Рішення

від 23.05.2024 по справі 320/4052/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 року № 320/4052/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Броварський шиноремонтний завод»

до Броварської міської ради Броварського району Київської області

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з додатковою відповідальністю «Броварський шиноремонтний завод» з позовом до Броварської міської ради Броварського району Київської області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та нечинним підрозділ 19 розділу 4 Положення про справляння плати за землю, в частині земельного податку (додаток 2), затвердженого рішенням Броварської міської ради Броварського району Київської області від 08 липня 2021 року № 309-09-08 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Броварської міської територіальної громади» у частині встановлення для юридичних та фізичних осіб ставок податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження).

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення містить ряд недоліків та порушення процедури, тому підлягає скасуванню.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що підстави для визнання спірного рішення протиправним відсутні.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 04.05.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 04.05.2022 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з додатковою відповідальністю «Броварський шиноремонтний завод».

Ухвалою суду від 12.08.2022 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з додатковою відповідальністю «Броварський шиноремонтний завод».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Броварський шиноремонтний завод» залишено без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2022 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову без змін.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

08 липня 2021 року Броварською міською радою Броварського району Київської області прийнято рішення за №309-09-08 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Броварської міської територіальної громади», яким визначені на території Броварської міської територіальної громади відповідні місцеві податки і збори (зокрема, затверджено додаток 2 Положення про справляння плати за землю, в частині земельного податку) (далі - Положення).

Зазначене рішення ради набрало чинності 01 січня 2022 року.

Підрозділом 19 розділу 4 вказаного Положення (додатку 2) визначені наступні ставки земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб?єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження): для юридичних осіб ставка земельного податку встановлена у розмірі 12/ відсотків, а для фізичних осіб - 1 відсоток.

08 липня 2021 року Броварською міською радою Броварського району Київської області прийнято рішення за №309-09-08 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Броварської міської територіальної громади», яким визначені на території Броварської міської територіальної громади відповідні місцеві податки і збори (зокрема, затверджено додаток 2 Положення про справляння плати за землю, в частині земельного податку) (далі - Положення). Зазначене рішення ради набрало чинності 01 січня 2022 року.

Підрозділом 19 розділу 4 вказаного Положення (додатку 2) визначені наступні ставки земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб?єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження): для юридичних осіб ставка земельного податку встановлена у розмірі 12 відсотків, а для фізичних осіб - 1 відсоток.

Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено Конституційним Судом України у рішенні від 01.04.2010 (справа №1-6/2010) органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.

Згідно з ч.1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР).

Згідно з ч.1, 4 ст. 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №280/97-ВР відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст.25 Закону №280/97-ВР).

Згідно з ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема:

затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п.22);

розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету (п.23);

прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету (п.27);

визначення критеріїв відбору незалежного аудитора та критеріїв віднесення комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, до таких, фінансова звітність яких (у тому числі консолідована) підлягає обов`язковій перевірці незалежним аудитором, та затвердження порядку такої перевірки і порядку залучення незалежного аудитора (30-2).

VI. Оцінка суду

Державний акт на постійне користування землею від 14 травня 1999 року (серія ПІ-КВ, № 001600), витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02 червня 2020 року за №1671 та дані державного реєстру речових прав засвідчують, що в постійному користуванні Товариства з додатковою відповідальністю «Броварський шиноремонтний завод» (ТДВ «БШРЗ») знаходиться земельна ділянка площею 6,6886 га в адміністративних межах Броварської міської ради Броварського району Київської області (місто Бровари, бульвар Незалежності, 24).

Цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02).

У силу вимог статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти міської ради є обов?язковими до виконання.

Таким чином, спірний підрозділ 19 розділу 4 вказаного Положення до рішення ради про сплату визначеної ставки земельного податку підлягає застосування до ТДВ «ШР» як суб?єкта господарювання, що володіє на праві постійного користування земельною ділянкою на території Броварської міської ради Броварського району Київської області.

За приписами частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.3 статті 8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об?єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов?язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Підпунктом 10.1.1 пункту 10.1, пунктом 10.3 статті 10 ПК України передбачено, що податок на майно належить до місцевих податків. Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

Як передбачено підпунктом 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 ПК України, податок на майно складається, зокрема із плати за землю. Порядок адміністрування плати за землю регламентований статтею 269 розділу ХІІ ПК України.

Встановлення місцевих податків, як це передбачено підпунктом 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 ПК України, має здійснюватися у порядку, визначеному нормами ПК України. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов?язково визначаються об?єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов?язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов?язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Підпунктом 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПК України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно із підпунктом 270.1.1.3 підпункту 270.2.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об?єктом оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, а також площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Об?єктом оподаткування земельним податком є земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (підпункт 270.1.1.3 підпункту 270.2.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України).

