Постанова

від 28.10.2024 по справі 400/1573/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/1573/24

Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.,

повний текст судового рішення

складено 23.05.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження м.Одесі апеляційні скарги Акціонерного товариства «РАДСАД», Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «РАДСАД» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року Акціонерне товариство «РАДСАД» (далі АТ «РАДСАД», АТ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі ГУДПС) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення (далі ППР) відповідача від 22.01.2024 р. №98214290901 на суму 238000 грн..

В обґрунтування позову АТ зазначило, що ППР відповідача від 22.01.2024р. №98214290901 про застосування до нього штрафної санкції в розмірі 238000 грн. за подачу 14 звітів про обсяги виробництва та реалізацію алкогольних напоїв (форма №2-РС) з недостовірними відомостями є протиправним, оскільки:

-у звітах форми №2-РС за січень 2018 року, за грудень 2020 року, за лютий і грудень 2021 року, за січень 2023 року відображено декантацію виноматеріалів з клейових осадів шляхом додавання природного мінералу (бентоніту), внаслідок чого збільшився обсяг виноматеріалу, що враховано і відображено у відповідних звітах форми №2-РС;

-у звітах форми №2-РС за березень 2019 року і березень 2021 року відображено всі технологічні операції згідно зі звітами про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма первинного обліку № П-40);

-у звітах форми №2-РС за жовтень 2019 року і листопад 2021 року відображено виробництво виноматеріалу столового білого купажного, частина якого була переведена у виноматеріал коньячний згідно з акта переводу; ніяких відповідних втрат, а тим паче реалізацію вказаний процес не передбачає.

Позивач вказує, що спосіб заповнення звітів останнім не є тим порушенням, за яке законодавством передбачено юридичну відповідальність, тому що таке заповнення граф не призвело до зазначення помилкових відомостей про обсяги виробництва та/або обігу алкогольних напоїв, оскільки контролюючим органом не встановлено недостовірність відомостей саме щодо обсягу виготовлення та реалізації (придбання) алкогольних товарів.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано ППР ГУДПС від 22.01.2024р. №98214290901 в частині застосування до АТ штрафу в сумі 119000 грн..

Відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУДПС від 22.01.2024р. №98214290901 в частині застосування до АТ штрафу в сумі 119000 грн..

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУДПС на користь АТ судовий збір у розмірі 1785 грн..

Не погоджуючись з даним рішенням суду в частині відмови, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Не погоджуючись з даним рішенням суду в частині задоволення позову, контролюючий орган подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у позові повністю.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.02.2024р. №592133166094, видами економічної діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), вирощування винограду, вирощування зерняткових і кісточкових фруктів, вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників, виробництво виноградних вин, вантажний автомобільний транспорт, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Позивач є підприємством первинного виноробства, яке здійснює виробництво виноградних виноматеріалів на підставі отриманих ліцензій на виробництво алкогольних напоїв №264 (бланк серія АА №298289, термін дії ліцензії з 26.04.2016р. по 26.04.2021р.) та №990108202100036 (термін дії ліцензії з 26.04.2021р. по 26.04.2026р.).

На підставі наказу ГУДПС від 23.08.2023р. №953-п Про проведення документальної планової виїзної перевірки АТ РАДСАД, відповідачем проведено з 12.09.2023р. по 09.10.2023р. документальну планову виїзну перевірку позивача за період з 01.10.2014р. по 30.06.2023р.

За результатами перевірки ГУДПС складено акт від 16.10.2023р. №9725/14-29-07-01/00413989 про результати документальної планової виїзної перевірки АТ.

В акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема, ст.16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: подання 18 звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма №2-РС) з недостовірними відомостями.

На підставі акта від 16.10.2023 року відповідачем прийнято ППР від 15.11.2023р. №1077314290901, згідно з якого до позивача застосовано штрафну санкцію відповідно до Закону №481/95-ВР у розмірі 306000 грн. за подання з недостовірними відомостями 18 звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв.

За результатами адміністративного оскарження, ГУДПС прийнято нове ППР від 22.01.2024 р. №98214290901 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 238000 грн. за порушення статті 16 Закону №481/95-ВР, а саме: подання 14 звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма №2-РС) з недостовірними відомостями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно застосовано до позивача фінансові санкції по спірному ППР за подання з недостовірними відомостями семи звітів за формою №2-РС на загальну суму 119000 грн. за період січень 2018 року, березень 2019 року, грудень 2020 року, лютий 2021 року, березень 2021 року, за грудень 2021 року та січень 2023 року.

