Ухвала
від 07.06.2024 по справі 320/5641/24
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

07 червня 2024 року Справа № 320/5641/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника Генерального прокурора до Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдвін Груп» про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу та визнання недійсним спецдозволу на користування надрами,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся заступник Генерального прокурора (далі по тексту також позивач) з позовом до Державної служби геології та надр України (далі по тексту також відповідач 1, Держгеонадра), Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі по тексту також відповідач 2, ДЗК), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин і Державної служби геології та надр України щодо розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки ресурсів вуглеводнів Новостепанівсько-Євецької площі Дніпропетровської області та скасувати рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 26.07.2018 №4454;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 №504 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Голдвін Груп» спеціального дозволу на користування надрами;

- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 26.12.2018 №4955, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Голдвін Груп», вид користування - геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що внаслідок порушення відповідачами вимог законодавства, яке регулює порядок видачі спеціальних дозволів, третьою особою безпідставно поза аукціоном набуто право на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням нафти й газу Новостепанівсько-Євецької газоносної площі Дніпропетровської області.

Крім того, позивач зазначає про відсутність у третьої особи як права на державну реєстрацію переліку робіт і досліджень з геологічного вивчення надр за формою 3-гр (далі по тексту також РДГВН), так і права на звернення до ДЗК з матеріалами початкової геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин Новостепанівсько-Євецької площі вуглеводнів у зв`язку з відсутністю у нього статусу надрокористувача на момент такого звернення.

На думку позивача, ТОВ «Голдвін Груп» могло провести державну реєстрацію робіт і досліджень з геологічного вивчення надр за формою №3-гр лише за наявності у нього статусу надрокористувача, якого воно не мало. Наслідком відсутності у ТОВ «Голдвін Груп» статусу надрокористувача є невідповідність поданих ним документів до Держгеонадр для отримання спеціального дозволу та, відповідно, відсутність у Держгеонадр підстав для видачі такого спеціального дозволу.

Позивач наголошує на наявності у нього права звернення до суду з цим позовом у ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді, оскільки відповідачі не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про визнання недійсними спеціальних дозволів на користування надрами.

На думку позивача, відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства, а тому могли і повинні були знати про те, що спірні протокол ДЗК та спеціальний дозвіл на користування надрами ТОВ «Голдвін Груп» надано з порушенням законодавчо встановленої процедури, що ставить під сумнів добросовісність відповідачів.

До позовної заяви прокурором було додано заяву про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи яку позивач зазначає, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023000000000708 від 27.04.2023 за фактом службової недбалості службових осіб Держгеонадр, що призвела до безпідставної видачі суб`єктам господарювання, зокрема і ТОВ «Голдвін Груп», спеціальних дозволів на користування надрами поза аукціоном, та завдала істотної шкоди охоронюваним інтересам держави, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України.

У ході досудового розслідування прокурор на підставі статей 36, 93 КПК України звернувся із запитом до Держгеонадр і просив повідомити (із наданням підтверджувальних документів) про підстави державної реєстрації поданого ТОВ «Голдвін Груп» переліку робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою №3-гр, підстави прийняття протоколу ДКЗ від 26.07.2018 №4454 про розгляд поданих Товариством матеріалів початкової геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин Новостепанівсько-Євецької площі та щодо наявності або відсутності у заявника спеціального дозволу на користування надрами на момент прийняття таких рішень.

Держгеонадрами у листі від 14.09.2023 повної відповіді на зазначені питання, зокрема щодо наявності чи відсутності в ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу на користування надрами, не надано.

У зв`язку з цим прокурор повторно звернувся до Держгеонадр з уточнювальним запитом, за результатом розгляду якого у відповіді від 05.10.2023 Держгеонадрами було підтверджено, що, крім оспорюваного спеціального дозволу від 26.12.2018 №4955, інших спеціальних дозволів Товариство не отримувало, що дало прокурору підстави зробити висновок про порушення вимог законодавства при видачі ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу на користування надрами, оскільки подавати заяву про державну реєстрацію робіт та досліджень з геологічного вивчення надр і звертатися до ДКЗ щодо розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин міг лише надрокористувач (особа, яка володіє чинним спеціальним дозволом на користування надрами).

Ураховуючи вказане, для забезпечення опрацювання отриманих від Держгеонадр матеріалів на предмет наявності підстав для вжиття заходів представництва інтересів держави постановою прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023000000000708 від 27.04.2023, на підставі статті 222 КПК України надано дозвіл прокурорам відділу представництва інтересів держави в суді управління захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000708 від 27.04.2023 шляхом надання копій документів, які містяться у кримінальному провадженні, для їх опрацювання та в подальшому направлення до судових органів.

За результатами опрацювання відповідних матеріалів установлено, що виданий ТОВ «Голдвін Груп» на підставі наказу від 22.12.2018 №504 спеціальний дозвіл на користування надрами від 26.12.2018 №4955 є чинним, водночас процедура його видачі відбулася з порушенням порядку надання спеціальних дозволів, у зв`язку з чим прокурором прийнято рішення про звернення до суду з позовом у цій справі.

Прокурор зазначив, що до отримання 05.10.2023 інформації та підтверджувальних документів від Держгеонадр Офіс Генерального прокурора не володів достовірною інформацією про порушення інтересів держави у зв`язку з наданням спірного спеціального дозволу, а тому саме з 05.10.2023, тобто після отримання матеріалів від уповноваженого органу у сфері раціонального використання надр органу, у прокурора виникли документально підтверджені, а не засновані на припущеннях, підстави для звернення до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Голдвін Груп» (далі по тексту також третя особа, ТОВ «Голдвін Груп»).

У поданих до суду поясненнях щодо предмету спору ТОВ «Голдвін Груп» зазначає, що отримуючи спеціальний дозвіл на користування надрами керувалося чинними на момент його видачі положеннями законодавства та дотримувалось усіх встановлених процедур, порядків та правил. Означене твердження підтверджується висновками проведеної відносно ТОВ «Голдвін Груп» перевірки, результати якої оформлені актом перевірки від 05.07.2021 №229, складеним Департаментом Державного геологічного контролю Держгеонадр, в якому зафіксовано про відсутність порушень.

На думку третьої особи, позивач невірно трактує положення законодавства, наслідком чого є помилкові висновки щодо допущених порушень під час складання протоколу ДЗК від 26.07.2018 №4454.

ТОВ «Голдвін Груп» наголошує на наданні усіх передбачених законодавством документів для отримання спеціального дозволу на кожному з етапів, які передують його отриманню.

Третя особа пояснила, що для проведення державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, серед необхідного для подачі переліку документів визначено копію документа, на основі якого проводиться РДГВН (спеціальний дозвіл на користування надрами, пооб`єктивний план геологорозвідувальних робіт, геологічне (технічне) завдання, висновок щодо доцільності розподілу запасів тощо). Серед означеного переліку спеціальний дозвіл на користування надрами не є єдино можливим документом для подання його з метою проведення державної реєстрації РДГВН, оскільки визначений положеннями Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженим наказом Мінприроди від 14.06.2013 №263, перелік не є вичерпним та включає, поміж іншого, висновок щодо доцільності розподілу запасів, який і було подано третьою особою у пакеті документів для проведення державної реєстрації РДГВН.

