Рішення

від 11.03.2024 по справі 909/682/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/682/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання (помічнику судді за дорученням судді) Шлімкевич І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті"

(пр. Павла Тичини, 1-В, м. Київ, 02152)

до відповідачів:

1. Приватного підприємства "Фасад-Ес"

(вул. Кобзаря, 35, с. Крихівці, м. Івано-Франківськ, 76493)

2. ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 )

про стягнення солідарно 449 586,26 грн заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави

за участю:

представника позивача: Ізвєкова В.В. - адвокат (в режимі відеоконференції);

представника відповідача І: не з`явився;

представника відповідача ІІ: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі ТОВ "Порше-Мобіліті", позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Фасад-Ес" (далі ПП "Фасад-Ес", відповідач І), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач ІІ) про стягнення солідарно 449 586,26 грн заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави автомобіль марки VW LNF, модель VW LNF Crafter 35 Kasten LR HD (L4H3), 2019 року випуску, що належить на праві власності ПП "Фасад-Ес", шляхом його продажу з публічних торгів відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".

Зазначена заборгованість у розмірі 449 586,26 грн складається з:

- 36 657,96 грн частини кредиту згідно з графіком погашення кредиту;

- 21 435,77 грн процентів, нарахованих на частину кредиту;

- 22 077,43 грн частини додаткового кредиту згідно з графіком погашення кредиту;

- 318,82 грн процентів, нарахованих на частину додаткового кредиту;

- 354 689,45 грн достроково неповернена сума кредиту;

- 7 613,77 грн процентів, нарахованих на непогашену суму кредиту за п. 10.7 загальних умов;

- 6 793,06 грн відшкодування страхових платежів згідно з п. 5.6 загальних умов (збитки).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів 5 395,04 грн судового збору та 23 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Дії суду щодо розгляду справи

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.09.2023; встановлено строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення. Дана ухвала надіслана сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення, в Електронний кабінет та на електронну пошту.

07.09.2023 у підготовчому засіданні взяв участь представник позивача; судом відкладено підготовче засідання на 27.09.2023 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).

27.09.2023 підготовче зсідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 29.09.2023 призначено наступне підготовче засідання на 23.10.2023.

23.10.2023 до суду через Електронний суд від представника відповідача І надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому провадженні (вх.№15294/23).

23.10.2023 та 04.12.2023 підготовчі засідання не відбулися у зв`язку із тимчасовою втратою судді працездатності.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 28.12.2023 призначено наступне підготовче засідання на 23.01.2024.

07.09.2023 у підготовчому засіданні взяв участь представник позивача; судом закрито підготовче провадження та здійснено перехід до розгляду справи по суті; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 22.02.2024 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).

22.02.2024 у судовому засіданні з розгляду справи по суті взяв участь представник позивача; судом відкладено розгляд справи по суті на 11.03.2024 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).

29.02.2024 до суду через Електронний суд від представника позивача надійшли письмові пояснення (вз.№3461/24).

11.03.2024 у судовому засіданні з розгляду справи по суті взяв участь представник позивача.

За наслідками розгляду справи у судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Щодо повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи

Щодо повідомлення відповідача І

Ухвала про відкриття провадження у справі від 26.07.2023 та ухвала-повідомлення про судове засідання від 07.09.2023 надсилалися відповідачу - ПП "Фасад-Ес" за адресою його місцезнаходження, яке вказано у позовній заяві та відповідає відомостям в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача І станом на 24.07.2023 (а.с. 75-77). Проте, поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (104-107).

Ухвала-повідомлення про судове засідання від 29.09.2023 отримана представником відповідача ІІ 05.10.2023 під розписку (а.с. 162).

Також ухвали-повідомлення про судове засідання від 24.11.2023, від 28.12.2023, від 23.01.2024 та від 22.02.2024 доставлені представнику відповідача І в його електронний кабінет, про що свідчать довідки про доставку (а.с. 126, 135, 145, 155).

Щодо повідомлення відповідача ІІ

Вищезазначені ухвали також надсилалися відповідачу ІІ - Мисику С.Б. за адресою його місця реєстрації, яка вказана у позовній заяві та відповідає відомостям в Єдиному державному демографічному реєстрі щодо відповідача ІІ станом на 01.08.2023 (а.с. 78), проте поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 84-88, 100-103, 114-117, 128-131, 136-140, 146-151, 146-151, 172-176).

У силу ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Порядок вручення судового рішення передбачений ст. 242 ГПК України.

Відповідно до п. 2, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на вказані приписи процесуального закону відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи.

Як вбачається з матеріалів справи, подані представником відповідача І клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№14109/23 від 28.09.2023; а.с. 109) та клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№15294/23 від 23.10.2023; а.с. 118) свідчить, що відповідач І був обізнаний з вирішенням спору в суді.

Також судом здійснювалися додаткові заходи щодо повідомлення відповідача ІІ, а саме 28.11.2023 судом було передано телефонограму ОСОБА_1 , в якій повідомлено останнього про призначення підготовчого засідання на 23.10.2023 (а.с. 127).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є безпосередньо відповідачем ІІ та одночасно керівником, єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником відповідача І, обидва відповідачі І та ІІ були обізнані з вирішенням спору в суді, а відтак мали цікавитися про процесуальний рух справи.

Позиції сторін

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення умов кредитного договору відповідач І не сплатив черговий платіж за кредитним договором у строки, визначені графіком погашення кредиту, у зв`язку з чим, позивач (кредитодавець) надіслав відповідачу І (позичальнику) та відповідачу ІІ (поручителю) вимогу про дострокове повернення кредиту та додаткового кредиту, а також процентів за користування ними.

Як на правову підставу заявлених вимог позивач посилається на ст. 22, 526, 530, 536, 553, 612, 623, 626, 628, 1048 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 220 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Позиції відповідачів. Відповідачі у встановлений судом відповідно до ГПК України строк відзиву на позов не надали, проти позовних вимог не заперечили.

