Ухвала

від 23.05.2024 по справі 320/5641/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 травня 2024 року № 320/5641/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши адміністративну справу за позовом заступника Генерального прокурора до Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдвін Груп» про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу та визнання недійсним спецдозволу на користування надрами,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся заступник Генерального прокурора (далі по тексту також позивач) з позовом до Державної служби геології та надр України (далі по тексту також відповідач 1, Держгеонадра), Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі по тексту також відповідач 2, ДЗК), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин і Державної служби геології та надр України щодо розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки ресурсів вуглеводнів Новостепанівсько-Євецької площі Дніпропетровської області та скасувати рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 26.07.2018 №4454;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 №504 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Голдвін Груп» спеціального дозволу на користування надрами;

- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 26.12.2018 №4955, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Голдвін Груп», вид користування - геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

До позовної заяви прокурором було додано заяву про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи яку позивач зазначає, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023000000000708 від 27.04.2023 за фактом службової недбалості службових осіб Держгеонадр, що призвела до безпідставної видачі суб`єктам господарювання, зокрема і ТОВ «Голдвін Груп», спеціальних дозволів на користування надрами поза аукціоном, та завдала істотної шкоди охоронюваним інтересам держави, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України.

У ході досудового розслідування прокурор на підставі статей 36, 93 КПК України звернувся із запитом до Держгеонадр і просив повідомити (із наданням підтверджувальних документів) про підстави державної реєстрації поданого ТОВ «Голдвін Груп» переліку робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою №3-гр, підстави прийняття протоколу ДКЗ від 26.07.2018 №4454 про розгляд поданих Товариством матеріалів початкової геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин Новостепанівсько-Євецької площі та щодо наявності або відсутності у заявника спеціального дозволу на користування надрами на момент прийняття таких рішень.

Держгеонадрами у листі від 14.09.2023 повної відповіді на зазначені питання, зокрема щодо наявності чи відсутності в ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу на користування надрами, не надано.

У зв`язку з цим прокурор повторно звернувся до Держгеонадр з уточнювальним запитом, за результатом розгляду якого у відповіді від 05.10.2023 Держгеонадрами було підтверджено, що, крім оспорюваного спеціального дозволу від 26.12.2018 №4955, інших спеціальних дозволів Товариство не отримувало, що дало прокурору підстави зробити висновок про порушення вимог законодавства при видачі ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу на користування надрами, оскільки подавати заяву про державну реєстрацію робіт та досліджень з геологічного вивчення надр і звертатися до ДКЗ щодо розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин міг лише надрокористувач (особа, яка володіє чинним спеціальним дозволом на користування надрами).

Ураховуючи вказане, для забезпечення опрацювання отриманих від Держгеонадр матеріалів на предмет наявності підстав для вжиття заходів представництва інтересів держави постановою прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023000000000708 від 27.04.2023, на підставі статті 222 КПК України надано дозвіл прокурорам відділу представництва інтересів держави в суді управління захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000708 від 27.04.2023 шляхом надання копій документів, які містяться у кримінальному провадженні, для їх опрацювання та в подальшому направлення до судових органів.

За результатами опрацювання відповідних матеріалів установлено, що виданий ТОВ «Голдвін Груп» на підставі наказу від 22.12.2018 №504 спеціальний дозвіл на користування надрами від 26.12.2018 №4955 є чинним, водночас процедура його видачі відбулася з порушенням порядку надання спеціальних дозволів, у зв`язку з чим прокурором прийнято рішення про звернення до суду з позовом у цій справі.

Прокурор зазначив, що до отримання 05.10.2023 інформації та підтверджувальних документів від Держгеонадр Офіс Генерального прокурора не володів достовірною інформацією про порушення інтересів держави у зв`язку з наданням спірного спеціального дозволу, а тому саме з 05.10.2023, тобто після отримання матеріалів від уповноваженого органу у сфері раціонального використання надр органу, у прокурора виникли документально підтверджені, а не засновані на припущеннях, підстави для звернення до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Голдвін Груп» (далі по тексту також третя особа, ТОВ «Голдвін Груп»).

При відкритті провадження у справі судом було зазначено, що з наведеного обґрунтування та доданих доказів вбачається, що підстави для звернення прокурора до суду з позовом у даній справі виникли у нього 05.10.2023 в день отримання від Держгеонадр листа з інформацією про те, що, крім оспорюваного спеціального дозволу від 26.12.2018 №4955, інших спеціальних дозволів Товариство не отримувало, а тому саме цей день (05.10.2023) слід вважати «днем виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог». Враховуючи, що з позовом у цій справі прокурор звернувся до суду 10.11.2023 (позов був поданий поштою), судом було вказано про дотримання прокурором тримісячного строку звернення до суду, що не потребує його поновлення.

ТОВ «Голдвін Груп» було подано до суду письмові пояснення по справі, в яких третя особа зазначила про пропуск позивачем строку звернення до суду, внаслідок чого просить застосувати відповідні процесуальні наслідки.

Третя особа зазначає про відсутність поважних причин для поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки позивач був обізнаний стосовно видачі ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу ще у 2019 році, позаяк органи прокуратури неодноразово зверталися до Держгеонадр із запитами з приводу ТОВ «Голдвін Груп» та інших товариств, а згодом відкривали кримінальні провадження, зокрема від 07.11.2019 №62019100000001655. В межах означеного кримінального провадження слідчим суддею було винесено ухвалу від 14.05.2020 про надання дозволу на проведення огляду Південно-Дялятинської площі, в якій наявна інформація щодо ТОВ «Голдвін Груп». На переконання третьої особи, означена обставина свідчить про обізнаність позивача в 2019-2021 роках з процедурою отримання спеціального дозволу ТОВ «Голдвін Груп». Проте, позивачем не було вчинено жодних дій, а з відповідним позовом до суду він звернувся майже через 5 років з моменту порушення кримінального провадження.

Крім того, третя особа наголошує на зверненні Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області з листом від 28.09.2019 до Новомосковського РВП ГУНП в межах вивчення питання законності користування надрами на площі родовищ «Новомосковсько-Євецька» та «Площа Ковпаківська» в Московському районі Дніпропетровської області та зазначено про отримання ними спеціальних дозволів поза аукціоном. В означеному листі було зазначено про необхідність проведення перевірки законності користування надрами на площі родовищ «Новомосковсько-Євецька» та «Площа Ковпаківська» в Московському районі Дніпропетровської області та у разі виявлення порушень вжити вичерпних заходів кримінально-правового характеру. Означена обставина, на думку третьої особи, свідчить про обізнаність органів прокуратури різних рівнів про обставини 2019-2021 років, зокрема, щодо видачі ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу від 26.12.2018 №4955.

ТОВ «Голдвін Груп» зазначає, що витребування Офісом Генерального прокурора від Держгеонадр переліку суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, та отримання ним такого переліку свідчить про обізнаність позивача з червня 2021 року про отримання ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу.

Також ТОВ «Голдвін Груп» вказує на здійснення позивачем процесуального керівництва досудового розслідування №42023000000000708 від 27.04.2023 за фактом службової недбалості осіб Держгеонадр, що призвела до безпідставної, на думку позивача, видачі ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу на користування надрами поза аукціоном та завдала істотної шкоди охоронюваним інтересам держави, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України. При цьому, третя особа вважає непереконливими доводи позивача щодо відсутності правових підстав для звернення до суду з 27.04.2023 до моменту отримання від Держгеонадр підтверджуючих документів стосовно підстав державної реєстрації поданого ТОВ «Голдвін Груп» Переліку за формою №3-гр, оскільки позивачем направлено запити на їх отримання лише 31.08.2023 (через 4,5 місяці з моменту відкриття кримінального провадження).

ТОВ «Голдвін Груп» наголошує, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, введеним в дію Указом Президента України від 25.03.2021 №122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. Водночас, тривала пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду.

Крім того, ТОВ «Голдвін Груп» зазначає про проведення у липні 2021 року Департаментом геологічного контролю Держгеонадр перевірки третьої особи на виконання означеного рішення РНБО, в ході проведення якої порушень не встановлено.

Також ТОВ «Голдвін Груп» зазначає, що усі спірні рішення були у відкритому доступі з моменту їх прийняття, що надавало позивачу можливість ознайомлення з ними.

Позивачем на виконання вимог ували суду від 04.03.2024 надано пояснення щодо здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, в яких зазначено, що кримінальне провадження №42023000000000708 зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 27.04.2023 за фактом службової недбалості службових осіб Держгеонадр, які внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, всупереч вимогам законодавства видали спецдозволи на користування надрами суб`єктам господарювання, які не мали права їх отримувати без проведення аукціонів, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави у вигляді ненадходження до державного бюджету грошових коштів, які могли бути отримані у разі надання спеціальних дозволів на користування надрами на конкурентних засадах. Проте, на думку позивача, початок досудового розслідування не свідчить про його обізнаність про відповідні порушення вимог законодавства та порушення інтересів держави.

Позивач наголошує, що про порушення, які стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, прокурору стало відомо 24.10.2023 після надходження від Держгеонадр інформації та матеріалів у межах кримінального провадження №42023000000000708. Дозвіл на розголошення відомостей, здобутий у цьому кримінальному провадженні, отримано 08.11.2023, а позов направлено до суду 10.11.2023, тобто у межах тримісячного строку.

