Рішення

від 22.05.2024 по справі 380/28267/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2024 рокусправа № 380/28267/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 1, Східне регіональне управління), Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України (далі відповідач 2, Центральна військово-лікарська комісія, Центральна ВЛК), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є суб`єктом владних повноважень, що виразилась у не проведенні повного, відповідно до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом МВС від 22.03.2016 №199, зареєстрованої в Мінюсті від 04.2016 №574/28704, розслідування загибелі чоловіка позивача військовослужбовця ДПСУ ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не складанні відповідного акту (іншого документу), в якому буде зазначено чи його загибель пов`язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства, у строки, визначені в цій Інструкції, з подальшим направленням відповідного клопотання з додатками до Центральної військово-лікарської комісії ДПСУ відповідно до Інструкції з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 06.06.2017 №468, зареєстрованої в Мінюсті 16.08.2017 №1011/30879, а також направлення позивачу копії акту (іншого документа), складеного за результатами проведеного розслідування;

- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України, який є суб`єктом владних повноважень, що виразилась у не витребуванні від відповідних підрозділів ДПСУ документів, необхідних для прийняття постанови ВЛК про встановлення причинного зв`язку отриманого поранення із загибеллю чоловіка позивача військовослужбовця ДПСУ ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , і зобов`язати невідкладно витребувати зазначені документи для прийняття відповідної постанови ВЛК і направленням її копії на адресу позивача.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідач 1 розпочав розслідування нещасного випадку, що стався з чоловіком позивачки штаб-сержантом ОСОБА_2 . Однак не завершив його в строки і в порядку, передбачених Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 №199, посилаючись на зареєстроване кримінальне провадження за кваліфікуючими ознаками частини 4 статті 425 Кримінального кодексу України, досудове розслідування у якому не завершене. Відповідно Центральна військово-лікарська комісія не прийняла постанову про причинний зв`язок отриманих чоловіком поранень з його смертю. Не складення акта про нещасний випадок (загибель чоловіка) і постанови Центральної військово-лікарської комісії позбавляють членів сім`ї загиблого військовослужбовця права на отримання одноразової грошової допомоги.

Ухвалою суду від 05.12.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Відповідач 2, Центральна військово-лікарська комісія, проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві /арк.спр.56-59/. Зазначив, що нещасні випадки, пов`язані із нанесенням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство військовослужбовця незалежно від здійснення кримінального провадження розслідуються відповідно до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України №199 від 22.03.2016. Відповідно до пункту 15 розділу II Інструкції №199 за результатами розслідування комісія зобов`язана скласти: акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався (далі акт форми Нвс-5); акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби (далі акт форми Нвс-1), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, або акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби (далі акт форми НПвс), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби.

Пунктом 8 глави 12 Розділу Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом ДПС України від 06.05.2009 №333 визначення причинного зв`язку захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва, що призвело до смерті військовослужбовця проводиться ЦВЛК. При винесенні постанови про причинний зв`язок поранення, травми, контузії, каліцтва, що призвело до смерті військовослужбовця, які виникли до 10.05.2006, при відсутності довідки про обставини травми можуть бути взяті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення, контузії, каліцтва: матеріали службового розслідування, дізнання або досудового розслідування, матеріли судового, кримінального або адміністративного провадження та/або інші документи.

Постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення, травми, контузії, каліцтва приймається з урахуванням висновку, зазначеному у формах Нвс-5, Нвс-1, НПвс.

З метою встановлення причинного зв`язку смерті (загибелі) начальник органу Держприкордонслужби направляє клопотання до ЦВЛК, яка виносить відповідну постанову. До клопотання додаються необхідні документи, зокрема, акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби.

Відповідач зауважив, що позивач звернулася до Центральної ВЛК з письмовою заявою від 25.09.2023, за результатами розгляду якої поінформовано позивача, що матеріали для встановлення причинного зв`язку смерті до комісії не надходили.

Представник позивача звернувся до Центральної ВЛК від 27.10.2023 про направлення на його адресу належно завіреної копії акта про нещасний випадок, внаслідок якого загинув штаб-сержант ОСОБА_2 або іншого документу про встановлення (відсутність) причинного зв`язку його загибелі і виконання ним обов`язків військової служби для можливого подальшого оскарження в судовому порядку. Також, було зазначено щодо направлення копій всіх матеріалів на підставі яких складений зазначений акт чи зроблені відповідні висновки. У відповіді позивачу та представнику позивача відповідач 2 зазначив про неможливість надання постанови про причинний зв`язок смерті штаб-сержана ОСОБА_2 , оскільки ще триває розслідування випадку смерті зазначеного військовослужбовця. Видача завіреної копії акту про нещасний випадок, внаслідок якого загинув штаб-сержант ОСОБА_2 або іншого документу про встановлення (відсутність) причинного зв`язку його загибелі і виконання ним обов`язків військової служби є поза межами повноважень та компетенції Центральної ВЛК.

Таким чином, вважає свої дії вчиненими в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_3 , подав відзив /арк.спр.64-66/, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що з 28.10.2022 по 22.11.2022 солдат штаб-сержант ОСОБА_2 в складі зведеного загону відділу прикордонної служби НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 виконував бойові завдання на ділянці відповідальності НОМЕР_2 прикордонного загону. Відповідно до рапорту начальника зведеного загону впс (тип С) "Львів-1" близько 09:00 год 22.11.2022 під час руху польовою дорогою в напрямку н.п. Майдан Донецької області на невідомому вибуховому пристрої підірвався транспортний засіб марки УАЗ "Хантер", внаслідок чого отримали травми несумісні з життям штаб-сержант ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_5 .

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України встановлений Інструкцією №199, пунктами 4 та 5 розділу ІІ якої визначено, що керівник органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок, одержавши доповідь або повідомлення про нещасний випадок, зобов`язаний письмовим наказом призначити комісію із розслідування нещасного випадку. Тому, наказом відповідача 1 від 23.11.2022 №68 на підставі донесення НОМЕР_2 прикордонного загону від 22.11.2022 №гриф/22-1011-Вих. призначено розслідування за фактом смерті військовослужбовців, у тому числі штаб-сержанта ОСОБА_2 . Наголосив, що у випадку смерті військовослужбовця розслідування проводиться в обов`язковому порядку.

У ході проведення розслідування встановлено, що Першим слідчим Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №620222050010001193 від 22.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 425 КК України "Недбале ставлення до військової служби" по факту події 22.11.2022 в районі ротного опорного пункту поблизу населеного пункту Майдан, Донецької області, де військовослужбовці зведеного загону впс (тип С) " ІНФОРМАЦІЯ_5 " штаб-сержант ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_5 під час руху польовою дорогою здійснили наїзд на невідомий пристрій, унаслідок чого отримали травми несумісні з життям.

Зазначив, що дійсно строк розслідування смерті військовослужбовця, згідно з пунктом 11 Інструкції №199 не повинен перевищувати 30 календарних днів. Однак оскільки органом досудового розслідування відкрито кримінальне провадження з метою встановлення наявності чи відсутності в діях зазначених осіб складу кримінального правопорушення, розслідування факту смерті Східним регіональним управління не може бути завершене до отримання рішення органу досудового розслідування (тобто повного зібрання необхідних документів), яке станом на сьогодні відсутнє. Таким чином, порушень у діях та рішеннях відповідача 1 немає, а тому, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач подав відповідь на відзив /арк.спр.83-84/ у якому зазначив, що відповідач 1 підтвердив, що загибель штаб-сержанта ОСОБА_2 сталася під час виконання ним обов`язків військової служби. Висловлені у відзиві сумніви щодо нібито імовірності вчинення при цьому ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 425 КК України (недбале ставлення до військової служби) виглядають абсурдно. Посилання відповідача 1 на незавершеність досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні є неприхованим і цинічним намаганням позбавити позивача можливості отримання всіх необхідних документів для подальшої виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою суду від 26.12.2023 задоволено клопотання відповідача 1 та забезпечено участь представника ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 27.12.2023 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті /арк.спр.101/.

Ухвалою суду від 31.01.2024 клопотання представників сторін задоволено частково; витребувано від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську докази /арк.спр.129-130/.

Ухвалою суду від 14.02.2024 задоволено клопотання представника позивача, витребувано від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську докази /арк.спр.171-173/.

Представник позивача надав пояснення /арк.спр.181-182/, у яких зазначив, що загибель штаб-сержанта ОСОБА_2 розслідувалась НОМЕР_2 прикордонним загоном відповідно до Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом МВС України від 08.11.2021 №815 (далі Порядок №815). Водночас дія цього Порядку, згідно з пунктами 3 і 5 розділу І, не поширюється на проведення службових розслідувань в частині розслідування нещасних випадків, що проводяться згідно з Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженою наказом МВС України від 22.03.2016 №199 (далі Інструкція №199). Крім того, одночасне проведення декількох розслідувань за однією підставою не допускається. Оскільки ДПС України проводить розслідування згідно з Інструкцією №199, то висновок службового розслідування проведеного від 06.12.2022, проведеного НОМЕР_2 прикордонним загоном суперечить встановленому у ДПС України порядку проведення службового розслідування загибелі військовослужбовців та не є допустимим доказом у справі. Також у висновку службового розслідування від 06.12.2022 немає відомостей про те, що загибель штаб-сержанта ОСОБА_2 пов`язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства.

Тому вважає, що позивач загинув при виконанні військового обов`язку під час бойових дій, від здійсненого противником мінування території.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача 1 проти позову заперечив повністю, просив відмовити у його задоволенні.

Відповідач 2 у судове засідання явку уповноважених представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Суд заслухав правові позиції сторони позивача, відповідача 1, з`ясував підстави позову, відзиву, відповіді на відзив та пояснень, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, та, -

в с т а н о в и в :

Позивач, ОСОБА_1 , є вдовою штаб-сержанта ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_6 . Перебували у шлюбі з 02.06.2002, згідно з свідоцтвом про одруження /арк.спр.12/.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України від 28.10.2022 №445-ОС штаб-сержанта ОСОБА_2 , який прибув з НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_6 , зараховано в оперативне підпорядкування та поставлено на речове і продовольче забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України /арк.спр.16/.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України від 23.11.2022 №491-ОС штаб-сержанта ОСОБА_2 виключено з оперативного підпорядкування, речового та продовольчого забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України у зв`язку із загибеллю /арк.спр.17/.

Відповідно до довідки про причину смерті від 24.11.2022 №7086 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Причина смерті: вибухова травма внаслідок військових дій /арк.спр.14/.