ТОВ «Голдвін Груп» стверджує про помилковість доводів позивача щодо недолучення до заяви про реєстрацію форми №3-гр копії чинного спеціального дозволу на користування надрами або пооб`єктивного плану виконавця робіт і досліджень або висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку, оскільки долучений до неї експертний висновок щодо розподілу площі нафтогазоносних об`єктів Новостепанівсько-Євецької ділянки надр по суті є висновком щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку.

Третя особа вважає, що позивач невірно трактує визначення поняття «користувач надр» як суб`єкт, який вже отримав спеціальний дозвіл на користування надрами. На переконання ТОВ «Голдвін Трейд», оскільки положеннями Закону України «Про надра» визначено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, без зазначення наявності чи відсутності у них дозволу на користування надрами, поняття «користувач надр» є загальновживаним та включає у себе як суб`єктів, які користуються надрами, так і тих, хто планує користуватися надрами.

ТОВ «Голдвін Груп» зазначає, що наданню спеціального дозволу на користування надрами може передувати апробація прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДЗК за умови подальшого затвердження нею таких запасів, що і було зроблено третьою особою.

Також ТОВ «Голдвін Груп» вважає необґрунтованими доводи позивача щодо прийняття ДЗВ рішення у формі протоколу всупереч вимогам законодавства, наслідком чого є відсутність підстав для надання йому спеціального дозволу на користування надрами, оскільки такий протокол оформлено відповідно до положень законодавства.

Окремо третя особа наголошує на відсутності у позивача повноважень на подачу позову з огляду на вичерпний перелік визначених положеннями Закону України «Про прокуратуру» підстав звернення, до яких відносяться нездійснення або здійснення неналежним чином захисту цих інтересів органом державної влади, місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутність такого органу. Проте, на думку третьої особи, позивачем не доведено виникнення законодавчо визначеного «виключного» випадку звернення прокурора до суду у межах заявлених ним у цій справі позовних вимог. Крім того, на думку ТОВ «Голдвін Трейд», позивачем не надано доказів нездійснення чи неналежного здійснення суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, захисту спірних інтересів чи відсутності такого органу. Зокрема, позивачем не надано до суду доказів звернення до Держгеонадр з метою врегулювання питання щодо можливих порушень в діяльності ДКЗ при прийнятті протоколу від 26.07.2018 №4454. Третя особа вважає, що у Держгеонадр та Кабінету Міністрів України наявні повноваження щодо звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів держави, про які вказує прокурор у позовній заяві.

Також третя особа зазначила про пропуск позивачем строку звернення до суду, внаслідок чого просить застосувати відповідні процесуальні наслідки.

Третя особа зазначає про відсутність поважних причин для поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки позивач був обізнаний стосовно видачі ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу ще у 2019 році, позаяк органи прокуратури неодноразово зверталися до Держгеонадр із запитами з приводу ТОВ «Голдвін Груп» та інших товариств, а згодом відкривали кримінальні провадження, зокрема від 07.11.2019 №62019100000001655. В межах означеного кримінального провадження слідчим суддею було винесено ухвалу від 14.05.2020 про надання дозволу на проведення огляду Південно-Дялятинської площі, в якій наявна інформація щодо ТОВ «Голдвін Груп». На переконання третьої особи, означена обставина свідчить про обізнаність позивача в 2019-2021 роках з процедурою отримання спеціального дозволу ТОВ «Голдвін Груп». Проте, позивачем не було вчинено жодних дій, а з відповідним позовом до суду він звернувся майже через 5 років з моменту порушення кримінального провадження.

Крім того, третя особа наголошує на зверненні Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області з листом від 28.09.2019 до Новомосковського РВП ГУНП в межах вивчення питання законності користування надрами на площі родовищ «Новомосковсько-Євецька» та «Площа Ковпаківська» в Московському районі Дніпропетровської області та зазначено про отримання ними спеціальних дозволів поза аукціоном. В означеному листі було зазначено про необхідність проведення перевірки законності користування надрами на площі родовищ «Новомосковсько-Євецька» та «Площа Ковпаківська» в Московському районі Дніпропетровської області та у разі виявлення порушень вжити вичерпних заходів кримінально-правового характеру. Означена обставина, на думку третьої особи, свідчить про обізнаність органів прокуратури різних рівнів про обставини 2019-2021 років, зокрема, щодо видачі ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу від 26.12.2018 №4955.

ТОВ «Голдвін Груп» зазначає, що витребування Офісом Генерального прокурора від Держгеонадр переліку суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, та отримання ним такого переліку свідчить про обізнаність позивача з червня 2021 року про отримання ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу.

Також ТОВ «Голдвін Груп» вказує на здійснення позивачем процесуального керівництва досудового розслідування №42023000000000708 від 27.04.2023 за фактом службової недбалості осіб Держгеонадр, що призвела до безпідставної, на думку позивача, видачі ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу на користування надрами поза аукціоном та завдала істотної шкоди охоронюваним інтересам держави, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України. При цьому, третя особа вважає непереконливими доводи позивача щодо відсутності правових підстав для звернення до суду з 27.04.2023 до моменту отримання від Держгеонадр підтверджуючих документів стосовно підстав державної реєстрації поданого ТОВ «Голдвін Груп» Переліку за формою №3-гр, оскільки позивачем направлено запити на їх отримання лише 31.08.2023 (через 4,5 місяці з моменту відкриття кримінального провадження).

ТОВ «Голдвін Груп» наголошує, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, введеним в дію Указом Президента України від 25.03.2021 №122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. Водночас, тривала пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду.

Крім того, ТОВ «Голдвін Груп» зазначає про проведення у липні 2021 року Департаментом геологічного контролю Держгеонадр перевірки третьої особи на виконання означеного рішення РНБО, в ході проведення якої порушень не встановлено.

Також ТОВ «Голдвін Груп» зазначає, що усі спірні рішення були у відкритому доступі з моменту їх прийняття, що надавало позивачу можливість ознайомлення з ними.

Позивачем на виконання вимог ували суду від 04.03.2024 надано пояснення щодо здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, в яких зазначено, що кримінальне провадження №42023000000000708 зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 27.04.2023 за фактом службової недбалості службових осіб Держгеонадр, які внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, всупереч вимогам законодавства видали спецдозволи на користування надрами суб`єктам господарювання, які не мали права їх отримувати без проведення аукціонів, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави у вигляді ненадходження до державного бюджету грошових коштів, які могли бути отримані у разі надання спеціальних дозволів на користування надрами на конкурентних засадах. Проте, на думку позивача, початок досудового розслідування не свідчить про його обізнаність про відповідні порушення вимог законодавства та порушення інтересів держави.