Відповідачі у судове засідання своїх представників не направили, причин неявки представників суду не повідомили.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 ГПК України, судочинство у судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін, зокрема:

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Враховуючи те, що відповідачі своїм правом на подання відзиву у встановлений судом відповідно до ГПК України строк не скористалися, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи на підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Судом встановлено, що будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Обставини справи, встановлені судом

1. Договір (договірні правовідносини) між сторонами складають (1) кредитний договір №50018644 від 30.10.2020 (далі - кредитний договір), (2) загальні умови надання та обслуговування кредитів, що надаються ТОВ "Порше Мобіліті" (далі - загальні умови кредитування), (3) графік погашення кредиту, а також (4) додаткові угоди та інші документи, що укладені або підписані сторонами у відношенні кредиту. Ці документи є невід`ємною частиною договору між сторонами.

Вищезазначені положення містить кредитний договір.

1.1. Щодо кредитного договору

30.10.2020 між ТОВ "Порше Мобіліті" (компанія), ПП "Фасад-Ес" (позичальник) та ОСОБА_1 , який є директором, єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником позичальника (поручитель) укладено кредитний договір №50018644 (а.с. 13-23).

Умови кредитного договору такі.

Цей договір є комплексним договором, що регулює кредитні відносини, відносини застави та поруки (преамбула кредитного договору).

Сторони погодили, що права та обов`язки сторін, відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов кредитного договору, загальних умов кредитування та графіку погашення кредиту визначено у загальних умовах кредитування, до яких приєднався позичальник підписанням цього договору.

1.1.1. Щодо основного кредиту (на придбання автомобіля):

- сума кредиту: 610 390,00 грн;

- строк кредиту: 60 місяців;

- процентна ставка (річна): 4,99% - застосовується для розрахунку з 1-го по 24-й щомісячний платіж, фіксована ставка; 15,99% - застосовується для розрахунку починаючи з 25-го щомісячного платежу, змінювана ставка відповідно до пункту 2.2 загальних умов кредитування;

- цільове призначення кредиту: на придбання автомобіля марки VW LNF, модель VW LNF Crafter 35 Kasten LR HD (L4H3), кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1 968 куб. см, рік випуску 2019;

- перший внесок за власні кошти в оплату автомобіля здійснено в розмірі: 374 110,00 грн;

- ціна автомобіля відповідно до договору з дилером в розмірі: 984 500,00 грн;

- спосіб надання кредиту: перерахунок на рахунок, належний ТОВ "Альянс-ІФ", з призначенням платежу "за придбання автомобіля";

- усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях відповідно до графіку погашення кредиту, який є додатком до цього кредитного договору та його невід`ємною частиною.

1.1.2. Щодо додаткового кредиту (на страхування автомобіля):

- сума додаткового кредиту: 339 652,50 грн;

- цільове призначення додаткового кредиту: на добровільне страхування наземних транспортних засобів;

- оплата страхових платежів здійснюється згідно з договором страхування, укладеним на виконання умов кредитного договору;

- страхова компанія: ПАТ "Страхова компанія "Уніка";

- вартість страхування майна визначається відповідним договором страхування, що укладається між позичальником та страховою компанією. Умови страхування можуть змінюватися відповідно до умов договору страхування. Вартість страхування залежить від страхового тарифу, обраного позичальником страховика станом на дату укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов`язується забезпечувати страхування майна, яким забезпечено виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, протягом усього терміну дії кредитного договору в страховій компанії, яка авторизована позивачем. Таким чином, у разі зміни страхового тарифу протягом дії кредитного договору вартість страхування змінюється відповідним чином;

- позичальник (відповідач І) доручає компанії (позивачу) перерахувати страхову премії на користь зазначеної страхової компанії рівними місячними платежами на банківські реквізити страхової компанії, вказані у цьому кредитному договорі, якщо інше не передбачено відповідним договором страхування;

- позичальник зобов`язаний забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, протягом усього строку дії кредитного договору та до повного виконання зобов`язань позичальником за кредитним договором у страховій компанії, яка авторизована компанією та на умовах відповідно до загальних умов надання та обслуговування кредитів, що надаються ТОВ "Порше Мобіліті";

- усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях відповідно до графіку погашення кредиту, який є додатком до цього кредитного договору та його невід`ємною частиною.

1.1.3. Щодо застави майна:

- заставою за цим кредитним договором забезпечуються всі вимоги компанії, що виступає в якості кредитодавця та заставодержателя, які випливають із положень цього кредитного договору, загальних умов кредитування та графіку погашення кредиту;

- позичальник з метою забезпечення виконання зобов`язань заставляє майно, а саме автомобіль марки VW LNF, модель VW LNF Crafter 35 Kasten LR HD (L4H3), кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1 968 куб. см, рік випуску 2019, вартість 984 500,00 грн;

- у разі порушення позичальником зобов`язань за цим кредитним договором, компанія має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами позичальника/особами, права та/або вимоги яких на предмет застави не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації застави;

- за рахунок предмета застави компанія має право задовольнити свої вимоги відносно зобов`язань за цим кредитним договором в повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами кредитного договору. Заставою за цим кредитним договором також забезпечуються вимоги компанії щодо відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за зобов`язаннями і зверненням стягнення на предмет застави; витрат на утримання і збереження предмета застави; витрат на страхування предмета застави; збитків, завданих порушенням зобов`язань за цим кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено реєстрацію заставного майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 57).

1.1.4. Щодо поручителя:

- поручителем є фізична особа ОСОБА_1 ;

- підписуючи цей кредитний договір, поручитель: приєднується до умов поруки, викладених у загальних умовах кредитування та погоджується, що несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов`язань позичальника на підставі або у зв`язку з кредитним договором або будь-якою його невід`ємною частиною, а також за будь-якого позичальника (боржника) в разі переводу боргу чи смерті позичальника. Зобов`язання поручителя включають, окрім іншого, платежі за кредитом та/або додатковим кредитом відповідно до графіка погашення кредиту та умов кредитного договору, проценти, штрафні санкції та відшкодування збитків, якщо такі будуть завдані позичальнику.

1.2. Щодо загальних умов кредитування

1.2.1. Умовами кредитного договору передбачено:

- підписанням цього кредитного договору позичальник приєднується до загальних умов кредитування (які є публічною частиною договору), які застосовуються до кредитних договорів з фізичними особами/юридичними особами/фізичними особами-підприємцями з визначенням зобов`язань в гривні та розміщені на офіційному вебсайті компанії за адресою: www.porschefinance.ua;

- позичальник погоджується з тим, що компанія має право встановлювати оновлені редакції загальних умов кредитування та публікувати нові версії загальних умов кредитування на сайті компанії.

- якщо інше не буде вказано в оновленій редакції загальних умов кредитування, нова редакція загальних умов кредитування буде застосовуватися до кредитного договору позичальника через 30 (тридцять) календарних днів після дати їх публікації на сайті компанії. Позичальник підтверджує отримання примірника загальних умов кредитування у дату підписання цього кредитного договору.

1.2.2. З огляду на зазначене, до правовідносин позивача та відповідача І застосовується редакція загальних умов кредитування, яка діє з 04.02.2023 та опублікована на сайті позивача за посиланням https://www.porschefinance.ua/uk/publichni-chastini-dogovoriv-pro-nadannya-finansovih-poslug.

1.2.3. Загальні умови кредитування в редакції, чинної у спірний період, такі.

Компанія зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі/розмірі, визначеній/ому у кредитному договорі, в українських гривнях. Компанія також може надати позичальнику додатковий кредит на страхування майна, придбання якого є цільовим призначенням кредиту, а також на інші види страхування, у сумі, визначеній у кредитному договорі. Такими видами страхування можуть бути наступні (перелік не є вичерпним): добровільне страхування наземного транспортного засобу, програма КАСКО, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхування фінансових ризиків при викраденні або знищенні транспортного засобу, добровільне страхування (додаткової) цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, добровільне страхування від нещасних випадків (водія та пасажирів), добровільне страхування тимчасової втрати працездатності, добровільне страхування на випадок втрати роботи. Надання компанією додаткового кредиту позичальнику погоджується сторонами в кредитному договорі. Умови надання додаткового кредиту передбачено статтею 12 та іншими положеннями цих загальних умов кредитування (п. 1.1 загальних умов).

Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути компанії кредит та додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та додаткового кредиту, а також інші платежі відповідно до умов кредитного договору (п. 1.2 загальних умов).

Повернення кредиту здійснюється позичальником у повному обсязі в строки, встановлені графіком погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими загальними умовами кредитування передбачено інші строки повернення кредиту (п. 3) (підп. 1.4.1 п. 1.4 загальних умов).

До 10 числа кожного місяця компанія надсилає позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до графіку погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до графіку погашення кредиту. У разі, якщо позичальник не отримав рахунок для сплати чергового платежу, позичальник не пізніше ніж за три робочих дні до настання відповідного строку сплати платежу у повернення кредиту звертається до компанії за відповідним рахунком (підп. 1.4.2 п. 1.4 загальних умов).

Виконання зобов`язання позичальника за цим кредитним договором забезпечується заставою майна відповідно до положень кредитного договору, а також усім майном позичальника, на яке може бути звернено стягнення за законодавством України. Сторони можуть домовитися про надання позичальником додаткових засобів забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, в т.ч. застави іншого майна та поруки третіх осіб (п. 1.6 загальних умов).

Одночасно із поверненням чергового платежу в строки та в сумі відповідно до графіка погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими загальними умовами кредитування передбачено інші строки сплати процентів (п. 3) (п. 2.5 загальних умов).

У випадку здійснення позичальником платежу(-ів) протягом відповідного календарного місяця у сумі окремого платежу, що перевищує місячний платіж більше ніж на 1 000 (одну тисячу) гривень або дорівнює цій сумі, компанія один раз на місяць (в день на розсуд компанії) здійснює перерахунок (зменшення) чергових платежів з повернення кредиту та сплати процентів, комісій та інших платежів за кредитом щодо кожного отриманого платежу, що перевищує місячний платіж більше ніж на 1 000 (одну тисячу) гривень або дорівнює цій сумі, та направляє позичальнику новий графік погашення кредиту (у випадку погашення частини кредиту). Такий графік погашення кредиту вважається погодженим позичальником та набирає чинності з моменту отримання коштів від позичальника на підставі рахунка за наступний платіжний період, складеного з урахуванням часткового дострокового погашення кредиту та/або додаткового кредиту (підп. 3.1.2 п. 3.1 загальних умов).

Сторони погоджуються, що компанія має право визнати строк повернення кредиту та додаткового кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання кредитного договору, у тому числі у разі порушення позичальником строку сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше ніж 1 (один) календарний місяць (підп. 3.2.1 п. 3.2 загальних умов).

Позичальник зобов`язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту та додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення позичальником розраховується компанією і вказується у повідомленні компанії, яке направляється у спосіб, що дає змогу встановити дату направлення) протягом 5 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб). Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення такого повідомлення (п. 3.3 загальних умов).

У випадку повного дострокового повернення кредиту, позичальник зобов`язаний повернути у повному обсязі фактично отриманий та несплачений додатковий кредит разом з несплаченою сумою процентів та штрафних санкцій, якщо такі підлягають застосуванню відповідно до розділу 10 загальних умов кредитування (п. 3.5 загальних умов).

Позичальник зобов`язується забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором, протягом усього строку дії кредитного договору та до повного виконання зобов`язань позичальником за кредитним договором у страховій компанії, яка авторизована компанією (п. 5.5 загальних умов).

Якщо позичальник в порушення п. 5.5 цих загальних умов кредитування не укладе договір страхування або якщо укладений договір страхування не буде чинним з будь-яких причин, компанія на власний вибір: 1) укладе такий договір страхування від власного імені або від імені позичальника та здійснить сплату страхових платежів, передбачених таким договором (договорами) страхування, на користь страхової компанії відповідно до умов, передбачених цими загальними умовами кредитування, або 2) здійснить від імені позичальника сплату страхових платежів на користь страхової компанії відповідно до діючого договору страхування, що було укладено між з позичальником та страховою компанією. Позичальник дає згоду і доручає компанії укласти від імені і за рахунок позичальника договір страхування та/або здійснювати від імені і за рахунок позичальника сплату страхових платежів, передбачених таким(и) договором (договорами) страхування (укладеним(и) компанією відповідно до цього пункту кредитного договору або укладеним(и) позичальником) на користь страхової компанії. Позичальник, не пізніше 5 календарних днів після направлення компанією відповідного повідомлення (якщо інший порядок сплати не буде визначено компанією у відповідному повідомленні), компенсує компанії витрати, понесені нею у зв`язку із виконанням цього доручення/укладанням договору страхування від власного імені та сплатою страхових платежів, у порядку, передбаченому п. 1.8 цих загальних умов кредитування (п. 5.6 загальних умов).

У випадку невиконання заставодавцем положень кредитного договору, заставодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок майна, яке передане в заставу відповідно до положень кредитного договору (далі - предмет застави), переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, витрати заставодержателя, а також видатки по зверненню стягнення на предмет застави та його реалізацію (п. 8.1 загальних умов).

Заставодержатель має право задоволення своїх вимог за кредитним договором, яке виникає у заставодержателя у випадку невиконання (або часткового невиконання) заставодавцем своїх зобов`язань (п. 8.10 загальних умов).

Задоволення вимог заставодержателя здійснюється шляхом звернення стягнення на предмет застави (п. 8.11 загальних умов).

Збитки, заподіяні у зв`язку з неналежним виконанням кредитного договору, повинні бути відшкодовані винною стороною у повному обсязі, понад передбачені штрафні санкції. Збитками вважаються також витрати, понесені компанією, внаслідок неналежного виконання позичальником умов кредитного договору (п. 10.6 загальних умов).

У випадку невиконання позичальником вимоги про дострокове повернення кредиту та додаткового кредиту (в строки та порядку, визначених у такій вимозі), що було направлено позичальнику відповідно до п. 3.2 і 3.3 цих загальних умов, позичальник зобов`язаний також сплатити на користь компанії проценти від загальної простроченої суми кредиту за весь час прострочення до дати повного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором. Розмір таких процентів відповідає розміру річних процентів, передбачених кредитним договором, чинних на дату направлення вимоги про дострокове повернення кредиту та додаткового кредиту та розраховується щомісячно (п. 10.7 загальних умов).

Поручитель несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов`язань позичальника на підставі або у зв`язку з кредитним договором або будь-якою його невід`ємною частиною, а також за будь-якого позичальника (боржника) в разі переводу боргу чи смерті позичальника (п. 13.1 загальних умов).

1.3. Щодо графіку погашення кредиту

Як вбачається з графіку погашення кредиту, частини кредиту підлягають поверненню та проценти - сплаті щомісячно до 15 числа відповідного місяця включно, починаючи з 15.11.2020 та з терміном остаточного повернення не пізніше 15.10.2025 (а.с. 24).

Однак, як зазначає позивач, у зв`язку з отриманням від відповідача І коштів, які перевищували розмір щомісячного платежу за січень 2022 року (переплата) позивач самостійно здійснив рекалькуляцію платежів відповідача та оновив графік погашення кредиту, керуючись положеннями підп 3.1.2 п. 3.1 загальних умов. Після рекалькуляції та оновлення графіку відповідач 18.02.2022 здійснив оплату, повністю сплативши по рахунку від 01.02.2022, чим погодився з оновленим графіком погашення кредиту. У подальшому позичальник сплачував чергові платежі згідно з оновленим графіком відшкодування.

Ці платежі підтверджують, що оновлений графік погашення кредиту набрав чинності для обох сторін відповідно до підп. 3.1.2 п. 3.1 загальних умов.

Так, як вбачається з оновленого графіку погашення кредиту, частини кредиту підлягають поверненню та проценти - сплаті щомісячно до 15 числа відповідного місяця включно, починаючи з 15.12.2020 та з терміном остаточного повернення не пізніше 15.11.2025 (а.с. 25-26).

2. Інші обставини справи

2.1. У той же день, 30.10.2020, між ТОВ "Альянс-ІФ" (продавець) та ПП "Фасад-Ес" (покупець) укладено договір купівлі-продажу/поставки автомобіля №823512 (далі - договір купівлі-продажу), предметом якого є купівля-продаж транспортного засобу (автомобіля) 2019 року випуску, марки Volkswagen, моделі Crafter, кузов № НОМЕР_1 , вартістю 984 500,00 грн (а.с. 27-28).

2.2. 03.11.2020 ТОВ "Альянс-ІФ" на підставі акта прийому-передачі автомобіля передало, а ПП "Фасад-Ес" прийняло вищезазначений автомобіль (а.с. 31).

2.3. 04.11.2020 ПП "Фасад-Ес" зареєструвало автомобіль та отримало свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 32).

2.4. Того ж дня, 04.11.2020 між ПАТ "Страхова компанія "Уніка" (страховик), ПП "Фасад-Ес" (страхувальник) та ТОВ "Порше Мобіліті" (вигодонабувач) укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорт (автомобіль марки Volkswagen, моделі Crafter, кузов № НОМЕР_1 , 2019 року випуску, вартістю 984 500,00 грн) №245002/4098/0003951 (далі - договір страхування №1) (а.с. 34-38).

2.5. 05.11.2020 ТОВ "Порше Мобіліті" перерахувало на банківський рахунок ТОВ "Альянс-ІФ" 610 390,00 грн, виконавши свої зобов`язання із надання суми кредиту за кредитним договором у повному обсязі, що підтверджується дебетовим повідомленням банку від 05.11.2020 №0013040 з призначенням платежу "оплата за авто згідно з кредитним договором №50018644 від 30.10.2020 ПП "Фасад-Ес"" (а.с. 33).

