Постанова

від 11.03.2024 по справі 910/7662/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2024 р. Справа№ 910/7662/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від прокуратури: Ясир Є.М. (службове посвідчення)

від позивачів-1,-2: не з`явилися

від відповідача: Тітов І.С. (довіреність № 5 від 08.01.2024, посвідчення адвоката № 000156 від 12.07.2018)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 (повний текст складено 06.12.2022)

у справі № 910/7662/22 (суддя Спичак О.М.)

за позовом керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Управління освіти і науки Бориспільської міської ради

2. Глибоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бориспільської міської ради Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут"

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 16 506,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

Бориспільська окружна прокуратура в інтересах держави в особі позивача-1 Управління освіти і науки Бориспільської міської ради та в особі позивача-2 Глибоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бориспільської міської ради Київської області звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" про:

- визнання недійсними додаткових угод: № 1 від 10.03.2021, № 2 від 11.03.2021, № 3 від 26.04.2021, № 4 від 12.05.2021, № 5 від 14.05.2021, № 6 від 24.05.2021, № 7 від 28.07.2021, № 8 від 29.07.2021, № 9 від 30.07.2021, № 10 від 31.07.2021, № 11 від 02.08.2021, №№ 12-18 від 18.10.2021, №№ 19-21 від 20.10.2021 до договору № 41ВВ417-878-21 від 29.01.2021 про постачання природного газу;

- стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 16 506,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим що внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод до договору № 41ВВ417-878-21 постачання природного газу від 29.01.2021 ціна товару була збільшена на 517,6% (з 61000,00 грн за 1 тис.куб.м. до 37673,8912 тис.куб.м.), що насамперед суперечить Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім цього, за твердженням прокурора, відповідачем в обґрунтування підвищення ціни не надано жодного документа, який би підтверджував дійсне коливання ціни газу на ринку, що в результаті призвело до переплати бюджетних коштів у розмірі 16 506,11 грн,

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/7662/22:

- залишено без розгляду позов керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Глибоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бориспільської міської ради Київської області;

- задоволено повністю позов керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Бориспільської міської ради;

- визнано недійсними: додаткову угоду № 1 від 10.03.2021, додаткову угоду № 2 від 11.03.2021, додаткову угоду № 3 від 26.04.2021, додаткову угоду № 4 від 12.05.2021, додаткову угоду № 5 від 14.05.2021, додаткову угоду № 6 від 24.05.2021, додаткову угоду № 7 від 28.07.2021, додаткову угоду № 8 від 29.07.2021, додаткову угоду № 9 від 30.07.2021, додаткову угоду № 10 від 31.07.2021, додаткову угоду № 11 від 02.08.2021, додаткову угоду № 12 від 18.10.2021, додаткову угоду № 13 від 18.10.2021, додаткову угоду № 14 від 18.10.2021, додаткову угоду № 15 від 19.10.2021, додаткову угоду № 16 від 19.10.2021, додаткову угоду № 17 від 19.10.2021, додаткову угоду № 18 від 19.10.2021, додаткову угоду № 19 від 20.10.2021, додаткову угоду № 20 від 20.10.2021, додаткову угоду № 21 від 20.10.2021, які укладені між Глибоцькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Бориспільської міської ради Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут";

- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" на користь Глибоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бориспільської міської ради Київської області грошові кошти у розмірі 16 506,11 грн;

- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" на користь Київської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 4962,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/7662/22 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга мотивована відсутністю підстав для здійснення прокурором самостійного представництва інтересів держави у цій справі, оскільки на переконання відповідача, прокурор звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім того, за твердженням відповідача, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в підтвердження перерахування бюджетних коштів за поставку природного газу за договором № 41ВВ417-878-21 від 29.01.2021 про постачання природного газу понад визначену ціну даного правочину.

За таких обставин, відповідач вважає відсутніми підстави як для визнання недійсними оспорюваних додаткових угод до договору та і як для стягнення суми передоплати у розмірі 16 506,11 грн.

Короткий зміст письмових пояснень позивача-1 з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та узагальнення їх доводів

У письмових поясненнях позивач-1 підтримує позов прокурора з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та просить розглядати справу № 910/7662/22 без участі позивача-1.

Короткий зміст додаткових пояснень прокурора з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та узагальнення їх доводів

Прокурор зазначає про те, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, до якої зупинялось провадження у справі № 910/7662/22, зазначено, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

За таких підстав, на думку прокурора, оспорюванні додаткові угоди за №№: 1-21 до договору № 41ВВ417-878-21 від 29.01.2021 про постачання природного газу суперечать вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягають визнанню недійсними.

Таким чином, грошові кошти в сумі 16 506,11 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, оскільки підстава їх набуття внаслідок недійсності додаткових угод відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі позивача-2 прокурор зазначає про те, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, яка є подібною за предметом, за підставами позову, за способом захисту, а також за стронами спору, прокурор не може представляти інтереси держави в особі закладу (позивача-2), який в свою чергу не є суб`єктом владних повноважень.

За таких обставин, прокурор вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку залишити позов прокурора в особі позивача-2 без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 у справі № 910/7662/22 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023, справу № 910/7662/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/7662/22 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Шаптали Є.Ю., Тарасенко К.В.; справу № 910/7662/22 призначено до розгляду на 25.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/7662/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22.

Станом на 19.02.2024 сторони не подали клопотання про поновлення провадження у справі, однак перевіривши судом встановлено, що 01.02.2024 була оприлюднена постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 по справі № 922/2321/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/7662/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022; розгляд апеляційної скарги призначено на 11.03.2024.

В судове засідання, яке відбулося 11.03.2024, з`явилися прокурор та представник відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Представник позивача-1 у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення процесуального документу в його електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", що в свою чергу, підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа (ухвали суду від 19.02.2024).

Крім того, позивач-1 у письмових поясненнях просив суд апеляційної інстанції розгляд справи здійснювати без участі представника позивача-1.

Представник позивача-2 теж у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення процесуального документу на його електронну адресу в підсистемі "Електронний суд", що в свою чергу, підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 19.02.2024).

Враховуючи, що явка представників позивачів-1,-2 у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників позивачів-1,-2.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" (постачальником, відповідачем) та Глибоцькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Бориспільської міської ради Київської області (споживачем, позивачем-2) укладено договір № 41ВВ417-878-21 постачання природного газу (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується забезпечувати поставку у 2021 році природного газу (код згідно ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09120000-6 - Газове паливо) з урахуванням послуг з його транспортування магістральними газопроводами, споживачу, а споживач зобов`язується приймати природний газ та своєчасно оплачувати його вартість відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання з 01.02.2021 - по 31.21.2021 в обсязі 55,00 тис.куб.м.

У п. 1.2.1 договору визначені планову обсяги природного газу по місяцях: січень - 9000 куб.м., лютий - 9000 куб.м., березень - 8000 куб.м., квітень - 4500 куб.м., травень - 500 куб.м., червень - 500 куб.м., липень - 0 куб.м., серпень - 0 куб.м., вересень - 500 куб.м., жовтень - 5000 куб.м., листопад - 9000 куб.м., грудень - 9000 куб.м.

Згідно з п. 2.5 договору передача обсягів газу від постачальника споживачу у відповідному місяці оформлюється актом приймання-передачі газу.

Зі змісту п. 3.1 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу на момент укладення даного договору складає 6100,00 грн з ПДВ. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 335500,00 грн з ПДВ (за 55 тис.куб.м.).

Ціна договору може змінюватись протягом строку його дії. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу. Загальна сум вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачеві.

Цей договір вступає в силу з 01 лютого і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 11.1 договору).

Відповідно до п. 11.3 договору всі зміни до цього договору оформлюються письмовими додатковими угодами, що стають невід`ємною частиною договору і мають переважаючу силу над положеннями договору.

У п. 11.5 договору сторонами погоджено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у п. 3.1 цього договору.

Під поняттям "коливання ціни на ринку" сторони розуміють порівняння ціни з дати завершення аукціону торгів до дати підписання договору та часу ініціювання порядку перегляду змін до договору в частині встановлення вартості за одиницю товару.

При цьому сторони домовились, що такі порівняння ціни в різні періоди підтверджуються довідками (висновками) торгово-промислової палати, які видані в місяць настання відповідної події (юридичного факту).

Разом з цим, фактом "коливання ціни на ринку" є розбіжність в абсолютних даних за цінами, що зафіксовані у відповідних довідках (висновках) торгово-промислової палати, а також даних за результатами аукціону торгів, першої редакції договору та ініціативи встановити нову ціну за листом однієї з сторін.

Поряд з цим абсолютні цінові показники за експертними висновками необхідно розуміти сторонами як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів, але право узгодження нової ціни залишається за сторонами.

Сторони взяли на себе обов`язок повідомляти одна одну про зміну ціни на товар, а також його складових на ринку як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, а також не відмовлятись від перегляду такої ціни на товар та його складові у випадку документального підтвердження зміни обставин.

Між відповідачем та позивачем-2 було укладено низку додаткових угод до договору, а саме:

- додаткову угоду № 1 від 10.03.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 01.02.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 6,7100 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 2 від 11.03.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 01.03.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 7,3810 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 3 від 26.04.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 01.04.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 8,119000 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 4 від 12.05.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 01.05.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 8,93090 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 5 від 14.05.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 12.05.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 9,82400 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 6 від 24.05.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 19.05.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 9,900001 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 7 від 28.07.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 01.07.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 10,889909 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 8 від 29.07.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 01.07.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 11,979500 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 9 від 30.07.2021 до договору , в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 12.07.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 13,176900 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 10 від 31.07.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 19.07.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 14,494590 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 11 від 02.08.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 26.07.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 15,67389120 грн разом з ПДВ.

- додаткову угоду № 12 від 18.10.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 01.10.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 17,24128032 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 13 від 18.10.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 01.10.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 18,96540835 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 14 від 18.10.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 01.10.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 20,86194618 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 15 від 19.10.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 01.10.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 22,94814079 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 16 від 19.10.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 01.10.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 25,2405052 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 17 від 19.10.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 01.10.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 27,75203 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 18 від 19.10.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 01.10.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 30,53545 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 19 від 20.10.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 01.10.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу становить 33,5859 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 20 від 20.10.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 01.10.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 36,94113 грн разом з ПДВ;

- додаткову угоду № 21 від 20.10.2021 до договору, в якій сторони дійшли згоди про узгодження з 01.10.2021 ціни природного газу, вказавши, що ціна 1 куб.м. природного газу складає 37,6738912 грн разом з ПДВ.

Зміна ціни природного газу здійснювалась на підставі довідок щодо розрахункової вартості природного газу від ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", які надавались відповідачем позивачу-2.

03.11.2021 між відповідачем та позивачем-2 було укладено додаткову угоду № 22 до договору, якою сторони розірвали вказаний правочин.

Звертаючись з даним позовом до суду першої інстанції, прокурор вказував на те, що внаслідок укладення додаткових угод до договору ціна товару була збільшена на 517,6% (з 61000,00 грн за 1 тис.куб.м. до 37673,8912 тис.куб.м.), що в свою чергу суперечить Закону України "Про публічні закупівлі".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/7662/22:

- залишено без розгляду позов керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Глибоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бориспільської міської ради Київської області;

- задоволено повністю позов керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Бориспільської міської ради;

- визнано недійсними: додаткову угоду № 1 від 10.03.2021, додаткову угоду № 2 від 11.03.2021, додаткову угоду № 3 від 26.04.2021, додаткову угоду № 4 від 12.05.2021, додаткову угоду № 5 від 14.05.2021, додаткову угоду № 6 від 24.05.2021, додаткову угоду № 7 від 28.07.2021, додаткову угоду № 8 від 29.07.2021, додаткову угоду № 9 від 30.07.2021, додаткову угоду № 10 від 31.07.2021, додаткову угоду № 11 від 02.08.2021, додаткову угоду № 12 від 18.10.2021, додаткову угоду № 13 від 18.10.2021, додаткову угоду № 14 від 18.10.2021, додаткову угоду № 15 від 19.10.2021, додаткову угоду № 16 від 19.10.2021, додаткову угоду № 17 від 19.10.2021, додаткову угоду № 18 від 19.10.2021, додаткову угоду № 19 від 20.10.2021, додаткову угоду № 20 від 20.10.2021, додаткову угоду № 21 від 20.10.2021, які укладені між Глибоцькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Бориспільської міської ради Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут";

- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" на користь Глибоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бориспільської міської ради Київської області грошові кошти у розмірі 16 506,11 грн;

- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" на користь Київської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 4962,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву, пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За правилами ч.ч. 3, 4 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 Цивільного кодексу України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається із встановлених обставин справи, позивач та відповідач уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" і на момент підписання договору погодили всі його істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань.

Ціна договору, яка визначена за результатами процедури закупівлі та тендерної пропозиції позивача, була змінена додатковими угодами: № 1 від 10.03.2021, № 2 від 11.03.2021, № 3 від 26.04.2021, № 4 від 12.05.2021, № 5 від 14.05.2021, № 6 від 24.05.2021, № 7 від 28.07.2021, № 8 від 29.07.2021, № 9 від 30.07.2021, № 10 від 31.07.2021, № 11 від 02.08.2021, №№ 12-18 від 18.10.2021, №№ 19-21 від 20.10.2021 до договору № 41ВВ417-878-21 від 29.01.2021 про постачання природного газу.

Зокрема, внаслідок укладення вказаних додаткових угод до договору ціну за 1 000 м3 газу збільшено з 6100,00 грн до 37 673,89 грн, тобто на 517,6 % від первинної ціни договору.

Враховуючи наведені висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, до якої зупинялось провадження у справі № 910/7662/22 про те, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за встановлених обставин справи № 927/300/23 оспорювані відповідачем додаткові угоди до договору суперечать нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними.

В свою чергу, судова колегія зауважує на тому, що недійсність оспорюваних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка газу, і його оплата мали здійснюватися сторонами відповідно до умов первісної редакції укладеного договору.

Перевіривши розрахунки, судом першої інстанції вірно з`ясовано, що у зв`язку із недійсністю оспорюваних додаткових угод зі сторони позивача у спірних правовідносинах має місце переплата у розмірі 16 506,11 грн, а тому стягнення місцевим господарським судом цих коштів з відповідача також є правомірним.

З огляду на викладене, судова колегія відхиляє доводи відповідача про неправильне тлумачення та застосування судом першої інстанції п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо можливості неодноразового збільшення ціни за одиницю товару, сума яких перевищує 10%, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 вирішила відступити від висновків щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Посилання відповідача на відсутністю підстав для здійснення прокурором самостійного представництва інтересів держави у цій справі, оскільки на переконання відповідача, прокурор звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", судовою колегією оцінюється критично, з огляду на наступне.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 зазначено про те, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган, як така сторона, може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу, як сторони правочину, має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Аналогічний висновок наведений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, що прокурор звертався до позивача-1 листом від 22.06.2022 № 51-1781вих-22 з повідомленням про те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", та просив надати інформацію про вжиття позивачем заходів щодо усунення вказаних порушень.

В свою чергу, позивач-1, на звернення прокурора, листом від 24.06.2022 № 03/15-388 повідомив, що заходи, спрямовані на визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення надмірно сплачених коштів, не вживались.

Судова колегія звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 у подібних за змістовним критерієм (зокрема суб`єктним складом та у правовідносинах, де рада не була безпосередньо стороною договору) міститься, наступний висновок: використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Отже, оскільки засновником комунального закладу та власником її майна є територіальна громада в особі ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема, законність та ефективність використання комунальним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач-1 є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у справі. Схожі правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21.

Таким чином, з урахуванням правових позицій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, відповідно суд першої інстанції дійшов вірного висновку у справі, яка розглядається про те, що звернення прокурора відбулося в інтересах належного позивача, а саме - Управління освіти і науки Бориспільської міської ради.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, та дійшов правильних висновків щодо задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи викладені у апеляційній скарзі відповідача фактично зводяться до переоцінки обставин, правильно встановлених місцевим господарським судом.

В свою чергу, викладені прокурором у відзиві на апеляційну скаргу та викладені позивачем у письмових поясеннях на апеляційну скаргу твердження є документально обґрунтованими.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції помилково було стягнуто з відповідача на користь позивача-2 грошові кошти у розмірі 16 506,11 грн так, як позов прокурора в особі позивача-2 було залишено без розгляду.

За таких підстав рішення суду першої інстанції має бути змінено у відповідній частині.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно стягнув грошові кошти у сумі 16 506,11 грн з відповідача на користь позивача-2, тому в цій частині оскаржуване рішення підлягає зміні, а решті - залишенню без змін.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" залишити без задоволення.

Змінити рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/7662/22 виклавши абзац 4 його резолютивної частини у наступній редакції:

"4 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" (04201, місто Київ, вулиця Полярна, будинок 20, корпус А; код ЄДРПОУ 39592941) на користь Управління освіти і науки Бориспільської міської ради (08302, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 35; код ЄДРПОУ 05408355) надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 16 506,11 грн (шістнадцять тисяч п`ятсот шість грн 11 коп.)."

В решті рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/7662/22 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/7662/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.05.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Є.Ю. Шаптала

К.В. Тарасенко