Постанова

від 15.05.2024 по справі 910/10622/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. Справа №910/10622/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники учасників справи:

від позивача: Лукомський П.В.

від відповідача-1: Семенченко Я.А.

від відповідача-2: Мельниченко С.О.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 (повний текст складено 05.02.2024)

у справі №910/10622/23 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подол МК"

до 1. Міністерства юстиції України

2. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Валерія Лобановського, 4-В"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черток Ірина Володимирівна,

про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подол МК" (далі - ТОВ "Подол МК") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Валерія Лобановського, 4-В" (далі - ОСББ "Проспект Валерія Лобановського, 4-В") про скасування наказу Мін`юсту від 15.11.2021 №4087/5.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю оскаржуваного наказу вимогам закону та допущеними Мін`юстом порушеннями при його прийнятті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 відкрито провадження у справі №910/10622/23 та вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження. Крім того, цією ухвалою залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черток Ірину Володимирівну до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/10622/23 позовні вимоги до Мін`юсту задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Мін`юсту від 15.11.2021 №4087/5.

Стягнуто з Мін`юсту на користь ТОВ "Подол МК" 2 684,00 грн судового збору.

Відмовлено у задоволенні позову до ОСББ "Проспект Валерія Лобановського, 4-В".

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що наказ Мін`юсту від 15.11.2021 №4087/5 прийнято з порушенням вимог статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що є підставою для його скасування судом. При цьому, місцевим господарським судом встановлено, що предметом спору в даній справі є вимога про скасування наказу від 15.11.2021 №4087/5, прийнятого Мін`юстом, а ОСББ "Проспект Валерія Лобановського, 4-В" не може відповідати за дії чи рішення Мін`юсту. Відтак ОСББ "Проспект Валерія Лобановського, 4-В" є неналежним відповідачем у цій справі, з огляду на що у задоволенні позовних вимог до відповідача-2 відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Мін`юст звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/10622/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги Мін`юст посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так щодо відсутності дати складання скарги, апелянт вказує, що зі змісту скарги вбачається дата її прийняття - 08.07.2021, а отже цю дату можна вважати датою складання. Крім того, враховуючи, що права підписантів скарги було порушено, Мін`юстом при розгляді скарги встановлено ці обставини, а встановлення подальшого статусу підписанта (член правління ОСББ чи особа, права якої порушено) не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні скарги.

Також, з приводу інших, на думку суду першої інстанції, грубих порушень вимог Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, Мін`юст зауважує, що такі не можуть бути самостійною підставою для скасування законного та обґрунтованого наказу Мін`юсту.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 апеляційну скаргу Мін`юсту у справі №910/10622/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10622/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Мін`юсту на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/10622/23.

04.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/10622/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/10622/23. Розгляд апеляційної скарги Мін`юсту на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/10622/23 призначено на 04.04.2024. Учасникам справи надано строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 25.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 розгляд апеляційної скарги Мін`юсту на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/10622/23 відкладено до 08.05.2024.

У судовому засіданні 08.05.2024, відповідно до приписів частин 2, 3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), колегією суддів оголошено перерву до 15.05.2024, про що постановлено ухвалу в даній справі.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

25.03.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Мін`юсту, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/10622/23 залишити без змін.

Так, у відзиві позивач вказує, що Мін`юст розглядаючи скаргу, нібито від імені та в інтересах ОСББ "Проспект Валерія Лобановського, 4-В", прийняв оскаржуваний наказ від 15.11.2021 №4087/5 "Про задоволення скарги" не застосувавши принцип "правового пуризму". Оскільки документи подані приватному нотаріусу містили незначні формальні дефекти, які не впливали на їхню суть та реєстраційну дію приватного нотаріуса.

Також, ТОВ "Подол МК" стверджує, що відповідачем-1 порушено вимоги пункту 6 частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме у скарзі не було зазначено дати її складання.