2.6. У подальшому, 01.12.2022, між ПАТ " Страхова компанія "Уніка" (страховик), ПП "Фасад-Ес" (страхувальник) та ТОВ "Порше Мобіліті" (вигодонабувач) укладено в електронній формі договір добровільного комплексного страхування на транспорт №245002/4098/0004349 (далі - договір страхування №2), за умовами якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом (автомобілем марки Volkswagen, моделі Crafter, кузов № НОМЕР_1 , 2019 року випуску, вартість 984 500,00 грн). Умовами даного договору передбачено, що сума загального страхового платежу за договором (частини загального страхового платежу) становить 67 931,00 грн; строк сплати - щомісячно (до 05 числа кожного наступного місяця в розмірі 5 660,00 грн) (п. 12 договору страхування №2) (а.с. 163-171).

2.7. З метою підтвердження надання додаткового кредиту в розмірі 22 077,43 грн (за період з 16.01.2023 по 27.05.2023) позивач звернувся із запитом до страхової компанії щодо отримання нею (страховою компанією) платежів за чинним договором страхування.

У відповідь на запит позивача, ПАТ "Страхова компанія "Уніка" листом від 28.02.2024 повідомила, що за період з 01.02.2023 по 31.05.2023 позивач на виконання умов договору страхування №24002/4098/0004349 від 01.12.2022 перерахував на користь ПАТ "Страхова компанія "Уніка" 22 643,52 грн страхових платежів (частина додаткового кредиту), що підтверджується листом ПАТ "Страхова компанія "Уніка" від 28.02.2024 б/н (а.с. 161).

Вказані докази підтверджують обставини видачі позивачем додаткового кредиту у спірному періоді, вимогу про повернення якого заявлено до відповідачів.

2.8. Щодо здійснення платежів

Згідно з графіком погашення кредиту та відповідно до зведеної облікової виписки по кредитному договору станом на 08.07.2023 (а.с. 25, 55-56):

- з 15.08.2022 по 15.12.2022 позивачем було надано позичальнику кредитні канікули, протягом яких позичальник мав право не сплачувати чергові платежі, що становлять суму основного та додаткового кредитів, а також процентів за користування додатковим кредитом;

- 15.01.2023 черговий платіж позичальником сплачений частково (рахунок від 03.01.2023 на суму 64 062,14 грн);

- 10.02.2023 позичальником здійснено останній платіж;

- 15.02.2023, 15.03.2023, 15.04.2023, 15.05.2023 чергові платежі позичальником не сплачувалися.

2.9. 22.05.2023 позивач у зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору (а саме прострочення термінів сплати платежів, визначених графіком погашення кредиту, та інших платежів за договором більше ніж 1 календарний місяць) надіслав на адресу ПП "Фасад-Ес" (позичальника) та ОСОБА_1 (поручителя) вимоги (повідомлення) від 17.05.2023 за однаковим номером - №50018644 щодо дострокового повернення суми кредиту в повному обсязі та сплати заборгованості за кредитним договором, що разом на поточну дату становить 436 193,82 грн (353 643,46 грн - дострокове повернення невиплаченої суми кредиту, 82 550,36 грн - несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу)) (а.с. 39-53).

Крім того, позивач повідомив кожного з відповідачів, що у разі неповернення суми кредиту та несплати заборгованості за кредитним договором протягом 30 календарних днів (для фізичних осіб) з дати одержання цієї вимоги та протягом 5 календарних днів з дати одержання вимоги (для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб), позивач буде змушений вдаватися до примусового стягнення суми кредиту та заборгованості за рахунок звернення стягнення на автомобіль.

Вимоги надсилалася відповідачам на їхні офіційні адреси (ПП "Фасад-Ес" - на вул. Кобзаря, буд. 35, с. Крихівці, Івано-Франківська обл., 76493; ОСОБА_1 - на АДРЕСА_1 ). Ці адреси відповідають адресам місцезнаходження відповідачів, які вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також в Єдиному державному демографічному реєстрі (а.с. 76-79).

Відповідачі вимоги не отримали, оскільки поштові відправлення повернулися на адресу позивача з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с. 41-42, 45-46).

2.10. У зв`язку з незадоволенням його вимог відповідачами в добровільному порядку, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування

І. Загальні положення

Положеннями ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Також абз. 4 ч. 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 6, 626 - 629 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу виконання кредитного договору №50018644 від 30.10.2020, який містить умови про надання основного і додаткового кредитів, забезпечення порукою, а також заставою майна.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Предметом кредитного договору є дії сторін щодо надання кредиту, його повернення, сплати процентів за користування кредитом та відшкодування страхових платежів, які мають здійснюватись відповідно до домовленостей сторін цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Отже, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним договором, що регулює кредитні відносини, відносини застави та поруки.

Таким чином, предметом позову у даній справі є стягнення з позичальника- заставодавця та фінансового поручителя заборгованості за наданими кредитами шляхом звернення стягнення на заставлене рухоме майно (автомобіль).

ІІ. Щодо стягнення частини основного та додаткового кредиту згідно з графіком погашення кредиту, а також достроково неповерненої суми кредиту

За приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" гл. 71 цього кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 "Кредит" гл. 71 цього кодексу і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Враховуючи те, що ціна автомобіля відповідно до договору з дилером становить 984 500,00 грн, а перший внесок в оплату автомобіля у розмірі 374 110,00 грн здійснює сам покупець (відповідач І) за власні кошти, - позивач за кредитним договором мав надати відповідачу І основний кредит на суму 610 390,00 грн.

На виконання умов кредитного договору 05.11.2020 позивач перерахував на рахунок продавця автомобіля - ТОВ "Альянс-ІФ" 610 390,00 грн, що підтверджується повідомленням ТОВ "Креді Агріколь Банк" (а.с. 33).