Щодо рішення РНБО від 19.03.2021 позивач зазначає, що у ньому не конкретизовано порушення законодавства, на які прокурорам та правоохоронним органам рекомендовано реагувати. Зокрема, відсутня вказівка про те, що першочерговій перевірці на предмет наявності підстав для вжиття заходів представництва інтересів держави підлягали випадки видачі спеціальних дозволів на користування надрами поза аукціоном на підставі апробації. Також зазначено, що офісом Генерального прокурора 01.06.2021 направлено до Держгеонадр лист про надання досить об`ємної інформації у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, в якому надання переліків суб`єктів господарювання, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації без спеціального дозволу, було одним з 8 поставлених питань. Надалі офісом Генерального прокурора направлено до обласних прокуратур лист-орієнтування про вжиття заходів на захист інтересів держави у сфері охорони та раціонального використання надр від 31.08.2021. Проте, вказані дані не були достатніми для безумовного реагування і реалізації конституційної функції органів прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді, а потребували витребування та опрацювання значного об`єму додаткової інформації, в тому числі і від Держгеонадр. З наданого Держгеонадрами списку суб`єктів, які отримали дозволи на користування надрами поза аукціоном, які не розпочали видобування корисних копалин протягом 2 років після отримання спеціальних дозволів, не розпочали видобування корисних копалин протягом 2 років після затвердження балансових запасів вуглеводнів, не розпочали видобування корисних копалин протягом 10 років після отримання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами на 26 аркушах неможливо було встановити наявність підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави за кожним конкретним фактом без отримання додаткової інформації.

Позивач зазначає, що оскільки опрацюванню підлягав значний обсяг інформації, Офісом Генерального прокурора розпочато системну роботу щодо з`ясування підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом пред`явлення понад 70 позовів у сфері надрокористування.

Щодо клопотання ТОВ «Голдвін Груп» про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, позивач зазначив про безпідставність таких тверджень з огляду на зазначені у позовній заяві та заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду обставини.

Позивач наголошує, що існування у 2018 році протоколу, наказу та спеціального дозволу не було безумовною підставою для подання позову з моменту їх прийняття/видачі, оскільки підстави для позову виникли в подальшому під час збирання та аналізу інформації, яка стосувалась процедури оформлення цих документів і якої немає у загальному доступі. Позивач пояснив, що з метою перевірки наявності або відсутності порушень інтересів держави при видачі спеціального дозволу на користування надрами від 26.12.2018 №4955 без аукціону прокурор з`ясовував підстави державної реєстрації поданого третьою особою переліку за формою №3-гр, підстави прийняття протоколу від 26.07.2018 №4454 та питання наявності або відсутності у заявника спеціального дозволу на користування надрами на момент прийняття таких рішень, остаточну відповідь на що отримав лише 05.10.2023. Подавши позов 10.11.2023, позивач вважає, що не пропустив строк звернення до суду.

Позивач вважає доводи третьої особи щодо обізнаності прокурора про видання оспорюваних рішень з часу їх оприлюднення у 2018 році безпідставними та такими, що не враховують вимог законодавства щодо повноважень прокурора.

Також позивач зазначив про безпідставність посилань ТОВ «Голдвін Груп» на відкриті кримінальні провадження, оскільки в межах кримінального провадження №62019100000001655 органами досудового розслідування перевірялися обставини можливих неправомірних дій, зокрема, службових осіб Держгеонадр, які полягають у штучному уникненні аукціонів, перешкоджанні іншим заявникам в отриманні спеціальних дозволів на користування надрами, нерозгляді їх документів, маніпуляціях з даними електронних реєстрів. Прокурор зазначає, що в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 14.05.2020 про надання дозволу на проведення огляду в межах кримінального провадження №62019100000001655 не було зазначено про те, що у межах означеного кримінального провадження перевірялися саме обставини видачі спеціальних дозволів на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ із подальшим видобуванням нафти й газу тим суб`єктам, які не мали статусу надрокористувача, що є підставою цього позову.

Щодо листування Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області з ГУ НП у Дніпропетровській області, позивач зазначив, що у грудні 2021 року з`ясовувалися питання щодо здійснення ТОВ «Голдвін Груп» користування надрами, а не правомірність видачі йому спеціального дозволу.

Також помилковими позивач вважає посилання третьої особи на кримінальне провадження №42023000000000708, яке розпочато 27.04.2023, оскільки документи, які підтвердили порушення процедури видачі спеціального дозволу на користування надрами, отримано позивачем 05.10.2023.

Щодо посилань третьої особи на рішення РНБО від 19.03.2021, позивач вважає їх безпідставними з огляду на відсутність у ньому конкретизації порушення законодавства, на які прокурорам та правоохоронним органам рекомендовано реагувати.

З урахування означеного, позивач просить відхилити клопотання ТОВ «Голдвін Груп» про залишення позовної заяви без розгляду, поновити пропущений строк звернення до суду та задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем 1 подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване пропуском позивачем тримісячного строку звернення до суду. У клопотання відповідач зазначає, що з моменту прийняття спірних рішень пройшло 6 років, а позивач щонайменше з 2018 року був обізнаний про існування оскаржуваного протоколу та спеціального дозволу на користування надрами, які знаходились у відкритому доступі до початку повномасштабного вторгнення.

Також відповідач 1 посилається на означене вище рішення РНБО від 19.03.2021, яким, зокрема, Офісу Генерального прокурора рекомендовано вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, після прийняття якого органи прокуратури зобов`язані були своєчасно зреагувати на таке рішення та вжити відповідних заходів. На думку відповідача, відсутність доказів невідкладної реакції органів прокуратури після введення в дію рішення РНБО Указом Президента України від 25.03.2021 №122/2021 свідчить про неповажність причин пропуску позивачем строків звернення до суду. Водночас, триваюча пасивна поведінка позивача після прийняття оскаржуваного протоколу, спеціального дозволу та ознайомлення його з матеріалами кримінальних проваджень лише в кінці 2023 року не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду.

Відповідач 1 наголошує на отриманні на запит Офісу Генерального прокурора від 17.06.2021 від Держгеонадр переліку суб`єктів господарювання, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки. В отриманому Офісом Генерального прокурора переліку значилось також ТОВ «Голдвін Груп», що, на думку відповідача, свідчить про обізнаність позивача про отримання третьою особою спеціального дозволу на користування надрами поза аукціоном.

Відповідачем 1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Держгеонадрами зазначено повторно про пропуск позивачем строку звернення до суду.

ДЗК подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, зазначених відповідачем 1.

Відповідачем 2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ДЗК наведено підстави, аналогічні зазначеним Держгеонадрами у відзиві на позовну заяву.

Третьою особою подано до суду письмові пояснення, в яких ТОВ «Голдвін Груп» у черговий раз наголошує на наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Відповідачем 2 подано до суду відповідь на заперечення позивача проти клопотання ДЗК, в якій повторно зазначено про перебування спірних рішень у відкритому доступі з 2018 року, зазначено про обізнаність позивача з відкритим кримінальним провадженням №62019100000001655 від 07.11.2019. Повторно наголошено на рішенні РНБО від 19.03.2021, на виконання якого позивач мав би своєчасно зреагувати на нього та вжити відповідних заходів. Також в черговий раз зазначено, що відповідь Держгеонадр у 2021 році з наданим переліком суб`єктів господарювання, які отримали спеціальний дозвіл поза аукціоном за результатами апробації запасів корисних копалин, на переконання ДЗК, слугує Офісу Генерального прокурора обставиною для встановлення підстав представництва інтересів держави в суді у сфері охорони та раціонального використання надр. Тобто, з дати отримання Офісом Генерального прокурора такої відповіді у нього виникли підстави для звернення до суду.

Порушення інтересів держави у зв`язку з проведенням ДЗК державної експертизи та оцінки запасів на замовлення суб`єкта господарювання за наявності реєстрації РДГВН і при відсутності спеціального дозволу вбачали прокуратури Житомирської та Чернігівської областей та, відповідно, зверталися до суду з позовами щодо оскарження державної реєстрації РДГВН, рішень обласних рад щодо погодження надання спеціальних дозволів на користування надрами та самих спеціальних дозволів. Частина з таких справ підлягала оскарженню органами прокуратури в касаційному порядку, про що в силу положень пункту 8.7 наказу Генерального прокурора України від 21.09.2018 №186 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» (чинний до 22.08.2020) негайно повідомлялось Генеральному прокурору. Крім того, ДЗК відзначено, що заступник Генерального прокурора у 2017 році звертався з позовами до ДЗК, Держгеонадр про визнання протиправними та скасування протоколів засідання колегії ДЗК та спеціальних дозволів на користування надрами з підстав відсутності на момент звернення до ДЗК спеціального дозволу на користування надрами щодо одного з підприємств, яке зазначене у наданому відповідачем 1 Офісу Генерального прокурора переліку.

На переконання відповідача 2, означені обставини свідчать про обізнаність Офісу Генерального прокурора, як вищого органу по відношенню до обласних прокуратур, про існування спірності питання щодо проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин за відсутності у заявника спеціального дозволу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Досліджуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом у цій справі, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, законодавством регламентовано тримісячний строк звернення суб`єкта владних повноважень до суду, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

У постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

ВП ВС в зазначеній постанові наголосила, що установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 300/863/21 зазначено, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом;

4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Правові висновки щодо критеріїв поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду викладено також у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 820/1719/15, від 20.12.2018 у справі № 756/513/17, від 27.02.2019 у справі № 813/1211/17, від 16.09.2019 у справі № 120/3403/20-а, від 19.02.2020 у справі № 815/5271/16, від 17.06.2021 у справі № 570/4516/19, від 17.02.2022 у справі № 380/893/20, від 08.09.2022 у справі № 380/1598/22, від 16.06.2023 у справі № 520/986/22 та від 04.07.2023 у справі № 620/4707/22.

Ключовим питанням щодо строків звернення позивача до суду є визначення, коли прокурор був обізнаний чи повинен був дізнатись про наявність порушень з боку відповідачів під час вчинення спірних дій та прийняття рішення у формі протоколу від 26.07.2018 №4454, наказу від 22.12.2018 №504 та видачі дозволу від 26.12.2018 №4955 та, відповідно, про наявність підстав для звернення до суду з позовом.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2018 ТОВ «Голдвін Груп» видано спеціальний дозвіл на користування надрами №4955.

Суд зауважує, що спірний наказ Держгеонадр від 22.12.2018 №504 міститься у відкритому доступі на офіційному сайті Держгеонадр за посиланням: https://www.geo.gov.ua/diyalnist/nakazy/arhiv-nakaziv/.

Спеціальний дозвіл на користування надрами від 26.12.2018 №4955, виданий ТОВ «Голдвін Груп», з долученими до нього угодою про умови користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) від 26.12.2018 №4955 та характеристикою ділянки надр (додаток 1 до Угоди), містяться у відкритому доступі на офіційному сайті Держгеонадр за посиланням: https://www.geo.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB-%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D0%B2%D1%96%D0%B4-26.12.2018-%E2%84%96-4955.pdf.

Листом Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» від 12.03.2024 №03/303-08.28 на лист ДЗК щодо надання інформації стосовно протоколу засідання ДЗК від 26.07.2018 №4454 повідомлено, що електронна версія протоколу ДКЗ від 26.07.2018 №4454 у форматі .pdf була розміщена у відкритому доступі в Інтернеті 08.10.2020.

Наведені обставини свідчать про наявність у будь-якої особи, у тому числі у позивача, доступу до означених спірних наказу та спеціального дозволу з 2018 року, спірного протоколу з 08.10.2020.

Крім того, з копії ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26.05.2021 у справі №752/166/20, провадження №1-кс/752/4307/21, винесеної в межах кримінального провадження №62019100000001655, вбачається, що «…Першим слідчим відділом з дислокації у м. Києві територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, місцезнаходження якого місто Київ, проспект Голосіївський, 50, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000001655 від 07.11.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що службові особи Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) та інших державних установ, які здійснюють повноваження у сфері надрокористування, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб та за попередньою змовою із останніми, зловживають своїм службовим становищем та наданими їм повноваженнями, шляхом незаконного сприяння у наданні спеціальних дозволів на розробку та користування надрами ряду підконтрольних їм юридичних осіб…

Встановлено, що такі дії здійснювались службовими особами в інтересах наступних суб`єктів господарювання: Встановлено, що такі дії спеціальні дозволи було видано наступним підприємствам:… ТОВ «ГОЛДВІН ГРУП» (ЄДРПОУ 41495709)…

Відомості, отримані під час аналізу обставин надання дозволів вищевказаним надрокористувачам, дають підстави вважати, що під час процедури розгляду їх заяв мали місце маніпуляції з даними у тому числі й електронних реєстрів з метою уникнення дотримання встановлених процедур розгляду таких документів та забезпечення прийняття позитивного рішення за їх наслідками. Також під виглядом виправлення технічних помилок у інформаційних системах, службові особи Держгеонадр, діючи в інтересах вищевказаних підконтрольних їм суб`єктів господарювання, вносять незаконні зміни до змісту виданих дозволів надрокористування, які не обґрунтовані поданими такими суб`єктами документами…».

Означена ухвала винесена за наслідками розгляду клопотання ст. слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, погоджене прокурором Київської міської прокуратури.

Тобто, органам прокуратури було відомо про наявність відкритого кримінального провадження №62019100000001655.

У цій ухвалі вказано таке:

«…Клопотання обґрунтованотим,що Першим слідчим відділом з дислокації у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, місцезнаходження якого місто Київ, проспект Голосіївський, 50, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000001655 від 07.11.2019 р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що службові особи Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) та інших державних установ, які здійснюють повноваження у сфері надрокористування, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб та за попередньою змовою із останніми, зловживають своїм службовим становищем та наданими їм повноваженнями, шляхом незаконного сприяння у наданні спеціальних дозволів на розробку та користування надрами ряду підконтрольних їм юридичних осіб.

З метою забезпечення отримання дозволів та уникнення проведення аукціонів між заінтересованими особами, службові особи Держгеонадра умисно створюють перешкоди іншим заявникам та приймають рішення щодо відмови у розгляді поданих ними документів.

Відомості та геологічна інформація, що містяться в таких документах, у ряді випадків використовувались в подальшому для оформлення документів від імені підконтрольних юридичних осіб.

Встановлено, що такі дії здійснювались службовими особами в інтересах наступних суб`єктів господарювання: Встановлено, що такі дії спеціальні дозволи було видано наступним підприємствам: … ТОВ «ГОЛДВІН ГРУП» (ЄДРПОУ 41495709)…

Відомості, отримані під час аналізу обставин надання дозволів вищевказаним надрокористувачам, дають підстави вважати, що під час процедури розгляду їх заяв мали місце маніпуляції з даними у тому числі й електронних реєстрів з метою уникнення дотримання встановлених процедур розгляду таких документів та забезпечення прийняття позитивного рішення за їх наслідками. Також під виглядом виправлення технічних помилок у інформаційних системах, службові особи Держгеонадр, діючи в інтересах вищевказаних підконтрольних їм суб`єктів господарювання, вносять незаконні зміни до змісту виданих дозволів надрокористування, які не обґрунтовані поданими такими суб`єктами документами…».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що пунктами 1, 2 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, введеного у дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.

Офісом Генерального прокурора надіслано на адресу Держгеонадр лист від 01.06.2021 №12/2-35/Вих/21, в якому зазначено, що Указом Президента України від 25.03.2021 №122/2021 затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України «Щодо стану справ у сфері надрокористування» від 19.03.2021, яким Держгеонадр визначено одним із виконавців передбачених заходів. Водночас, Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами рекомендовано вжити додаткових заходів щодо виявлення і розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. З урахуванням викладеного Офіс Генерального прокурора просив у строк до 17.06.2021 надати перелік суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.

Листом Держгеонадр від 17.06.2021 №9897/01/02-21 за наслідками опрацювання листа Офісу Генерального прокурора повідомлено, що відповідно до наказу Держгеонадр від 25.05.2021 №399 «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у червні-серпні 2021 року» проведення позапланових перевірок заплановано з 01.06.2021. Відповідно, узагальнені звіти про результати проведення позапланових перевірок не готувались. На виконання підпункту 2 пункту 1 рішення РНБО з метою отримання та опрацювання інформації про ймовірні факти незаконного видобування корисних копалин разом із правоохоронними органами, Держгеонадрами направлено лист від 26.04.2021 №6469/01/07-21 до голів Київської та обласних адміністрацій з проханням щодо надання щокварталу відповідної інформації за встановленою формою. Станом на 15.06.2021 отримано інформацію від 10 ОДА про 41 факт ймовірного незаконного користування надрами, серед яких за результатами проведеного Держгеонадрами аналізу відомості про встановлені 39 фактів незаконного користування надрами направлені до правоохоронних органів. Додатково надано витребувані Офісом Генерального прокурора переліки, серед яких у переліку суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки значиться (під порядковим номером 16) ТОВ «Голдвін Груп».

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2023 зареєстровано кримінальне провадження №42023000000000708 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України службовими особами Держгеонадр, які внаслідок своєї недбалості, тобто неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них всупереч вимогам законодавства видали спеціальні дозволи на користування надрами суб`єктам господарювання, які не мали права їх отримувати без проведення аукціонів, що призвело до завдання істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів, які могли бути отримані у разі надання спеціальних дозволів на користування надрами на конкурентних засадах.

Доказів, які б підтверджували подальше вжиття Офісом Генерального прокурора додаткових заходів щодо виявлення і розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування з моменту отримання означеного листа Держгеонадр від 17.06.2021 №9897/01/02-21 і до дати реєстрації кримінального провадження №42023000000000708, позивачем надано не було.

Також третьою особою долучено до матеріалів справи копію листа Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської обласної прокуратури від 28.09.2021 №04/62-3011вих21, адресованого Новомосковському РВП ГУПН в Дніпропетровській області, в якому зазначено, що Новомосковською окружною прокуратурою вивчається питання законності користування надрами на площі родовищ, зокрема, «Новостепанівсько-Євецька». Встановлено, що ТОВ «Голдвін Груп» отримано спеціальний дозвіл №4955 від 26.12.2018 на користування надрами поза аукціоном. Враховуючи викладене, прокуратура повідомила про необхідність у строк до 10.10.2021 організувати проведення перевірки законності користування надрами на означеній площі родовища та в разі виявлення порушень вжити вичерпних заходів кримінально-правового характеру. Матеріали перевірки з ґрунтовною інформацією направити до Новомосковської окружної прокуратури у строк до 11.10.2021.

ТОВ «Голдвін Груп» долучено до матеріалів справи копію листа, адресованого оперуповноваженому сектору кримінальної поліції Новомосковського МВП ГУНП у Дніпропетровській області, в якому на усний запит третя особа повідомляє, що є власником спеціального дозволу від 26.12.2018 №4955, на виконання умов якого щорічно проводить звітування у формі №6-гр щодо відсутності видобутку вуглеводнів з Новостепанівсько-Євецької площі так як на площі фізично відсутні свердловини, з яких міг би проводитись такий видобуток вуглеводнів. Станом на 13.10.2021 ТОВ «Голдвін Груп» проводить геолого-розвідувальні роботи в межах означеної площі.