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об?єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункти 12.3.1, 12.3.2, 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 ПК України).

До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об?єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом (підпункт 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 ПК України).

Отже, виходячи з аналізу викладених норм, обов?язок по встановленню місцевих податків та зборів, зокрема податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, покладено на органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради.

Згідно з пунктом 3.1 статті з ПК України рішення органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом, є частиною податкового законодавства України.

Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що одним із основних принципів місцевого самоврядування є законність. Це означає, оскаржуване положення повинно бути не лише законним (прийнятим відповідно до повноважень та чинного законодавства України), а й передбачуваним (прогнозованим), справедливим, оскільки національне законодавство, яке регулює його діяльність та визначає повноваження, в основі своїй грунтується на засадах справедливості, добросовісності та розумності (стаття 3 ЦК України).

Стаття 274 ПК України передбачає положення про сплату платниками податків земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Пунктом 274.1 статті 274 ПК України установлено, що ставка податку за відповідні земельні ділянки встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Водночас, пункт 274.2 статті 274 ПК України передбачає, що ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб?єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності). Об?єктом оподаткування за цим пунктом є земельні ділянки на праві постійного користування, які використовуються саме суб?єктами господарювання як юридичними особами, так і фізичними особами для здійснення господарської діяльності (виняток складають суб?єкти господарювання державної та комунальної форм власності).

Рішенням Броварської міської ради Броварського району Київської області від 08.07.2021 №309-09-08 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Броварської міської територіальної громади" встановлено ставки податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб?єктів господарювання.

В обґрунтування нечинності позивач вказує в позовній заяві на встановлення не рівного становище для платників податків, а саме фізичних осіб та юридичних осіб, та порушення в свою чергу норм Закону України "Про захист економічної конкуренції".

З цього приводу, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції", з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб?єктів господарювання (далі - концентрація).

Позивачем до позовної заяви додано копію листа Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.11.2021 №60-02/8788 про виконання доручення від 07.10.2021 13-01/921, згідно з яким, Північним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України проведено дослідження шодо дотримання Броварською міською радою Броварського району Київської області законодавства про захист економічної конкуренції під час прийняття рішення від 08.07.2021 № 309-09-08 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Броварської міської територіальної громади".

Другим питанням дослідження було встановлення різних ставок земельного податку для юридичних та фізичних осіб. За результатами дослідження цьогоо питання, був зроблений відповідний висновок "вжиття Відділенням заходів з метою приведення розміру ставки земельного податку для фізичних осіб у відповідність до розміру ставки земельного податку для юридичних осіб (збільшення з 1% до 12%) може призвести до погіршення умов діяльності фізичних осіб.

В той же час, вжиття Відділенням заходів з метою приведення розміру ставки земельного податку для юридичних осіб у відповідності до розміру ставки земельного податку для фізичних осіб (зменшення з 12% до 1%) може призвести до неможливості застосування у повній мірі норми пункту 274.2 статті 274 Податкового кодексу України (тобто від 2% до 12%).

Таким чином, у Відділення наразі відсутні підстави для притягнення органів місцевого самоврядування (зокрема Броварської міської ради) до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у зв?язку зі встановленням їх рішеннями різних ставок земельного податку для юридичних та фізичних осіб за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб?єктів господарювання (крім державної та комунальної власності), оскільки такі дії, зокрема, можуть призвести до негативних наслідків для конкуренції."

Отже, при проведені перевірки, контролюючим органом, не було виявлено просушення корупційного законодавства при прийнятті рішення Броварською міською радою Броварського району Київської області від 08.07.2021 №309-09-08 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Броварської міської територіальної громади".

Щодо посилань позивача про порушення правової процедури скликання позачергової сесії Броварської міської ради Броварського району Київської області, сузазначає таке.

У позовній заяві позивач стверджує, що в порушення норм Регламенту Броварської міської ради Броварського району Київської області, дев?ята позачергова сесія Броварської міської ради Броварського району Київської області VIII скликання була скликана розпорядженням виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області. Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення, а сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Тобто у відповідності до вищенаведених норм закону виконавчі комітети рад не уповноважені приймати розпорядження, а приймають нормативно-правові акти у формі виключно рішення, а розпорядження приймаються лише міським головою.

Той факт, що на бланку розпорядження міського голови надрукована фраза "виконавчий комітет" жодним чином не робить його рішенням виконавчого комітету, так як і рішенням Броварської міської ради, оскільки на бланку міститься також фраза Броварська міська рада Броварського району Київської області.

Отже, позачергова сесія Броварської міської ради Броварського району Київської області, була скликана розпорядженням міського голови, як того і вимагають норми чинного законодавства та Регламенту Броварської міської ради Броварського району Київської області VIII скликання, затвердженого рішенням Броварської міської ради Броварського району Київської області від 04.03.2021 №88-03-08 (далі - Регламент).

Щодо порушення терміну оприлюднення розпорядження міського голови від 07.07.2021 №148-ОД "Про скликання дев?ятої позачергової сесії скликання", суд зазначає, що це розпорядження у відповідності до вимог Регламенту було оприлюднено на офіційному сайті Броварської міської ради Броварського району Київської області 07.07.2021, тобто за добу до сесії.

На підтвердження цього факту відповідач до відзиву надав скріншот з архіву сайту розміщеного у мережі Інтернет.

Також позивач в позовній заяві стверджує, що розпорядження про скликання позачергової сесії, не містить місця проведення сесії міської ради.

З цього приводу суд зазначає таке.

Статтею 36 Регламенту передбачено, що пленарні засідання міської ради проводяться в сесійній залі. У відповідності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи - Броварської міської ради Броварського району Київської області: Україна, 07400, Київська обл., місто Бровари, вул. Героїв України (Гагаріна), 15. Адреса та місцезнаходження Броварської міської ради не змінювалося. Зворотного суду не доведено.

3 приводу тверджень позивача, що розпорядження міського голови не містить виняткової обставини для скликання позачергової сесії, суд зазначає таке.

Відповідно до норм Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передусім бюджетному періоду, в якому планується з застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов?язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

Враховуючи норми Податкового кодексу, міська рада була обмежена в часі щодо прийняття рішення про місцеві податки та збори, тому ця обставина є винятковою в цьому випадку.

У постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №825/1496/17 зазначено, що шляхом сплати юридичними та фізичними особами обов?язкових платежів до бюджетів не лише забезпечується виконання державою, органами місцевого самоврядування завдань і функцій та реалізація повноважень у сфері формування фінансових ресурсів, їх розподілу та використання через відповідні публічні фонди, а також створюються загальні блага для задоволення спільних публічних та особистих (приватних) потреб юридичних та фізичних осіб.

Саме таким чином значною мірою задовольняються узагальнені особисті групові інтереси щодо освіти, охорони здоров?я, надання соціальної допомоги тощо.

Надаючи оцінку співвідношення приватних і публічних інтересів, Європейський суд з прав людини у Рішенні від 22 траня 2018 року у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" (Заяви №846/16 та №1075/16) зазначив, що у зв?язку з тим, що національні органи влади безпосередньо обізнані шодо свого суспільства та його потреб, вони в принципі знаходяться у кращому становищі, ніж міжнародний суддя, для з?ясування того, що є "суспільним інтересом".

Таким чином, відповідно до системи захисту, встановленої Конвенцією, саме національні органи влади мають здійснити первинну оцінку існування проблеми, що є об?єктом суспільного інтересу, який виправдовує заходи, що мають бути вжиті у сфері здійснення майнового права. Оскільки свобода розсуду, якою користується законодавчий орган при здійсненні соціальної та економічної політики, є широкою, Суд поважатиме рішення законодавчого органу щодо того, що є в інтересах суспільства, якщо тільки це рішення явно не мало належного обгрунтування (пункт 106).

Щодо посилань позивача про не оприлюднення проекту спірного рішення за 10 днів до початку засідання сесії, суд звертає увагу на таке.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено питання, які належать до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад.

Так, відповідно до пункту 24 частини 1 статті 26 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селишної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, шодо встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України. Згідно із частиною 1 статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 12 цієї статті передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статі 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об?єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передачений статтею 13 вказаного Закону.

Проект регуляторного акта оприлюднюється спосіб, передбачений статтею 13 вказаного Закону, не пізніше п?яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання (стаття 12 Закону).

Проект рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 08.07.2021 №309-09-08 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Броварської міської територіальної громади" був опублікований на офіційному веб-порталу Броварської міської ради Броварського району Київської області 21.05.2021 із повідомленням про оприлюднення регуляторного акту проекту рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Броварської міської територіальної громади".

У цьому повідомленні було повідомлено, що зауваження та пропозиції до цього проекту рішення можна подавати в письмовій формі протягом місяця з дня оприлюднення проекту, тобто до 21.06.2021.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що проект рішення був оприлюднений у строки та у спосіб визначені чинним законодавством України, а також було надано достатньо часу для ознайомлення та надання заперечення до проекту рішення ради.

Хоча позивач не ставить під сумнів публікацію самого рішення ради, рішення Броварської міської ради Броварської ради Київської області від 08.07.2021 №309-09-08 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Броварської міської територіальної громади, опубліковане в газеті "Нове життя" 16.07.2021.

06.08.2021 була здійснена уточнена публікація щодо цього рішення.

Відтак, позовні вимоги є необгрунтованими.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 23.05.2024