Рішення

від 23.05.2024 по справі 400/1573/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 р. № 400/1573/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАДСАД», вул. Миру, 1, с-ще Радісний Сад, Миколаївський район, Миколаївська область, Миколаївський р-н,57160,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул.Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001,

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2024 № 98214290901,

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАДСАД» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення (далі ППР) відповідача від 22.01.2024 № 98214290901 на суму 238000,00 грн (а.с. 2-9, том 1).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він вважає протиправним ППР відповідача від 22.01.2024 № 98214290901 про застосування до нього штрафної санкції в розмірі 238000,00 грн за подачу 14 звітів про обсяги виробництва та реалізацію алкогольних напоїв (форма № 2-РС) з недостовірними відомостями, оскільки:

у звітах форми № 2-РС за січень 2018 року, за грудень 2020 року, за лютий і грудень 2021 року, за січень 2023 року відображено декантацію виноматеріалів з клейових осадів шляхом додавання природного мінералу (бентоніту), внаслідок чого збільшився обсяг виноматеріалу, що враховано і відображено у відповідних звітах форми № 2-РС;

у звітах форми № 2-РС за березень 2019 року і березень 2021 року відображено всі технологічні операції згідно зі звітами про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма первинного обліку № П-40);

у звітах форми № 2-РС за жовтень 2019 року і листопад 2021 року відображено виробництво виноматеріалу столового білого купажного, частина якого була переведена у виноматеріал коньячний згідно з акта переводу; ніяких відповідних втрат, а тим паче реалізацію вказаний процес не передбачає;

спосіб заповнення звітів позивачем не є тим порушенням, за яке законодавством передбачено юридичну відповідальність, тому що таке заповнення граф не призвело до зазначення помилкових відомостей про обсяги виробництва та / або обігу алкогольних напоїв; відповідач не встановив недостовірність відомостей саме щодо обсягу виготовлення та реалізації (придбання) алкогольних товарів.

У відзиві на позовну заяву від 07.03.2024 (а.с. 8-9, том 3) відповідач заперечив проти позову і просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Відзив відповідач обґрунтував тим, що за результатами документальної планової перевірки позивача за період діяльності з 01.03.2017 по 30.06.2023 контролюючим органом встановлено порушення статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: подання 18 звітів форми № 2-РС з недостовірними відомостями, за 14 з яких до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 17000,00 грн за кожен такий звіт. Крім цього, відповідач закцентував увагу на тому, що:

бентоніт ніяк не може бути складовою частиною будь-якого виноматеріалу, тому його кількість не повинна враховуватись та відображатись у звітах форми № 2-РС;

у звітах форми первинного обліку № П-40 за березень 2019 року і березень 2021 року відповідно до актів віджиму дріжджових столових осадів вироблено виноматеріали виноградного столового, тобто вказані технологічні операції призвели до збільшення кількості готової продукції, яка неврахована і невідображена в графі 5 відповідних звітів № 2-РС;

згідно з даними звітів форми первинного обліку № П-40 за жовтень 2019 року і листопад 2021 року в графі 5 відповідних звітів форми № 2-РС повинна бути вказана кількість готової продукції, яка передана з виробництва до місця зберігання, а у графі 12 кількість виноматеріалу переведеного в коньячний; також графою 14 «Примітки» у разі наявності передбачено надання відповідних пояснень.

У відповіді на відзив від 14.03.2024 (а.с. 20-23, том 3) позивач заперечив проти доводів відповідача, зазначивши, що:

хоча бентоніт не є складовою виноматеріалів, його додавання до виноматеріалу при технологічній обробці (оклеюванні) збільшує об`єм виноматеріалу до моменту декантації (зняття) виноматеріалу з клейового осаду (від 2 до 12 діб); таке відображення не є помилкою і не призводить до недостовірних даних звітів форми № 2-РС;

звіт форми первинного обліку № П-40 складається для відображення руху винопродукції в технологічних цехах і місцях зберігання, натомість акт віджиму дріжджових столових осадів не є звітом форми первинного обліку № П-40; нормативні акти не містять роз`яснень щодо заповнення звітів форми № 2-РС по графах, тому усі технологічні операції щодо обігу виноматеріалів за відповідний період враховані та відображені ним у звітах форми № 2-РС у вигляді сумового результату;

за результатами засідання дегустаційної комісії Корпорації Миколаївсадвинпром було прийнято рішення про переведення у жовтні 2019 року та в листопаді 2021 року певної кількості виноматеріалів столового у виноматеріал коньячний сортозмішаний; тому ніяких втрат, а тим паче реалізацію або виробництво виноматеріалу вказаний процес не передбачає;

спосіб заповнення звітів позивачем не є тим правопорушенням, за яке законодавством передбачено відповідальність, оскільки таке заповнення граф звітів форми № 2-РС не призвело до зазначення помилкових (недостовірних) відомостей про обсяги виробництва та / або обігу алкогольних напоїв.

Відповідач правом на подання заперечень не скористався.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.02.2024 № 592133166094 (а.с. 255-263, том 2) видами економічної діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), вирощування винограду, вирощування зерняткових і кісточкових фруктів, вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників, виробництво виноградних вин, вантажний автомобільний транспорт, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Позивач є підприємством первинного виноробства, яке здійснює виробництво виноградних виноматеріалів на підставі отриманих ліцензій на виробництво алкогольних напоїв № 264 (бланк серія АА № 298289, термін дії ліцензії з 26.04.2016 по 26.04.2021) та № 990108202100036 (термін дії ліцензії з 26.04.2021 по 26.04.2026) (а.с. 14-15, том 2).

На підставі наказа Головного управління ДПС у Миколаївській області від 23.08.2023 № 953-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки АТ «РАДСАД» (код за ЄДРПОУ 00413989)» відповідач провів з 12.09.2023 по 09.10.2023 документальну планову виїзну перевірку позивача за період з 01.10.2014 по 30.06.2023.

За результатами цієї перевірки Головне управління ДПС у Миколаївській області склало Акт від 16.10.2023 № 9725/14-29-07-01/00413989 про результати документальної планової виїзної перевірки АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАДСАД» (код за ЄДРПОУ 00413989) (а.с. 173-242, том 1; а.с. 1-93, том 2) (далі Акт від 16.10.2023).

В Акті від 16.10.2023 контролюючий орган прийшов до висновку про порушення позивачем, зокрема, статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 481/95-ВР), а саме: подання 18 Звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) з недостовірними відомостями.

У Запереченнях від 27.10.2023 № 160 до Акта від 16.10.2023 (а.с. 94-113, том 2) позивач не погодився з відповідними висновками щодо недостовірності даних у 18 звітах про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС), за результатами розгляду яких відповідач Відповіддю щодо результатів розгляду заперечень від 09.11.2023 № 24497/6/14-29-07-01-02 (а.с. 114-157, том 2) не вніс зміни до Акта від 16.10.2023.

На підставі Акта від 16.10.2023 відповідач виніс ППР від 15.11.2023 № 1077314290901 (форма «С»), згідно з яким застосував до позивача штрафну санкцію відповідно до Закону № 481/95-ВР у розмірі 306000,00 грн за подання з недостовірними відомостями 18 звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) (а.с. 162-164, том 2).

На ППР від 15.11.2023 № 1077314290901 (форма «С») позивач подав до Державної податкової служби України скаргу від 24.11.2023 № 173 (а.с. 165-184, том 2), за результатами розгляду якої прийнято рішення від 17.01.2024 № 1278/6/99-00-06-01-01-06 (а.с. 185-194, том 2) про часткове її задоволення, а саме: скасовано ППР від 15.11.2023 № 1077314290901 (форма «С») у частині застосування фінансових санкцій на суму 68000,00 грн за подання 4 звітів за березень-червень 2017 року за формою № 2-РС з недостовірними відомостями, а в іншій частині залишено вказане ППР без змін.

Внаслідок цього відповідач прийняв ППР від 22.01.2024 № 98214290901 (форма «С») (а.с. 195-197, том 2) про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 238000,00 грн за порушення статті 16 Закону № 481/95-ВР, а саме: подання 14 Звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) з недостовірними відомостями.

Вважаючи зазначене ППР протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктами 191.1.14, 191.1.16, 191.1.17 пунктом 191.1 статті 191 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу:

здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;

здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до абзацу першого пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові; позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з абзацами першим і другим пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (абзац шостий пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Таким чином, відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального шляхом проведення документальних планових виїзних перевірок.

Абзацом четвертим підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються, крім фактичних перевірок.

Отож відповідач мав право проводити документальну планову виїзну перевірки після 01.08.2023.

Щодо ППР від 22.01.2024 № 98214290901 (форма «С») (а.с. 195-197, том 2), згідно з яким відповідач застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію на суму 238000,00 грн за порушення статті 16 Закону № 481/95-ВР, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону № 481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця, до 10 числа наступного місяця, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов`язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом двадцять другим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.

Форма звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» та порядок її заповнення затвердженні наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470.

Згідно з пунктами 1-3 розділу І Порядку заповнення форми звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470 (далі Порядок № 49) звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (далі Звіт) подають суб`єкти господарювання незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв`язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.

Відповідно до абзацу двадцять третього частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, у розмірі 17000 гривень.

Оскільки частиною третьою статті 16 Закону № 481/95-ВР передбачено обов`язок суб`єктів господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подавати до контролюючого органу звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів щомісяця до 10 числа наступного місяця, то кожен факт подання звіту з недостовірними даними створює закінчений склад правопорушення, за який передбачено застосування фінансових санкцій у сумі 17000,00 гривень.

Тобто штраф у сумі 17000,00 грн застосовується за кожен факт правопорушення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 812/1019/18.

Суд встановив, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.02.2024 № 592133166094 (а.с. 255-263, том 2) одним і з видів економічної діяльності позивача є виробництво виноградних вин.

В Акті від 16.10.2023 зазначено, що позивач є підприємством первинного виноробства, яке здійснює виробництво виноградних виноматеріалів на підставі отриманих ліцензій на виробництво алкогольних напоїв № 264 (бланк серія АА № 298289, термін дії ліцензії з 26.04.2016 по 26.04.2021) та № 990108202100036 (термін дії ліцензії з 26.04.2021 по 26.04.2026) (а.с. 14-15, том 2).

Відтак позивач, як суб`єкт господарювання, який отримав передбачену Законом № 481/95-ВР ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, зобов`язаний щомісяця до 10 числа наступного місяця подавати контролюючому органу звіт за формою № 2-РС.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 49 у графі 4 вказується кількість алкогольних напоїв в місцях зберігання на початок звітного місяця.

У графі 5 вказується кількість готової продукції, яка передана з виробництва до місця її зберігання у звітному місяці.

У графі 10 вказується кількість продукції, яка реалізована на експорт у звітному місяці.

У графі 11 вказуються втрати при зберіганні, відпуску продукції на лабораторні потреби тощо у звітному місяці.

У графі 13 вказується кількість алкогольних напоїв у місцях зберігання на кінець звітного місяця.

У графі 14 надаються пояснення до граф 6-12 (у разі наявності). Звітні дані щодо продукції, на яку встановлено два коди згідно з УКТ ЗЕД, проставляються окремо за кожним кодом (пункти 4, 9-13 розділу ІІ Порядку № 49).

Таким чином, у звіті за формою № 2-РС зазначаються дані за звітний період у вигляді сумового результату.

Зокрема, у графі 5 вказується кількість готової продукції, яка передана з виробництва до місця зберігання. Тобто загальна кількість продукції, яка не передана з виробництва до місця зберігання і використовується в інших технологічних процесах не підлягає зазначенню у графі 5.

Так, в Акті від 16.10.2023 зафіксовано, що у звітах позивача за формою № 2-РС за липень 2017 року, за серпень 2017 року, за березень 2019 року і березень 2021 року не враховано і не відображено виробництво виноматеріалів при здійсненні технологічного процесу віджиму дріжджових столових осадів (а.с. 19, том 2).

Відповідно до Звіту про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма П-40) за березень 2019 року (а.с. 20, том 1) в процесі віджиму дріжджів столових надійшло 0,1 дал виноматеріалу. Також у цьому звіті зафіксовано факт надходження та витрати виноматеріалів, що мали місце при здійсненні інших технологічних процесів. Загальний залишок виноматеріалів станом на 01.04.2019 становив 209738,0 дал.

Згідно зі звітом про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) (місячна) за березень 2019 року (а.с. 211-212, том 2) загальний залишок виноматеріалів на початок звітного місяця становив 210153,0 дал, на кінець звітного місяця 209738,0 дал, різниця у 415,0 дал обумовлена технологічним процесом декантації.

Отже, розбіжність між даними звіту про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма П-40) за березень 2019 року (а.с. 20, том 1) та звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) (місячна) за березень 2019 року (а.с. 211-212, том 2) щодо загальної кількості наявних виноматеріалів на кінець звітного періоду відсутня, що свідчить про достовірність даних у відповідному звіті форми № 2-РС.

Відповідно до Звіту про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма П-40) за березень 2021 року (а.с. 13, том 1) в процесі віджиму дріжджів білих столових надійшло 0,1 дал виноматеріалу. Також у цьому звіті зафіксовано факт надходження та витрати виноматеріалів, що мали місце при здійсненні інших технологічних процесів. Загальний залишок виноматеріалів станом на 01.04.2021 становив 73100,4 дал.

Згідно зі звітом про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) (місячна) за березень 2021 року (а.с. 239-241, том 2) загальний залишок виноматеріалів на початок звітного місяця становив 87377,6 дал, на кінець звітного місяця 73100,4 дал, різниця у 142777,2 дал обумовлена технологічним процесом декантації (31,6 дал) і реалізацією виноматеріалів ПАТ «ОДЕСАВИНПРОМ» (14245,6 дал).

Отже, розбіжність між даними звіту про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма П-40) за березень 2021 року (а.с. 13, том 1) та звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) (місячна) за березень 2021 року (а.с. 239-241, том 2) щодо загальної кількості наявних виноматеріалів на кінець звітного періоду відсутня, що свідчить про достовірність даних у відповідному звіті форми № 2-РС.

З огляду на зазначене суд прийшов до висновку, що відповідач протиправно застосував до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу по 17000,00 грн за подання з недостовірними відомостями звітів за формою № 2-РС за березень 2019 року і березень 2021 року.

В Акті від 16.10.2023 (а.с. 19, том 2) відповідач також зазначив про розбіжності між даними звітів за формою № 2-РС за липень і серпень 2017 року і даними первинного обліку за відповідні місяці становить 0,1 дал щомісяця.

У Запереченнях від 27.10.2023 № 160 до Акта від 16.10.2023 (а.с. 103-105, том 2), у скарзі від 24.11.2023 № 173 (а.с. 176-179, том 2) та у позовній заяві від 16.02.2024 № 48 (а.с. 5, том 1) позивач не навів жодних заперечень щодо вищенаведеного висновку контролюючого органу про наявність розбіжностей за липень і серпень 2017 року. У них наявні лише заперечення щодо висновків відповідача про розбіжності за звітами за березень 2019 року і березень 2021 року.

У звіті про рух виноматеріалів і готової продукції за липень 2017 року (а.с. 23, том 1) вказано загальний залишок виноматеріалів станом на 01.08.2017 у кількості 13602,6 дал, а у звіті про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) (місячна) за липень 2017 року (а.с. 200-202, том 2) 13602,5 дал, тобто на 0,1 дал менше.

У звіті про рух виноматеріалів і готової продукції за серпень 2017 року (а.с. 22, том 1) вказано загальний об`єм витрат виноматеріалів за серпень 2017 року склав 558,5 дал, а у звіті про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) (місячна) за серпень 2017 року (а.с. 203-205, том 2) 558,4 дал, тобто на 0,1 дал менше.

Таким чином, позивач зазначив у звітах за формою № 2-РС за липень 2017 року і серпень 2017 року недостовірні дані, а тому відповідач правомірно застосував до позивача відповідні фінансові санкції.

Відповідно до Акта від 16.10.2023 (а.с. 20, том 2) позивач помилково врахував у звітах за формою № 2-РС за січень 2018 року, грудень 2020 року, лютий 2021 року, грудень 2021 року і січень 2023 року кількість використано бентоніту у графах «вироблено у звітному періоді» та «інші витрати у звітному місяці».

У звітах про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма П-40) за січень 2018 року (а.с. 21, том 1) вказано, що в процесі декантації надійшло 6104,7 дал виноматеріалів, за грудень 2020 року (а.с. 15, том 1) 18438,7 дал, за лютий 2021 року (а.с. 14, том 1) 1758,4 дал, за грудень 2021 року (а.с. 11, том 1) 71622,5 дал і за січень 2023 року (а.с. 10, том 1) 1169,4 дал. Зазначені об`єми виноматеріалів у цих звітах враховано у загальному об`єму залишку виноматеріалів на відповідне 1 число наступного за звітним місяцем.

Відтак позивач правомірно врахував у звітах про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) (місячна) за січень 2018 року (а.с. 207-209, том 2), за грудень 2020 року (а.с. 230-233, том 2), за лютий 2021 року (а.с. 235-237, том 2), за грудень 2021 року (а.с. 247-249, том 2) і за січень 2023 року (а.с. 251-253, том 2) відповідні об`єми виноматеріалів, одержаних внаслідок обклеювання бентонітом.

Отже, відповідач протиправно застосував до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу по 17000,00 грн за подання з недостовірними відомостями звітів за формою № 2-РС за січень 2018 року, грудень 2020 року, лютий 2021 року, грудень 2021 року і січень 2023 року.

В Акті від 16.10.2023 (а.с. 20-21, том 2) відповідач вказав на протиправність невідображення у звітах за формою № 2-РС за жовтень 2019 і листопад 2021 року переведення одного виду виноматеріалу до іншого.

Відповідно до Звіту про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма П-40) за жовтень 2019 року (а.с. 16, том 1) відбулись витрати столового білого виноматеріалу внаслідок переводу 35000,00 дал.

Згідно зі звітом про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) (місячна) за жовтень 2019 року (а.с. 227-229, том 2) у графі 12 «Реалізовано на власне виробництво у звітному місяці» рядку «у тому числі виноматеріали виноградні столові» та у графі 5 «Вироблено у звітному місяці» рядка «у тому числі коньячні виноматеріали» не відображено дані Звіту за формою № П-40 за жовтень 2019 року (а.с. 16, том 1) про переведення столового білого виноматеріалу об`ємом 35000,00 дал у коньячний виноматеріал.

Відповідно до Звіту про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма П-40) за листопад 2021 року (а.с. 12, том 1) відбулись витрати ігристого виноматеріалу внаслідок переводу 15210,0 дал.

Згідно зі звітом про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) (місячна) за листопад 2021 року (а.с. 243-245, том 2) у графі 12 «Реалізовано на власне виробництво у звітному місяці» рядку «у тому числі шампанські виноматеріали» та у графі 5 «Вироблено у звітному місяці» рядка «у тому числі виноматеріали виноградні столові» не відображено дані Звіту за формою № П-40 за листопад 2021 року (а.с. 12, том 1) про переведення аліготе ігристого в об`ємі 15210,0 дал в аліготе сортове.

Таким чином, у звітах за формою № 2-РС за жовтень 2019 рік і за листопад 2021 року позивач вказав недостовірні дані.

Тому позовні вимоги у відповідній частині задоволенню не підлягають.

Крім цього, в Акті від 16.10.2023 (а.с. 21, том 2) контролюючий орган встановив, що згідно з наданих до перевірки видаткових накладних від 10.04.2019 № 224, від 15.04.2019 № 226, від 16.04.2019 № 230, від 17.04.2019 № 232, від 18.04.2019 № 233, від 19.04.2019 № 234, від 22.04.2019 № 244, від 30.05.2019 № 320, від 02.09.2019 № 807, від 11.09.2019 № 933, від 19.09.2019 № 957, від 25.09.2019 № 985 у звітах за формою № 2-РС недостовірно відображено обсяги реалізації (відвантаження) алкогольних напоїв на внутрішньому ринку, а саме:

за квітень 2019 року розбіжність складає 0,2 дал;

за травень 2019 року 0,2 дал;

за вересень 2019 року 56478,9 дал.

У Запереченнях від 27.10.2023 № 160 до Акта від 16.10.2023 (а.с. 94-113, том 2), у скарзі від 24.11.2023 № 173 (а.с. 165-184, том 2), у позовній заяві від 16.02.2024 № 48 (а.с. 2-9, том 1) та у відповіді на відзив від 14.03.2024 (а.с. 20-23, том 3) позивач не навів будь-яких заперечень щодо вищенаведеного висновку контролюючого органу про наявність розбіжностей щодо обсягу реалізованих (відвантажених) алкогольних напоїв на внутрішньому ринку у квітні, травні та вересні 2019 року.

Натомість суд встановив, що в Акті від 16.10.2023 (а.с. 21, том 2) відомості про реалізовану позивачем на внутрішньому ринку продукцію відповідають даним звітів за формою № 2-РС за квітень, травень і вересень 2019 року (а.с. 215-217, 219-221, 223-225, том 2).

Відтак контролюючий орган правомірно застосував до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу по 17000,00 грн за подання з недостовірними відомостями звітів за формою № 2-РС за квітень 2019 року, травень 2019 року і вересень 2019 року.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині визнання протиправними та скасування ППР від 22.01.2024 щодо застосування до позивача фінансової санкції в сумі 119000,00 грн за подання з недостовірними відомостями звітів за формою № 2-РС за січень 2018 року, за березень 2019 року, за грудень 2020 року, за лютий 2021 року, за березень 2021 року, за грудень 2021 року і за січень 2023 року (?17000,00 х 7 = ?119000,00, де ?17000,00 розмір штрафу, встановлений абзацом двадцять третім частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР, 7 кількість звітів за формою № 2-РС, щодо яких відповідач протиправно застосував до позивача фінансові санкції).

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжною інструкцією від 16.02.2024 № 5059 підтверджується понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3570,00 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У цій справі суд відмовив у задоволенні позову в частині визнання протиправним і скасування ППР від 22.01.2024 щодо накладення на позивача штрафу в сумі 119000,00 гривні. В іншій частині позовні вимоги на загальну суму 119000,00 грн задоволено.

Відтак за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області, як суб`єкта владних повноважень, що прийняв частково скасоване ППР від 22.01.2024, необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: 1785,00 грн (?3570,00 х ?119000,00 / ?238000,00 = ?1785,00).

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАДСАД» (вул. Миру, 1, с-ще Радісний Сад, Миколаївський район, Миколаївська область, 57160; код ЄДРПОУ: 00413989) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 22.01.2024 № 98214290901 (форма «С») у частині застосування до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАДСАД» штрафу в сумі 119000 (Сто дев`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 22.01.2024 № 98214290901 (форма «С») у частині застосування до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАДСАД» штрафу в сумі 119000 (Сто дев`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАДСАД» (вул. Миру, 1, с-ще Радісний Сад, Миколаївський район, Миколаївська область, 57160; код ЄДРПОУ: 00413989) судовий збір у розмірі 1785 (Одна тисяча сімсот вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 23 травня 2024 року