Колегія суддів частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі ПК Ураїни).

Згідно з пп.19-1.1.14, 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацами першим і другим пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (абзац шостий пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (далі Закон № 481/95-ВР).

За змістом ст.15 Закону №481/95-ВР оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Положеннями ч.3 ст.16 Закону №481/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого КМУ видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов`язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом двадцять другим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.

Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України (ч.1 ст.16 Закону №481/95-ВР).

Приписами ч.1 ст.17 Закону №481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абз.23 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого КМУ видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.

Таким чином, указаним законодавчим актом закріплений обов`язок суб`єкта господарювання, який отримав ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями та здійснює таку статутну діяльність, подавати до повноважних контролюючих органів звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв за кожний місяць до 10 числа місяця, що настає за звітним.

Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 року №49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 року за №340/28470 затверджено, зокрема, форми звіту №2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» та порядок їх заповнення (далі Порядок №49),

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку заповнення форми звіту №2-РС, згідно наказу №49, у графі 4 вказується кількість алкогольних напоїв в місцях зберігання на початок звітного місяця.

У графі 5 вказується кількість готової продукції, яка передана з виробництва до місця її зберігання у звітному місяці.

У графі 10 вказується кількість продукції, яка реалізована на експорт у звітному місяці.

У графі 11 вказуються втрати при зберіганні, відпуску продукції на лабораторні потреби тощо у звітному місяці.

У графі 13 вказується кількість алкогольних напоїв у місцях зберігання на кінець звітного місяця.

У графі 14 надаються пояснення до граф 6-12 (у разі наявності). Звітні дані щодо продукції, на яку встановлено два коди згідно з УКТ ЗЕД, проставляються окремо за кожним кодом (пункти 4, 9-13 розділу ІІ Порядку № 49).

Оскільки частиною третьою статті 16 Закону № 481/95-ВР передбачено обов`язок суб`єктів господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подавати до контролюючого органу звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів щомісяця до 10 числа наступного місяця, то кожен факт подання звіту з недостовірними даними створює закінчений склад правопорушення, за який передбачено застосування фінансових санкцій у сумі 17000 гривень.

Тобто, штраф у сумі 17000 грн. застосовується за кожен факт правопорушення.

Аналогічний правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 812/1019/18.

Матеріалами справи встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.02.2024р. №592133166094 одним і з видів економічної діяльності позивача є виробництво виноградних вин.

Як вже було зазначено вище, АТ є підприємством первинного виноробства, яке здійснює виробництво виноградних виноматеріалів на підставі отриманих ліцензій на виробництво алкогольних напоїв.

Отже, позивач, як суб`єкт господарювання, який отримав передбачену Законом № 481/95-ВР ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, зобов`язаний щомісяця до 10 числа наступного місяця подавати контролюючому органу звіт, серед іншого, за формою №2-РС.

Актом перевірки встановлено, що у звітах позивача за формою №2-РС за березень 2019 року та березень 2021 року не враховано та не відображено виробництво виноматеріалів при здійсненні технологічного процесу віджиму дріжджових столових осадів.

Відповідно до звіту про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма П-40) за березень 2019 року (а.с.20, том 1) в процесі віджиму дріжджів столових надійшло 0,1 дал виноматеріалу. Також, у цьому звіті зафіксовано факт надходження та витрати виноматеріалів, що мали місце при здійсненні інших технологічних процесів. Загальний залишок виноматеріалів станом на 01.04.2019 р. становив 209738,0 дал.

Згідно зі звітом про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма №2-РС) (місячна) за березень 2019 року (а.с. 211-212, том 2) загальний залишок виноматеріалів на початок звітного місяця становив 210153,0 дал, на кінець звітного місяця 209738,0 дал, різниця у 415,0 дал обумовлена технологічним процесом декантації.

Таким чином, розбіжність між даними звіту про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма П-40) за березень 2019 року (а.с.20, том 1) та звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма №2-РС) (місячна) за березень 2019 року (а.с.211-212, том 2) щодо загальної кількості наявних виноматеріалів на кінець звітного періоду відсутня, що свідчить про достовірність даних у відповідному звіті форми №2-РС.

Відповідно до Звіту про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма П-40) за березень 2021 року (а.с.13, том 1) в процесі віджиму дріжджів білих столових надійшло 0,1 дал виноматеріалу. Також, у цьому звіті зафіксовано факт надходження та витрати виноматеріалів, що мали місце при здійсненні інших технологічних процесів. Загальний залишок виноматеріалів станом на 01.04.2021р. становив 73100,4 дал.

Згідно зі звітом про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма №2-РС) (місячна) за березень 2021 року (а.с.239-241, том 2) загальний залишок виноматеріалів на початок звітного місяця становив 87377,6 дал, на кінець звітного місяця 73100,4 дал, різниця у 142777,2 дал обумовлена технологічним процесом декантації (31,6 дал) і реалізацією виноматеріалів ПАТ ОДЕСАВИНПРОМ (14245,6 дал).

Відтак, розбіжність між даними звіту про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма П-40) за березень 2021 року (а.с.13, том 1) та звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма №2-РС) (місячна) за березень 2021 року (а.с.239-241, том 2) щодо загальної кількості наявних виноматеріалів на кінець звітного періоду відсутня, що свідчить про достовірність даних у відповідному звіті форми №2-РС.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідачем протиправно застосовано до АТ фінансові санкції у вигляді штрафу по 17000 грн. за подання з недостовірними відомостями звітів за формою №2-РС за березень 2019 року та березень 2021 року.

Відповідно до акта перевірки позивачем помилково враховано у звітах за формою №2-РС за січень 2018 року, грудень 2020 року, лютий 2021 року, грудень 2021 року та січень 2023 року кількість використаного бентоніту у графах вироблено у звітному періоді та інші витрати у звітному місяці.

Згідно звітів про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма П-40) вказано, що в процесі декантації надійшло виноматеріалів:

за січень 2018 року (а.с.21, том 1) -6104,7 дал;

за грудень 2020 року (а.с.15, том 1) 18438,7 дал;

за лютий 2021 року (а.с.14, том 1) 1758,4 дал;

за грудень 2021 року (а.с.11, том 1) 71622,5 дал;

за січень 2023 року (а.с.10, том 1) 1169,4 дал.

Як заначено відповідачем в апеляційній скарзі, відповідно до ст.1 «Визначення основних термінів» Закону України від 16 червня 2005 року №2662-IV «Про виноград та виноградне вино», із змінами та доповненнями, визначено, що виноматеріали виноградні це продукти первинної переробки винограду, призначені для виробництва вин та іншої виноробної продукції.

Таким чином, на думку контролюючого органу, бентоніт, що по суті є білою глиною, ніяк не може бути складовою частиною будь-якого виноматеріалу, тому його кількість не повинна враховуватись та відображатись у звітах про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв.

Разом з цим, відповідно до п.3 ст.1 Закону України «Про виноград і виноградне вино», виноробство - сукупність організаційних і технологічних прийомів виготовлення виноробної продукції.

Згідно «Технологічної інструкції з обробки виноматеріалів на підприємствах виноробної промисловості» ТІ У 37471967-11.02-01:2014 для стабілізації виноматеріалу проти білкових помутнінь проводиться обробка бентонітом, що відображається в Купажному акті (Форма П-8).

Матеріалами справи встановлено, що кількість обробленого бентонітом виноматеріалу збільшується на об`єм заданого бентоніту, про що відображається в «звіті про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України» (форма П-40).

Отже, всупереч доводам відповідача, незважаючи на те, що бентоніт не являється складовою виноматеріалу, його додавання до виноматеріалу при технологічній обробці (оклеюванні) збільшує об`єм виноматеріалу до моменту декантації (зняття) виноматеріалу з клеєвого осаду (від 2 до 12 діб), а тому таке відображення не є помилкою та не призводить до недостовірності даних звітів форми №2-РС.

Таким чином, зазначені об`єми виноматеріалів у цих звітах враховано у загальному об`єму залишку виноматеріалів на відповідне 1 число наступного за звітним місяцем.

Отже, АТ правомірно враховано у звітах про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма №2-РС) (місячна) за січень 2018 року (а.с.207-209, том 2), за грудень 2020 року (а.с.230-233, том 2), за лютий 2021 року (а.с.235-237, том 2), за грудень 2021 року (а.с.247-249, том 2) і за січень 2023 року (а.с.251-253, том 2) відповідні об`єми виноматеріалів, одержаних внаслідок обклеювання бентонітом.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУДПС протиправно застосовано до платника податків фінансові санкції у вигляді штрафу по 17000 грн за подання з недостовірними відомостями звітів за формою №2-РС за січень 2018 року, грудень 2020 року, лютий 2021 року, грудень 2021 року і січень 2023 року.

Разом з цим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ щодо застосування до позивача фінансових санкції на загальну суму 119000 грн. за подання з недостовірними відомостями звітів за формою №2-РС за липень 2017 року, за серпень 2017 року, за квітень 2019 року, за травень 2019 року, за вересень 2019 року, за жовтень 2019 року та за листопад 2021 року, з огляду на наступне.

В акті від 16.10.2023р., відповідачем вказано про протиправність щодо невідображення у звітах за формою №2-РС за жовтень 2019 та листопад 2021 року переведення одного виду виноматеріалу до іншого.

Матеріалами справи встановлено, що згідно звіту про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма П-40) за жовтень 2019 року (а.с.16, том 1) відбулись витрати столового білого виноматеріалу внаслідок переводу 35000 дал.

На думку контролюючого органу, згідно даних звіту про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма первинного обліку №П-40) за жовтень 2019 року та відповідно до Порядку заповнення форми звіту №2-РС в графі 5 «Вироблено у звітному місяці» розділу I «Обіг алкогольних напоїв» звітів (форми №2-РС) повинна бути вказана кількість готової продукції, яка передана з виробництва до місця її зберігання, а саме - 38799,5 дал. А в графі 12 «Реалізовано на власне виробництво у звітному місяці» потрібно відображати кількість виноматеріалу переведеного в коньячний, а саме 35000 дал. Також, графою 14 «Примітки» у разі наявності передбачено надання відповідних пояснень.

Як встановлено матеріалами справи та з`ясовано під час судового розгляду, протягом жовтня 2019 року було вироблено 119349,9 дал в/м, в тому числі 80550,4 дал в/м коньячний та 38799,5 в/м столовий білий купажний. Однак, після засідання дегустаційної комісії Корпорації Миколаївсадвишіром було встановлено, що 35000 дал в/м столового білого купажного за органолептичними та фізико-хімічними показниками відповідає в/м коньячному сортозмішаному. Тому, було прийнято рішення про переведення вищезазначеної кількості в/м столового білого купажного у в/м коньячний сортозмішаний.

Таким чином, не дивлячись на те, що відбулось переведення одного виду виноматеріалу до іншого, загальна кількість виробленого виноматеріалу у звітному місяці (графа 5 «Вироблено у звітному місяці» розділ I «Обіг алкогольних напоїв» звіту форми №2-РС) залишилась незмінна, а саме 119349,9 дал в/м., що не може розцінюватись як внесення недостовірних даних платником податку у розумінні приписів абз.23 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР.

Аналогічна ситуація склалась за листопад 2021 року.

Так, АТ протягом листопада 2021 року було вироблено 286689,8 дал в/м, в тому числі 53318,00 дал в/м ігристого та 233371,80 в/м виноградних столових (згідно зі звітом П-40). Однак, згідно протоколу засідання дегустаційної комісії Корпорації «Миколаївсадвинпром» було встановлено, що 15210 дал в/м ігристого (з 53318 дал) за органолептичними та фізикохімічними показниками відповідає в/м виноградному столовому. Тому, було прийнято рішення про переведення вищезазначеної кількості із групи в/м ігристі в групу в/м виноградних столових, а 38108 дал (з 53318 дал) - залишилися в/м ігристим.

При цьому, таке переведення також відображено у звіті П-40, як в документі первинного обліку, що надавався податківцями при перевірці, що не заперечується останніми.

Отже, загальна кількість виробленого виноматеріалу у листопаді 2021 році (графа 5 «Вироблено у звітному місяці» розділ I «Обіг алкогольних напоїв» звіту форми №2-РС) також залишилась незмінна, а саме 286689,8 дал в/м., у том числі 248581,8 дал в/м виноградних столових (233371,80+15210) та 38108 дал - в/м ігристе.

Ураховуючи наведене, всупереч доводам відповідача, позивачем дотримано вимоги положень Порядку заповнення форми звіту №2-РС, затвердженого наказом №49 та Закону №481/95-ВР за період жовтень 2019 та листопад 2021 року.

Крім того, в акті перевірки відповідачем також зазначено про розбіжності між даними звітів за формою №2-РС за липень і серпень 2017 року та даними первинного обліку за відповідні місяці становить 0,1 дал щомісяця.

Як вказано в акті перевірки, зазначена розбіжність виникла внаслідок не врахування та не відображення позивачем виробництва виноматеріалів при здійсненні технологічного процесу віджиму дріжджових столових осадів.

Разом з цим, матеріалами справи встановлена, що станом на кінець серпня 2017 року залишки виноматеріалу по звіту за формою №2-РС та звіту про рух виноматеріалів, коньячних спиртів і коньяків України (форма первинного обліку №П-40) ідентичні ( т.1 а.с. 22, т.2 а.с.204).

В ході судового розгляду було встановлено, що позивачем було самостійно виявлено та виправлено у серпні 2017 року зазначену розбіжність у розмірі 0,1 дал (тобто 1 л), яка була допущена у березні 2017 року та щомісячно переходила у звітах 2-РС із березня по серпень 2017 року.

Зазначена ситуація склалася у зв`язку з тим, що, станом на момент виникнення спірних правовідносин, ані Закон №481/95-ВР, ані ПК України, а також Порядок №49 не передбачали можливість виправлення технічної помилки, зокрема у звіті форми 2-РС.

Відтак, навіть самостійно виявивши технічну помилку в заповненій податковій звітності, позивач був позбавлений можливості у законний спосіб її виправити через відсутність відповідного механізму, а тому виправлення було здійснено у спосіб на власний розсуд платника податку.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що накладення на АТ штрафу у розмірі 34000 грн. (17000 грн. за липень та 17000 грн. за серпень 2017 р.) за технічну помилку, а саме розбіжність у звітності в 1 (один) літр виробленого виноматеріалу, що не призвела в результаті до заниження податкових зобов`язань та втрат бюджету, і була виявлена та виправлена позивачем самостійно, є неспівмірним до порушення, за яке відповідачем накладено штраф у розмірі 34000 грн., враховуючи той факт, що податковим законодавством не було передбачено відповідного механізму щодо самостійно виправлених помилок.

При цьому, в ході апеляційного розгляду, представником відповідача не було надано пояснень у який спосіб позивач мав би виправити таку помилку.

Окрім цього, актом перевірки відповідачем встановлено, що згідно з наданих до перевірки видаткових накладних від 10.04.2019 №224, від 15.04.2019 №226, від 16.04.2019 №230, від 17.04.2019 №232, від 18.04.2019 №233, від 19.04.2019 №234, від 22.04.2019 №244, від 30.05.2019 №320, від 02.09.2019 №807, від 11.09.2019 №933, від 19.09.2019 №957, від 25.09.2019 №985 у звітах за формою №2-РС недостовірно відображено обсяги реалізації (відвантаження) алкогольних напоїв на внутрішньому ринку, а саме:

за квітень 2019 року розбіжність складає 0,2 дал;

за травень 2019 року 0,2 дал;

за вересень 2019 року 56478,9 дал.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2019 року було допущено розбіжність на 0,2 дал (тобто 2 літри) в реалізації виноматеріалів, зокрема у звіті 2-РС зазначено менше, ніж у звіті П-40, але виявивши дану розбіжність одразу в травні 2019 року було зроблено коригування у звіті 2-РС на 0,2 дал (на 2 літри).

Оскільки, як вже було зазначено вище, на момент виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не передбачало подачу уточнюючого звіту до звіту форми 2-РС, платник податку самостійно виявив помилку та відкоригував її таким способом.

При цьому, на кінець місяця (травень 2019) дані звіту 2-РС та П-40 ідентичні (т.1 а.с.18, т.2 а.с.220).

Щодо вересня 2019 року колегія суддів зазначає про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно звіту форми 2-РС за вересень 2019 року у розділі І «Обіг алкогольних напоїв» заповнено та відображено рух виноматеріалів у повному обсязі (було реалізовано 56478,9 дал коньячного виноматеріалу) (т.2 а.с.224).

У розділі II «Обсяги отримання та відвантаження виноматеріалів» було зазначено, що коньячні виноматеріали були реалізовані ТОВ «Миколаївський коньячний завод» з метою виробництва останнім спирту коньячного.

Однак, у графі 6 розділу II не вказано кількість виноматеріалу, тобто фактично не продубльовано дані щодо кількості з розділу І.

При цьому, реалізація таких коньячних виноматеріалів підтверджується також первинними бухгалтерськими документами, а саме видатковими накладними за вересень 2019 р. та зареєстрованими податковими накладними за цей період, які підтверджують, що продаж виноматеріалів коньячних у кількості 56478,9 дал від АТ здійснювався саме на ТОВ «Миколаївський коньячний завод».

Названі видаткові та податкові накладні щодо реалізації коньячних виноматеріалів у кількості 56478,9 дал від АТ на ТОВ «Миколаївський коньячний завод» за вересень 2019 р. були надані представникам відповідача під час проведення перевірки, про що останніми не заперечується.

Відтак, лише та обставина, що позивачем не продубльовано у іншій графі даних, які відображені у розділі II «Обсяги отримання та відвантаження виноматеріалів» та підтвердженні первинними документами, які не суперечать фактичному стану та містяться в матеріалах справи, не може кваліфікуватись як внесення недостовірних даних платником податку у розумінні приписів абз.23 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР.

Крім того, апеляційний суд акцентує увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016р. №49, яким затверджено форму Звіту про обсяги виробництва та реалізації (відвантаження) алкогольних напоїв ( форма №2-РС), який складається з розділу І «Обіг алкогольних напоїв» (14 граф) та розділу II «Обсяги отримання та відвантаження виноматеріалів» (11 граф) та Порядок заповнення форми звіту №2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв», не містить ґрунтовних роз`яснень щодо заповнення звітності по графам.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон №481.

Положениями абз.23 ч.2 ст.17 Закону №481 визначено, що за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 17000 гривень.

Однак, названим Законом не надано роз`яснення за які саме недостовірні відомості в звіті про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів передбачено відповідальність.

Крім цього, зміст Закону №481 не містить визначення поняття обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Спосіб заповнення звітів платником податків та арифметичні помилки не є тим порушенням, за яке законодавцем передбачено відповідальність, оскільки таке заповнення граф не призвело до зазначення помилкових відомостей про обсяги виробництва та/або обігу алкогольних напоїв.

Контролюючим органом не було встановлено недостовірних відомостей саме щодо обсягу виготовлення та реалізації (придбання) алкогольних товарів.

Враховуючи зазначені вище норми та обставини цієї справи, апеляційний суд доходить до висновку, що дані, зазначені АТ у звітах, не можуть розцінюватись як недостовірні відомості при наданні звітності, встановленої ст.16 Закону №481, оскільки недостовірними відомостями може вважатися тільки та інформація, яка суперечить фактичному стану, підтвердженому первинними документами, та даним, що містяться в інших звітах.

Резюмуючи усе вищевикладене, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги за даним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні з позовом до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3570 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.02.2024р. №5059.

Крім того, при зверненні до суду апеляційної інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5355 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.06.2024 р. №6494.

З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, колегія суддів вважає, що стягненню на користь АТ з ГУДПС (за рахунок бюджетних асигнувань вказаного суб`єкта владних повноважень) підлягає сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 8925 грн..

Відповідно до ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального або матеріального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції частково неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «РАДСАД» задовольнити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року в частині відмови у задоволенні Акціонерному товариству «РАДСАД» позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2024 року №98214290901на суму 119000 грн. скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 22.01.2024 року №98214290901 в частині застосування до Акціонерного товариства «РАДСАД» штрафу у сумі 119000 грн. за подання з недостовірними відомостями звітів за формою №2-РС за липень 2017 року, за серпень 2017 року, за квітень 2019 року, за травень 2019 року, за вересень 2019 року, за жовтень 2019 року та за листопад 2021 року.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року залишити без змін.

Стягнути на користь Акціонерного товариства «РАДСАД» (вул.Миру, 1, с-ще Радісний Сад, Миколаївський район, Миколаївська область, 57160; код ЄДРПОУ: 00413989) судовий збір у сумі 8925 грн. (вісім тисяч дев`ятсот двадцять п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул.Лягіна, 6, м.Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді А.В. Бойко О.А. Шевчук