Постанова

від 20.05.2024 по справі 538/1247/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 538/1247/23 Номер провадження 22-ц/814/1780/24Головуючий у 1-й інстанції Бондарь В.А. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря: Ракович Д.Г.,

за участі: прокурора ОСОБА_1 ,

розглянувши вм.Полтавіцивільнусправу за позовом ОСОБА_2 до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом

третя особа: нотаріус Першої Лохвицької державної нотаріальної контори

за апеляційною скаргою Миргородської окружної прокуратури Полтавської області

на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 27 липня 2023 року, прийнятого під головуванням судді Бондарь В.А. в м.Лохвиці, (дата складання повного тексту не зазначена),-

в с т а н о в и в :

У червні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до районного суду з даним позовом. Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його троюрідна тітка ОСОБА_3 .

Вказував, що за життя від імені спадкодавця 17.06.1993 року було посвідчено заповіт державним нотаріусом Другої Лохвицької державної нотаріальної контори за реєстром № 6814.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді права власності на земельну ділянку площею 2,82 га у межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лучанської сільської ради Миргородського району Полтавської області, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 057030, виданого 19.02.1998 року Лохвицькою районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, кадастровий номер земельної ділянки : 5322684400:00:003:0765.

Інших спадкоємців немає. Постановою Першої Лохвицької державної нотаріальної контори від 19.06.2023 року відмовлено позивачу у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки неможливо встановити факт родинних відносин та відсутній оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була троюрідною тіткою позивача та визнати за ним в порядку спадкування за законом після померлої тітки право власності на земельну ділянку.

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 27 липня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Лохвицької міської ради Миргородського району про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задоволено в повному обсязі.

Встановлено факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була троюрідною тіткою ОСОБА_2 .

Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , право власності на земельну ділянку розміром 2,82 га у межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лохвицької міської ради (колишньої Лучанської сільської ради) Миргородського району Полтавської області, що належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 057030, виданого 19.02.1998 року Лохвицькою районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, кадастровий номер земельної ділянки : 5322684400:00:003:0765.

Рішення суду мотивовано доведеністю позовних вимог.

Рішення оскаржила Миргородська окружна прокуратура Полтавської області, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Зазначають, що ОСОБА_2 звернувся до суду більше ніж через 20 років з моменту смерті ОСОБА_3 , не зазначивши при цьому обґрунтованих підстав для визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Звертають увагу, що судом помилково застосовано норми закону, а саме Цивільного кодексу України, який набув чинності 01.01.2004 року, тоді як спірні правовідносини виникли під час дії Цивільного Кодексу УРСР 18.07.1963 року.

Вказували, що порушення інтересів держави полягає в тому, що визнання судовим рішенням за ОСОБА_2 права на спірну земельну ділянку, розташовану на території Лохвицької міської ради Полтавської області, за відсутності правових підстав, є незаконним та порушує встановлений законодавством порядок набуття прав на землю сільськогосподарського призначення та майнові інтереси територіальної громади щодо володіння та розпорядження землею.

У відзиві ОСОБА_2 посилаючись на правильність вирішення справи судом першої інстанції, просить в задоволенні апеляційної скарги прокуратури відмовити, а рішення районного суду залишити без змін.

Зазначає, що Лохвицькою міською радою позов визнано, про що є відповідна заява в матеріалах цивільної справи.

Вважає,що підставидля представництвапрокурором інтересіворгану місцевогосамоврядування вданій справіне доведені,так якЛохвицька міськарада немає відношеннядо спірноїземельної ділянки.

Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першоїінстанції вірновстановлено тавбачається зматеріалів справи,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді права власності на земельну ділянку площею 2,82 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лучанської сільської ради Миргородського району Полтавської області, що належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 057030, виданого 19.02.1998 року Лохвицькою районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, кадастровий номер земельної ділянки : 5322684400:00:003:0765.

Постановою Першої Лохвицької державної нотаріальної контори від 19.06.2023 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки неможливо встановити факт родинних відносин та відсутній оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Районний суд, задовольняючи позовні вимоги, вважав доведеними факт родинних відносин з померлою та право позивача на спадкове майно у вигляді земельної частки (паю), яке належало ОСОБА_3 .

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, рішення районного суду таким вимогам не відповідає.

Так, ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При вирішенні спору, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до пункту 4, абзацу першого пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Враховуючи, що правовідносини щодо спадкування спірного майна виникли до набрання чинності ЦК України та те, що визначений у статті 549 ЦК Української РСР шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 закінчився у жовтні 1998 року, тобто до 01 січня 2004 року, до вказаних спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ЦК Української РСР.

Відповідно до статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місцезнаходження майна або його основної частини.

Статтею 548 ЦК Української РСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до статті 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно зі статтею 530 ЦК Української РСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та баба померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

На відміну від ЦК України, ЦК Української РСР не було передбачено інших черг спадкоємців, окрім зазначених у статтях 529 та 530 цього Кодексу, за змістом яких родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення до спадкування за законом не закликалися.

Отже, помилковими та такими, що зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права є висновки районного суду про доведеність факту що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є троюрідною тіткою ОСОБА_2 , адже позивач не відносився до кола її спадкоємців.

Встановлення судом факту прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3 зроблено судом без надання будь-яких доказів на підтвердження цих обставин з боку позивача, що є підставою в силу положень ч.1 п.2 ст.376 ЦПК України для скасування судового рішення за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Щодо встановлення факту належності земельної ділянки (паю), згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 057030, виданого 19.02.1998 року Лохвицькою районною державною адміністрацією спадкодавцю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , колегія суддів зауважує, що даний факт встановлено стосовно померлої особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності і за життя з відповідними вимогами до суду не зверталась.

У зв`язку з цим визнання за позивачкою права на вищезазначену земельну ділянку (пай) є невірним, так як свідчить про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень ст.16 ЦК України, а тому підлягає залишенню без задоволення.

Таким чином, розглядаючи дані позовні вимоги, районний суд невірно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, не дослідив наявні у справі докази і надав їм неналежну оцінку, як того вимагають ст.ст. 76-78, 81, 89 ЦПК України.

Апеляційна скарга прокуратури підлягає задоволенню, а рішення районного суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини, факту належності спадкового майна спадкодавцеві та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги та скасування рішення районного суду з позивача на користь Полтавської обласної прокуратури підлягає стягненню сплачений судовий збір за подачу скарги у розмірі 1625,40 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області задовольнити.

Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 27 липня 2023 року скасувати, ухваливши нове.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 1625,40 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23.05.2024 року.

Головуюча суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна