Рішення

від 22.05.2024 по справі 903/154/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 травня 2024 року Справа № 903/154/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,

представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): адвоката Войціховського А.В.,

представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): адвоката Масюк Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лібрагруп

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі

про стягнення 977328грн. 12коп.

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Лібрагруп

про стягнення 184000грн. штрафу

встановив: позивач - ТОВ Лібрагруп звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ Торгова група Зернарі (відповідача) 977328грн 12коп., в тому числі: 900000грн 14коп заборгованості за непоставлений товар, 73167грн 32коп пені та 4160грн 66коп 3% річних. Також, позивач повідомив, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат становить: 11727,94грн витрати по сплаті судового збору та 40000грн витрати на правничу допомогу.

В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №24/10-СБ від 24.10.2023 в частині повної поставки товару у визначені у специфікаціях до договору терміни на суму 1840000грн. На вимогу позивача відповідачем частково були повернуті кошти, у зв`язку з чим заборгованість ТОВ Торгова група Зернарі складає 900000грн 14коп. Враховуючи порушення строків поставки товару позивач також нарахував відповідачу 73167грн 32коп пені згідно п.7.3 договору та 4160грн 66коп 3% річних згідно ст.625 ЦК України.

Ухвалою суду від 14.02.2024 постановлено відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

21.02.2024 через систему Електронний суд від позивача надійшла заява про стягнення судових витрат, в якій останній просив стягнути з ТОВ Торгова група Зернарі на користь ТОВ Лібрагруп понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи у розмірі 33727,94грн, в тому числі 22000грн - витрат на професійну правничу допомогу та 11727,94грн - витрат на оплату судового збору.

29.02.2024 через систему Електронний суд відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вказані у позовній заяві обставини стосовно того, що зі сторони відповідача вбачається невиконання зобов`язання, що є підставою для застосування штрафних санкцій не відповідають дійсності, оскільки позивачем не виконувалося зобов`язання щодо надіслання відповідачу листів на завантаження, не зважаючи на те, що про готовність товару на відгрузку позивач був проінформований. Якби позивачем були надіслані відповідачу листи на завантаження, відповідачем було б виконано зобов`язання у повній мірі і не призвело б до виникнення переплати за товар. В даному випадку переплата мала місце у зв`язку з тим, що позивачем не було надіслано листи на завантаження та не надано автомобілі на завантаження товару. Лист позивача про повернення суми попередньої оплати не є належною вимогою про повернення коштів, а тому строк виконання зі сплати передплати не настав. Відповідальність, встановлена договором, передбачена за невиконання або неналежне виконання умов даного договору, а не за переплату, у зв`язку з непоставленим товаром. Відповідач вважає, що зобов`язання щодо продажу товару ним виконувалося належним чином, тому підстави для застосування до відповідача 73 167,32 грн. пені та 4 160,66 грн. 3% річних відсутні. Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу на суму 40000грн зазначає, що заявник має право на відшкодування судових витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 73167,32грн пені, 4160,66грн 3% річних та стягнути судові витрати з позивача.

Також, 01.03.2024 через систему Електронний суд надійшов зустрічний позов ТОВ Торгова група Зернарі до ТОВ Лібрагруп, в якому позивач за зустрічним позовом просить прийняти зустрічний позов до розгляду та розглядати справу в порядку загального позовного провадження відповідно до ч.7 ст.180 ГПК України; стягнути з відповідача за зустрічним позовом 184000грн. штрафу за договором поставки №24/10-СБ від 24.10.2023 та стягнути всі судові витрати.

Обгрунтовуючи зустрічний позов позивач посилається на те, що з моменту укладення договору поставки №24/10-СБ від 24.10.2023, станом на день подання зустрічного позову ТОВ Лібрагруп не подавало ТОВ Торгова група Зернарі жодний належний лист на завантаження, у зв`язку з чим на підставі п.7.2 договору ТОВ Лібрагруп зобов`язаний сплатити 184000грн штрафу за двома специфікаціями до договору. Повідомив, що попередній розрахунок суми судових витрат становлять: 2422,40грн витрати на оплату судового збору та 30000грн витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 06.03.2024 прийнято зустрічний позов та об`єднано його в одне провадження для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 903/154/24; постановлено перейти до розгляду справи № 903/154/24 за правилами загального позовного провадження.

