Рішення

від 24.05.2024 по справі 367/4894/22

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4894/22

Провадження №2/367/1212/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

14 травня2024 року м.Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участі секретарів Шлейко В.Ю., Шпильового Р.О.,

представника позивача адвоката Лисенка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м.Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

22.11.2022 року позивач через свого представника - адвоката Лисенка С.М. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 23 412,80 доларів США в рахунок перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, а також судові витрати.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду зазначив, що 10.05.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як продавцями, та ОСОБА_1 , як покупцем, були укладені договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, 10.05.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передав даний житловий будинок та земельну ділянку в заставу ОСОБА_2 ..

Вказав, що згодом позивачеві стало відомо, що власником вищевказаного майна, як земельної ділянки так і будинку, на якій він розташований, є ОСОБА_4 ..

При цьому було з`ясовано, що на підставі рішення приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Лагоди О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.11.2019 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право приватної власності на житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому на підставі рішення приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Лагоди О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2019 року проведено державну реєстрацію права приватної власності на житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 ..

Дане майно ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_5 за договорами купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 18.12.2019 року.

Окрім того, реєстрація права власності за ОСОБА_5 була здійснена на підставі договору іпотеки, який оспорюється, та не відповідає вимогам цивільного законодавства, зокрема, Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на момент здійснення державної реєстрації права власності.

Зазначає, що при набутті ОСОБА_5 предмету іпотеки у власність, в порушення вимог ч.3 ст.33 і ст.37 Закону України «Про іпотеку» не було визначено його дійсної вартості, що підтверджується наданими Фондом державного майна України відповідями.

Відповідно до висновку експертів, виготовленого на замовлення позивача, станом на 27.11.2019 року ринкова вартість житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , могла становити 1268 411,00 грн. (що становить 52 894,54 доларів США по офіційному курсу НБУ станом на 27.11.2019 року) та 122770,00 грн. (що становить 5 119,68 доларів США по офіційному курсу НБУ станом на 27.11.2019 року) відповідно.

При цьому, розмір забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя складає 32000 доларів США.

Перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя складає 58 014,22 (вартість майна) 32 000,00 (сума зобов`язання) = 26 014,22 (сума перевищення)*0,9=23 412,80 доларів США.

У зв`язку викладеним, та виходячи зі змісту ст.37 Закону України «Про іпотеку», в момент набуття права власності, а саме 27.11.2019 року, у відповідача виник обов`язок відшкодувати позивачу перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя в сумі 23 412,80 доларів США, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь разом з понесеними судовими витратами.

22.11.2022 в результаті авторозподілу цивільну справу №367/4894/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів передано в провадження судді Чернової О.В.

Ухвалою судді від 05.01.2023 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання з повідомленням учасників справи (том 1 а.с.29,30)

21.02.2023 року від представника відповідача - адвоката Півня К.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в повному обсязі у позовних вимогах. Разом з цим було заявлено клопотання про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу адвоката. При цьому в обґрунтування викладених заперечень на позов послався на те, що загальна вартість майна, що було придбано позивачем відповідно до договорів купівлі-продажу від 10.05.2019 року, складала 410583 ,00 грн., позивач був згоден із такою вартістю майна, ці договори не оспорюються. В договорі іпотеки, укладеному 10.05.2019 року також визначено вартість предмету іпотеки - житлового будинку і земельної ділянки, яка згідно Висновку про вартість об`єкта оцінки, складеного ТОВ «Гарант Фінексперт» від 06.05.2019 року становить 351753,00 грн і 58830,00 грн. відповідно. При проведенні державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» чинним законодавством не передбачена обов`язкова наявність оцінки майна. Зазначив, що відповідно до п.2 постанови КМУ №358 від 21.08.2014 року «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» строк дії звіту про оцінку для цілей оподаткування становить не більше шести місяців від дати оцінки, тому оцінка, що використовувалася тим же нотаріусом/державним реєстратором, була чинною на момент звернення стягнення на предмет іпотеки. До того ж, 27.11.2019 року відповідачем було проведено оцінку майна, згідно Висновку про оцінку майна ТБ «Універсальна» від 27.11.2019 року вартість житлового будинку становить 708525,00 грн., земельної ділянки 59 475,00 грн. Таким чином, вартість майна на момент звернення стягнення на предмет іпотеки 27.11.2019 року становить 768000,00 грн., що за офіційним курсом НБУ (23.98) на 27.11.2019 року становить 32 026 доларів США, що фактично є еквівалентним погашенню боргових зобов`язань позивача (том 1 а.с.55-74).