Проте, судом не приймається означений лист в якості належного та допустимого доказу з огляду на відсутність жодних доказів направлення його адресату.

Суд зауважує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом.

Водночас, відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу (рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, пункт 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51).

Відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.06.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

При цьому, питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду у кожному конкретному випадку встановлюється на підставі фактичних обставин справи, з урахуванням обґрунтувань вимог учасників справи та на підставі наданих ними доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 697/1044/22.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача, відповідно до яких до отримання 05.10.2023 інформації та підтверджувальних документів від Держгеонадр Офіс Генерального прокурора не володів достовірною інформацією про порушення інтересів держави у зв`язку з наданням спеціального дозволу третій особі як такі, що не спростовують триваючу пасивну поведінку позивача після прийняття оскаржуваних протоколу, наказу та спеціального дозволу та звернення за інформації, яка, на думку позивача, свідчить про протиправність їх прийняття, лише у 2023 році.

Щодо доводів заступника Генерального прокурора про надання Держгеонадрами у листі від 14.09.2023 неповної відповіді на зазначені у зверненні позивача питання, зокрема, щодо наявності чи відсутності в ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу на користування надрами, суд зауважує про наявність у позивача інформації щодо переліку суб`єктів, серед яких зазначено ТОВ «Голдвін Груп», яким було надано спеціальні дозволи на користування надрами поза аукціоном, яка була надана Держгеонадрами листом від 17.06.2021 №9897/01/02-21 на запит Офісу Генерального прокурора на виконання рішення РНБО від 19.03.2021.

Вказані обставини не були відомі суду на момент відкриття провадження у справі, а тому не викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про дотримання прокурором строку звернення до суду є передчасним.

З урахуванням наведеного, суд не може погодитися з обґрунтованістю тверджень позивача про те, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли лише після того, як листом Держгеонадр від 05.10.2023 на запит позивача надано інформацію про відсутність у ТОВ «Голдвін Груп» інших, окрім спірного, виданих спеціальних дозволів на користування надрами. Так, вказані доводи не спростовують того факту, що підстави для звернення до суду з позовом у цій справі фактично виникли у позивача щонайменше після отримання ним листа Держгеонадр від 17.06.2021 №9897/01/02-21, в якому зазначено про надання ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу на користування надрами поза аукціоном.

Суд звертає увагу, що заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду не містить жодних обґрунтувань, які б вказували на наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру про неможливість прокурора отримати відомості, на підставі яких мало б бути подано позовну заяву раніше, у визначені законом терміни.

На переконання суду, враховуючи значний пропуск строку звернення до суду у цій справі, поважність причин такого пропуску повинні бути настільки важливими, ґрунтовними та вагомими, що поновлення таких строків, повинно переважати над ставленням під сумнів багаторічних суспільних відносини, що склалися за ці роки.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання адміністративного позову (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі "Йодко против Литви (Jodko v. Lithuania).

Відповідно до практики Верховного суду яка знаходить своє підтвердження у постановах від 14.09.2023 № 520/12477/22, від 21.09.2023 № 340/341/23, від 07.09.2023 № 1Є0/4008/23, від 02.08.2023 № 480/3852/22, від 28.09.2022 №, 640/13798/21, від 30.06.2022 № 460/11514/21, від 17.04.2022 № 540/5397/21 та інших, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Стосовно посилання позивача в обґрунтування необхідності поновлення пропущеного строку звернення до суду на наявність триваючого правопорушення, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Положеннями чинного законодавства України не визначено поняття «триваюче правопорушення». Разом з тим за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 №810/1224/17.

Водночас, оскільки спірні рішення є актами індивідуальної дії, на переконання суду у даному випадку відсутнє триваюче правопорушення, а тому означені доводи позивача відхиляються судом як необґрунтовані.

Суд зазначає, що позивач, який наділений законом повноваженнями здійснювати процесуальне керівництво в кримінальних провадженням, маючи доступ до інформації щодо погодження та надання спеціального дозволу на користування надрами, не був позбавлений можливості подавати запити до державних органів, зокрема, до Міністерства енергетики України, Державної служби геології та надр України для необхідної інформації та доказів. Більше того, у відповідності до норм КПК України та посадових обов`язків в межах відповідного кримінального провадження, незалежно від дати розголошення відомостей досудового розслідування, прокуратура мала володіти інформацією про підстави для звернення до адміністративного суду значно раніше, ніж звернулася з позовом.

Отже, суд резюмує, що вчинення із значним затягуванням певних слідчих дій відповідними органами в межах кримінального провадження, не може мати наслідком автоматичного поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду.

Суд зазначає, що регулярні звернення прокурора, з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №340/3868/23.

