Ухвала

від 08.07.2024 по справі 910/10622/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10622/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024

та рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024

у справі № 910/10622/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подол МК"

до 1. Міністерства юстиції України

2. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Валерія Лобановського, 4-В"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черток Ірина Володимирівна,

про скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 18.06.2024 надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 (повний текст складено 20.05.2024) та рішення Господарського суду м. Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10622/23, направлена до Суду засобами поштового зв`язку 14.06.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подол МК" (далі - ТОВ "Подол МК") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Валерія Лобановського, 4-В" (далі - ОСББ "Проспект Валерія Лобановського, 4-В") про скасування наказу Мін`юсту від 15.11.2021 №4087/5.

18.01.2024 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/10622/23 позовні вимоги до Мін`юсту задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Мін`юсту від 15.11.2021 №4087/5, стягнуто з Мін`юсту на користь ТОВ "Подол МК" 2 684,00 грн судового збору та відмовлено у задоволенні позову до ОСББ "Проспект Валерія Лобановського, 4-В".

15.05.2024 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову, повний текст якої склав 20.05.2024, про залишення цього рішення без змін.

14.06.2024 Міністерство юстиції України направило до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про відмову у позові.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Як вбачається з касаційної скарги її підписала та подала Яна Семенченко - головний спеціаліст Центрального відділу судової роботи Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ).

На підтвердження права представляти інтереси Міністерства юстиції України на засадах самопредставництва до касаційної скарги додані: 1) наказ про призначення цієї особи на посаду головного спеціаліста Відділу; 2) Положення про Центральний відділ судової роботи Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Положення-1); 3) Положення про Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Положення-2).

У Положенні-1 визначені завдання, функції, структура, права, обов`язки Відділу як структурної одиниці Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та повноваження начальника цього Відділу.

Разом з тим, у вказаних вище документах зміст трудових (посадових) обов`язків Яни Семенченко як головного спеціаліста Відділу не визначений.

У пункті 6.6 Положення-1 вказано, що посадові обов`язки заступника начальника Відділу, інших працівників Відділу визначаються цим положенням та посадовими інструкціями.

Однак посадової інструкції головного спеціаліста Відділу до касаційної скарги не додано.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначено, що «з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.».

Оскільки закон не містить норм, які уповноважують Яну Семенченко за займаною посадою діяти від імені Міністерства юстиції України на засадах самопредставництва, а підписант не надала підтверджень того, що вона мала право вчиняти такі дії за положенням чи трудовим договором (контрактом), в тому числі підтверджень того, що коло її трудових (посадових) обов`язків як головного спеціаліста Відділу охоплювало можливість діяти від імені скаржника на таких засадах, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно подати відповідні документи (зокрема, але не виключно посадову інструкцію головного спеціаліста Відділу).

За приписами частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частин другої та третьої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У поданій касаційній скарзі заявник зазначає про отримання оскаржуваної постанови 24.05.2024 о 16:15 через підсистему Електронний Суд в неробочий час, а тому вважає, що наявні підстави для поновлення строку на оскаржувані рішення.

Згідно з новою редакцією частин п`ятої ? дев`ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 вручено скаржнику шляхом її доставлення в електронний кабінет Міністерства юстиції України 24.05.2024 о 16:19, що підтверджується довідкою Касаційного господарського суду про доставку документа.

За змістом пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до положень частини шостої вказаної норми якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, відповідно до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України датою вручення оскаржуваного судового рішення є 24.05.2024, тому передбачений положенням частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України двадцятиденний строк обчислений з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 13.06.2024, у той час як касаційну скаргу було подано 14.06.2024.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Посилання скаржника на те, що повний текст оскаржуваного рішення отримано після закінчення робочого часу, по-перше, не підтверджено належними доказами, а по-друге, зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника.

За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи вищевикладене, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови, у зв`язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у клопотанні про поновлення строку не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не зазначено об`єктивних непереборних обставин, що стали причиною його пропуску, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

Оскільки предметом позову у цій справі є одна немайнова вимога, за подання касаційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 5 368 грн.

Однак, на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги заявником не додано документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, що, відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для залишення її без руху.

Подання доказів сплати судового збору у розмірі 5 368 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги викладене, касаційна скарга Міністерства юстиції України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: 1) надати докази на підтвердження повноважень Яни Семенченко на представництво інтересів Міністерства юстиції Україн; 2) надати докази сплати судового збору у розмірі 5 368 грн; 3) навести інших причин пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та рішення Господарського суду м. Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10622/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.