зокрема, що ОСОБА_1 з`явився у приміщення Інституту 21 липня 2020 року о 09 год. 45 хв. Членами комісії, які підписались нижче, йому було вручено письмове повідомлення від 21.07.2020 року, в якому запропоновано надати письмові пояснення щодо причин відсутності на роботі 17.07.2020 та 20.07.2020 року, а також будь-які документи з яких можна встановити причину тривалої відсутності.

ОСОБА_1 від пояснень щодо причин відсутності на роботі відмовився, жодних виправдних документів не надав. Від надання розписки про отримання письмового повідомлення від 21.07.2020 року щодо надання письмових пояснень про причини відсутності на роботі у зазначений вище час ОСОБА_1 також відмовився.

У заяві від 21.07.2020 року ОСОБА_1 вказано, що у відповідь на письмову вимогу дати пояснення з приводу його відсутності в інституті 14 липня 2020 р. вручену йому 16 липня 2020 р., та заявив, що його ніхто не інформував про скасування карантину в інституті. Оголошення про завершення карантину відсутнє на дошці наказів дирекції досі.

22.07.2020 ОСОБА_4 на ім`я директора Інституту складено доповідну записку, про те, що старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», І.П. Чорновол не вийшов на роботу та не попередив про свою відсутність.

Комісією з трудової дисципліни 22.07.2020 року складено акт №8 про відсутність на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 на робочому місця упродовж усього дня без попередження відсутності та без поважних причин від 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

З акту №9 від 23.07.2020 року «Про відмову надати пояснення щодо відсутності на роботі старшого наукового співробітника ОСОБА_1 » вбачається, зокрема, що ОСОБА_1 з`явився у приміщення Інституту 23 липня 2020 року о 09 год. 25 хв. Членами комісії, а також присутніми ( ОСОБА_2 , ОСОБА_8 ), що підписались нижче, йому було вручено письмове повідомлення від 23.07.2020 року, в якому запропоновано надати письмові пояснення щодо причин відсутності на роботі 22.07.2020, а також будь-які документи з яких можна встановити причину тривалої відсутності.

ОСОБА_1 від пояснень щодо причин відсутності на роботі відмовився, жодних виправдних документів не надав.

Від надання розписки про отримання письмового повідомлення від 22.07.2020 року щодо надання письмових пояснень про причини відсутності на роботі у зазначений вище час ОСОБА_1 також відмовився.

24.07.2020 ОСОБА_4 на ім`я директора Інституту складено доповідну записку, про те, що старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», І.П. Чорновол відсутній на робочому місці від 09:00 год. до 14: 00 год.

З акту №10 від 24.07.2020 року вбачається, що д.і.н. ОСОБА_1 був відсутній на роботі з 09:00 год. до 17:45 год.

Згідно табелю обліку робочого часу за липень місяць 2020 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 17.07.2020, 20.07.2020, 22.07.2020 та 24.07.2020 року. Під даними числами проставлена позначка «нз».

Окрім того, позивач вважав, що він є викривачем в розумінні ЗУ «Про запобігання корупції», а тому з моменту набуття особою статусу викривача, останній здобуває певний імунітет.

Відповідно до абз. 20 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції» викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Згідно ч.1 ст. 534ЗУ «Про запобігання корупції» викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.

Отже, аналізуючи викладене, суд дійшов до правильного висновку, що позивач не є викривачем, оскільки відповідно до пояснень НАЗК до останнього не надходило повідомлень про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за зверненнями позивача, також не додано витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань, які підтверджували б вчинення корупційного правопорушення, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність, за зверненнямипозивача, а отже неможливо зробити висновок, що позивач є викривачем.

Окрім того, в листі УСР у Львівській області ДСР Національної поліції України від 21.08.2020 року вказано, що зібраними матеріалами, порушень вимог ст. 46 ЗУ «Про запобігання корупції в частині декларування майна в діях ОСОБА_2 не встановлено, розгляд матеріалів припинено.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказах, судом не встановлено, що позивач мав імунітет викривача.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, звільнення позивача за п. 4 ст. 40 КЗпП є цілком обґрунтованим та законним, у зв`язку із чим, наказ № 70-к від 24 липня 2020 року, є таким, що виданий з дотриманням норм чинного законодавства України, оскільки встановлено, що позивач, без поважних причин був відсутній на робочому місці три робочі дні, будь-яких пояснень щодо поважності причин відсутності не надав, що є достатньою підставою для його звільнення.

Зважаючи на наведене доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід залишити без задоволення, рішення ж суду як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 23 травня 2024 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М.Шандра