У Лікарському свідоцтві про смерть №7086 від 24.11.2022, виданому Комунальним закладом "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ; місце смерті н.п. Майдан, Донецька область; смерть настала в зоні бойових дій; смерть настала внаслідок: ушкодження внаслідок дій, передбачених законом, та воєнних операцій /арк.спр.19/.

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_3 ДПС України №12/6629 від 23.12.2022 штаб-сержант ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Донецької області /арк.спр.15/.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України від 22.11.2022 №420-АГ призначено службове розслідування. Службове розслідування проведено відповідно до Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом МВС України від 08.11.2021 №815, у період з 22.11.2022 по 06.12.2022. За результатами службового розслідування складено висновок. Комісія запропонувала «подію, яка трапилася 22.11.2022 за участю військовослужбовців зведеного загону впс (тип С0 «Львів-1» НОМЕР_1 прикордонного загону на відстані близько 6 км від РОП « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в напрямку АДРЕСА_1 , внаслідок якої загинули штаб-сержант ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_5 , вважати такою, яка допущена внаслідок особистої необережності загиблих військовослужбовців». Висновок затверджено начальником НОМЕР_2 прикордонного загону /арк.спр.149-158/.

Листом від 22.11.2022 Територіальне управління ДБР розташоване у м. Краматорську повідомило начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України про те, що ним здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №62022050010001193 від 22.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 425 Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.11.2022 в районі населеного пункту Майдан, Донецької області, військовослужбовці зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » солдат ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_5 та штаб-сержант ОСОБА_3 під час руху польовою дорогою на транспортному засобі марки «УАЗ» в районі ротного опорного пункту поблизу населеного пункту Майдан, Донецької області, здійснили наїзд на невідомий пристрій в результаті чого відбувся підрив автомобіля. У зв`язку з виниклою необхідністю у кримінальному провадженні, керуючись статтями 40, 93 КПК України просили надати належним чином завірені копії документів /арк.спр.71/.

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_9 від 23.11.2022 №68 призначено комісію із розслідування факту смерті; наказано за фактом смерті штаб-сержанта ОСОБА_2 , молодшого сержанта ОСОБА_6 , молодшого сержанта ОСОБА_7 , солдата Врубеля ОСОБА_8 , солдата ОСОБА_9 провести розслідування /арк.спр.69/.

Наказом Східного регіонального управління ДПС України від 11.12.2022 №77 продовжено розслідування випадків смерті, що призначені, зокрема, наказом від 23.11.2022 №68, на строк до зібрання необхідних документів /арк.спр.70/.

Адміністрація державної прикордонної служби України розглянула звернення ОСОБА_1 та листом від 21.09.2023 повідомила, що наказом Східного регіонального управління призначено розслідування групового нещасного випадку за фактом отримання травми її чоловіком. Територіальним управлінням ДБР розташованого у м. Краматорську внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62022050010001193 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 425 Кримінального кодексу України, у зв`язку з чим відповідно до пункту 11 розділу ІІ Інструкції розслідування групового нещасного випадку було продовжене на строк необхідний для встановлення обставин та причин нещасного випадку /арк.спр.26/.

Листом від 11.10.2023 відповідач 1 повідомив позивача, що наказом Східного регіональне управління ДПС України від 23.11.2022 №68-ОД призначено розслідування нещасного випадку (випадку смерті) штаб-сержанта ОСОБА_2 . Комісія зобов`язана з`ясувати чи не є нещасний випадок наслідком вчинення потерпілим кримінального чи адміністративного правопорушення. Оскільки Територіальне управлінням ДБР розташоване у м. Краматорську здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄДР №62022050010001193 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 425 Кримінального кодексу України, строк розслідування продовжено з метою отримання рішення органу досудового розслідування. Станом на час надання відповіді відомостей про завершення досудового розслідування до регіонального управління не надходило. Тому, розслідування нещасного випадку (випадку смерті) штаб-сержанта ОСОБА_2 триває. Після отримання висновків досудового розслідування, встановлення всіх обставин події, розслідування факту смерті буде завершено. Складені за результатами розслідування акти визначених форм будуть направлені на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 для прийняття рішення про направлення їх до Центральної військово-лікарської комісії ДПС України з метою встановлення причинного зв`язку смерті (загибелі) /арк.спр.30-31/.

Листом від 05.11.2023 на адвокатський запит представника позивача від 02.11.2023 надано відповідь аналогічного змісту /арк.спр.28-29/.

Листом від 09.10.2023 Центральна ВЛК надала відповідь на заяву позивача щодо направлення їй належним чином завіреної копії постанови про встановлення причинно-наслідкового зв`язку загибелі ОСОБА_2 Повідомлено, що нещасні випадки, пов`язані із нанесенням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство військовослужбовця незалежно від здійснення кримінального провадження розслідуються відповідно до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом МВС України 22.03.2016 №199. Проведення розслідувань нещасних випадків і оформлення відповідних документів за результатами розслідувань знаходиться поза межами повноважень Центральної ВЛК, визначених пунктом 7 глави 2 Розділу ІІ Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації ДПС України від 06.05.2009 за №333. На адресу Центральної ВЛК не надходили матеріали для встановлення причинно-наслідкового зв`язку поранення, травми, контузій, каліцтва або захворювання, яке призвело до смерті штаб-сержанта ОСОБА_2 /арк.спр.32/

