Ухвала

від 21.05.2024 по справі 0911/896/2012

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №0911/896/2012

21 травня 2024 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Кушнірчук М.Д.,

з участю: представника заявника, адвоката - Манзенка Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Надвірна заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа, виправлення помилки та заміну боржника у виконавчому листі, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2024 року адвокат Манзенко Р.А. в інтересах ТзОВ «Олком-Лізинг» звернувся в суд із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа, виправлення помилки та заміну боржника у виконавчому листі.

Просить суд постановити ухвалу, згідно якої:

- видати ТзОВ «Олком-Лізинг» дублікат виконавчого листа, виданого 10.01.2014 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №0911/896/2012, про звернення стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння, загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку, площею 0,25 га., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які після смерті іпотекодавця ОСОБА_3 в спадок отримали ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;

- виправити помилку, допущену при оформленні та видачі вказаного вище виконавчого листа, вказавши боржниками - « ОСОБА_2 та ОСОБА_4 », замість неправильно зазначеної - « ОСОБА_1 »;

- замінити у даному виконавчому листі, вибулого боржника - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступників (спадкоємців) - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представник ТзОВ «Олком-Лізинг» подану заяву підтримав і просив її задоволити з підстав, наведених у ній.

Заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання повторно не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися заздалегідь та належним чином рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки заінтересовані особи не повідомили, заяв про слухання справи у їх відсутність на адресу суду не надходило.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.

За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст.7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Відповідно до положення п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Таке положення пов`язане з дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами та із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено встатті 43 ЦПК України.

Цивільний процесуальний кодекс Українине містить вичерпного переліку поважних причин неявки до суду, однак зобов`язує суд оцінювати неявку до суду у кожному конкретному випадку залежно від підстав поважності наведених причин з тим, щоб забезпечити учасника процесу конституційною гарантією змагальності у процесі та доведення суду переконливості своїх доводів (п.4 ч.3ст.129 Конституції України).

Разом з тим, як закріплено в ч.3 ст.432 ЦПК України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Частиною 3 ст.442 ЦПК України також передбачено, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Із врахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги думку представника заявника щодо можливості проведення судового розгляду даної заяви у відсутність заінтересованих осіб, відсутність у суду підстав, передбачених чинним процесуальним законодавством для відкладення проведення судового засідання, суд вважає за можливе розглянути заяву ТзОВ «Олком-Лізинг» про видачу дубліката виконавчого листа, виправлення помилки та заміну боржника у виконавчому листі, у відсутність заінтересованих осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вислухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п.17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Також, як визначено положеннями ч.1 ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Крім того,у відповідностідо ч.ч.1,5ст.442ЦПК України,у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Судом перевірено, що згідно рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.10.2013 року у справі №0911/896/2012, позов ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено частково.

Зокрема, ухвалено стягнути на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» борг по кредитному договору №133pv17-06 від 26.09.2006 року в сумі 4573578 грн. 56 коп., в тому числі шляхом звернення на предмет іпотеки, а саме: домоволодіння загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку площею 0,25 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Способом реалізації предмета іпотеки визначено проведення прилюдних торгів з початковою ціною не нижчою за звичайні ціни на даний вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до рішення колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20.12.2013 року у справі №0911/896/2012, вказане вище рішення Надвірнянського районного суду від 17.10.2013 року було скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення боргу в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. Стягнено на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» 1834847 грн. 51 коп. заборгованості по кредитному договору №133pv17-06 від 26.09.2006 року, а саме: 312386 грн. 90 коп. строкової заборгованості по кредиту; 525964 грн. 10 коп. простроченої заборгованості по кредиту; 4471 грн. 20 коп. строкової заборгованості по процентах; 492025 грн. 31 коп. простроченої заборгованості по процентах; 500000 грн. пені. В рахунок часткового погашення заборгованості по кредитному договору №133pv17-06 від 26.09.2006 року в сумі 1834847 грн. 51 коп., на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: домоволодіння загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і після смерті іпотекодавця ОСОБА_3 отримали в спадок ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.12-15).

Як з`ясовано судом, на виконання зазначеного вище рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 20.12.2013 року, Надвірнянським районним судом видано, в тому числі, виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 в рахунок часткового погашення заборгованості по кредитному договору в сумі 1834847 грн. 51 коп., присудженої з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на предмет іпотеки, а саме домоволодіння загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які після смерті іпотекодавця ОСОБА_3 отримали у спадок ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Згідно ухвалиНадвірнянського районногосуду Івано-Франківськоїобласті від13.01.2021року,справа №348/2456/20,було постановленозамінити стягувача- ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг», код ЄДРПОУ: 40001502 у справі №0911/896/2012 за позовом ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Дана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась і 29.01.2021 року набрала законної сили (а.с.9-11).

Отже, відносно вимоги заявника про видачу дублікату виконавчого документа, суд зазначає наступне:

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.07.2021 року, у справі №0911/896/2012, задоволено заяву ТзОВ «Олком-Лізинг» про заміну боржника у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. У виконавчому листі, виданому 10.01.2014 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №0911/896/2012, про те, що в рахунок часткового погашення заборгованості по кредитному договору №133pv17-06 від 26.09.2006 року в сумі 1834847 грн. 51 коп., присудженої з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме домоволодіння, загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку площею 0,25 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і після смерті іпотекодавця ОСОБА_3 отримали в спадок ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , - боржника ОСОБА_1 замінено на ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 (а.с.16-18).

25.08.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Безруким О.В. на підставі виконавчого листа, виданого 10.01.2014 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №0911/896/2012, було відкрито виконавче провадження №66615404 відносно боржника ОСОБА_2 (а.с.24-25).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21.12.2021 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасовано ухвалу Надвірнянського районного суду від 06.07.2021 року, ухваливши нове рішення, яким в задоволенні заяви ТзОВ «Олком-Лізинг», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про заміну боржника у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження відмовлено (а.с.28-31).

В обгрунтування відмови в задоволенні заяви ТОВ «Олком-Лізинг» про заміну боржника у виконавчому листі, Івано-Франківським апеляційним судом зазначено, що Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області при оформленні даного виконавчого листа помилково вказав боржником ОСОБА_1 , яка не була власником іпотечного майна та не була відповідачем у частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин, колегія суддів вважала обгрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що в даному випадку підлягає виправленню помилка, допущена при оформленні виконавчого листа, що передбачено ч.1 ст.432 ЦПК України, а не заміна сторони виконавчого провадження в порядку ст.442 ЦПК України. Відтак, підстави для задоволення заяви ТОВ «Олком-Лізинг» відсутні.

Таким чином, 04.02.2022 року на адресу приватного виконавця Безрукого О.В. направлено заяву про повернення виконавчого документа стягувану (а.с.32-33).

В подальшому, згідно відомостей автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що 11.02.2022 року виконавче провадження №66615404 завершено, однак, як встановлено в ході розгляду даної справи, оригінал виконавчого листа на адресу ТОВ «Олком-Лізинг» не надходив.

09.11.2023 року на адресу приватного виконавця Безрукого О.В. було направлено

адвокатський запит з метою отримання інформації про місцезнаходження оригіналу

виконавчого листа та постанови про повернення виконавчого документа стягувану (а.с.34).

13.11.2023 року останнім надано копію супровідного листа від 11.02.2022 року №01-29/489 та копію фіскального чеку про направлення виконавчого документа стягувану (а.с.35-36).

Згідно довідки ТОВ «Олком-Лізинг» від 22.04,2024 року встановлено, що оригінал виконавчого документа, виданого 10.01.2014 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №0911/896/2012, в період з 11.02.2022 року по 22.04.2024 року на адресу Товариства не надходив (а.с.39).

Як з`ясовано судом, відповідно до наявної в АСВП постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.02.2022 року, виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 11.02.2025 року (а.с.37-38), а тому з метою виконання судового рішення, яке набрало законної сили, виникла необхідність звернутися до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області із даною заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

Вирішуючи дану заяву по суті, суд констатує наступне:

Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України, закріплено, що основними засадами судочинства є, в тому числі - обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 ст.18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Згідно із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини першої статті 1 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України вводяться в дію вимоги частини четвертої статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Як зазначено вище, згідно з підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Тобто, дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Отже, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У відповідності до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, згідно ч.5 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну правову норму права».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року у справі №2-1380/08 зазначено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

В постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 21серпня 2019року усправі №2-836/11вказано,що уразі пропускустягувачем строкуна пред`явленнявиконавчого документадо виконаннявідсутні перешкодидля задоволеннязаяви такогостягувача провидачу дублікатавтраченого виконавчогодокумента заумови,якщо судзадовольнив заявустягувана пропоновлення пропущеногостроку дляпред`явлення такогодокумента длявиконання.Тобто,якщо строкдля пред`явленнявиконавчого документадо виконанняне спливабо судйого поновив,то заявапро видачудубліката цьогодокумента,який втрачений,вважається поданоюу межахвстановленого дляпред`явлення йогодо виконаннястроку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11, від 03 лютого 2021 року у справі №643/20898/13-ц, від 20 травня 2021 року у справі №1005/7133/2012, від 19 липня 2022 року у справі №750/13088/14, від 14 грудня 2022 року у справі №753/20452/21, від 01 березня 2023 року у справі №433/1335/14-ц, від 09 червня 2023 року у справі №607/13804/13 зазначено, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання, змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Як вказано вище, відповідно до наявної в АСВП постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.02.2022 року, а також її копії в матеріалах справи, виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 11.02.2025 року, тобто на момент звернення ТОВ «Олком-Лізинг» до суду з відповідною заявою не є пропущеним.

Щодо вимоги заявника про виправлення помилки у виконавчому листі про звернення стягнення на предмет іпотеки №0911/896/2012, суд зазначає наступне:

Відповідно до змісту іпотечного договору від 23.01.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Перець Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №355, іпотекодавцем являлась ОСОБА_3 .

Згідно рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 20.12.2013 року №0911/896/2012, ухвалено звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме - домоволодіння загальною площею 181,1 кв.м., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку площею 0,25 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які після смерті іпотекодавця: ОСОБА_3 в спадок отримали ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Під час судового розгляду було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 померла і її замінено на правонаступників ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Відтак, рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені стосовно відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ».

В подальшому, на підставі рішення апеляційного суду Івано-Франківської області, Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області було видано виконавчий лист від 10.01.2014 року №0911/896/2012 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак, при оформленні та видачі цього виконавчого листа суд допустив помилку, зазначивши боржником ОСОБА_1 , яка не була власником іпотечного майна.

У постанові №0911/896/2012 від 21.12.2021 року Івано-Франківський апеляційний суд зазначив наступне:

«Встановлено, що виконавчий лист №0911/896/2012 від 10 січня 2014 року виданий Надвірнянським районним судом на виконання рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2013 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме - домоволодіння загальною площею 181,1 м.кв, житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку площею 0,25 га, яке після смерті іпотекодавця ОСОБА_3 отримали в ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Отже, боржниками за таким виконавчим листом є ОСОБА_4 та ОСОБА_4 .

Суд при оформленні даного виконавчого листа помилково вказав боржником ОСОБА_1 , яка не була власником іпотечного майна та не була відповідачем у частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що в даному випадку підлягає виправленню помилка, допущена при оформленні виконавчого листа, що передбачено частиною першою статті 432 ЦПК України, а не заміна сторони виконавчого провадження в порядку статті 442 ЦПК України. Відтак, підстави для задоволення заяви ТОВ «Олком-Лізинг» відсутні».

В постанові №0911/896/2012 від 18.10.2023 року Івано-Франківський апеляційний суд зазначив наступне:

«З матеріалів справи вбачається, що 10 січня 2014 року Надвірняиським районним судом на виконання вищевказаного рішення апеляційного суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки було видано виконавчий лист, боржником в якому зазначено ОСОБА_1 .

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №9901/988/18, помилка, допущена при видачі виконавчого документа, може стосуватися дефектів його форми чи змісту, зокрема: суд неправильно зазначив інформацію про стягувача чи боржника; резолютивну частину судового рішення перенесено у виконавчий лист з помилками, внаслідок цього обсяг обов`язків, що покладено на боржника, зменшено чи збільшено або й зовсім змінено; немає всіх необхідних реквізитів виконавчого документа. При цьому суд наділений компетенцією: виправити таку помилку за заявою стягувача або боржника; визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Про необхідність виправлення помилки у виконавчому листі від 10 січня 2014 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду та проведення його у відповідність до резолютивної частини судового рішення зазначив і Івано-Франківський апеляційний суд в постанові від 21.12.2021 року та в ухвалі від 14.03.2023 року у справі, ухвала в якій переглядається.

Разом з тим, із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі в порядку ст.432 ЦПК України шляхом заміни боржника з помилково вказаного ОСОБА_1 на належного, ТОВ «Олком-Лізинг» до суду не зверталося».

В зв`язку із наведеним, в ТОВ «Олком-Лізинг» виникла необхідність у зверненні до суду з даною вимогою про виправлення описки у виконавчому листі в порядку ст.432 ЦПК України.

Відносно вимоги про заміну боржника у виконавчому листі про звернення стягнення на предмет іпотеки №0911/896/2012, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до змісту рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 20.12.2013 року №0911/896/2012, ухвалено звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме домоволодіння, загальною площею 181,1 кв.м., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку, площею 0,25 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які після смерті іпотекодавця ОСОБА_3 отримали в спадок ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Тобто, належними боржниками за вказаним вище рішенням суду є саме ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Як зазначено в постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 18.10.2023 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с.40-45).

Відповідно до листа Надвірнянської державної нотаріальної контори від 19.10.2023 року за №01-16/469 встановлено, що 13.07.2022 року заведена спадкова справа №102/2022 ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцями останнього є його дружина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.46).

Таким чином, у заявника виникла необхідність звернутися до суду із вимогою про заміну вибулого боржника ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступників (спадкоємців) - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також суд звертає увагу, що 19.10.2023 року ТОВ «Олком-Лізинг» стало відомо про те, 13.07.2022 року Надвірнянською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №102/2022 ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.1216 ЦК України, «спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)».

Згідно зі ст.1218 ЦК України, «до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті».

Вказані вище зобов`язання (обов`язки) померлого ОСОБА_4 , які стосуються виконання рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 20.12.2013 року у справі №0911/896/2012, не припинилися внаслідок його смерті, а тому входять до складу спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Спадкове майно після померлого ОСОБА_4 обтяжене правами кредитора ТОВ «Олком-Лізинг», проте спадкоємці останнього не повідомили ТОВ «Олком-Лізинг» про відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України, «кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 року №916/617/17 наведено наступні висновки щодо застосування ст.1281 ЦК України: «Водночас статгя 1281 Цивільного кодексу України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 11 липня 2018 року у справі №495/1933/15-ц)».

Отже, згідно із ст.1281 ЦК України, кредитор може пред`явити вимогу до спадкоємців, як безпосередньо спадкоємцям, так і через нотаріуса.

Як перевірено судом, 18.01.2024 року ТОВ «Олком-Лізинг» було направлено на адресу Надвірнянської державної нотаріальної контори вимогу (претензію) до всіх спадкоємців померлого ОСОБА_4 , які прийняли спадщину (а.с.47-48).

25.01.2023 року від Надвірнянської державної нотаріальної контори надійшло повідомлення про те, що претензію відносно ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , переслано його спадкодавцю. Свідоцтва на спадщину по даній спадковій справі ще не видавались (а.с.49).

Суд звертає увагу, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

З огляду на викладене, суд констатує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Як зазначено вище, у відповідності до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч.4 ст.81 ЦПК України, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, з огляду на всі зазначені вище, повно та всебічно з`ясовані обставини, вислухавши пояснення представника заявника, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеногост.13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд прийшов до висновку, що заява ТзОВ «Олком-Лізинг» про видачу дубліката виконавчого листа, виправлення помилки та заміну боржника у виконавчому листі, підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.258, 259, 260, 261, 353, 354, 432, 442, п.17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа, виправлення помилки та заміну боржника у виконавчому листі задоволити.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» дублікат виконавчого листа, виданого 10.01.2014 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №0911/896/2012, про звернення стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння, загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку, площею 0,25 га., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які після смерті іпотекодавця ОСОБА_3 в спадок отримали ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Виправити помилку, допущену при оформленні та видачі виконавчого листа, виданого 10.01.2014 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №0911/896/2012, про звернення стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння, загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку, площею 0,25 га., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які після смерті іпотекодавця ОСОБА_3 в спадок отримали ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , вказавши боржниками - « ОСОБА_2 та ОСОБА_4 », замість неправильно зазначеної - « ОСОБА_1 ».

Замінити у виконавчому листі, виданому 10.01.2014 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №0911/896/2012, про звернення стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння, загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку, площею 0,25 га., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вибулого боржника - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступників (спадкоємців) - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали

складено 24.05.2024 року.

Суддя Грещук Р.П.