Позивач повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що Мін`юст повинен був відмовити у задоволенні скарги у зв`язку з тим, що скарга від імені ОСББ була подана особами, які не мали на це відповідних повноважень та оскаржуваний наказ підлягає скасуванню в цілому. Також, ТОВ "Подол МК" повністю погоджується з правовими висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції про порушення Мін`юстом положень абзацу 3 пункту 3 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме не повернуто скаргу без розгляду, а продовжено розгляд її по суті, оскільки скаржник може відкликати (це його право) подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду. Крім того, позивач погоджується з рішенням суду першої інстанції, що наказ прийнято з порушенням строків розгляду скарги, що є порушенням процедури розгляду скарги та підставою для скасування наказу в цілому.

Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи

10.04.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь Мін`юсту на відзив на апеляційну скаргу.

Нормами ГПК України не передбачено подання такої процесуальної заяви, однак, колегія суддів враховує те, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Колегія суддів, розглянувши відповідь на відзив на апеляційну скаргу, дійшла висновку про залишення її без розгляду, з огляду на таке.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Як зазначалось вище, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №910/10622/23 відкрито апеляційне провадження та, зокрема, встановлено строк для подання відзиву, пояснень, клопотань, заперечень - до 25.03.2024. Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, відповідно до частини 2 статті 207 ГПК України.

Таким чином, відповідь на відзив на апеляційну скаргу подана сторонами з пропуском строку на її подачу, встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №910/10622/23.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 15.05.2024 з`явилися представники сторін.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 на адресу її місцезнаходження.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, третя особа повідомлена судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/10622/23 розглядається за її відсутності.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/10622/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/10622/23 залишити без змін.

Представник відповідача-2 у судовому засідання щодо розгляду апеляційної скарги поклався на розсуд суду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

16.03.2021 між ТОВ "Подол МК" (покупець) та Закритим акціонерним товариством "Українська будівельна компанія" (продавець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення №1/178-170, згідно з пунктом 1.1 якого продавець зобов`язався передати покупцю майнове право на отримання у власність 1/500 частки новозбудованого нежитлового приміщення (далі - Майнове право), визначеного у пункті 1.2 цього договору, у будинку, що знаходиться за будівельною адресою: Червонозоряний проспект, 4 А і позначений на схемі генерального плану №3, поштова адреса: місто Київ, проспект Лобановського 4В (далі - Об`єкт), що належить продавцю відповідно до договору №15-5/184 про будівництво чотирьох житлових будинків з вбудованими та прибудинкованими нежитловими приміщеннями та паркінгами по проспекту Червонозоряному, 4-А у Солом`янському районі м. Києва від 08.09.2004, укладеному ЗАТ "Українська будівельна компанія" з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій, а покупець зобов`язувався сплатити продавцю ціну продажу згідно з пунктом 3.1 цього договору та прийняти Майнове право на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору під Майновими правами сторони розуміють право набуття у власність 1/500 частки нежитлового приміщення №178 загальною площею 156,6 кв.м, що знаходиться на - 1 (мінус першому) поверсі (далі - нежитлове приміщення) з метою розміщення мікроскладу. Майнові права передбачають право покупця після прийняття будинку в експлуатацію, проведення його технічної інвентаризації, сплати ціни продажу Майнових прав та передачі будинку під заселення, набути у власність 1/500 частки нежитлового приміщення.

Згідно з пунктом 1.4 договору покупець набуває право приватної власності на Майнові права на підставі цього договору з моменту повної сплати ціни продажу Майнових прав, що підтверджується довідкою продавця. Протягом 5-ти днів після повної сплати ціни продажу Майнових прав покупець зобов`язаний отримати в офісі продавця вказану довідку. Право власності на нежитлового приміщення набувається покупцем у порядку, встановленому законом, на підставі цього договору, довідки продавця про сплату ціни продажу Майнових прав, акта прийому-передачі нежитлового приміщення.

01.06.2021 між позивачем та ЗАТ "Українська будівельна компанія" підписано акт прийому-передачі майнового права, за яким продавець передав, а покупець прийняв майнове право на отримання у власність 1/500 частки нежитлового приміщення відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення №1/178-170.

Також, 01.06.2021 між позивачем та ЗАТ "Українська будівельна компанія" підписано акт прийому-передачі частки нежитлового приміщення, за яким продавець передав, а покупець прийняв 1/500 частки нежитлового приміщення, визначеного у пункті 1.2 цього договору, у новозбудованому будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, Червонозоряний проспект, 4 А, і позначений на схемі генерального плану №3, поштова адреса: м. Київ, пр-т Лобановського 4В .

Довідкою ЗАТ "Українська будівельна компанія" від 01.06.2021 підтверджується повна сплата позивачем вартості придбаних майнових прав за договором у розмірі 3 100,00 грн.

14.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І.В. на підставі поданих позивачем документів, що підтверджують придбання зазначеної частки за договором, прийнято рішення №58741319 про державну реєстрацію права спільної часткової власності ТОВ "Подол МК" на нежитлове приміщення на -1 поверсі площею 156,6 кв.м, в означеному будинку, розмір частки: 1/500.

08.07.2021 ОСББ "Червонозоряний, 4-В" звернулося зі скаргою до Мін`юсту на рішення від 27.04.2021 №57874975 та №57890989, від 28.04.2021 №57920997 та №57923371, від 12.06.2021 №58715694, від 13.06.2021 №58716253, від 14.06.2021 №58741319, від 15.06.2021 №58753864, від 02.07.2021 №59074048, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І.В. щодо державної реєстрації права спільної часткової власності на нежитлове приміщення на -1 (мінус першому) поверсі, за адресою: м. Київ, проспект Лобановського Валерія (проспект Червонозоряний), будинок 4-В, приміщення 178 , загальною площею 156,6 кв.м.

Скарга від імені ОСББ "Червонозоряний, 4-В" підписана членами правління: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

До скарги, на підтвердження повноважень її підписантів, додано протокол від 16.06.2021 №16/06-21, додаток №1 до вказаного протоколу, статут ОСББ "Червонозоряний, 4-В" та витяг з Реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас, рішеннями загальних зборів ОСББ "Червонозоряний, 4-В", оформленими протоколом від 16.06.2021 №16/06-21 вирішено, зокрема, відкликати голову правління об`єднання, діючий склад правління, ревізійної комісії та припинити їх повноваження; обрати новий склад правління в кількості 4 осіб ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ); затвердити статут ОСББ у новій редакції; відкликати представників від об`єднання та припинити їх повноваження з 16.06.2021.

Рішенням загальних зборів ОСББ "Червонозоряний, 4-В", оформленим протоколом від 14.07.2021 №14/07-21 змінено найменування ОСББ на "Проспект Валерія Лобановського, 4-В".

22.07.2021 ОСББ "Червонозоряний, 4-В" звернулось до Мін`юсту з заявою від 21.07.2021 №32 про залишення скарги №СК-136-21 без розгляду, посилаючись на те, що ОСББ прийняло рішення про припинення усіх довіреностей та розірвання усіх договорів, які пов`язані з представництвом інтересів, та не уповноважувало будь-яких осіб на звернення зі скаргою до центральної Колегії Мін`юсту з розгляду скарг щодо оскарження рішень, прийнятих приватним нотаріусом Черток І.В. щодо нежитлового приміщення №178.

22.07.2021 Центральною колегією Мін`юсту з розгляду скарг розглянуто скаргу і за результатами розгляду Колегія рекомендувала відмовити у її задоволенні, оскільки оскаржувані рішення є такими, що їх прийнято відповідно до законодавства, а подані нотаріусу документи відповідали вимогам законодавства у сфері державної реєстрації прав.

Дорученням від 26.08.2021 №425/7/48-21 Міністр юстиції просив Директора департаменту (керівника офісу) Офісу протидії рейдерству розглянути скаргу ОСББ "Червонозоряний,4-В" №СК-136-21 повторно.

17.09.2021 Центральною колегією Мін`юсту з розгляду скарг повторно розглянуто скаргу, за результатами чого Колегія рекомендувала відмовити у її задоволенні з підстав того, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до законодавства, а подані нотаріусу документи відповідали вимогам законодавства у сфері державної реєстрації прав.

Дорученням від 15.10.2021 №497/1/48-21 Міністр юстиції просив Директора департаменту (керівника офісу) Офісу протидії рейдерству розглянути скаргу ОСББ "Червонозоряний,4-В" №СК-136-21 повторно.

З Висновку Колегії Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту від 26.10.2021 вбачається, що за результатом розгляду скарги ОСББ "Червонозоряний, 4-В" Комісія зазначила, що для проведення права власності подано, зокрема, договори купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, однак приватним нотаріусом Черток І.В. зареєстровано право власності на 1/500 частки в праві власності на нежитлове приміщення. У той же час, відповідно до пункту 1.4 договорів купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, право власності набувається на підставі, зокрема, акта-прийому передачі нежитлового приміщення. Проте, для проведення державної реєстрації, подано акти прийому-передачі частки нежитлового приміщення. За таких обставин, Комісія дійшла висновку про те, що спірні рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Наказом Мін`юсту від 15.11.2021 №4087/5 "Про задоволення скарги" (далі - Наказ) відповідно до висновку Колегії Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту від 26.10.2021, скаргу ОСББ "Червонозоряний, 4-В" задоволено, скасовано рішення від 27.04.2021 №57874975 та №57890989, від 28.04.2021 №57920997 та №57923371, від 12.06.2021 №58715694, від 13.06.2021 №58716253, від 14.06.2021 №58741319, від 15.06.2021 №58753864, від 02.07.2021 №59074048, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І.В., тимчасово заблоковано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Черток І.В. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Звертаючись до суду з даним позовом ТОВ "Подол МК" стверджує, що Наказ порушує його права та законні інтереси, як власника об`єкта нерухомого майна (1/500 частки нежитлового приміщення №178, що знаходиться на -1 поверсі будинку за адресою: м.Київ, проспект Лобановського, 4В ) та прийнятий з порушенням норм чинного законодавства.

Так, позивач стверджує, що у скарзі ОСББ не зазначено дати її складання; скарга не містить жодних аргументів порушення прав скаржника та копії документу, що підтвердив би факт порушення його прав; до скарги не додано довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження осіб, що її підписали від імені ОСББ; щодо окремих оскаржуваних рішень закінчився встановлений законом строк оскарження; Мін`юст мав залишити скаргу без розгляду, оскільки ОСББ перед її розглядом подало заяву про відкликання скарги; Мін`юстом порушено строки розгляду скарги; Мін`юст двічі безпідставно повертав скаргу на повторний розгляд, здійснюючи тиск на Колегію; позивача не було повідомлено про час і місце засідань комісії; приватним нотаріусом Черток І.В. дотримано норм законодавства при здійсненні реєстраційних дій.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців, регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон).

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 5 Закону до повноважень Мін`юсту у сфері державної реєстрації належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.

За приписами частин 1, 2 статті 34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Мін`юсту та його територіальних органів або до суду. Мін`юст розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін`юсту.

Частиною 3 статті 34 Закону (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Мін`юсту та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

За змістом частини 4 статті 34 Закону днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Мін`юстом чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарги, зазначеного в частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до частини 5 статті 34 Закону скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Мін`юсту подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;

4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Згідно з частиною 6 статті 34 Закону, за результатами розгляду скарги, Мін`юст та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову в задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Мін`юсту, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Мін`юсту;

б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації, зупинення розгляду документів;

в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) про усунення порушень, допущених державним реєстратором з визначенням строків виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Мін`юсту;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мін`юсті подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Мін`юстом.

За результатами розгляду скарги Мін`юст та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

У разі якщо за результатом розгляду скарги Мін`юстом чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Мін`юст, його територіальні органи вживають заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.

За приписами частин 8, 10 статті 34 Закону Мін`юст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною 5 цієї статті;

2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи;

3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

5) є рішення цього органу з такого самого питання;

6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Мін`юсту прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті 37 Закону).

Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначає Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1150).

Згідно з пунктом 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок) розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу, відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Копії документів, що додаються до скарги у сфері державної реєстрації в електронній формі, виготовляються шляхом сканування з обов`язковим накладенням відповідним скаржником кваліфікованого електронного підпису.

Скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду.

Розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" (пункт 4 Порядку).

Відповідно до пункту 9 Порядку під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Пунктом 14 Порядку встановлено, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Не пізніше наступного робочого дня, з дня прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні, засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) розміщуються на офіційному вебсайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян", засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.

З наведеного слідує, що право на звернення зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора має особа, яка вважає, що її права порушено. Розгляд скарги здійснюється Колегією у разі, якщо скарга відповідає вимогам, встановленим цими нормативними актами та подана у передбачений ними строк. Водночас, у скарзі повинні бути викладені обставини, що обґрунтовують порушення прав скаржника та спосіб поновлення порушеного права. При цьому наведення обставин, які засвідчують факт порушеного права або інтересу скаржника і надання відповідних доказів (в разі їх наявності), має суттєве значення для вирішення Колегією питання щодо належності скаржнику права на звернення з такою скаргою, а також для обрання способу його відновлення, в разі виявлення факту його порушення.

Згідно зі статтями 316, 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За змістом статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до частини 2 статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначений спосіб захисту права власності спрямований на попередження можливому порушенню, якого на момент подання позову немає, але при цьому у власника є всі підстави вважати, що дії відповідних осіб неминуче призведуть до порушень його права.

Статтею 393 ЦК України встановлено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 16.03.2021 між позивачем та ЗАТ "Українська будівельна компанія" укладено Договір, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов`язався передати покупцю майнове право на отримання у власність 1/500 частки новозбудованого нежитлового приміщення, визначеного у пункті 1.2 цього договору, у будинку, що знаходиться за будівельною адресою: Червонозоряний проспект, 4 А і позначений на схемі генерального плану №3, поштова адреса: місто Київ, проспект Лобановського 4В , що належить продавцю згідно з договором №15-5/184 про будівництво чотирьох житлових будинків з вбудованими та прибудинкованими нежитловими приміщеннями та паркінгами по проспекту Червонозоряному, 4-А у Солом`янському районі м. Києва від 08.09.2004, укладеному ЗАТ "Українська будівельна компанія" з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій, а покупець зобов`язувався сплатити продавцю ціну продажу згідно з пунктом 3.1 цього договору та прийняти Майнове право на умовах цього договору.

Під Майновими правами Сторони розуміють право набуття у власність 1/500 частки нежитлового приміщення №178 загальною площею 156,6 кв.м, що знаходиться на - 1 (мінус першому) поверсі з метою розміщення мікроскладу. Майнові права передбачають право покупця після прийняття будинку в експлуатацію, проведення його технічної інвентаризації, сплати ціни продажу Майнових прав та передачі будинку під заселення, набути у власність 1/500 частки нежитлового приміщення (п. 1.2. Договору).

Довідкою ЗАТ "Українська будівельна компанія" від 01.06.2021 підтверджується повна сплата позивачем вартості придбаних майнових прав за договором у розмірі 3 100,00 грн.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що покупець набуває право приватної власності на Майнові права на підставі цього договору з моменту повної сплати ціни продажу Майнових прав, що підтверджується довідкою продавця. Протягом 5-ти днів після повної сплати ціни продажу Майнових прав покупець зобов`язаний отримати в офісі продавця вказану довідку. Право власності на нежитлового приміщення набувається покупцем у порядку, встановленому законом, на підставі цього Договору, довідки продавця про сплату ціни продажу Майнових прав, акта прийому-передачі Нежитлового приміщення.

14.06.2021 приватним нотаріусом Черток І.В., на підставі поданих позивачем документів, що підтверджують придбання означеної частки за договором, прийнято рішення №58741319 про державну реєстрацію права спільної часткової власності ТОВ "Подол МК" на нежитлове приміщення на -1 поверсі площею 156,6 кв.м, в означеному будинку, розмір частки: 1/500.

На виконання умов договору, 01.06.2021 між позивачем та ЗАТ "Українська будівельна компанія" підписано акт прийому-передачі майнового права, за яким продавець передав, а покупець прийняв майнове право на отримання у власність 1/500 частки нежитлового приміщення, відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав, на частку нежитлового приміщення №1/178-170.