Листом від 07.11.2023 Центральна ВЛК надала відповідь аналогічного змісту на адвокатський запит представника позивача та повідомила, що Центральна ВЛК виносить постанову причинного зв`язку смерті (загибелі) військовослужбовця на підставі документів, передбачених абзацом 4 пункту 3 глави 6 Розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України №468 від 06.06.2017 /арк.спр.33/

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо не надання позивачу документів (постанови Центральної ВЛК про встановлення причинно-наслідкового зв`язку загибелі ОСОБА_2 та Акта про нещасний випадок), необхідних для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі загибелі її чоловіка військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон №2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом частин 1, 3 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, а також встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовців та членів їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни врегульовані Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Пунктами 1 та 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві державою гарантована виплата одноразової грошової допомоги, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до пункту 1 статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Згідно зі статтею 16-4 Закону № 2011-ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком, зокрема:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

Судом встановлено, що позивач є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув у зоні військових дій, а тому, позивачка є особою, яка згідно зі статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі, якщо смерть її сина військовослужбовця настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова № 168) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода.

Пунктами 2 та 2-1 Постанови №168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.2022 №383 затверджена Інструкція з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05.07.2022 за №741/38077 (далі Інструкція №383).

Пунктами 2, 3 Інструкції №383 передбачено, що особи, які відповідно до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мають право на отримання одноразової грошової допомоги (далі отримувачі), звертаються, зокрема, до Адміністрації Державної прикордонної служби України або регіонального управління, або підрозділу спеціального призначення за останнім місцем проходження військової служби загиблого (померлого) військовослужбовця або іншого органу Державної прикордонної служби України, на який наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України покладено функції з призначення та виплати ОГД (далі органи Держприкордонслужби), із заявою, складеною в довільній формі.

Особа, яка звернулася до органу Держприкордонслужби щодо призначення та виплати ОГД, подає такі документи:

1) заяву (кожного члена сім`ї (повнолітнього), батьків та утриманців загиблого (померлого), у разі наявності малолітніх, неповнолітніх дітей - іншого з батьків, опікунів чи піклувальників).

2) копії, зокрема:

свідоцтва про смерть військовослужбовця;

постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку загибелі або отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть військовослужбовця;

документа, що підтверджує сімейні (родинні) зв`язки із загиблим (померлим) військовослужбовцем: для батьків свідоцтва про народження військовослужбовця, який загинув (помер);

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема про те, що загибель (смерть) не пов`язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

За змістом пункту 13 Інструкції №383 призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених статтею 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Таким чином, слід виснувати, що у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби сім`ї загиблого виплачується одноразова грошова допомога, механізм оформлення документів для виплати якої та власне виплата визначені Інструкцією №383. Цією Інструкцією передбачено, що особа, яка звертається за виплатою одноразової грошової допомоги, подає до органу Держприкордонслужби передбачений пунктом 2 пакет документів, у тому числі:

- постанову ВЛК про встановлення причинного зв`язку загибелі або отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть військовослужбовця;

- документ, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема, про те, що загибель (смерть) не пов`язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Звертаючись до суду із цим позовом позивач стверджує про незаконну бездіяльність відповідачів, що полягає у не наданні позивачу постанови Центральної ВЛК про встановлення причинного зв`язку загибелі її чоловіка та документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідачі заперечують наявність підстав для видачі позивачу таких документів, покликаючись на ту обставину, що станом на день звернення ОСОБА_1 із відповідними заявами триває досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №620222050010001193 від 22.11.2022, розпочатого за фактом смерті штаб-сержанта ОСОБА_2 , солдата ОСОБА_10 , солдата ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 425 Кримінального кодексу України (недбале ставлення до військової служби).

Однак з позиції позивача результати досудового розслідування чи судового розгляду кримінального провадження не впливатимуть на розслідування обставин загибелі її чоловіка, оскільки відповідно до розділу І Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у ДПС України №199 службове розслідування проводиться незалежно від кримінального провадження.

Надаючи оцінку доводам сторін суд керується таким.

Відповідно до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у ДПС України, затвердженої наказом МВС від 22.03.2016 №199 начальник Східного регіонального управління ДПС України 23.11.2022 видав наказ №68, яким призначив Комісію для проведення службового розслідування за фактом смерті штаб-сержанта ОСОБА_2 , молодших сержантів ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , солдатів ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .

У цьому наказі зазначено, що з донесення НОМЕР_2 прикордонного загону від 22.11.2022 №гриф/22-1011-Вих. стало відомо про бойову безповоротну втрату військовослужбовців, у тому числі штаб-сержанта ОСОБА_2 , під час виконання обов`язків з відсічі збройної агресії з боку сил російської федерації.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.12.2022 №77 продовжено строк розслідування до повного зібрання необхідних документів.

Станом на час вирішення цього спору службове розслідування за фактом загибелі, зокрема, штаб-сержанта ОСОБА_2 триває, як і триває досудове розслідування у кримінальному провадженні №620222050010001193.

Відповідно до Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про Державну прикордонну службу України" з метою встановлення єдиного порядку розслідування та обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Державної прикордонної служби України та приведення нормативно-правових актів Адміністрації Державної прикордонної служби України у відповідність до законодавства Міністр внутрішніх справ України 22.06.2016 видав наказ №199, яким затвердив Інструкцію про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України (далі Інструкція №199).

Пунктом 1 визначено, що ця Інструкція визначає порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Адміністрації Державної прикордонної служби України, її територіальних органів, органів охорони державного кордону, Морської охорони, підрозділів спеціального призначення, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів та підрозділів забезпечення Державної прикордонної служби України (далі органи Держприкордонслужби).

Положення Інструкції №199 суд застосовує в редакції, чинній станом на день прийняття наказу від 23.11.2022 №68 про призначення службового розслідування по факту загибелі військовослужбовців, у тому числі штаб-сержанта ОСОБА_2 .

За правилами пунктів 3 та 4 Розділу І Інструкції №199 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме: обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, (…..), які призвели до втрати військовослужбовцем працездатності на один день і більше, а також у разі смерті військовослужбовця.

Нещасні випадки, пов`язані із нанесенням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство військовослужбовця незалежно від здійснення кримінального провадження розслідуються відповідно до цієї Інструкції.

Згідно із пунктом 4 Розділу ІІ Інструкції №199 керівник органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок, одержавши доповідь або повідомлення про нещасний випадок, зобов`язаний:

- протягом однієї години з використанням засобів зв`язку повідомити про нещасний випадок, зокрема, керівництво вищого органу Держприкордонслужби;

- протягом доби письмовим наказом призначити комісію із розслідування нещасного випадку (далі комісія) у складі не менше трьох осіб та організувати проведення розслідування, а також створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв`язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям тощо).

Відповідно до пунктів 5, 6, 8, 9 Розділу ІІ Інструкції №199 у разі групового нещасного випадку, випадку з тяжкими наслідками або випадку смерті військовослужбовця комісія призначається наказом Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби, яке оформлюється наказом Адміністрації Держприкордонслужби.

Нещасний випадок, що стався в органі Держприкордонслужби з військовослужбовцем іншого органу Держприкордонслужби під час виконання ним службового завдання, розслідується комісією, призначеною керівником органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок.

Комісія зобов`язана:

оглянути місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

з`ясувати обставини та причини нещасного випадку, чи не є нещасний випадок наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства;

визначити, чи стався нещасний випадок з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби;

установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці (якщо такі особи були), розробити заходи щодо запобігання таким нещасним випадкам.

Члени комісії мають право одержувати письмові пояснення від посадових осіб та інших військовослужбовців і працівників органів Держприкордонслужби, а також проводити опитування потерпілих та свідків нещасного випадку.

За змістом пунктів 11,15-18 Розділу ІІ Інструкції №199 строк розслідування не може перевищувати десяти календарних днів, а у разі групового нещасного випадку - п`ятнадцяти календарних днів. Строк розслідування випадку смерті військовослужбовця не може перевищувати тридцяти календарних днів.

У разі проведення лабораторних досліджень, експертизи, випробувань тощо, а також отримання рішень органів досудового розслідування, органів (посадових осіб), що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, та суду, необхідних для встановлення обставин і причин нещасного випадку, строк розслідування може бути продовжено керівником органу Держприкордонслужби, що призначив комісію, за письмовим погодженням з вищим органом Держприкордонслужби на строк, необхідний для отримання таких висновків та рішень, про що керівник органу Держприкордонслужби, що призначив комісію, видає наказ.

За результатами розслідування комісія зобов`язана скласти:

акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався (додаток 1) (далі акт форми Нвс-5);

акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби (додаток 2) (далі акт форми Нвс-1), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, або акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби (додаток 3) (далі акт форми НПвс), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби.

Акти підписують голова і всі члени комісії. У разі незгоди зі змістом зазначених актів член комісії підписує їх з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта форми Нвс-5.

Підписані акти подаються на затвердження керівнику органу Держприкордонслужби, який призначив комісію.

Керівник органу Держприкордонслужби, який призначив комісію, розглядає та затверджує акти форми Нвс-5 та форми Нвс-1 (або форми НПвс) протягом трьох діб після їх подання.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною третьою статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Акт форми Нвс-1 (або акт форми НПвс) не складається про нещасний випадок (випадок смерті), який є наслідком:

вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння;

вчинення військовослужбовцем злочину, кримінального або адміністративного правопорушення, що встановлено рішенням суду або органів досудового розслідування чи органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;

навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

Про наявність підстав для не складення акта форми Нвс-1 (або акта форми НПвс) обов`язково зазначається в акті форми Нвс-5 із посиланням на відповідні документи, які додаються до першого примірника акта форми Нвс-5.

Днем закінчення розслідування вважається день затвердження актів, зазначених у пункті 15 цього розділу, керівником органу Держприкордонслужби, який призначив комісію.

Таким чином, за приписами Інструкції №199 у разі групового нещасного випадку, випадку з тяжкими наслідками або випадку смерті військовослужбовця службове розслідування призначається наказом Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу, в якому стався нещасний випадок із призначенням комісії, яка зобов`язана, зокрема, оглянути місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; з`ясувати обставини та причини нещасного випадку, чи не є нещасний випадок наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства, визначити, чи стався нещасний випадок з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби. Строк розслідування випадку смерті військовослужбовця не може перевищувати тридцяти календарних днів. У залежності від встановлених під час розслідування обставин та за результатами розслідування, комісія зобов`язана скласти один з таких актів: форми Нвс-5 або форми Нвс-1, або форми НПвс. У разі, якщо комісією встановлено, що нещасний випадок (випадок смерті) стався унаслідок вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння; вчинення військовослужбовцем злочину, кримінального або адміністративного правопорушення, що встановлено рішенням суду або органів досудового розслідування; навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров`ю або самогубства зазначені акти не складаються.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що начальник Східного регіонального управління ДПС України 23.11.2022 видав наказ №68, яким призначив службове розслідування за фактом загибелі військовослужбовців, у тому числі штаб-сержанта ОСОБА_2 , а також призначив Комісію з розслідування у складі трьох військовослужбовців /арк.спр.69/.

Наказом від 11.12.2022 №77 начальник Східного регіонального управління ДПС України продовжив розслідування до повного зібрання необхідних документів /арк.спр.70/.

Отже, призначена відповідачем 1 Комісія з розслідування не вчиняла жодних дій, передбачених Інструкцією №199 щодо з`ясування обставин та причин нещасного випадку, чи не є нещасний випадок наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства, а також не оглянула місце нещасного випадку, не опитала свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, обмежившись фактом призначення службового розслідування та очікуванням на рішення органу досудового розслідування.

Таким чином, слід виснувати, що розслідування загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 в порядку, передбаченому Інструкцією №199, відповідач 1 не провів.

Натомість відповідач 1 стверджує, що нещасний випадок (смерть) є наслідком допущення загиблими особистої необережності, що встановлено службовим розслідуванням, за наслідками якого начальник НОМЕР_2 прикордонного загону 06.12.2022 затвердив висновок службового розслідування.

Зі змісту Висновку службового розслідування за фактом загибелі 22.11.2022 військовослужбовців зведеного загону впс (тип С) "Львів-1", які перебували в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_2 прикордонного загону, затвердженого 06.12.2022 начальником НОМЕР_2 прикордонного загону (далі Висновок СР від 06.12.2022) встановлено, що відповідно до Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом МВС України від 08.11.2021 №815 та на підставі наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 22.11.2022 № 420-АГ "Про призначення службового розслідування" у період з 22.11.2022 по 06.12.2022 комісією у складі чотирьох осіб проведене службове розслідування факту загибелі 22.11.2022 військовослужбовців зведеного загону впс (тип С) "Львів-1" солдатів ОСОБА_10 , ОСОБА_9 штаб-сержанта ОСОБА_2 /арк.спр.149-158/.

Таким чином, службове розслідування за фактом загибелі 22.11.2022 військовослужбовців, зокрема, ОСОБА_2 , проведене відповідно до Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом МВС України від 08.11.2021 №815.

Однак слід погодитись з представником позивача, що згідно із пунктом 3 Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом МВС України від 08.11.2021 №815, дія цього Порядку не поширюється на проведення службових розслідувань, зокрема, щодо розслідування нещасних випадків, що проводяться згідно з Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 №199.

Тому, висновок службового розслідування проведеного НОМЕР_2 прикордонним загоном та затверджений командиром суд до уваги не бере.

Отже, підставою для не вжиття відповідачем 1 жодних заходів для проведення розслідування у порядку, передбаченому Інструкцією №199, є, за його ж твердженнями, здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню №620222050010001193 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 425 КК України "недбале ставлення до військової служби" по факту події, що мала місце 22.11.2022.

З цього приводу необхідно зазначити, що 15.03.2024 Територіальне управління ДБР, розташоване у м. Краматорськ на виконання ухвали суду про витребування доказів повідомило суд, що Першим слідчим відділом здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62022050010001193. Відомостей про те, що військовослужбовці ОСОБА_12 , ОСОБА_2 та ОСОБА_13 навмисно спричинили собі тілесні ушкодження або вчинили самогубство, а також перебували в стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння в ході здійснення досудового розслідування не встановлено. Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення нікому не повідомлялося. Рішення про закриття кримінального провадження не приймалося. Акти судово-медичної експертизи за фактом загибелі військовослужбовців у матеріалах справи відсутні /арк.спр.193/.

Лист аналогічного змісту від 20.03.2024 надіслано до Східного регіонального управління ДПС України /арк.спр.196/.

За таких обставин, суд критично оцінює доводи відповідача 1 про неможливість закінчити службове розслідування, що призначене наказом від 23.11.2022 №68 до отримання результатів досудового розслідування, оскільки дійти висновку про наявність чи відсутність ознак кримінального чи адміністративного проступку в діях загиблих осіб або про те, що загиблі не перебували у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння чи не вчинили самогубство можливо саме за наслідками службового розслідування, яке зобов`язане було провести Східне регіональне управління ДПС України, керуючись Інструкцією №199, та встановити обставини загибелі військовослужбовців, що відповідачем 1 протиправно не вчинено.

Суд погоджується із доводами позивача, що проведення відповідачем 1 службового розслідування за фактом загибелі її чоловіка ОСОБА_2 та складання за його результатами акта розслідування нещасного випадку Інструкція №199 не ставить у пряму залежність від здійснення досудового розслідування.

Варто зауважити, що Указом Президента України №448/2023 від 26.07.2023 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові майстер-сержант ОСОБА_2 нагороджений посмертно орденом "За мужність" ІІІ ступеня /арк.спр.13/.

Зі змісту Статуту відзнаки Президента України ордена "За мужність", затвердженого Указом Президента України від 21.08.1996 №720/96 слідує, що відзнакою Президента України орденом "За мужність" нагороджуються військовослужбовці, працівники правоохоронних органів та інші особи за особисту мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків стихійного лиха, пожеж та за інших надзвичайних обставин, у боротьбі зі злочинністю, а також при виконанні військового, службового, громадянського обов`язку в умовах, пов`язаних з ризиком для життя. Нагородження орденом "За мужність" військовослужбовців та прирівняних до них осіб провадиться за поданням, зокрема, Міністерства оборони України, командування Прикордонних військ України.

Тобто, через вісім місяців після загибелі ОСОБА_2 командування Прикордонних військ України вносить на ім`я Президента подання про нагородження його орденом "За мужність" ІІІ ступеня, тоді як відповідач 1 стверджує про здійснення досудового розслідування стосовно цього військовослужбовця (яке триває і на теперішній час) за фактом недбалого ставлення до військової служби.

З позиції суду, факт нагородження ОСОБА_2 орденом "За мужність" ІІІ ступеня посмертно ставить під сумнів покликання відповідача про наявність ознак недбалого ставлення загиблого до військової служби, а встановлені у справі обставини в цілому свідчить про суперечливість покликань та недоведеність належними доказами доводів відповідача 1 про наявність в діях ОСОБА_2 ознак правопорушення, яке перешкоджає відповідачу 1 вжити всіх передбачених Інструкцією №199 заходів для завершення розслідування по факту загибелі цього військовослужбовця.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність ознак протиправної бездіяльності Східного регіонального управління ДПС України щодо не проведення та не завершення розслідування у порядку та у строки, передбачені Інструкцією №199. Тому, порушене право позивача належить захистити шляхом зобов`язання Східного регіонального управління ДПС України здійснити у порядку та у строки, що передбачені Інструкцією №199 розслідування факту загибелі 22.11.2022 військовослужбовців зведеного загону впс (тип С) "Львів-1", зокрема, штаб-сержанта ОСОБА_2 , за результатами якого скласти передбачені пунктом 15 Інструкції №199 Акти.

Водночас суд вважає передчасною вимогу позивача про зобов`язання відповідача 1 направити відповіді-клопотання з додатками до військово-лікарської комісії із направленням позивачу копії такого акта складеного за результатами проведеного розслідування, оскільки службове розслідування не завершене, акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався та акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби не складені, а тому, у суду немає підстав вважати, що відповідач 1 порушуватиме права позивача у цій частині.

У цьому контексті слід зазначити, що суд здійснює захист прав у разі їх порушення, а не ймовірності порушення у майбутньому.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача 2 в частині не витребування від відповідних підрозділів ДПС України документів, необхідних для прийняття постанови ВЛК про встановлення причинного зв`язку отриманого поранення із загибеллю ОСОБА_2 та зобов`язати відповідача 2 невідкладно витребувати зазначені документи для прийняття відповідної постанови ВЛК і направленням її копії на адресу позивача, суд враховує таке.

Порядок проведення військово-лікарськими комісіями Держприкордонслужби медичного огляду громадян призовного віку, військовозобов`язаних та жінок, які приймаються на військову службу з метою визначення їх придатності за станом здоров`я до військової служби (роботи за фахом), установлення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв та визначення необхідності і умов застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям визначений Положенням про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України (далі Держприкордонслужба), затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 06.05.2009 № 333 (зі змінами) (далі Положення №333).

За правилами пункту 8 глави 2 Розділу ІІ Положення №333 ЦВЛК має право, зокрема:

приймати постанови згідно з цим Положенням, переглядати або скасовувати постанови постійно діючих, тимчасово діючих ВЛК (ЛЛК) нижчого рівня, переглядати власні постанови;

витребовувати документи, що характеризують обставини отримання особою, що оглядається, захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: матеріали службового розслідування, дізнання або судового розгляду, витяги з наказів, форми Нвс-5, Нвс-1, НПвс (додатки 1-3 до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 №199, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 18.04.2016 за №574/28704) (далі Інструкція); документи з особових та пенсійних справ, медичні документи; архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених документів такі копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву Держприкордонслужби зі строком зберігання 50 років);

за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби залучати лікарів- спеціалістів закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби, представників органу Держприкордонслужби, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для визначення результатів медичного огляду;

запитувати та отримувати від органів Держприкордонслужби узагальнені результати медичного огляду військовослужбовців згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 №559 "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок";

розглядати, переглядати та скасовувати, затверджувати (не затверджувати), а також контролювати постанови будь-якої ВЛК (ЛЛК), строк розгляду свідоцтв про хворобу становить не більше 5 робочих днів з дня їх отримання ЦВЛК;

рекомендувати направлення військовослужбовців на обстеження в інтересах медичного огляду ВЛК до спеціалізованих закладів охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 8 глави 12 розділу ІІІ Положення №333 визначення причинного зв`язку захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва, що призвело до смерті військовослужбовця проводиться ЦВЛК. При винесенні постанови про причинний зв`язок поранення, травми, контузії, каліцтва, що призвело до смерті військовослужбовця, які виникли до 10.05.2006 року, при відсутності довідки про обставини травми можуть бути взяті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення, контузії, каліцтва: матеріали службового розслідування, дізнання або досудового розслідування, матеріли судового, кримінального або адміністративного провадження та/або інші документи.

Постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення, травми, контузії, каліцтва приймається з урахуванням висновку, зазначеному у формах Нвс-5, Нвс-1, НПвс.

У разі якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) особи настало в період до прийняття цього Положення, постанова ВЛК про причинний зв`язок приймається з урахуванням висновку, зазначеного у документах, які діяли на час отримання цією особою поранення, травми, контузії, каліцтва.

Номер та дата актів розслідування нещасного випадку, що стався, або довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), на підставі яких встановлено причинний зв`язок поранення, травми, контузії, каліцтва, обов`язково зазначаються у свідоцтві про хворобу, довідці ВЛК та в книзі протоколів засідань ВЛК (ЛЛК) (пункт 6 глави 12 Розділу III Положення).

Згідно із абзацом 4 пункту 3 глави 6 розділу II Інструкції з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС №468 від 06.06.2017 (далі Інструкція №468) з метою встановлення причинного зв`язку смерті (загибелі) начальник органу Держприкордонслужби направляє клопотання до Центральної ВЛК, яка виносить відповідну постанову. До клопотання додаються біографічна довідка, копія лікарського свідоцтва про смерть, копія свідоцтва про смерть, паспорт здоров`я (медична книжка), акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався, акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, або акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби, якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби.

З аналізу викладених приписів Положення №333 та Інструкції №468 суд висновує, що право на витребування документів, що характеризують обставини отримання особою захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва, необхідних для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: матеріали службового розслідування, дізнання або судового розгляду, форми Нвс-5, Нвс-1, НПвс, що складені відповідно до Інструкції №199 у Центральної ВЛК виникає у разі проведення медичного огляду особи, яка отримала поранення, травму чи каліцтво.

Положення №333 не передбачає обов`язку Центральної ВЛК витребовувати акти форми Нвс-5, Нвс-1, НПвс, що складені відповідно до Інструкції №199, у разі загибелі військовослужбовця.

Водночас Інструкцією №468 визначено, що з метою встановлення причинного зв`язку смерті (загибелі) військовослужбовця начальник органу Держприкордонслужби направляє клопотання до Центральної ВЛК, яка виносить відповідну постанову, до якого долучає акти відповідної форми (Нвс-5, Нвс-1 або НПвс), складені відповідно до Інструкції №199.

З огляду на викладене, суд погоджується із доводами відповідача 2 про відсутність у нього обов`язку витребування від відповідних підрозділів ДПСУ документів, необхідних для прийняття постанови ВЛК про встановлення причинного зв`язку отриманого поранення із загибеллю ОСОБА_2 .

Обов`язок надіслання до Центральної ВЛК акту про нещасний випадок форми Нвс-5, Нвс-1, НПвс належить начальнику органу Держприкордонслужби у разі, якщо такі акти складені.

Саме акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався та акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби є підставою для прийняття Центральною ВЛК постанови про встановлення причинного зв`язку загибелі або отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть військовослужбовця.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність ознак протиправної бездіяльності відповідача 2 щодо не витребування від відповідних підрозділів ДПС України документів, необхідних для прийняття постанови ВЛК про встановлення причинного зв`язку. Тому, у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

З позиції суду, ефективним та достатнім способом відновлення порушених прав позивача є визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 в частині не проведення та не завершення розслідування факту загибелі 22.11.2022 військовослужбовця ОСОБА_2 у порядку та у строки, що передбачені Інструкцією №199 та зобов`язати відповідача 1 здійснити таке розслідування у порядку та строки передбачені Інструкцією №199, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, а отже, позов слід задовольнити частково.

Щодо відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 2, 3 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

Згідно з частина 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд також враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, суд враховує, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги позивачем долучено:

-договір про надання правової допомоги №313 від 25.09.2023;

-звіт про виконані роботи від 02.05.2024;

-свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії №95;

-ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1231053;

-копії квитанцій №373 від 14.11.2023 на суму 5000 грн., №294 від 25.09.2023 на суму 3000 грн., №13 від 01.05.2024 на суму 20000 грн.

Відповідно до умов договору оплата за надання правової допомоги здійснюється згідно умов, про які сторони домовляться окремо.

Водночас оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, заперечення відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, суд висновує, що дана справа є справою незначної складності та сума, зазначена в договорі про надання правової допомоги є неспівмірною з часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

З врахуванням встановлених обставин суд висновує про наявність підстав для часткового стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12500,00 грн.

Відповідно до приписів частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) щодо не проведення та не завершення розслідування факту загибелі 22.11.2022 військовослужбовця ОСОБА_2 у порядку та у строки, що передбачені Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженій наказом Міністра внутрішніх справ України від 22.06.2016 №199.

3.Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) здійснити у порядку та у строки, що передбачені Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженій наказом Міністра внутрішніх справ України від 22.06.2016 №199, розслідування факту загибелі ІНФОРМАЦІЯ_7 військовослужбовця ОСОБА_2 , за результатами якого скласти передбачені пунктом 15 Інструкції №199 Акти, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

4.У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

6.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців Олег Романович