Позивач наголошує, що про порушення, які стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, прокурору стало відомо 24.10.2023 після надходження від Держгеонадр інформації та матеріалів у межах кримінального провадження №42023000000000708. Дозвіл на розголошення відомостей, здобутий у цьому кримінальному провадженні, отримано 08.11.2023, а позов направлено до суду 10.11.2023, тобто у межах тримісячного строку.

Щодо рішення РНБО від 19.03.2021 позивач зазначає, що у ньому не конкретизовано порушення законодавства, на які прокурорам та правоохоронним органам рекомендовано реагувати. Зокрема, відсутня вказівка про те, що першочерговій перевірці на предмет наявності підстав для вжиття заходів представництва інтересів держави підлягали випадки видачі спеціальних дозволів на користування надрами поза аукціоном на підставі апробації. Також зазначено, що офісом Генерального прокурора 01.06.2021 направлено до Держгеонадр лист про надання досить об`ємної інформації у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, в якому надання переліків суб`єктів господарювання, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації без спеціального дозволу, було одним з 8 поставлених питань. Надалі офісом Генерального прокурора направлено до обласних прокуратур лист-орієнтування про вжиття заходів на захист інтересів держави у сфері охорони та раціонального використання надр від 31.08.2021. Проте, вказані дані не були достатніми для безумовного реагування і реалізації конституційної функції органів прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді, а потребували витребування та опрацювання значного об`єму додаткової інформації, в тому числі і від Держгеонадр. З наданого Держгеонадрами списку суб`єктів, які отримали дозволи на користування надрами поза аукціоном, які не розпочали видобування корисних копалин протягом 2 років після отримання спеціальних дозволів, не розпочали видобування корисних копалин протягом 2 років після затвердження балансових запасів вуглеводнів, не розпочали видобування корисних копалин протягом 10 років після отримання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами на 26 аркушах неможливо було встановити наявність підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави за кожним конкретним фактом без отримання додаткової інформації.

Позивач зазначає, що оскільки опрацюванню підлягав значний обсяг інформації, Офісом Генерального прокурора розпочато системну роботу щодо з`ясування підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом пред`явлення понад 70 позовів у сфері надрокористування.

Щодо клопотання ТОВ «Голдвін Груп» про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, позивач зазначив про безпідставність таких тверджень з огляду на зазначені у позовній заяві та заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду обставини.

Позивач наголошує, що існування у 2018 році протоколу, наказу та спеціального дозволу не було безумовною підставою для подання позову з моменту їх прийняття/видачі, оскільки підстави для позову виникли в подальшому під час збирання та аналізу інформації, яка стосувалась процедури оформлення цих документів і якої немає у загальному доступі. Позивач пояснив, що з метою перевірки наявності або відсутності порушень інтересів держави при видачі спеціального дозволу на користування надрами від 26.12.2018 №4955 без аукціону прокурор з`ясовував підстави державної реєстрації поданого третьою особою переліку за формою №3-гр, підстави прийняття протоколу від 26.07.2018 №4454 та питання наявності або відсутності у заявника спеціального дозволу на користування надрами на момент прийняття таких рішень, остаточну відповідь на що отримав лише 05.10.2023. Подавши позов 10.11.2023, позивач вважає, що не пропустив строк звернення до суду.

Позивач вважає доводи третьої особи щодо обізнаності прокурора про видання оспорюваних рішень з часу їх оприлюднення у 2018 році безпідставними та такими, що не враховують вимог законодавства щодо повноважень прокурора.

Також позивач зазначив про безпідставність посилань ТОВ «Голдвін Груп» на відкриті кримінальні провадження, оскільки в межах кримінального провадження №62019100000001655 органами досудового розслідування перевірялися обставини можливих неправомірних дій, зокрема, службових осіб Держгеонадр, які полягають у штучному уникненні аукціонів, перешкоджанні іншим заявникам в отриманні спеціальних дозволів на користування надрами, нерозгляді їх документів, маніпуляціях з даними електронних реєстрів. Прокурор зазначає, що в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 14.05.2020 про надання дозволу на проведення огляду в межах кримінального провадження №62019100000001655 не було зазначено про те, що у межах означеного кримінального провадження перевірялися саме обставини видачі спеціальних дозволів на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ із подальшим видобуванням нафти й газу тим суб`єктам, які не мали статусу надрокористувача, що є підставою цього позову.

Щодо листування Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області з ГУ НП у Дніпропетровській області, позивач зазначив, що у грудні 2021 року з`ясовувалися питання щодо здійснення ТОВ «Голдвін Груп» користування надрами, а не правомірність видачі йому спеціального дозволу.

Також помилковими позивач вважає посилання третьої особи на кримінальне провадження №42023000000000708, яке розпочато 27.04.2023, оскільки документи, які підтвердили порушення процедури видачі спеціального дозволу на користування надрами, отримано позивачем 05.10.2023.

Щодо посилань третьої особи на рішення РНБО від 19.03.2021, позивач вважає їх безпідставними з огляду на відсутність у ньому конкретизації порушення законодавства, на які прокурорам та правоохоронним органам рекомендовано реагувати.

З урахування означеного, позивач просить відхилити клопотання ТОВ «Голдвін Груп» про залишення позовної заяви без розгляду, поновити пропущений строк звернення до суду та задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем 1 подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване пропуском позивачем тримісячного строку звернення до суду. У клопотання відповідач зазначає, що з моменту прийняття спірних рішень пройшло 6 років, а позивач щонайменше з 2018 року був обізнаний про існування оскаржуваного протоколу та спеціального дозволу на користування надрами, які знаходились у відкритому доступі до початку повномасштабного вторгнення.

Також відповідач 1 посилається на означене вище рішення РНБО від 19.03.2021, яким, зокрема, Офісу Генерального прокурора рекомендовано вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, після прийняття якого органи прокуратури зобов`язані були своєчасно зреагувати на таке рішення та вжити відповідних заходів. На думку відповідача, відсутність доказів невідкладної реакції органів прокуратури після введення в дію рішення РНБО Указом Президента України від 25.03.2021 №122/2021 свідчить про неповажність причин пропуску позивачем строків звернення до суду. Водночас, триваюча пасивна поведінка позивача після прийняття оскаржуваного протоколу, спеціального дозволу та ознайомлення його з матеріалами кримінальних проваджень лише в кінці 2023 року не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду.

Відповідач 1 наголошує на отриманні на запит Офісу Генерального прокурора від 17.06.2021 від Держгеонадр переліку суб`єктів господарювання, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки. В отриманому Офісом Генерального прокурора переліку значилось також ТОВ «Голдвін Груп», що, на думку відповідача, свідчить про обізнаність позивача про отримання третьою особою спеціального дозволу на користування надрами поза аукціоном.