Цього ж дня, між позивачем та ЗАТ "Українська будівельна компанія" підписано акт прийому-передачі частки нежитлового приміщення, за яким продавець передав, а покупець прийняв 1/500 частки нежитлового приміщення, визначеного у пункті 1.2 цього договору, у новозбудованому будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, Червонозоряний проспект, 4 А і позначений на схемі генерального плану №3, поштова адреса: м. Київ, пр-т Лобановського 4В .

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №910/9439/13 та від 28.01.2020 у справі №910/9158/16.

Договір у судовому порядку недійсним не визнано, тож в силу положень статті 204 ЦК України його правомірність презюмується.

Як вбачається з Висновку Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, складеного за результатами розгляду скарги відповідача-2, на підставі якого прийнято спірний Наказ, проведення державної реєстрації права власності, у тому числі за ЗАТ "Українська будівельна компанія" відбулося з порушенням законодавства, у зв`язку з чим скасовано вказане рішення про реєстрацію права власності, а також ряд інших рішень про реєстрацію права власності за іншими фізичними та юридичними особами.

Також судом першої інстанції встановлено, що до скарги ОСББ "Червонозоряний, 4-В", поданої до Мін`юсту та підписаної членами правління ОСББ: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , додано протокол загальних зборів від 16.06.2021 №16/06-21, додаток №1 до вказаного протоколу, статут ОСББ "Червонозоряний, 4-В" та витяг з Реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом із тим, у цій скарзі не зазначено дати її складання, що не відповідає вимогам пункту 6 частини 5 статті 37 Закону.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

16.06.2021 проведено загальні збори ОСББ "Червонозоряний, 4-В" (згідно з рішеннями загальних зборів від 14.07.2021 змінено найменування на ОСББ "Проспект Валерія Лобановського, 4-В"), на яких, серед іншого, прийняті рішення, оформлені протоколом загальних зборів від 16.06.2021 №16/06-21 про відкликання та припинення повноважень голови правління об`єднання, діючого складу правління та ревізійної комісії; обрано новий склад правління об`єднання ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ) та ревізійної комісії; затверджено статут об`єднання у новій редакції.

22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. проведено реєстраційну дію щодо ОСББ "Червонозоряний, 4-В" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000731070007024897, якою змінено керівника на ОСОБА_11 та зареєстровано статут у новій редакції. Рішення загальних зборів ОСББ від 16.06.2021 та рішення правління ОСББ від 17.06.2021, станом на час розгляду скарги, були чинними, у судовому порядку не оскаржені та недійсними не визнавались.

Наведені обставини встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 23.06.2022 у справі №910/21303/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 та постановою Верховного Суду від 07.12.2022, яким позов ОСББ "Проспект Валерія Лобановського, 4-В", задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Мін`юсту від 03.12.2021 №4323/5 "Про задоволення скарги".

Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у пункті 32 постанови від 03.07.2018 у справі №917/1345/17).

Отже, судове рішення у справі №910/21303/21 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити.

Таким чином, факт правомірності проведеної 22.06.2021 реєстраційної дії приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. щодо ОСББ "Червонозоряний, 4-В" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1000731070007024897, якою змінено керівника на ОСОБА_11 та зареєстровано статут у новій редакції, підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва від 23.06.2022 у справі №910/21303/21, яке набрало законної сили.

Враховуючи наведене, особи, які підписали та подали 08.07.2021 скаргу від імені ОСББ "Червонозоряний, 4-В" до Мін`юсту, не мали повноважень діяти від імені ОСББ.

При цьому, жодних доказів на підтвердження повноважень осіб, які підписали скаргу, представляти інтереси ОСББ "Червонозоряний, 4-В", не додано і до самої скарги, що не відповідає абзацу 1 пункту 4 частини 5 статті 34 Закону, яким передбачено, що до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Згідно з пунктом 7 частини 8 статті 34 Закону Мін`юст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга подана особою, яка не має на це повноважень.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що оскільки скарга від імені ОСББ "Червонозоряний, 4-В" подана особами, які не мали на це відповідних повноважень, відповідач-1 повинен був відмовити у її задоволенні.

Також, абзацом 3 пункту 3 Порядку встановлено, що скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду.

Місцевим господарським судом встановлено, що 22.07.2021 Голова правління ОСББ "Червонозоряний, 4-В" Трач Ю.Р. подав до Мін`юсту заяву від 21.07.2021 про залишення скарги за №СК-136-21 без розгляду, посилаючись на те, що ОСББ прийняло рішення про припинення усіх довіреностей та розірвання усіх договорів, які пов`язані з представництвом інтересів, та не уповноважувало будь-яких осіб на звернення зі скаргою до центральної Колегії Мін`юсту з розгляду скарг щодо оскарження рішень, прийнятих приватним нотаріусом Черток І.В. щодо нежитлового приміщення №178.

Разом із тим, Мін`юст, в порушення наведених положень Порядку, не повернув скаргу без розгляду, а продовжив розглядати її по суті.

За приписами частини 3 статті 34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Мін`юсту та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Частиною 4 статті 34 Закону встановлено, що днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Мін`юстом чи його територіальним органом, а у разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарги, зазначеного в частині 3 цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до пункту 2 Порядку для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:

- оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

- наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;

- наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

- наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;

- здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;

- подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

- закінчення встановленого законом строку подачі скарги;

- розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом 1 цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу.

Таким чином, питання дотримання скаржником строку на подання скарги, встановлюється безпосередньо комісією перед розглядом скарги.

Позивач стверджує, що скарга ОСББ "Червонозоряний, 4-В" подана на адресу Мін`юсту 08.07.2021, що підтверджується штампом №СК-136-21 від 08.07.2021. У поданій скарзі скаржники просили, зокрема, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №57923371 від 28.04.2021, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І.В.

З огляду на положення статті 34 Закону рішення суб`єкта державної реєстрації про вчинення реєстраційної дії від 28.04.2021 могло бути оскаржене протягом 60 календарних днів з дня прийняття вказаного рішення (до 28.06.2021) або з дня, коли скаржник міг дізнатися про його прийняття. Проте зі змісту скарги не вбачається, що ОСББ дізналося про прийняття даного рішення в іншу дату, тож скарга була подана з пропущенням строку, встановленого частиною 3 статті 34 Закону.

Згідно з пунктом 8 частини 8 статті 34 Закону Мін`юст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо закінчився встановлений законом строк подачі скарги.

Проте, Комісія не звернула увагу на те, що з часу вчинення оскаржуваних реєстраційних дій до моменту їх оскарження минуло більше встановленого 60 денного строку та не перевірила обставини пропуску строку звернення зі скаргою, що у свою чергу, свідчить про недотримання вказаним органом владних повноважень вимог чинного законодавства, а саме приписів пункту 5,7 Положення та частини 3 статті 34 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Перевірка обставин щодо строків подання скарги є обов`язком, а не правом Комісії. Зокрема, пунктом 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації передбачено, що Комісія перед розглядом скарги по суті повинна вивчити скаргу для встановлення чи дотримано вимоги законів щодо строків подання скарги.

З огляду на наведене, у зв`язку з пропуском строку на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації до Мін`юсту та його територіальних органів, встановленого частиною 3 статті 34 Закону, останнє мало відмовити у задоволенні даної скарги.

Щодо доводів про неповідомлення позивача про час і місце розгляду скарги колегія суддів встановила таке.

Згідно з пунктом 11 Порядку Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Тобто, на відповідача-1 покладено обов`язок повідомити заінтересовану особу про розгляд скарги не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті.

Пунктом 12 Порядку передбачено, що копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

З аналізу вказаних норм Порядку вбачається, що законодавство встановлює не право, а обов`язок комісії під час розгляду скарги запросити до цього процесу суб`єктів оскарження та інших заінтересованих осіб, які зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей у реєстрі, надати цим особам копію скарги та доданих до неї матеріалів не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті та своєчасно повідомити осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце її розгляду скарги в один із встановлених Порядком способів.

Запрошення відповідних осіб має на меті не лише проінформувати їх про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні та те щоб їхні пояснення були прийняті та враховані, тобто, щоб всі заінтересовані особи у розгляді вказаної скарги були "почуті".

Належне повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяє належному виконанню нею своїх функцій та має істотне значення для вирішення скарги.

Таким чином, на комісію покладено обов`язок забезпечити участь заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.

Неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням; це порушення ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №480/388/19, від 15.08.2019 у справі №826/3539/17.

Неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.01.2016 №37/5 (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №480/388/19).

Встановивши, що скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або їм (суб`єкту, дії якого оскаржуються та заінтересованим особам) не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.

У той же час наведені норми Порядку не містять альтернативи, а тому відсутність одного з видів повідомлення позивача, є порушенням приписів вищенаведеного Порядку.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №420/4037/20.

Так, інформація про розгляд скарги була розміщена на офіційному вебсайті Мін`юсту, проте з цього повідомлення неможливо встановити дату і час його публікації.

Більше того, розміщення оголошення на офіційному вебсайті Мін`юсту не є достатнім способом повідомлення зацікавлених осіб про розгляд скарги, а жодних доказів повідомлення позивача про розгляд скарги телефонограмою або засобами електронної пошти у строки встановлені пунктом 11 Порядку, матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у зв`язку з невиконанням відповідачем-1 обов`язку з повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарги, позивач був фактично позбавлений можливості бути присутніми під час її розгляду та надавати відповідні пояснення.

Аналогічний правовий висновок щодо обов`язковості повідомлення учасників розгляду скарг двома способами викладено Верховним Судом у постанові від 16.02.2022 у справі №640/843/21.

Слід також зазначити, що розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" (пункт 4 Порядку).

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що скарга ОСББ "Червонозоряний, 4-В" надійшла до Мін`юсту 08.07.2021, а оскаржуваний наказ №4087/5 прийнятий лише 15.11.2021, тобто зі спливом більше чотирьох місяців від дня надходження скарги, що є порушенням максимального 45-денного строку розгляду скарги, передбаченого пунктом 4 Порядку та статтею 20 Закону України "Про звернення громадян".

Порушення строку розгляду скарги Колегією також може у сукупності оцінюватися, як підстава для скасування наказів Мін`юсту за розглядом скарг у сфері державної реєстрації (постанова Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №420/4037/20).

Крім того, колегія Мін`юсту розглядала скаргу 22.07.2021, 17.09.2021, за результатами зазначених розглядів сформовані висновки, якими рекомендовано відмовити у задоволені скарги з підстав дотримання нотаріусом законодавства при прийнятті рішень. Однак, вказану скаргу двічі повернуто Міністром юстиції на повторний розгляд до колегії.

Пунктом 17 Порядку встановлено, що в разі скасування судом рішення Мін`юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст забезпечує повторний розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку.

Проте, як слушно зазначив суд першої інстанції, ні Закон, ні Порядок не передбачають інших підстав для повернення скарги на повторний розгляд, зокрема на підставі доручення Міністра юстиції України.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що наказ Мін`юсту від 15.11.2021 №4087/5 прийнято з порушенням вимог статті 34 Закону та Порядку, що є підставою для його скасування судом.

Враховуючи викладене вище, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що позовні вимоги до Мін`юсту є обґрунтованими, доведеними, відповідачами у встановленому законом порядку не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Також, суд першої інстанції вірно встановив, що предметом спору в даній справі є вимога про скасування Наказу, прийнятого відповідачем-1, а відповідач-2 не може відповідати за дії чи рішення Мін`юсту. У зв`язку з наведеним ОСББ "Проспект Валерія Лобановського, 4-В" є неналежним відповідачем у цій справі, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог до ОСББ.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог до Мін`юсту.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/10622/23 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Мін`юсту задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на Мін`юст.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/10622/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/10622/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Міністерство юстиції України.

4. Матеріали справи №910/10622/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 20.05.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім