Постанова

від 21.05.2024 по справі 686/23008/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/23008/23

Провадження № 22-ц/4820/1042/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Талалай О.І., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Львівський-2», Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Вишневий» про визнання недійсними правочинів, неправомірними дій та стягнення коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2024 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим у подальшому позовом до Обслуговуючого кооперативу«Львівський-2» (далі ОК«Львівський-2», кооператив), Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Вишневий» (далі ОК «ЖК «Вишневий») про визнання недійсними правочинів, неправомірними дій та стягнення коштів.

ОСОБА_1 зазначила, що 3 лютого 2020 року між нею та ОК«Львівський-2» укладено договір пайової участі в будівництві №59-03/02-Кв, за умовамиякого вонасплатила кооперативу 300000грн пайовоговнеску (іззагальної суми 395208грн) для отримання у власність квартири, будівельний номер 59, загальною проектною площею 44,91 кв.м, у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 . 23 грудня 2020 року сторони розірвали цей договір, однак ОК «Львівський-2»протягом 2021року (наступногороку післявиключення позивачкиз членівкооперативу)не повернувїй пайовийвнесок. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4липня 2022 року стягнуто з ОК «Львівський-2» на користь позивачки 372093 грн 07 коп. пайових коштів і 3720 грн 94 коп. судового збору. Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 листопада 2022року стягнуто з ОК «Львівський-2» на її користь 30000 грн витрат на професійну правничу допомогу. А всього стягнуто за судовими рішеннями 405814грн 01 коп.

Протягом 2020-2022 років відповідачі уклали між собою ряд договорів поворотної фінансової допомоги, внаслідок яких з ОК «Львівський-2» виведено значну кількість коштів, у тому числі за період з 23 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року (період розрахунку з позивачкою). Так, ОК «Львівський-2» перерахував ОК «ЖК «Вишневий» поворотну фінансову допомогу: за період з 15 січня 2021 року по 11 червня 2021 року 30000 грн за договором №03-03 від 3 березня 2020 року; за період з 13 грудня 2021 року по 25 січня 2022 року 151400 грн за договором №1-12 від 1 грудня 2021 року; за період з 29 липня 2021 року по 10 грудня 2021 року 735000грн за договором №22/03 від 22 березня 2022 року.

ОК «Львівський-2» вчинив указані правочини після настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед позивачкою, а тому його дії є недобросовісними та неправомірними. Відповідачі уклали договори поворотної фінансової допомоги без наміру створення правових наслідків, у зв`язку з чим ці договори є фіктивними та фраудаторними. Оспорювані правочини порушують цивільні права та законні інтереси позивачки, не відповідають вимогам закону та є недійсними в силу статей 203, 215, 234 Цивільного кодексу України (далі ЦКУкраїни).

За таких обставин ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними правочини та неправомірними дії ОК «Львівський-2» щодо перерахування ОК«ЖК«Вишневий» указаних грошових коштів і стягнути з ОК «ЖК «Вишневий» на свою користь 405814грн 01 коп. грошових коштів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21лютого 2024 року в позові відмовлено.

Суд керувався тим, що ОСОБА_1 не довела незаконність укладення відповідачами оспорюваних договорів і перерахування ними грошових коштів, а підстави для стягнення з ОК «ЖК «Вишневий» на користь позивачки цих коштів відсутні.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що протягом 2020-2022 років відповідачі уклали між собою декілька договорів поворотної фінансової допомоги, в результаті чого ОК «Львівський-2» приховав значну частину коштів, на які могло бути звернуте стягнення в рахунок погашення боргу перед ОСОБА_1 . Оспорювані правочини вчинені відповідачами на шкоду кредитору та повинні бути визнані недійсними як фраудаторні правочини, а дії ОК «Львівський-2» є недобросовісними та неправомірними, у зв`язку з чим ОК «ЖК «Вишневий» повинен сплатити ОСОБА_1 суму боргу. Суд першої інстанції не врахував чинні норми закону, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОК «Львівський-2» та ОК «ЖК «Вишневий» не подали відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною першою статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

3 лютого 2020 року між ОК «Львівський-2» та ОСОБА_1 укладено договір пайової участі в будівництві №59-03/02-Кв, за умовами якого ОК«Львівський-2» зобов`язався забезпечити будівництво багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованим паркінгом по АДРЕСА_1 . У свою чергу, ОСОБА_1 після вступу в кооператив зобов`язалася сплатити пайовий внесок, а також взяти участь у реалізації статутної мети і завдань кооперативу для отримання у власність квартири, будівельний номер 59, загальною проектною площею 44,91 кв.м, на дев`ятому поверсі секції Е. Загальний розмір пайового внеску ОСОБА_1 склав 395208грн, що еквівалентно 15789 доларам 37 центам США на день укладення договору.

Того ж дня ОСОБА_1 сплатила на рахунок ОК «Львівський-2» частину пайового внеску у розмірі 300000 грн.

23 грудня 2020 року ОК «Львівський-2» та ОСОБА_1 уклали договір про розірвання договору пайової участі в будівництві №59-03/02-Кв від 3 лютого 2020року. При цьому кооператив зобов`язався повернути ОСОБА_1 сплачений пайовий внесок з утриманням 10% від фактично внесеного паю протягом року, наступного за роком, у якому та припинила членство в кооперативі.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 липня 2022 року стягнуто з ОК «Львівський-2» на користь ОСОБА_1 372093 грн 07 коп. грошових коштів і 3720 грн 94 коп. судового збору. Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2листопада 2022 року стягнуто з ОК «Львівський-2» на користь ОСОБА_1 30000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі основного рішення Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області видав виконавчий лист №686/2789/22 від 7 грудня 2022 року, який перебуває у приватного виконавця Терлеєва І.М. на примусовому виконанні (виконавче провадження №70584571).

У період з 23 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року відповідачі здійснювали між собою фінансово-господарські операції. Так, ОК «Львівський-2» перерахував ОК «ЖК «Вишневий» як надання та повернення поворотної фінансової допомоги: в період з 15 січня 2021 року по 11 червня 2021 року 30000 грн, в період з 13 грудня 2021 року по 25 січня 2022 року 151400 грн, в період з 29 липня 2021року по 10грудня 2021 року 735000 грн.

Станом на 15 вересня 2023 року в ОК «ЖК «Вишневий» існувало кредитове сальдо за вказаними операціями у розмірі 151400 грн.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Однією з основних засад цивільного законодавства, визначених у статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою,п`ятою ташостою статті203цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як передбачено статтею 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні відносини ґрунтуються на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто дії учасників цих відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів інших суб`єктів цивільного права.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів. Правочином є вольова дія учасників цивільних відносин, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Указані цивільно-правові результати мають бути досягнуті внаслідок правомірних дій сторін.

У двосторонньому правочині волевиявлення сторін повинно бути взаємним (зустрічним) і спрямованим на досягнення спільної мети. Такі правочини називаються договорами.

Норми чинного законодавства закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Правочин повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків. Якщо правочин вчиняється без наміру виникнення, зміни чи припинення цивільних прав і обов`язків, то такий правочин є фіктивним.

За своїми правовими ознаками поворотна фінансова допомога як договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, яка визнається укладеною з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Предметом виконання грошового зобов`язання за договором позики є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Недоведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, тягне за собою відмову в позові.

Подані ОСОБА_1 письмові докази, зокрема: реєстраційні документи ОК «Львівський-2»та ОК «ЖК «Вишневий»(а.с.40-50), виписка/особовий рахунок (а.с. 26-39), - об`єктивно та достовірно не підтверджують укладення відповідачами договорів позики (поворотної фінансової допомоги), умови цих договорів, а також порядок і строки виконання сторонами зобов`язань за ними.

Також у справі відсутні дані щодо незаконності дій ОК «Львівський-2» із перерахування коштів на рахунок ОК «ЖК «Вишневий», у зв`язку з чим ці кошти мають бути утримані з останнього.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не довела неправомірність укладення відповідачами договорів (недійсність правочинів) і перерахування ними грошових коштів, а підстави для стягнення з ОК «ЖК «Вишневий» на користь позивачки цих коштів відсутні.

Твердження ОСОБА_1 про доведеність указаних фактів і неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є безпідставними.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на правові висновки, висловлені Верховним Судом у постановах від 3 липня 2019 року (справа №369/11268/16-ц), від 24 липня 2019 року (справа №405/1820/17), від 13 травня 2020року (справа №372/3541/16-ц), від 28 листопада 2019 року (справа №910/83567/18), від 20 травня 2020 року (справа №922/1903/18), від 11 листопада 2020 року (справа №619/82/19), від 7 жовтня 2020 року (справа №755/17944/18), щодо недійсності правочинів, які вчинені сторонами на шкоду кредитору та без наміру створити правові наслідки, є безпідставними, оскільки в цих справах і справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, встановлені різні обставини.

Так, за обставинами названих справ, у яких Верховний Суд висловив правову позицію, факт укладення сторонами оспорюваних правочинів, які мали ознаки фіктивних і фраудаторних правочинів, умови цих правочинів, права та обов`язки сторін, строки виконання зобов`язань за ними були доведені, у той час як у справі, що переглядається судом апеляційної інстанції, ці обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 травня 2024 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

О.І. Талалай

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Павловська А.А.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 19