Відповідачем 1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Держгеонадрами зазначено повторно про пропуск позивачем строку звернення до суду.

По суті спору відповідачем 1 зазначено, що позивач, зазначаючи підстави для реєстрації РДГВН, виокремлює лише спеціальний дозвіл на користування надрами, ігноруючи при цьому інші рівнозначні підстави, а саме: затверджений в установленому порядку пооб`єктний план виконавця РДГВН; висновок щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затверджений в установленому порядку. Відповідач наголошує на відповідності поданих ТОВ «Голдвін Груп» документів вимогам Порядку №263, наслідком чого є правомірність реєстрації відповідачем РДГВН. Також відповідач зазначає про відсутність у нього підстав для відмови третій особі у прийнятті до розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки згідно чинного законодавства на момент звернення. Держгеонадра стверджує про правомірність прийняття нею оскаржуваного наказу про надання спеціальних дозволів на користування надрами, зокрема, ТОВ «Голдвін Груп».

ДЗК подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, зазначених відповідачем 1.

Відповідачем 2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ДЗК наведено підстави, аналогічні зазначеним Держгеонадрами у відзиві на позовну заяву

Третьою особою подано до суду письмові пояснення, в яких ТОВ «Голдвін Груп» у черговий раз наголошує на наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

ДЗК подано до суду заперечення на відповідь на відзив ДЗК, в яких зазначено, що у відзиві на позовну заяву аргументовано правомірність прийняття на розгляд поданих ТОВ «Голдвін Груп» матеріалів початкової геолого-економічної оцінки ресурсів вуглеводнів Новостепанівсько-Євецької площі Дніпропетровської області. Доцільність проведення третьою особою робіт визначена Держгеонадрами. Зауважено, що реєстрація РДГВН на момент виникнення спірних відносин могла проводитись за наявності одного з документів, визначених пунктом 1.4, 1.7 Порядку №263.

Відповідачем 2 подано до суду відповідь на заперечення позивача проти клопотання ДЗК, в якій повторно зазначено про перебування спірних рішень у відкритому доступі з 2018 року, зазначено про обізнаність позивача з відкритим кримінальним провадженням №62019100000001655 від 07.11.2019. Повторно наголошено на рішенні РНБО від 19.03.2021, на виконання якого позивач мав би своєчасно зреагувати на нього та вжити відповідних заходів. Також в черговий раз зазначено, що відповідь Держгеонадр у 2021 році з наданим переліком суб`єктів господарювання, які отримали спеціальний дозвіл поза аукціоном за результатами апробації запасів корисних копалин, на переконання ДЗК, слугує Офісу Генерального прокурора обставиною для встановлення підстав представництва інтересів держави в суді у сфері охорони та раціонального використання надр. Тобто, з дати отримання Офісом Генерального прокурора такої відповіді у нього виникли підстави для звернення до суду.

Порушення інтересів держави у зв`язку з проведенням ДЗК державної експертизи та оцінки запасів на замовлення суб`єкта господарювання за наявності реєстрації РДГВН і при відсутності спеціального дозволу вбачали прокуратури Житомирської та Чернігівської областей та, відповідно, зверталися до суду з позовами щодо оскарження державної реєстрації РДГВН, рішень обласних рад щодо погодження надання спеціальних дозволів на користування надрами та самих спеціальних дозволів. Частина з таких справ підлягала оскарженню органами прокуратури в касаційному порядку, про що в силу положень пункту 8.7 наказу Генерального прокурора України від 21.09.2018 №186 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» (чинний до 22.08.2020) негайно повідомлялось Генеральному прокурору. Крім того, ДЗК відзначено, що заступник Генерального прокурора у 2017 році звертався з позовами до ДЗК, Держгеонадр про визнання протиправними та скасування протоколів засідання колегії ДЗК та спеціальних дозволів на користування надрами з підстав відсутності на момент звернення до ДЗК спеціального дозволу на користування надрами щодо одного з підприємств, яке зазначене у наданому відповідачем 1 Офісу Генерального прокурора переліку.

На переконання відповідача 2, означені обставини свідчать про обізнаність Офісу Генерального прокурора, як вищого органу по відношенню до обласних прокуратур, про існування спірності питання щодо проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин за відсутності у заявника спеціального дозволу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Щодо доводів відповідачів та третьої особи про відсутність у позивача повноважень на звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У частинах третій та четвертій статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Зазначені норми поширюються на всі стадії адміністративного судового процесу, стосуються позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг.

Отже, реалізація прокурором права на подання позову в інтересах держави потребує обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частини четверта стаття 23 Закону №1697-VII).

Зі змісту частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII слідує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Зазначені висновки Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону «Про прокуратуру». Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

У справі, що розглядається, прокурор звернувся з позовом до Держгеонадр та ДЗК, вважаючи протиправними їх дії щодо розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки ресурсів вуглеводнів Новостепанівсько-Євецької площі Дніпропетровської області, а також винесені рішення засідання ДЗК, оформлене протоколом від 26.07.2018 №4454, наказ Держгеонадр від 22.12.2018 №504 в частині надання ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу на користування надрами та дозволу на користування надрами від 26.12.2018 №4955, виданого означеному Товариству як такий, що отриманий без проведення аукціону.

Суд зазначає, що таке обґрунтування є сумісним з розумінням «інтересів держави», що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, який міститься, зокрема, у постановах від 24.03.2020 у справі № 806/1001/17, від 16.04.2020 у справі № 826/7696/18 та від 14.05.2020 у справі № 806/998/17, від 29.01.2024 у справі №160/20090/23, відповідно до якого дотримання встановленого порядку користування надрами становить особливий суспільний інтерес, оскільки відповідно до статті 13 Конституції України надра є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. У зв`язку з цим, важливим є забезпечення та перевірка уповноваженими державними органами чіткого дотримання особами, які виявили бажання отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, вимог користування надрами та відповідність таких осіб визначеним законодавством критеріям (умовам). Тільки такий підхід забезпечить раціональне використання родовищ корисних копалин, а також реалізацію принципу рівності перед законом та запобігання всім формам дискримінації.

З приводу наявності підстав, визначених частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва інтересів держави у суді у справі, що розглядається, суд зазначає таке.

У позовній заяві прокурор стверджував про відсутність органу, до повноважень якого належить здійснення контролю за дотриманням процедури надання надр у користування у спосіб, обраний прокурором, тобто шляхом звернення до суду.

Зокрема, вважаючи, що негативні наслідки надання надр у користування без проведення аукціону створюють безпосередню загрозу порушенню інтересів держави та зважаючи на те, що вказані порушення мають бути усунені у найкоротші строки, прокурор обрав саме судовий спосіб захисту інтересів держави.

Отже, вирішуючи питання про наявність підстав, визначених частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва прокурором інтересів держави у суді у спірних правовідносинах, суд має визначити наявність органу, уповноваженого здійснювати контроль у сфері дотримання дозвільної процедури, у тому числі процедури надання спеціального дозволу на користування надрами, права звертатися до адміністративного суду з позовом до Держгеонадра України про визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих у межах процедури розгляду питання про надання спеціального дозволу на користування надрами.