З урахуванням означеного, суд відхиляє доводи позивача про те, що про наявність підстав для представництва в суді інтересів держави прокуратурі стало відомо лише 05.10.2023 (після отримання матеріалів від уповноваженого у сфері раціонального використання надр органу).

Суд зазначає, що дата отримання (05.10.2023) прокурором матеріалів від уповноваженого у сфері раціонального використання надр органу не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.

Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 23.08.2023 у справі № 380/7024/22 та від 21.09.2023 у справі №380/7550/22, від 13.02.2024 у справі №340/3868/23.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені прокурором обставини не можуть бути причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки це матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду, позивачем не наведено.

Суд визнає непереконливими посилання позивача на висновки Верховного Суду щодо поважності пропуску строків звернення до суду, викладені у постанові від 05.07.2023 у справі №380/15396/22, оскільки вони не є релевантними до спірних правовідносин. Так, у справі №380/15396/22 спірні правовідносини виникли у зв`язку зі зверненням у жовтні 2022 року Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі: Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до Львівського окружного адміністративного суду із позовом фізичних осіб про зобов`язання відповідачів привести житлову будівлю - пам`ятку архітектури місцевого значення, у відповідність до технічного паспорта шляхом демонтажу 3-го та 4-го поверхів об`єкта будівництва з компенсацією витрат, пов`язаних із демонтажем 3-го та 4-го поверхів (мансарда) об`єкта за рахунок відповідачів.

Позов було обґрунтовано протиправністю здійсненого відповідачами будівництва на об`єкті, що належить до пам`ятки архітектури місцевого значення, а також наявністю підстав для представництва інтересів держави у суді з огляду на невжиття уповноваженими органами заходів щодо здійснення своїх функцій у сфері контролю за дотриманням містобудівного законодавства та законодавства про охорону культурної спадщини.

Отже, суб`єкти, предмет та підстави позовів у справі №380/15396/22 та у справі, що розглядається, є зовсім іншими.

Крім того, у цій постанові від 05.07.2023 у справі №380/15396/22 Верховний Суд зазначив таке:

«…ДІАМ України та Департамент є органами, уповноваженими здійснювати контроль та нагляд у сфері містобудівної діяльності, а Управління є органом, на який покладається здійснення повноважень у сфері охорони культурної спадщини на території міста Львова.

У зв`язку з вищезазначеним, прокурор звернувся до цих органів з листами від 17 серпня 2022 року № 14.51/04-16-5014вих-22, № 14.51./04-16-5015вих-22, № 14.51./04-16-5016вих-22, відповідь на які отримав: від ДІАМ - 23 серпня 2022 року, від Управління - 29 серпня 2022 року та від Департаменту - 19 вересня 2022 року. У листах-відповідях, зокрема зазначалося, що будь-які контрольні заходи цими органами не проводилися з огляду на положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що у цій справі, з огляду на особливість спірних правовідносин, для звернення з позовом мали значення висновок експерта від 9 травня 2022 року, протокол огляду місця події від 12 серпня 2022 року, а також отримання офіційної позиції від ДІАМ, Управління та Департаменту, Суд доходить висновку про те, що підстави для представництва інтересів держави (охоплюють у цій справі і суспільні інтереси) у суді виникли у прокурора з того моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про невжиття протягом розумного строку органами, уповноваженими на здійснення функцій контролю у сфері містобудівної діяльності та охорони культурної спадщини, заходів щодо усунення виявленого у відповідних сферах порушення. У цій справі такі підстави виникли щонайскоріше з 23 серпня 2022 року, а тому Суд вважає, що звернення прокурора із позовом 28 жовтня 2022 року здійснено у межах трирічного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України…».

Таким чином, правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.07.2023 у справі №380/15396/22, взагалі не стосується спірних правовідносин та не може бути застосований судом до обставин даної справи, які, як було вказано вище, пов`язані з тим, що про наявність підстав для звернення до суду з позовом у цій справі позивачу мало бути відомо щонайменше після отримання листа Держгеонадр від 17.06.2021 №9897/01/02-21.

У свою чергу, релевантні до спірних правовідносин висновки Верховного Суду щодо пропуску прокурором строку звернення до суду та відсутності поважних причин для його поновлення викладені у постановах від 16 травня 2024 року у справі № 460/12886/23, від 20 травня 2024 року у справі № 240/21531/23, від 20 травня 2024 року у справі № 240/21812/23, від 21 травня 2024 року у справі № 240/8829/23, від 21 травня 2024 року у справі № 240/25181/23, від 13 лютого 2024 року у справі № 340/3868/23 та інших.

Положеннями статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, відповідно до частин тринадцятої-п`ятнадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З урахуванням викладеного, суд констатує недотримання позивачем тримісячного строку звернення до суду, у зв`язку з чим позовна заява підлягає залишенню без руху, а у порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі.

Керуючись статтями 171, 241, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати заяву про поновлення строку звернення до суд з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

4. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

6. У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.