21.03.2023 року представник позивача - адвокат Лисенко С.М. подав до суду відповідь на відзив, в якій не погодився з позицією, викладеною у відзиві на позовну заяву, оскільки така позиція відповідача не відповідає дійсним обставинам справи, ніяк не спростовує позиції позивача, жодними належними доказами не підтверджена та, відповідно, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі. Висловив свої заперечення щодо обставин, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, звернув увагу на приписи ч.3 ст.33 та ст.37 Закону України «Про іпотеку» станом на момент здійснення державної реєстрації переходу права власності, відповідно до яких набуття предмету іпотеки у власність здійснюється за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, оскільки стягнення на предмет іпотеки, який складається з двох і більше об`єктів, звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Таким чином, відповідач була зобов`язана виконати вимоги ст.37 Закону України «Про іпотеку» і визначити вартість предмету іпотеки на момент набуття на підставі оцінки його суб`єктом оціночної діяльності та відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки на розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Звернув увагу на отриману ним з єдиної бази даних звітів про оцінку інформацію зі звіту про оцінку щодо об`єкта житлової нерухомості від 27.11.2019 року, з якої не вбачається вартості спірного об`єкту нерухомості (вказана 0 грн.), що суперечить позиції відповідача щодо вартості об`єкту нерухомості. До того ж даний звіт про оцінку був зареєстрований вже після проведення державної реєстрації права власності відповідачки на предмет іпотеки (том 1 а.с.107-135).

Разом з відповіддю на відзив, представник позивача - адвокат Лисенко С.М. подав клопотання про зупинення провадження у цивільній справі №367/4894/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів (про стягнення перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя) до набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі №367/4765/22 про визнання недійсним договору іпотеки та витребування майна з чужого незаконного володіння (том 1 а.с.98-106).

22.03.2023 року від представника позивача адвоката Лисенка С.М. надійшло клопотання про поновлення та встановлення додаткового строку для подання доказів, в якому просив поновити та встановити додатковий строк до закінчення підготовчого провадження у цивільній справі №367/4894/22 для подання доказів, а саме - висновку оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи (том 1 а.с.136-143).

10.04.2023 року від представника відповідача - адвоката Півня К.В. надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній заперечував щодо обставин та фактів, викладених адвокатом Лисенко С.М. у відповіді на відзив на позовну заяву, зазначив, що при переході права власності на житловий будинок, до набувача переходить і право власності на земельну ділянку, що вважається в такому випадку добровільним, при цьому після звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель жодним чином не може захищати своє порушене право. Крім того, зазначив, що вартість предмета іпотеки була узгоджена сторонами в Іпотечному договорі від 10.05.2019 року, не змінювалася до 27.11.2019 року та різниця його не перевищує 90% вартості. Щодо змісту і часу реєстрації, вказаній в інформації зі звіту про оцінку майна від 27.11.2019 року, зазначив, що відповідач не несе відповідальності за дії щодо внесення та реєстрації оцінки (том 1 а.с.154-157).

Разом з цим, представником відповідача до суду подані заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, в яких просив суд відмовити в задоволенні клопотання представника позивача адвоката Лисенка С.М. про зупинення провадження у справі №367/4894/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів (про стягнення перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя) (том 1 а.с.158, 158а).