Так, у цій справі прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави як самостійний позивач та визначив відповідачем саме Держгеонадра та ДЗК, оскаржуючи їх дії та рішення.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19 дійшов таких висновків:

«…Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор діє як самостійний позивач і не здійснює представництво інтересів держави в особі будь-якого з державних органів, що виконують функції контролю за дотриманням встановленої процедури надання спеціального дозволу на користування надрами (Держгеонадра, ДКЗ України або Житомирської обласної ради). При цьому, прокурор зазначав, що органи виконавчої влади, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вищезазначеними органами встановленого порядку надання спеціального дозволу на користування надрами - Кабінет Міністрів України та Державна регуляторна служба України, не наділені повноваженнями звертатися до суду з позовом про визнання незаконними та скасування дій та рішень Держгеонадра, ДКЗ України або відповідної ради у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами, а волевиявлення цих органів при виконанні своїх функцій, зокрема, щодо державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, прийняття до розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки та погодження видачі спеціального дозволу за результатами розгляду цих матеріалів, не відповідає чинному законодавству. Отже, самостійне звернення прокурора з цим позовом спрямовано виключно на захист та відновлення порушених інтересів держави.

125. Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави - Держгеонадра, ДКЗ України та Житомирська ОР набувають статусу відповідача.

126. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 липня 2022 року у справі № 910/5201/19.

127. На цій підставі Суд доходить висновку, що спеціальним законом, а саме - Кодексом України про надра не передбачено право Кабінету Міністрів України, Державної регуляторної служби України або іншого органу звертатися з позовом до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності державних органів у правовідносинах, що виникають у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами…».

Спірні правовідносини, що виникли у справі № 240/401/19, та у справі, що розглядається, є подібними, а обставини, за яких ці правовідносини винили, релевантними.

Суд також враховує, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у сфері дотримання вимог законодавства про надра та встановленого порядку надання спеціального дозволу на користування надрами, а тому за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з відповідним позовом, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2024 у справі №160/20090/23, від 27.03.2024 у справі №400/8881/23.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав відсутності у позивача повноважень на звернення до суду з цим позовом, а тому заявлені відповідачами та третьою особою клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з цих підстав відхиляються судом як такі, що не знайшли свого нормативного підтвердження під час розгляду справи.

Щодо заявлених відповідачами та третьою особою клопотань та викладених у відзивах, поясненнях доводів про пропуск позивачем строків звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати заяву про поновлення строку звернення до суд з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

При постановленні цієї ухвали суд виходив з такого.

Відповідно до статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, законодавством регламентовано тримісячний строк звернення суб`єкта владних повноважень до суду, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

У постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

ВП ВС в зазначеній постанові наголосила, що установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 300/863/21 зазначено, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом;

4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Правові висновки щодо критеріїв поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду викладено також у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 820/1719/15, від 20.12.2018 у справі № 756/513/17, від 27.02.2019 у справі № 813/1211/17, від 16.09.2019 у справі № 120/3403/20-а, від 19.02.2020 у справі № 815/5271/16, від 17.06.2021 у справі № 570/4516/19, від 17.02.2022 у справі № 380/893/20, від 08.09.2022 у справі № 380/1598/22, від 16.06.2023 у справі № 520/986/22 та від 04.07.2023 у справі № 620/4707/22.

Ключовим питанням щодо строків звернення позивача до суду є визначення, коли прокурор був обізнаний чи повинен був дізнатись про наявність порушень з боку відповідачів під час вчинення спірних дій та прийняття рішення у формі протоколу від 26.07.2018 №4454, наказу від 22.12.2018 №504 та видачі дозволу від 26.12.2018 №4955 та, відповідно, про наявність підстав для звернення до суду з позовом.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2018 ТОВ «Голдвін Груп» видано спеціальний дозвіл на користування надрами №4955.

Суд зауважує, що спірний наказ Держгеонадр від 22.12.2018 №504 міститься у відкритому доступі на офіційному сайті Держгеонадр за посиланням: https://www.geo.gov.ua/diyalnist/nakazy/arhiv-nakaziv/.

Спеціальний дозвіл на користування надрами від 26.12.2018 №4955, виданий ТОВ «Голдвін Груп», з долученими до нього угодою про умови користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) від 26.12.2018 №4955 та характеристикою ділянки надр (додаток 1 до Угоди), містяться у відкритому доступі на офіційному сайті Держгеонадр за посиланням: https://www.geo.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB-%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D0%B2%D1%96%D0%B4-26.12.2018-%E2%84%96-4955.pdf.

Листом Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» від 12.03.2024 №03/303-08.28 на лист ДЗК щодо надання інформації стосовно протоколу засідання ДЗК від 26.07.2018 №4454 повідомлено, що електронна версія протоколу ДКЗ від 26.07.2018 №4454 у форматі .pdf була розміщена у відкритому доступі в Інтернеті 08.10.2020.

Наведені обставини свідчать про наявність у будь-якої особи, у тому числі у позивача, доступу до означених спірних наказу та спеціального дозволу з 2018 року, спірного протоколу з 08.10.2020.

Крім того, з копії ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26.05.2021 у справі №752/166/20, провадження №1-кс/752/4307/21, винесеної в межах кримінального провадження №62019100000001655, вбачається, що «…Першим слідчим відділом з дислокації у м. Києві територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, місцезнаходження якого місто Київ, проспект Голосіївський, 50, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000001655 від 07.11.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що службові особи Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) та інших державних установ, які здійснюють повноваження у сфері надрокористування, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб та за попередньою змовою із останніми, зловживають своїм службовим становищем та наданими їм повноваженнями, шляхом незаконного сприяння у наданні спеціальних дозволів на розробку та користування надрами ряду підконтрольних їм юридичних осіб…

Встановлено, що такі дії здійснювались службовими особами в інтересах наступних суб`єктів господарювання: Встановлено, що такі дії спеціальні дозволи було видано наступним підприємствам:… ТОВ «ГОЛДВІН ГРУП» (ЄДРПОУ 41495709)…

Відомості, отримані під час аналізу обставин надання дозволів вищевказаним надрокористувачам, дають підстави вважати, що під час процедури розгляду їх заяв мали місце маніпуляції з даними у тому числі й електронних реєстрів з метою уникнення дотримання встановлених процедур розгляду таких документів та забезпечення прийняття позитивного рішення за їх наслідками. Також під виглядом виправлення технічних помилок у інформаційних системах, службові особи Держгеонадр, діючи в інтересах вищевказаних підконтрольних їм суб`єктів господарювання, вносять незаконні зміни до змісту виданих дозволів надрокористування, які не обґрунтовані поданими такими суб`єктами документами…».

Означена ухвала винесена за наслідками розгляду клопотання ст. слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, погоджене прокурором Київської міської прокуратури.

