Ухвала

від 23.05.2024 по справі 642/2724/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

23.05.2024

Справа № 642/2724/24

Провадження №2/642/1010/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

23 травня 2024 року Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства «Столес-Транс», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», 3-тя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до приватного підприємства «Столес-Транс», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», 3-тя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18Закону України«Про судоустрійістатус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розглядіцивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповіднодо пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею 175, 177 ЦПК України.

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху для

усунення недоліків, з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.4ст.177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представником позивача в додатках до позовної заяви вказано, що додається квитанція про сплату судового збору, проте як вбачається з матеріалів справи, представником позивача додана квитанція про сплату судовго збору по іншій справі та в іншій суд в розмірі 151,60грн.

Частиною 1статті 4 ЗУ «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 рокупередбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до судуу відповідному співвідношенні до ціни позову у фіксованому розмірі.

Згідност. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік»з 1 січня 2024 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.

Зі змісту заяви вбачається, що заява містить вимоги майнового характеру, за які позивачем не сплачений судовий збір у відповідному розмірі.

Визначення позивачу розміру судового збору не буде перешкодою йому в доступі до правосуддя, оскільки останній в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Відповідно до ч. 6ст. 14 ЦПК Україниадвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

За правилами встановленими ч. 8 ст. 14 ЦПК України - реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формівиключноза допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет» та «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку і на час воєнного стану функціонування цих підсистем не зупинялося.

Суддя звертає увагу, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, з 18 жовтня 2023 року звернення адвоката представника сторони у справі, до суду, у тому числі щодо подачі процесуальних документів (заяв, клопотань) має відбуватися в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом черезпідсистему «Електронний кабінет», але не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

При цьому, суд наголошує, що обмеження, що пов`язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через «Електронний кабінет», є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя, тому що носить елемент правової дисципліни, яких законодавець зобов`язав обов`язково зареєструватися користувачами цих підсистем.

Встановлено, що позов подано представником позивача, який є адвокатом та який згідно ч. 6ст.14 ЦПК Українизобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС, проте в позові відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Таким чином, в порушення п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України представником позивача не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

За таких обставин, суд вважає заяву такою, що не відповідає вимогам ст.ст.175 ЦПК Українита пропонує позивачу:

- надати докази про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, яка формується за допомогою засобів підсистеми ЕСІТС «Електроний суд»;

- сплатити судовий збір у відповідному розмірі за вимоги майнового характеру відповідно до ціни позову та надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору.

Реквізити Ленінського районного суду м. Харкова (оригінал квитанції) за подачу позовної заяви немайнового характеру у розмірі 4844,80 грн. на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Холодног/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ)37874947, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA088999980313101206000020656, кодкласифікації доходів бюджету:22030101.

Відповідно до ч.1ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі.

Керуючись статями175,177,185 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства «Столес-Транс», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», 3-тя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - залишити без руху, надати позивачу строк протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Г.Пашнєв