Також матеріалами справи підтверджується надання позивачем додаткового кредиту на страхування транспортного засобу (автомобіля). Так, за період з 16.01.2023 по 27.05.2023 позивачем було перераховано страховій компанії - ПАТ "Страхова компанія "Уніка" страховий платіж в розмірі 22 077,43 грн.

Зазначені вище обставини справи відповідачем І не спростовано.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позичальник зобов`язаний був повертати кредит в розмірі та в строки згідно з графіком платежів.

При цьому сторони домовилися, що кінцевим терміном повернення кредиту є 15.11.2025.

Отже, уклавши 30.10.2020 кредитний договір та отримавши кредит, відповідач І зобов`язався виконувати умови кредитного договору.

Однак, як встановлено судом, виходячи з даних графіку погашення кредиту та відомостей зведеної облікової виписки по кредитному договору станом на 08.07.2023:

- 15.01.2023 черговий платіж позичальником сплачений частково (рахунок від 03.01.2023 на суму 64 062,14 грн);

- 10.02.2023 позичальником здійснено останній платіж;

- 15.02.2023, 15.03.2023, 15.04.2023, 15.05.2023 чергові платежі позичальником не сплачувалися.

Таким чином, відповідач І допустив прострочення оплати платежів за графіком погашення кредиту на строк більше ніж 1 календарний місяць.

Підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 загальних умов кредитування передбачено, що у випадку порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) або плати за користування кредитом на строк більше ніж 1 календарний місяць позивач має право визнати строк повернення кредиту та додаткового кредиту таким, що настав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

У зв`язку із несплатою відповідачем І чергових платежів за кредитним договором у строки, визначені графіком погашення кредиту, позивач 22.05.2023 надіслав відповідачу І та відповідачу ІІ вимогу від 17.05.2023 №50018644 про дострокове повернення несплаченої суми кредиту в розмірі 353 643,46 грн та несплачених чергових платежів за кредитним договором в розмірі 82 550,36 грн, які включають частину суми кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, частину додаткового кредиту та нараховані проценти за його користування.

Вимоги надсилалася відповідачам на їхні офіційні адреси, які відповідають адресам місцезнаходження відповідачів, які вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Відповідачі вимоги не отримали, оскільки поштові відправлення повернулися на адресу позивача з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого терміну зберігання".

З урахування п. 3.3 загальних умов кредитування, у випадку дострокового повернення кредиту, позичальник - юридична особа зобов`язаний повернути у повному обсязі суму кредиту та додаткового кредиту, проценти за кредитами, штрафні санкції протягом 5 календарних днів з дати отримання вимоги ТОВ "Порше Мобіліті", в якій вказується сума до повернення позичальником. Якщо з будь яких причин вимога не буде отримана позичальником, 5-денний строк починається з дати відправлення вимоги.

Враховуючи приписи п. 3.3 загальних умов, строк дострокового повернення суми кредиту, додаткового кредиту та інших платежів за кредитним договором закінчився 27.05.2023 о 24:00.

Проте, відповідачі свої зобов`язання за кредитним договором у визначений строк не виконали та відповідні кошти позивачу не повернули.

Відтак, заборгованість відповідачів за тілом кредиту становить 413 424,84 грн, яка включає: 36 657,96 грн частини основного кредиту згідно з графіком погашення кредиту та 354 689,45 грн достроково неповерненої суми кредиту, а також 22 077,43 грн частини додаткового кредиту згідно з графіком погашення кредиту.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, що кореспондуються з положеннями статті 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На час прийняття судом рішення у справі відповідачі не спростували факт наявності заборгованості з повернення основного та додаткового кредитів на суму 413 424,84 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено та документально обґрунтовано позовні вимоги в цій частині, тому вони підлягають задоволенню.

ІІІ. Щодо стягнення процентів

3.1. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано відповідачу І:

- 21 435,77 грн процентів на частину основного кредиту та 318,82 грн на частину додаткового кредиту за період з 16.01.2023 по 27.05.2023;

- 7 613,77 грн процентів на непогашену суму кредиту за п. 10.7 загальних умов за період з 28.05.2023 по 14.07.2023.

За приписами ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом", тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Відповідний правовий висновок викладений в п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

3.2. Щодо стягнення нарахованих процентів на частину основного та додаткового кредиту за період з 16.01.2023 по 27.05.2023

Відповідно до умов кредитного договору за користування кредитом з 25-ого місяця (з грудня 2022 року) нараховується процентна ставка у розмірі 15,99% річних.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, позивач у відповідності до погоджених сторонами в кредитному договорі умов та приписів чинного законодавства нараховував боржнику проценти за користування основним та додатковим кредитом до дати настання строку повернення суми кредиту у повному обсязі (період правомірного користування кредитом), тобто по 27.05.2023 включно.

У п. 3.5 загальних умов кредитування встановлено, що у випадку повного дострокового повернення кредиту, позичальник зобов`язаний повернути у повному обсязі фактично отриманий та несплачений додатковий кредит разом з несплаченою сумою процентів та штрафних санкцій.

У порушення взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, відповідач не сплачував проценти належним чином. У зв`язку з чим, утворилась заборгованість, яка станом на час повернення кредиту становить 21 435,77 грн процентів на частину основного кредиту та 318,82 грн на частину додаткового кредиту за період з 16.01.2023 по 27.05.2023.

На час прийняття судом рішення у справі відповідачі не спростували факт наявності відповідної заборгованості.

На підставі наведеного, позовні вимоги в цій частині визнаються судом законними та обґрунтованими, тому вони підлягають задоволенню.

3.3. Щодо стягнення 15,99% річних після настання строку повернення кредиту та нарахування їх в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України до моменту виконання рішення суду

Припис ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (п. 53, 54), від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (п. 6.19), від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (п. 108).

Таким чином, зазначеними висновками про застосування норм права визначено заборону кредитору нараховувати проценти за користування кредитом, які визначені положеннями ст. 1048 ЦК України після закінчення строку кредитування чи дострокового звернення до боржника з вимогою погасити заборгованість за банківським кредитом. У даному випадку кредитор має право нараховувати три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) та інфляційні витрати визначені положеннями ст. 625 ЦК України.

Вирішуючи виключну правову проблему "щодо порядку застосування ч. 2 ст. 625 та ч. 1 ст. 1048 ЦК України у разі нарахування процентів за користування банківським кредитом", Велика Палата Верховного Суду встановила, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (п. 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16).

Пунктом 10.7 загальних умов кредитування передбачено, що у випадку невиконання позичальником вимоги про дострокове повернення кредиту та додаткового кредиту (в строки та порядку, визначених у такій вимозі), що було направлено позичальнику відповідно до п. 3.2 і 3.3 цих загальних умов, позичальник зобов`язаний також сплатити на користь компанії проценти від загальної простроченої суми кредиту за весь час прострочення до дати повного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором. Розмір таких процентів відповідає розміру річних процентів, передбачених кредитним договором, чинних на дату направлення вимоги про дострокове повернення кредиту та додаткового кредиту та розраховується щомісячно.

За висновком Великої Палати Верховного Суду сторони можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (п. 115 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16).

Проте, за приписами п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також вказаною нормою встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи те, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються проценти, які за своєю правовою природою є процентами за порушення грошового зобов`язання, визначеними ст. 625 ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні позичальник звільняється від їх сплати.

У зв`язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з позичальника 7 613,77 грн процентів, нарахованих на непогашену суму кредиту відповідно до п. 10.7 загальних умов кредитування за період з 28.05.2023 по 14.07.2023, тобто процентів (15,99% річних), нарахованих після прострочення виконання, є неправомірними.

З цих підстав неправомірними також визнаються вимоги в частині зобов`язання органу, який здійснюватиме примусове виконання рішення суду, в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України нараховувати проценти (15,99% річних) на фактичну (неповернену) суму кредиту (тіла кредиту) у розмірі 354 689,45 грн до моменту виконання рішення суду.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.

IV. Щодо відшкодування страхових платежів згідно з п. 5.6 загальних умов кредитування (збитки)

Як встановлено судом, позивач заявив до відшкодування 6 793,06 грн страхових платежів згідно з п. 5.6 загальних умов кредитування, визначивши їх як збитки.

В обґрунтування такої вимоги позивач посилався на те, що він на підставі п. 5.6 загальних умов кредитування здійснював виплати на користь страхової компанії страхових платежів з метою недопущення припинення дії договору страхування заставленого автомобіля, що є його збитками та підлягають відшкодуванню відповідно до п. 10.6 загальних умов кредитування.

За змістом ч. 1 ст. 220 ГК України боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Тотожна за змістом норма міститься у ч. 2 ст. 612 ЦК України.

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (п. 3 ст. 22 ЦК України).

Отже, збитки мають бути підтверджені відповідними доказами.

Водночас позивач не надав суду будь-яких доказів понесення таких збитків.

Відповідно до довідки ПАТ "Страхова компанія "Уніка" від 28.02.2024 позивачем були перераховані ПАТ "Страхова компанія "Уніка" платежі в загальній сумі 22 643,52 грн за договором страхування №245002/4098/0004349 від 01.12.2022 за період з 01.02.2023 по 31.05.2023.

За твердженням позивача, вказані кошти є додатковим кредитом, який був наданий позивачем відповідачу відповідно до кредитного договору.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування 6 793,06 грн страхових платежів згідно з п. 5.6 загальних умов (збитків) є недоведеними, тому задоволенню не підлягають.

V. Щодо стягнення боргу з поручителя

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

За ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі №910/13109/18.

За встановлених судом обставин, підписуючи кредитний договір від 30.10.2020 №50018644, ОСОБА_1 (поручитель) приєднався до умов поруки, викладених у загальних умовах кредитування та погодився, що несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов`язань позичальника на підставі або у зв`язку з кредитним договором або будь-якою його невід`ємною частиною, а також за будь-якого позичальника (боржника) в разі переводу боргу чи смерті позичальника. Зобов`язання поручителя включають, окрім іншого, платежі за кредитом та/або додатковим кредитом відповідно до графіка погашення кредиту та умов кредитного договору, проценти, штрафні санкції та відшкодування збитків, якщо такі будуть завдані позичальнику.

Пунктом 13.1 загальних умов кредитування також передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов`язань позичальника на підставі або у зв`язку з кредитним договором або будь якою його невід`ємною частиною, а також за будь-якого позичальника (боржника) в разі переводу боргу чи смерті позичальника.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 поручився за належне виконання відповідачем І всіх зобов`язань за кредитним договором та несе солідарну відповідальність за зобов`язаннями, які виникли на підставі кредитного договору, разом з відповідачем І.

Стаття 543 ЦК України передбачає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

За встановлених судом обставин, позивач 22.05.2023 пред`явив до поручителя вимогу від 17.05.2023 №50018644 щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором. Дана вимога залишена поручителем без задоволення.

Враховуючи наявність заборгованості відповідача І за кредитним договором, ОСОБА_1 як фінансовий поручитель, відповідно до умов кредитного договору та чинного законодавства України, разом з відповідачем І несе солідарну відповідальність перед позивачем.

VI. Щодо звернення стягнення на предмет застави

За приписами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором забезпечується заставою майна відповідно до положень кредитного договору, а також усім майном позичальника, на яке може бути звернено стягнення за законодавством України (п. 1.6 загальних умов кредитування).

За умовами кредитного договору відповідач І передав у заставу позивачу автомобіль марки VW LNF, модель VW LNF Crafter 35 Kasten LR HD (L4H3), кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1 968 куб. см, рік випуску 2019, вартістю 984 500,00 грн.

Крім того, як вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 17.11.2022 №81299486 позивач зареєстрував обтяження рухомого майна за кредитним договором та в подальшому зареєстрував звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з положенням кредитного договору (розділ "застава"), у разі порушення позичальником зобов`язань за цим кредитним договором, компанія має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами позичальника/особами, права та/або вимоги яких на предмет застави не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації застави.

Додатково, за рахунок предмета застави, компанія має право задовольнити свої вимоги відносно зобов`язань за цим кредитним договором в повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами кредитного договору.

Заставою за цим кредитним договором також забезпечуються вимоги компанії щодо відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за зобов`язаннями і зверненням стягнення на предмет застави; витрат на утримання і збереження предмета застави; витрат на страхування предмета застави; збитки, завданих порушенням зобов`язань за цим кредитним договором.

Тобто, у зв`язку із виникненням заборгованості за кредитним договором, позивач вправі задовольнити свої вимоги до відповідача І, в т.ч. і за рахунок заставленого рухомого майна (автомобіля).

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим законом чи договором (ч. 8 ст. 20 Закону України "Про заставу").

Відповідно до ст. 572 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові від 19.05.2020 у справі № 361/7543/17 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне, тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням. У резолютивній частині судового рішення про стягнення заборгованості за основним зобов`язанням та звернення стягнення на предмет іпотеки слід вказувати, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже, таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне. Отже, наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки. Таке рішення не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.

Отже, позивач має право заявити вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором та про звернення стягнення на предмет застави в рахунок стягнення такої заборгованості.

Під час розгляду справи судом встановлено факт прострочення відповідачем І свого зобов`язання щодо сплати чергових платежів та відсотків по кредиту та додатковому кредиту, а також неповернення залишку суми кредиту на вимогукредитодавця.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню на суму боргу, яка присуджена до стягнення із відповідачів.

VII. Інші аспекти

7.1. Європейський суд із прав людини у своїй практиці щодо захисту власності відповідно до гарантій, що їх визначено статтею 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, застосовує також доктрину правомірних (легітимних) очікувань.

Уклавши договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання.

Зокрема, у даному випадку відповідач І (позичальник) розраховує (очікує), що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість позивач (кредитор) розраховує (очікує), що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану відповідачу (позичальнику) можливість не повертати борг одразу.

Відповідний правовий висновок викладений в п. 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

Конституційний Суд України (другий сенат) у рішенні від 22.06.2022 №6-р(II)/2022 (у справі за конституційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" щодо відповідності Конституції України припису першого речення ч. 1 ст. 1050 ЦК України) дійшов висновку, що як на момент укладення кредитного договору, так і протягом строку кредитування банк мав правомірні очікування на отримання процентів за користування грошовими коштами до дня повернення кредиту, а відтак право вимоги банку щодо сплати йому таких процентів є майном та відповідно об`єктом права власності, захист якого гарантує ст. 41 Конституції України.

7.2. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Положеннями ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що у даному випадку має місце прострочення відповідачів.

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У відповідності до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Суд вважає, що вичерпно дослідив всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновок суду

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для задоволення позову частково.

Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Згідно з попереднім розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, позивач зазначив 5 395,04 грн судового збору та 23 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

І. Щодо судового збору

Звертаючись до суду з позовом, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 5 395,04 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8), про що свідчить копія платіжної інструкції від 20.07.2023 №0051005229 (а.с. 71).

У відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову (96,79%), судовий збір покладається на відповідачів солідарно у розмірі по 2 610,93 грн.

ІІ. Щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи

У позовній заяві та у судовому засіданні до закінчення судових дебатів усно представник позивача зробив заяву про подання доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Отже, за наслідками розгляду справи по суті і прийняття рішення суд не вирішує питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати сторони до відшкодування суду не заявляли.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 178, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до Приватного підприємства "Фасад-Ес" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 449 586,26 грн заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави - задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Фасад-Ес" (вул. Кобзаря, 35, с. Крихівці, м. Івано-Франківськ, 76493; ідентифікаційний код 37183629) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (пр. Павла Тичини, 1-В, м. Київ, 02152; ідентифікаційний код 36422974) 36 657,96 грн (тридцять шість тисяч шістсот п`ятдесят сім гривень 96 коп.) частини кредиту згідно з графіком погашення кредиту, 21 435,77 грн (двадцять одну тисячу чотириста тридцять п`ять гривень 77 коп.) процентів, нарахованих на частину кредиту, 22 077,43 грн (двадцять дві тисячі сімдесят сім гривень 43 коп.) частини додаткового кредиту згідно з графіком погашення кредиту, 318,82 грн (триста вісімнадцять гривень 82 коп.) процентів, нарахованих на частину додаткового кредиту, 354 689,45 грн (триста п`ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят дев`ять гривень 45 коп.) достроково неповерненої суми кредиту.

3. Звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки VW LNF, модель VW LNF Crafter 35 Kasten LR HD (L4H3), кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1 968 куб. см, рік випуску 2019, номерний знак НОМЕР_4 , що належить на праві власності Приватному підприємству "ФАСАД-ЕС" (ідентифікаційний код 37183629), шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".

4. Відмовити в позові в частині стягнення 7 613,77 грн процентів, нарахованих на непогашену суму кредиту за п. 10.7 загальних умов кредитування, та 6 793,06 грн відшкодування страхових платежів згідно з п. 5.6 загальних умов кредитування (збитки).

5. Відмовити в позові в частині зобов`язання органу, який здійснюватиме примусове виконання рішення суду, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 15,99% річних на фактичну (неповернену) суму кредиту (тіла кредиту) у розмірі 354 689,45 грн до моменту виконання рішення суду.

6. Стягнути з Приватного підприємства "Фасад-Ес" (вул. Кобзаря, 35, с. Крихівці, м. Івано-Франківськ, 76493; ідентифікаційний код 37183629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (пр. Павла Тичини, 1-В, м. Київ, 02152; ідентифікаційний код 36422974) 2 610,93 грн (дві тисячі шістсот десять гривень 93 коп.) судового збору.

7. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (пр. Павла Тичини, 1-В, м. Київ, 02152; ідентифікаційний код 36422974) 2 610,93 грн (дві тисячі шістсот десять гривень 93 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.05.2024 (з урахуванням відпустки).

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Т.Е. Валєєва