Тобто, органам прокуратури було відомо про наявність відкритого кримінального провадження №62019100000001655.

У цій ухвалі вказано таке:

«…Клопотання обґрунтовано тим, що Першим слідчим відділом з дислокації у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, місцезнаходження якого місто Київ, проспект Голосіївський, 50, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000001655 від 07.11.2019 р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

З метою забезпечення отримання дозволів та уникнення проведення аукціонів між заінтересованими особами, службові особи Держгеонадра умисно створюють перешкоди іншим заявникам та приймають рішення щодо відмови у розгляді поданих ними документів.

Відомості та геологічна інформація, що містяться в таких документах, у ряді випадків використовувались в подальшому для оформлення документів від імені підконтрольних юридичних осіб.

Встановлено, що такі дії здійснювались службовими особами в інтересах наступних суб`єктів господарювання: Встановлено, що такі дії спеціальні дозволи було видано наступним підприємствам: … ТОВ «ГОЛДВІН ГРУП» (ЄДРПОУ 41495709)…

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що пунктами 1, 2 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, введеного у дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.

Офісом Генерального прокурора надіслано на адресу Держгеонадр лист від 01.06.2021 №12/2-35/Вих/21, в якому зазначено, що Указом Президента України від 25.03.2021 №122/2021 затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України «Щодо стану справ у сфері надрокористування» від 19.03.2021, яким Держгеонадр визначено одним із виконавців передбачених заходів. Водночас, Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами рекомендовано вжити додаткових заходів щодо виявлення і розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. З урахуванням викладеного Офіс Генерального прокурора просив у строк до 17.06.2021 надати перелік суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.

Листом Держгеонадр від 17.06.2021 №9897/01/02-21 за наслідками опрацювання листа Офісу Генерального прокурора повідомлено, що відповідно до наказу Держгеонадр від 25.05.2021 №399 «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у червні-серпні 2021 року» проведення позапланових перевірок заплановано з 01.06.2021. Відповідно, узагальнені звіти про результати проведення позапланових перевірок не готувались. На виконання підпункту 2 пункту 1 рішення РНБО з метою отримання та опрацювання інформації про ймовірні факти незаконного видобування корисних копалин разом із правоохоронними органами, Держгеонадрами направлено лист від 26.04.2021 №6469/01/07-21 до голів Київської та обласних адміністрацій з проханням щодо надання щокварталу відповідної інформації за встановленою формою. Станом на 15.06.2021 отримано інформацію від 10 ОДА про 41 факт ймовірного незаконного користування надрами, серед яких за результатами проведеного Держгеонадрами аналізу відомості про встановлені 39 фактів незаконного користування надрами направлені до правоохоронних органів. Додатково надано витребувані Офісом Генерального прокурора переліки, серед яких у переліку суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки значиться (під порядковим номером 16) ТОВ «Голдвін Груп».

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2023 зареєстровано кримінальне провадження №42023000000000708 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України службовими особами Держгеонадр, які внаслідок своєї недбалості, тобто неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них всупереч вимогам законодавства видали спеціальні дозволи на користування надрами суб`єктам господарювання, які не мали права їх отримувати без проведення аукціонів, що призвело до завдання істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів, які могли бути отримані у разі надання спеціальних дозволів на користування надрами на конкурентних засадах.

Доказів, які б підтверджували подальше вжиття Офісом Генерального прокурора додаткових заходів щодо виявлення і розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування з моменту отримання означеного листа Держгеонадр від 17.06.2021 №9897/01/02-21 і до дати реєстрації кримінального провадження №42023000000000708, позивачем надано не було.

Також третьою особою долучено до матеріалів справи копію листа Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської обласної прокуратури від 28.09.2021 №04/62-3011вих21, адресованого Новомосковському РВП ГУПН в Дніпропетровській області, в якому зазначено, що Новомосковською окружною прокуратурою вивчається питання законності користування надрами на площі родовищ, зокрема, «Новостепанівсько-Євецька». Встановлено, що ТОВ «Голдвін Груп» отримано спеціальний дозвіл №4955 від 26.12.2018 на користування надрами поза аукціоном. Враховуючи викладене, прокуратура повідомила про необхідність у строк до 10.10.2021 організувати проведення перевірки законності користування надрами на означеній площі родовища та в разі виявлення порушень вжити вичерпних заходів кримінально-правового характеру. Матеріали перевірки з ґрунтовною інформацією направити до Новомосковської окружної прокуратури у строк до 11.10.2021.

ТОВ «Голдвін Груп» долучено до матеріалів справи копію листа, адресованого оперуповноваженому сектору кримінальної поліції Новомосковського МВП ГУНП у Дніпропетровській області, в якому на усний запит третя особа повідомляє, що є власником спеціального дозволу від 26.12.2018 №4955, на виконання умов якого щорічно проводить звітування у формі №6-гр щодо відсутності видобутку вуглеводнів з Новостепанівсько-Євецької площі так як на площі фізично відсутні свердловини, з яких міг би проводитись такий видобуток вуглеводнів. Станом на 13.10.2021 ТОВ «Голдвін Груп» проводить геолого-розвідувальні роботи в межах означеної площі.

Проте, судом не було прийнято означений лист в якості належного та допустимого доказу з огляду на відсутність жодних доказів направлення його адресату.

Судом не були прийняті до уваги доводи позивача, відповідно до яких до отримання 05.10.2023 інформації та підтверджувальних документів від Держгеонадр Офіс Генерального прокурора не володів достовірною інформацією про порушення інтересів держави у зв`язку з наданням спеціального дозволу третій особі як такі, що не спростовують триваючу пасивну поведінку позивача після прийняття оскаржуваних протоколу, наказу та спеціального дозволу та звернення за інформації, яка, на думку позивача, свідчить про протиправність їх прийняття, лише у 2023 році.

Щодо доводів заступника Генерального прокурора про надання Держгеонадрами у листі від 14.09.2023 неповної відповіді на зазначені у зверненні позивача питання, зокрема, щодо наявності чи відсутності в ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу на користування надрами, суд зауважив про наявність у позивача інформації щодо переліку суб`єктів, серед яких зазначено ТОВ «Голдвін Груп», яким було надано спеціальні дозволи на користування надрами поза аукціоном, яка була надана Держгеонадрами листом від 17.06.2021 №9897/01/02-21 на запит Офісу Генерального прокурора на виконання рішення РНБО від 19.03.2021.

З урахуванням наведеного, суд не погодився з обґрунтованістю тверджень позивача про те, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли лише після того, як листом Держгеонадр від 05.10.2023 на запит позивача надано інформацію про відсутність у ТОВ «Голдвін Груп» інших, окрім спірного, виданих спеціальних дозволів на користування надрами. Так, вказані доводи не спростовують того факту, що підстави для звернення до суду з позовом у цій справі фактично виникли у позивача щонайменше після отримання ним листа Держгеонадр від 17.06.2021 №9897/01/02-21, в якому зазначено про надання ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу на користування надрами поза аукціоном.

Суд звернув увагу, що заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду не містила жодних обґрунтувань, які б вказували на наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру про неможливість прокурора отримати відомості, на підставі яких мало б бути подано позовну заяву раніше, у визначені законом терміни.

На переконання суду, враховуючи значний пропуск строку звернення до суду у цій справі, поважність причин такого пропуску повинні бути настільки важливими, ґрунтовними та вагомими, що поновлення таких строків, повинно переважати над ставленням під сумнів багаторічних суспільних відносини, що склалися за ці роки.

Стосовно посилання позивача в обґрунтування необхідності поновлення пропущеного строку звернення до суду на наявність триваючого правопорушення, судом було зазначено таке.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Положеннями чинного законодавства України не визначено поняття «триваюче правопорушення». Разом з тим за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 №810/1224/17.

Водночас, оскільки спірні рішення є актами індивідуальної дії, на переконання суду у даному випадку відсутнє триваюче правопорушення, а тому означені доводи позивача відхиляються судом як необґрунтовані.

Суд зазначив, що позивач, який наділений законом повноваженнями здійснювати процесуальне керівництво в кримінальних провадженням, маючи доступ до інформації щодо погодження та надання спеціального дозволу на користування надрами, не був позбавлений можливості подавати запити до державних органів, зокрема, до Міністерства енергетики України, Державної служби геології та надр України для необхідної інформації та доказів. Більше того, у відповідності до норм КПК України та посадових обов`язків в межах відповідного кримінального провадження, незалежно від дати розголошення відомостей досудового розслідування, прокуратура мала володіти інформацією про підстави для звернення до адміністративного суду значно раніше, ніж звернулася з позовом.

Отже, суд резюмував, що вчинення із значним затягуванням певних слідчих дій відповідними органами в межах кримінального провадження, не може мати наслідком автоматичного поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду.

Суд зазначив, що регулярні звернення прокурора, з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №340/3868/23.

З урахуванням означеного, судом були відхилені доводи позивача про те, що про наявність підстав для представництва в суді інтересів держави прокуратурі стало відомо лише 05.10.2023 (після отримання матеріалів від уповноваженого у сфері раціонального використання надр органу).

Суд зазначив, що дата отримання (05.10.2023) прокурором матеріалів від уповноваженого у сфері раціонального використання надр органу не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.

Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 23.08.2023 у справі № 380/7024/22 та від 21.09.2023 у справі №380/7550/22, від 13.02.2024 у справі №340/3868/23.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені прокурором обставини не можуть бути причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки це матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду, позивачем не наведено.

Судом були визнані непереконливими посилання позивача на висновки Верховного Суду щодо поважності пропуску строків звернення до суду, викладені у постанові від 05.07.2023 у справі №380/15396/22, оскільки вони не є релевантними до спірних правовідносин. Так, у справі №380/15396/22 спірні правовідносини виникли у зв`язку зі зверненням у жовтні 2022 року Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі: Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до Львівського окружного адміністративного суду із позовом фізичних осіб про зобов`язання відповідачів привести житлову будівлю - пам`ятку архітектури місцевого значення, у відповідність до технічного паспорта шляхом демонтажу 3-го та 4-го поверхів об`єкта будівництва з компенсацією витрат, пов`язаних із демонтажем 3-го та 4-го поверхів (мансарда) об`єкта за рахунок відповідачів.

Позов було обґрунтовано протиправністю здійсненого відповідачами будівництва на об`єкті, що належить до пам`ятки архітектури місцевого значення, а також наявністю підстав для представництва інтересів держави у суді з огляду на невжиття уповноваженими органами заходів щодо здійснення своїх функцій у сфері контролю за дотриманням містобудівного законодавства та законодавства про охорону культурної спадщини.

Отже, суб`єкти, предмет та підстави позовів у справі №380/15396/22 та у справі, що розглядається, є зовсім іншими.

Крім того, у цій постанові від 05.07.2023 у справі №380/15396/22 Верховний Суд зазначив таке:

«…ДІАМ України та Департамент є органами, уповноваженими здійснювати контроль та нагляд у сфері містобудівної діяльності, а Управління є органом, на який покладається здійснення повноважень у сфері охорони культурної спадщини на території міста Львова.

У зв`язку з вищезазначеним, прокурор звернувся до цих органів з листами від 17 серпня 2022 року № 14.51/04-16-5014вих-22, № 14.51./04-16-5015вих-22, № 14.51./04-16-5016вих-22, відповідь на які отримав: від ДІАМ - 23 серпня 2022 року, від Управління - 29 серпня 2022 року та від Департаменту - 19 вересня 2022 року. У листах-відповідях, зокрема зазначалося, що будь-які контрольні заходи цими органами не проводилися з огляду на положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що у цій справі, з огляду на особливість спірних правовідносин, для звернення з позовом мали значення висновок експерта від 9 травня 2022 року, протокол огляду місця події від 12 серпня 2022 року, а також отримання офіційної позиції від ДІАМ, Управління та Департаменту, Суд доходить висновку про те, що підстави для представництва інтересів держави (охоплюють у цій справі і суспільні інтереси) у суді виникли у прокурора з того моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про невжиття протягом розумного строку органами, уповноваженими на здійснення функцій контролю у сфері містобудівної діяльності та охорони культурної спадщини, заходів щодо усунення виявленого у відповідних сферах порушення. У цій справі такі підстави виникли щонайскоріше з 23 серпня 2022 року, а тому Суд вважає, що звернення прокурора із позовом 28 жовтня 2022 року здійснено у межах трирічного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України…».

Таким чином, правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.07.2023 у справі №380/15396/22, взагалі не стосується спірних правовідносин та не може бути застосований судом до обставин даної справи, які, як було вказано вище, пов`язані з тим, що про наявність підстав для звернення до суду з позовом у цій справі позивачу мало бути відомо щонайменше після отримання листа Держгеонадр від 17.06.2021 №9897/01/02-21.

У свою чергу, релевантні до спірних правовідносин висновки Верховного Суду щодо пропуску прокурором строку звернення до суду та відсутності поважних причин для його поновлення викладені у постановах від 16 травня 2024 року у справі № 460/12886/23, від 20 травня 2024 року у справі № 240/21531/23, від 20 травня 2024 року у справі № 240/21812/23, від 21 травня 2024 року у справі № 240/8829/23, від 21 травня 2024 року у справі № 240/25181/23, від 13 лютого 2024 року у справі № 340/3868/23 та інших.

З урахуванням викладеного, судом було констатовано недотримання позивачем тримісячного строку звернення до суду, у зв`язку з чим позовна заява була залишена без руху, а у порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу було запропоновано надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску з урахуванням висновків суду, викладених в ухвалі.

06.06.2024 на адресу суду від Офісу Генерального прокурора надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій позивач зазначив, що його позовну заяву було обґрунтовано тим, що товариство на час звернення до Держгеонадр та ДКЗ не мало чинного спеціального дозволу на користування надрами, який би давав йому право проводити геологічне вивчення Новостепанівсько-Євецької газоносної площі Дніпропетровської області (тобто не було надрокористувачем), а отже не могло подавати заяву про РДГВН за формою №3-гр та бути виконавцем таких робіт, не мало права подавати до ДКЗ матеріали початкової геолого-економічної оцінки прогнозних ресурсів вуглеводнів, а надалі - заяву для отримання спеціального дозволу на користування надрами без аукціону. У свою чергу Держгеонадра та ДКЗ не могли реєструвати зазначені роботи і приймати на державну експертизу подані цим товариством матеріали. Держгеонадра за відсутності законних підстав не мали права приймати рішення про надання ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону та надавати відповідний дозвіл.

Позивач наполягає, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після отримання Офісом Генерального прокурора листа Держгеонадр від 05.10.2023 №5892/03-4/2-23 щодо відсутності у ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу на користування надрами на час державної реєстрації РДГВН за №У- 18-35/1.

За твердженням позивача, до отримання вказаного листа Держгеонадр Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора не володіла інформацією про порушення інтересів держави у зв?язку з реєстрацією за заявою ТОВ «Голдвін Груп» робіт і досліджень за формою №3-гр, апробації балансових запасів корисних копалин та наданням спірного спеціального дозволу.

Позивач стверджує, що одне лише припущення про ймовірне порушення інтересів держави без перевірки цих обставин і отримання матеріалів, які підтверджують порушення, не надають права на звернення за судовим захистом. З огляду на це існування протоколу ДКЗ від 26.07.2018 №4454, наказу Держгеонадр від 22.12.2018 №504 та спеціального дозволу на користування надрами від 26.12.2018 №4955, на думку позивача, не було безумовною підставою для подання позову з моменту їх прийняття / видачі та оприлюднення, оскільки підстави для позову виникли в подальшому під час зібрання та аналізу інформації, яка стосувалася процедури оформлення цих документів і якої немає у загальному доступі.

Стосовно факту розслідування кримінального провадження №62019100000001655 від 07.11.2019 та наявності ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 14.05.2020 позивач звернув увагу на те, що в цій ухвалі не зазначено про те, що в межах цього кримінального провадження перевірялися саме обставини видачі спеціальних дозволів на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ із подальшим видобуванням нафти й газу (промислова розробка родовища), тим суб?єктам, які не мали статусу надрокористувача, що є підставою цього позову.

Щодо рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 «Щодо стану справ у сфері надрокористування» позивач зазначив, що у цьому рішенні відсутня вказівка про те, що першочерговій перевірці на предмет наявності підстав для вжиття заходів представництва інтересів держави підлягали випадки видачі спеціальних дозволів на користування надрами поза аукціоном на підставі апробації.

Позивач знов звертає увагу суду на те, що Офісом Генерального прокурора 01.06.2021 направлено до Держгеонадр лист №12/2-35вих-21 про надання досить об?ємної інформації у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. При цьому надання переліків суб?єктів господарювання, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на геологічне вивчення, було одним із 8 поставлених питань.

Водночас Держгеонадрами надано відповідь від 17.06.2021 №9897/01/02-21, до якої долучено 4 переліки на 26 аркушах, які: 1) отримали спеціальні дозволи на користування надрами поза аукціоном, 2) не розпочали видобування корисних копалин протягом двох років після отримання спеціальних дозволів, 3) не розпочали видобування корисних копалин протягом двох років після затвердження балансових запасів вуглеводнів, 4) не розпочали видобування корисних копалин протягом десяти років після отримання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами.

Позивач зазначає, що з цих списків неможливо було встановити наявність підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави за кожним конкретним фактом без витребування та опрацювання додаткової інформації.

Щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000708 від 27.04.2023, то його початок, на думку позивача, не свідчить про достовірну обізнаність слідчого, прокурора, керівника органу прокуратури про відповідні порушення вимог законодавства та інтересів держави.

Позивач знов наполягає на тому, що про порушення, які стали підставою для звернення до суду з вказаним позовом, прокурору стало відомо 05.10.2023 після надходження від Держгеонадр інформації та матеріалів у межах кримінального провадження №42023000000000708. При цьому дозвіл на розголошення відомостей, здобутих у цьому кримінальному провадженні, отримано 08.11.2023.

03.06.2024 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення ТОВ «Голдвін Груп» на заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, в яких третя особа вважає заяву позивача безпідставною та просить суд залишити позов без розгляду.

Проаналізувавши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, судом встановлено, що наведені в ній обставини по суті не відрізняються від тих, які були вказані у заявах з процесуальних питань, поданих раніше у відповідь на заяви відповідачів та третьої особи про пропуск строку звернення до суду та оцінка яким вже було надана судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Отже, нових підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем наведено не було.

Суд зауважує, що наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд зауважує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом.

Водночас, відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу (рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, пункт 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання адміністративного позову (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі «Йодко против Литви» (Jodko v. Lithuania).

Відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.06.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

При цьому, питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду у кожному конкретному випадку встановлюється на підставі фактичних обставин справи, з урахуванням обґрунтувань вимог учасників справи та на підставі наданих ними доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 697/1044/22.

Суд зауважує, що окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача: на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).

Таким чином, виходячи зі змісту конкретних обставин, хронології та послідовності дій органів прокуратури, не вбачається підстав для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

До того ж, суд знов звертає увагу на те, що релевантні до спірних правовідносин висновки Верховного Суду щодо пропуску прокурором строку звернення до суду та відсутності поважних причин для його поновлення викладені у постановах від 16 травня 2024 року у справі № 460/12886/23, від 20 травня 2024 року у справі № 240/21531/23, від 20 травня 2024 року у справі № 240/21812/23, від 21 травня 2024 року у справі № 240/8829/23, від 21 травня 2024 року у справі № 240/25181/23, від 13 лютого 2024 року у справі № 340/3868/23 та інших.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом питання пропуску строків звернення до суду, що розглядається, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строків звернення до суду, наслідком чого є наявність підстав для залишення цього адміністративного позову без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення до суду, які визначенні Кодексом адміністративного судочинства України.

Керуючись положеннями статей 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотань відповідачів та третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду з підстав відсутності у позивача повноважень на звернення до суду.

2. Відмовити у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора про поновлення строків звернення до суду.

3. Позовну заяву заступника Генерального прокурора до Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдвін Груп» про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу та визнання недійсним спецдозволу на користування надрами, - залишити без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Дудін С.О.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	07.06.2024
Оприлюднено	10.06.2024
Номер документу	119591855
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності

Дудін С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 07.06.2024 по справі 320/5641/24КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —320/5641/24

Ухвала від 07.06.2024

Ухвала
від 07.06.2024 по справі 320/5641/24
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД