Рішення

від 13.05.2024 по справі 914/342/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024 Справа № 914/342/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «РИФ», м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ», с. Ставчани, Львівська область

про стягнення 63 869,44 грн

за участю представників:

від позивача: Лукомська О.М. - адвокат;

від відповідача: не з`явився;

Обставини розгляду справи.

06.02.2024 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РИФ», м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ», с. Ставчани, Львівська область про стягнення 426 693,47 грн.

Ухвалою суду від 12.02.2024 позовну заяву залишено без руху.

19.02.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 22.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.03.2024.

Ухвалою від 18.03.2024 суд відклав підготовче засідання на 01.04.2024.

01.04.2024 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх. №1236/24 від 01.04.2024), у якій позивач просив суд стягнути з відповідача 62 061,68 грн основного боргу, 1 807,76 грн 3% річних.

Ухвалою від 01.04.2024 суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду, відклав підготовче засідання на 15.04.2024.

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, суд ухвалою від 15.04.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.05.2024.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог позивач посилався на те, що 10.02.2023 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №100223/03П, на виконання умов якого відповідачу згідно накладних було передано у власність товар на загальну суму 457 150,80 грн. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, заборгованість становить 62 061,68 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано 3% річних в сумі 1 807,76 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 63 869,44 грн.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, доказів повного погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала також була розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

10.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РИФ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ» (покупець) було укладено договір поставки №100223/03П з протоколом розбіжностей.

За цим договором постачальник (позивач) зобов`язується поставляти, а покупець (відповідач) приймати оплачувати товар (п. 1.1. договору).

На виконання умов вищевказаного договору, позивач передав відповідачу згідно видаткових накладних №5306 від 22.08.2023 на суму 32 782, 92 грн, №5471 від 29.08.2023 на суму 38 654,64 грн, №5665 від 05.09.2023 на суму 9 692,16 грн, №5853 від 12.09.2023 на суму 31 244,28 грн, №6369 від 06.10.2023 на суму 51 696,12 грн (з урахуванням Акту про розбіжності у постачанні товарів №00-0005100 від 06.10.2023, складання якого передбачено п. 3.6. договору), №6589 від 10.10.2023 на суму 26 617,44 грн, №6777 від 17.10.2023 на суму 27 775,20 грн, №6962 від 24.10.2023 на суму 31 626,36 грн, №7174 від 31.10.2023 на суму 31 359,24 грн, №7316 від 06.11.2023 на суму 38 805,36 грн, №7505 від 14.11.2023 на суму 17 358,96 грн, №7711 від 21.11.2023 на суму 18 692,04 грн, №7987 від 28.11.2023 на суму 8 511,24 грн, №8155 від 05.12.2023 на суму 32 105,76 грн, №8389 від 12.12.2023 на суму 34 134,72 грн, №8576 від 19.12.2023 на суму 16 232,52 грн, №8705 від 26.12.2023 на суму 9 861,84 грн та товарно-транспортних накладних товар на загальну суму 457 150,80 грн.

Відповідно до п. 3.12. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару і підписання сторонами товаросупровідних документів. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем товаро-транспортної та видаткової накладної.

Згідно п. 6.5 договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Оплата товару, що поставляється в нову торгову точку покупця, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дня першої поставки товару в нову торгову точку або РЦ.

Відповідач частково оплатив вартість товару у розмірі 382 824,03 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних документів, виписками з банківського рахунку позивача, а також сторонами було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 12 265,09 грн, що підтверджується укладеною сторонами угодою від 27.11.2023.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 62 061,68 грн основного боргу, 1 807,76 грн 3% річних.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов`язання щодо передачі товару за договором виконав повністю, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, які підписані уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками.

Частинами першою, другою статті 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Як зазначалося судом вище, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару і підписання сторонами товаросупровідних документів. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем товаро-транспортної та видаткової накладної.

Таким чином, відповідачем, з огляду на підписання ним видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, не спростовано факт поставки товару на загальну суму 457 150,80 грн.

Отже, перебіг строку виконання відповідачем грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору поставки, починається з моменту прийняття товару.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дня поставки товару.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Як встановлено судом, відповідач частково оплатив вартість товару у розмірі 382 824,03 грн, а також сторонами було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 12 265,09 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником щодо оплати вартості товару, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу у розмірі 62 061,68 грн, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 1 807,76 грн.

Судом перевірено розрахунок 3% річних та встановлено, що такі нараховано правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 62 061,68 грн основного боргу, 1 807,76 грн 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, що його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Беручи до уваги те, що позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, судовий збір підлягатиме поверненню позивачеві за ухвалою суду у випадку подання відповідного клопотання.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ», с. Ставчани, вул. Щевченка, буд. 9а, Львівська область (ідентифікаційний код 43023513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РИФ», м. Дніпро, просп. Б.Хмельницького, буд. 160 (ідентифікаційний код 30269311) 62 061,68 грн основного боргу, 1 807,76 грн 3% річних, 958,14 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 13.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 23.05.2024.

СуддяМазовіта А.Б.