17.04.2023 року від представника позивача адвоката Лисенка С.М. надійшли письмові пояснення щодо заперечень, поданих представником відповідача адвокатом Півень К.В.. Зазначив, що позиція відповідача не відповідає дійсним обставинам справи, ніяк не спростовує позиції позивача, жодними належними доказами, як-то копією звіту про оцінку, не підтверджена та, відповідно, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню (том 1 а.с.163-166).

17.04.2023 року від представника позивача - адвоката Нероди А.І. надійшло клопотання про долучення доказу (висновку експерта) та Висновок експертів за результатами проведення комплексної оціночної-будівельної та оціночно-земельної експертизи №273/03-2023 від 12.04.2023 року, копії яких направлені відповідачу 17.04.2023 року. Просила поновити строк для подання доказів - висновку оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи та долучити до матеріалів справи висновок експертів за результатами проведення комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи №273/03-2023 від 12.04.2023 року (том 1 а.с.167-213).

Протокольною ухвалою від 10.05.2023 року прийнято до розгляду вказаний висновок експертів, враховано серед іншого, що про його подання було повідомлено в позовній заяві.

17.04.2023 року від представника позивача адвоката Нероди А.І. надійшла заява про уточнення позовних вимог та клопотання (заява) про зменшення позовних вимог, які мотивовані тим, що з урахуванням розрахунків та вартості майна станом на 27.11.2019 року, яка зазначена у висновку експертів №273/03-2023 від 12.04.2023 року, існує необхідність в зменшенні позовних вимог до 23412,80 доларів США (том.1 а.с.159-162, 217-223).

Ухвалами суду від 10.05.2023 року заяву представника позивача адвоката Нероди А.І. про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду. В задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Лисенка С.М. про зупинення провадження в даній цивільній справі до набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі № 367/4765/22 про визнання недійсним договору іпотеки та витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовлено.

Ухвалою суду від 10.05.2023 року закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.

06.07.2023 року представник позивача адвокат Лисенко С.М. звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження по даній цивільній справі до набрання законної сили судовим рішенням в справі №367/4765/22 про визнання недійсним договору іпотеки та витребування майна з чужого незаконного володіння (том 2 а.с.14).

Ухвалою суду від 10.07.2023 року вищевказане клопотання адвоката Лисенка С.М. було задоволено. Провадження у цивільній справі №367/4894/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №367/4765/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки та витребування майна чужого незаконного володіння (том 2 а.с.19,20).

14.03.2024 року представник позивача адвокат Лисенко С.М. подав до суду клопотання про поновлення провадження по даній цивільній справі, та ухвалою суду від 20.03.2024 року дане клопотання адвоката Лисенка С.М. задоволено, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів відновлено та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Лисенко С.М. заявлені позовні вимоги, з урахуванням зменшення їх розміру, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та інших заявах по суті спору. Наполягав, що відповідачкою мали бути дотримані вимоги ст.37 Закону України «Про іпотеку», проте належних та допустимих доказів на підтвердження вартості предмету іпотеки на момент переходу права власності саме 27.11.2019 року, - відповідної оцінки суб`єктом оціночної діяльності предмету іпотеки, відповідачкою не надано. Відсутність відповідного звіту про оцінку заважає зробити висновок щодо його достовірності та правильності. Отже, за якою ціною відбувся перехід права власності на спірне майно, не відомо. Тому підлягає врахуванню висновок експертів, наданий позивачем, та проведений на його замовлення.

Представник відповідача адвокат Півень К.В., який приймав участь в судових засіданнях до зупинення провадження у справі, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових заявах по суті справи. Зокрема, зазначив, що вартість предмету іпотеки визначена в договорі іпотеки, крім того, вартість майна, яке було передано відповідачці, було визначено і на підставі звіту про оцінку майна від 27.11.2019 року, та становить 32023 доларів США, що відповідає вартості майна, зазначеній в договорі про іпотеку.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась. Про дату, час та місце розгляду повідомлена за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.

Як вбачається з номеру трекінгу поштового відправлення АТ «Укрпошта», судова повістка про виклик до суду ОСОБА_6 не вручена та повернута за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Статтею 131 ЦПК України визначено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання.

Відповідно до частини першої цієї статті, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Статтею 43 ЦПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.

Згідно з частиною першою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

При цьому суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 була обізнана про дату і час розгляду справи, в судові засідання не з`явилася, безпосередньо перед судовими засіданнями 22.04.2024 року та 14.05.2024 року нею особисто через канцелярію суду подавалися клопотання про відкладення судових засідань, що були призначені на 22.04.2024 року (у зв`язку із закінченням/розірванням договору із адвокатом Півень К.В. та необхідності часу для пошуку та залучення нового адвоката) та 14.05.2024 року (у зв`язку із тим, що не вистачило часу для пошуку та залучення адвоката).

14.05.2024 року судом визнано неповажною причину неявки відповідачки в судове засідання та ухвалено про закінчення розгляду справи за її відсутності. При цьому враховано, що надано достатньо часу для пошуку та залучення адвоката, розгляд справи перебуває на стадії закінчення дослідження доказів, всі письмові заяви по суті спору, докази були подані у встановлені строки в підготовчому провадженні. Крім того, 10.07.2023 року відповідач ОСОБА_2 ознайомилась із матеріалами цивільної справи, будь-яких інших заяв або клопотань не подавала.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 10.05.2019 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з однієї сторони (Продавці), як співвласниками по 1/2 частці будинку, та ОСОБА_1 з другої сторони (Покупець), останній набув право власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 . Згідно з п.п.6,7 вказаного договору, продаж житлового будинку вчинено за 351 753 грн; експертна вартість житлового будинку згідно з висновком про вартість об`єкта оцінки, складеного ТОВ «Гарант Фінексперт» від 06.05.2019 року, становить 351753 грн. (том 1 а.с.7-8).

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 10.05.2019 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з однієї сторони (Продавці), як співвласниками по 1/2 частці земельної ділянки, та ОСОБА_1 з другої сторони (Покупець), останній набув права власності на земельну ділянку площею 0,0159 га, кадастровий номер якої 3210800000:01:042:0003, розташовану по АДРЕСА_1 . Згідно з п.п.2.1,1.7 вказаного договору продаж земельної ділянки вчинено за 58 830 грн; експертна вартість земельної ділянки згідно з висновком про вартість майна, складеного ТОВ «Гарант Фінексперт» від 06.05.2019 року, становить 58 830 грн (том 1 а.с.9,10).

10.05.2019 року між ОСОБА_1 (Іпотекодавець) та ОСОБА_2 (Іпотекодержатель) укладено договір іпотеки, відповідно до п.1 якого Іпотекодавець передає в заставу Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.11-13).

Згідно з п.2 Договору Іпотеки зазначена нерухомість передається в іпотеку, як забезпечення виконання зобов`язання щодо повернення грошей, переданих за договором позики від 10.05.2019 року, укладеного між сторонами зазначеного договору у простій письмовій формі на суму, що на день укладення Договору іпотеки становила еквівалент суми 32 000 доларів США, зі строком повернення не пізніше 31.08.2019 року, а також сплату неустойки за Основним зобов`язанням, відшкодуванням збитків, завданих несвоєчасним виконанням основного зобов`язання, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі (в тому числі витрати за виконавчим написом), визначеному на момент фактичного задоволення вимог. Узгоджена Сторонами вартість предмета іпотеки становить 410 583 грн, що визначено п.3 Договору Іпотеки.

Відповідно до п.4 Договору іпотеки експертна вартість житлового будинку та земельної ділянки згідно з висновком про вартість майна, складеного ТОВ «Гарант Фінексперт», від 06.05.2019 року, становлять 351 753 грн та 58 830 грн відповідно.

Пунктом 8.3 договору іпотеки визначено обов`язки Іпотекодержателя, відповідно до п.8.3.1 яких: якщо Іпотекодавець не виконав забезпеченого Іпотекою Основного зобов`язання і Предмет іпотеки був реалізований, повернути Іпотекодавцю грошові кошти, отримані в результаті реалізації предмета іпотеки, що залишилася після погашення всієї заборгованості Іпотекодавця перед Іпотекодержателем за Основним зобов`язанням.

Пунктом 8.4 Договору іпотеки визначено права Іпотекодержателя, згідно з п.п.8.4.3 якого Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання Іпотекодавцем зобов`язань, забезпечених Іпотекодавцем за цим Договором, вони не будуть виконані; згідно з п.п.8.4.7 якого, у разі виникнення права звернення стягнення на Предмет іпотеки реалізувати його відповідно до умов цього Договору; згідно з п.п.8.4.14 якого визначено право Іпотекодержателя обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до пунктів 10, 11 Договору іпотеки звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на розсуд Іпотекодержателя або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або Іпотекодержателя самостійно на умовах цього договору; за вибором Іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя: 11.1 за рішенням суду; 11.2 у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; 11.3 згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що містяться в підпунктах 11.3.1, 11.3.2 цього договору, відповідно до яких задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону «Про іпотеку», або продаж Іпотекодержателем від свого імені Предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.38 Закону «Про іпотеку» та з дотриманням інших вимог чинного законодавства. В цьому випадку на першу ж вимогу Іпотекоджержателя Іпотекодавець зобов`язується надати весь комплект документів, пов`язаний з таким відчуженням (у тому числі правовстановлювальний документ, за необхідності довіреності тощо.

Згідно із рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №49877176 від 27.11.2019, яке прийняте приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагодою О.С., 08.11.2019 року було зареєстровано за ОСОБА_2 право приватної власності на житловий будинок з реєстраційним номером АДРЕСА_2 , та земельну ділянку з реєстраційним номером АДРЕСА_3 , з кадастровим номером 3210800000:01:042:0003 (том 1 а.с.127-132).

Відповідно до копій договорів від 18.12.2019 року, посвідчених приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Лагодою О.С., зареєстрованих в реєстрі нотаріальних дій за №3203 та №3204, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_4 придбала за 59475,00 грн. (п.2.1) договору) земельну ділянку розміром 0,0159 га з кадастровим №3210800000:01:042:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.21,22), та житловий будинок за №71-в, що розташований на вищезазначеній земельній ділянці та розташований за раніше згаданою адресою. Відповідно до п.5 даного договору, продаж житлового будинку здійснено за 708525,00 грн. (том 1 а.с.19,20).

На підставі вищевказаних договорів та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №50306088 від 18.12.2019 року (том 1 а.с.18) приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Лагодою О.С. 18.12.2019 року було зареєстровано право власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_4 , що має своє підтвердження у долученій до позову інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна (том 1 а.с.14-16).

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 05.07.2023 року (справа №367/4765/22, провадження №2/367/3009/2023) позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки та витребування майна з чужого незаконного володіння, задоволено частково, та витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 житловий будинок (реєстраційний номер нерухомого майна 1736593532108) та земельну ділянку (кадастровий номер 3210800000:01:042:0003), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 21.11.2023 року вказане рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05.07.2023 року скасовано, як зазначено в мотивувальній частині, в задоволенні позову відмовлено. Постановою Верхового Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду рішення Київського апеляційного суду від 21.11.2023 року залишено без змін (том 2 а.с.45-61).

Як зазначено позивачем, та не спростовано належними та допустимими доказами відповідачем, при набутті (реєстрації) ОСОБА_2 предмету іпотеки у власність на підставі ст.37 Закону України «Про іпотеку» не була визначена вартість майна на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Так, з наданої представником позивача адвокатом Лисенко С.М. інформації зі звіту про оцінку щодо об`єкта житлової нерухомості від 27.11.2019 року, вбачається, що ринкова вартість житлового будинку у ньому не вказана, в графі «вартість 1 кв.м. об`єкта оцінки» зазначено «0,00»; в графі «вартість оцінюваної нерухомості» - «0,00» (т.1 а.с.120-125).

Також Фондомдержавного майнаУкраїни надановідповідь,що змінастатусу вЄдиній базізазначених звітівпро оцінкуна статус«Перевірено» (використанонотаріусом підчас оформленняправочину)відбулася 18.12.2019о:15:04щодо звітупро оцінкужитлового будинку(парольпошуку ЗГЧВОГ941367);15:05щодо звітупро оцінкуземельної ділянки,кадастровий номер3210800000:01:042:0003(парольпошуку ААОХХС795604) (т.1 а.с.126).

Позивачем на підтвердження позовних вимог надано висновок експертів за результатами проведення комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 12.04.2023 року за №273/03-2023, з якого вбачається, що ринкова вартість житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 27.11.2019 року могла становити 1 268 411,00 грн., а ринкова вартість земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 3210800000:01:042:0003 станом на 27.11.2019 року могла становити 122 770,00 грн. (т.1 а.с.171-211).

Вказаний висновок експертів відповідачем не спростований, Звіт про оцінку житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , від 27.11.2019 року, на який посилалися в обґрунтування своїх заперечень, або будь-який інший суду не надано, клопотання про призначення судової експертизи відповідачем не заявлено.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно дост.16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Частиною 1ст.20 ЦК Українивизначено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до частини першоїстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другоюстатті 509 ЦК Українизобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другоїстатті 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й інші юридичні факти.

Відповідно дост. 7 Закону України "Про іпотеку"в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору.

Таким чином, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за забезпеченим іпотекою зобов`язанням у тому розмірі, який існує станом на день звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно доч.1-5ст.37Закону України"Проіпотеку"вредакції,яка діялана часвиникнення спірнихправовідносин, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.4статті 334 ЦК Україниправа на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.9ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно достатті 527 ЦК Україникожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави вважати, що в момент внесення запису про набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем в порядкуст.37 Закону України «Про іпотеку», який співпадає із моментом припинення права власності у іпотекодавця, правовідносини іпотеки між іпотекодавцем та іпотекодержателем припиняються, а також у іпотекодержателя одномоментно виникає грошове зобов`язання відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Статтею 99 Конституції Українивстановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьомуКонституція Українине встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно достатті 192 ЦК Україниіноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Такі випадки передбачені статтею193, частиною четвертою статті524 ЦК України,Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність»,Законом України «Про валюту і валютні операції», а також Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року№ 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі - Декрет № 15-93),Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Статтею 524 ЦК Українивизначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК Українивстановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

При цьому, з огляду на положення частини першоїстатті 1046 ЦК України, а також частини першоїстатті 1049 ЦК Україниналежним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц (провадження №14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18), №464/3790/16-ц (провадження №14-465цс18) та №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18).

Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду зазначає, що нею висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц (провадження №14-134цс18). Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Отже, виходячи з аналізу змісту ст. 37 Закону України "Про іпотеку", на яку як на підставу своїх вимог, посилається позивач, до предмету доказування у даній справі входять такі факти, як розмір забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя на час звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто 27.11.2019 року, та факт перевищення на момент звернення стягнення на предмет іпотеки вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно до ч.1, 5, 6ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.4ст.82ЦПК Україниобставини,встановлені рішеннямсуду угосподарській,цивільній абоадміністративній справі,що набралозаконної сили,не доказуютьсяпри розглядііншої справи,у якійберуть участьті саміособи абоособа,щодо якоївстановлено ціобставини,якщо іншене встановленозаконом.

У ч.ч.1, 2, 3, 4, 8ст.83 ЦПК Українивизначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ізст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається із рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05.07.2023 року (справа №367/4765/22, провадження №2/367/3009/2023), між сторонами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 10.05.2019 року було укладено договір позики грошових коштів у розмірі 32000 доларів США.

Вказані обставини відповідно до ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

10.05.2019 року між ОСОБА_1 (Іпотекодавець) та ОСОБА_2 (Іпотекодержатель) укладено договір іпотеки, відповідно до пунктів 1, 2 якого Іпотекодавець передав в заставу Іпотпекодержателю наступне нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , як забезпечення виконання зобов`язання щодо повернення грошей, переданих за договором позики від 10.05.2019 року, укладеного між сторонами зазначеного договору у простій письмовій формі на суму, що на день укладення Договору іпотеки становила еквівалент суми 32 000 доларів США, зі строком повернення не пізніше 31.08.2019 року.

У зв`язку із невиконанням зобов`язання щодо повернення позики, на підставі договору про іпотеку від 10.05.2019 року та відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №49877176 від 27.11.2019, яке прийняте приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагодою О.С., 08.11.2019 року було зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_2 на житловий будинок з реєстраційним номером АДРЕСА_2 та земельної ділянки з реєстраційним номером 1623256632108, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 3210800000:01:042:0003 (том 1 а.с.127-132).

При цьому, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження вартості предмету іпотеки на момент набуття ОСОБА_2 27.11.2019 року права власності на вищезазначений предмет іпотеки відповідної оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Натомість позивачем на підтвердження ринкової вартості станом на 27.11.2019 року житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , надано висновок експертів за результатами проведення комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 12.04.2023 року за №273/03-2023.

Вказаний висновок експертів відповідачем не спростований, клопотання про призначення судової експертизи відповідачем не заявлено.

У зв`язку із чим грошове зобов`язання відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя підлягають стягненню в заявленому позивачем розмірі 23412,80 доларів США, виходячи із наступного розрахунку: перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя складає 58 014,22 доларів США (вартість майна - житлового будинку 1268 411,00 грн., що становить 52 894,54 доларів США по офіційному курсу НБУ станом на 27.11.2019 року, та земельної ділянки 122770,00 грн., що становить 5 119,68 доларів США по офіційному курсу НБУ станом на 27.11.2019 року) 32 000,00 доларів США (сума зобов`язання) = 26 014,22 доларів США (сума перевищення)*0,9=23 412,80 доларів США.

Проведений позивачем розрахунок відповідачем не спростований та його правильність не оспорювалась.

Виходячи із викладеного вище, суд дійшов висновку, що у зв`язку із набуттям ОСОБА_2 права власності на предмет іпотеки житлового будинку з реєстраційним номером АДРЕСА_2 та земельної ділянки з реєстраційним номером 1623256632108, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 3210800000:01:042:0003, правовідносини між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 за договором іпотеки від 10.05.2019 припинилися шляхом повного і належного виконання зобов`язань за договором іпотекодавцем ОСОБА_1 , а у відповідача ОСОБА_2 , у свою чергу, перед позивачем ОСОБА_1 виникло грошове зобов`язання зі сплати 23 412,80 доларів США, як перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підлягають задоволенню та стягненню із відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 23412,80 доларів США, як перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 8559 грн. 72 коп., встановлений за подання до суду даного позову.

Керуючись ст.ст.12, 81, 82, 141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти, що є перевищенням90відсотків вартостіпредмета іпотекита розміромзабезпечених іпотекоювимог іпотекодержателя, в розмірі 23 412,80 доларів США (двадцять три тисячі чотириста дванадцять доларів США 80 центів США).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 8559 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 72 копійки.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , засоби зв`язку НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Лисенко Сергій Миколайович, РНОКПП НОМЕР_3 , Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Мінеральна, будинок 7-Е, офіс 1002, засоби зв`язку НОМЕР_4 , адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , засоби зв`язку НОМЕР_6 .

Повний текст рішення виготовлено 24 травня 2024 року.

Суддя: О.В. Чернова