21.03.2024 від ТОВ Лібрагруп надійшов відзив на зустрічний позов, в якому останній вважає зустрічні позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просить суд у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю. Представник позивача за первісним позовом зазначає, що наведені у зустрічному позові обставини не відповідають дійсності, жодних доказів в підтвердження викладених позивачем за зустрічним позовом обставин до матеріалів справи не додано. ТОВ Торгова група Зернарі не доведено та не підтверджено доказами виконання власних зобов`язань, за результатами яких у відповідача за зустрічним позовом виникає зустрічний обов`язок. Відповідно не доведено те, що Постачальник проінформував Покупця про готовність товару, що свідчить про відсутність підстав для стягнення з останнього штрафу за неподачу авто на завантаження. При цьому ТОВ «Лібрагруп» було надано на завантаження автомобілі, що підтверджується договорами-заявками, однак, автомобілі не були завантажені Постачальником. Тому позовні вимоги є безпідставними і необґрунтованими, а в їх задоволенні слід відмовити.

01.04.2024 представник ТОВ Торгова група Зернарі надіслав суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 02.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 11.04.2024.

11.04.2024 представник ТОВ Лібрагруп подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи акту приймання-передачі послуг №2, наданих на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №03/24 від 02.02.2024 та платіжної інструкції №510 від 11.04.2024 про сплату за послуги по договору №03/24 від 02.02.2024.

В судовому засіданні 11.04.2024 згідно ч.2 ст.216 ГПК України оголошена перерва до 30.04.2024.

30.04.2024 від представника ТОВ «Торгова група Зернарі» надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу з доданими доказами, в якій він просить стягнути з ТОВ «Лібрагруп» на користь ТОВ «Торгова група Зернарі» витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 31250грн.

Згідно з довідкою про неможливість проведення судового засідання від 30.04.2024р. у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Слободян О.Г., судове засідання, яке було призначено на 30.04.2024 у справі № 903/154/24 не відбулося.

Ухвалою суду від 09.05.2024 повідомлено учасників справи, що розгляд справи буде продовжено 22 травня 2024 року.

Ухвала суду була надіслана та доставлена до електронного кабінету учасників справи, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

В судовому засіданні 22.05.2024 представник ТОВ Лібрагруп позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю, стягнути витрати на професійну правничу допомогу та відмовити у зустрічному позові.

Представник ТОВ Торгова група Зернарі проти первісного позову заперечив, просив відмовити у первісному позові в частині стягнення 73167,32грн пені та 4160,66грн 3% річних, задовольнити зустрічний позов та стягнути витрати на професійну правничу допомогу.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

24 жовтня 2023 року між ТОВ Лібрагруп (покупець) та ТОВ Торгова група Зернарі (постачальник) укладено договір поставки №24/10-СБ.

Згідно п. 1.1 договору постачальник, в порядку та на умовах визначених договором, зобов`язується поставити (передати) у власність покупця зернові культури врожаю 2023 року (товар), вказаний в специфікаціях, що є невід`ємними додатками до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що найменування, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, визначаються специфікацією, що є додатком до цього договору.

Поставка товару здійснюється на умовах відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс 2010», обумовлених сторонами у специфікаціях до даного договору (п.2.1).

Перевезення товару здійснюється автомобільним транспортом покупця. Датою поставки товару є дата, що вказана у видатковій накладній (п.3.4, 3.5 Договору).

Ціна за одиницю товару та загальна вартість товару за кожну партію поставки встановлюється сторонами у специфікації, що є невід`ємним додатком до цього договору (пункт 5.1 договору).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що оплата товару здійснюється по факту завантаження автотранспорту покупця в обсязі 100 відсотків вартості товару, якщо інше не погоджене специфікацією.

Пунктами 7.2, 7.3 договору передбачено, що у разі не подачі авто на завантаження після повідомлення про готовність товару на завантаження, постачальник має право вимагати від покупця сплату штрафу 10% від вартості готового товару до відгрузки. У випадку відмови від відгрузки товару в строки передбачені специфікацією за даним договором постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2024 року. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не заявить про свій намір його розірвати, договір автоматично пролонгується на кожен наступний календарний рік на тих ж умовах (пункт 9.1. договору).

Договір підписаний сторонами та завірений їх печатками без зауважень.

24.10.2023 між сторонами укладено специфікацію №1 до договору поставки №24/10-СБ, якою визначено, що постачальник здійснює поставку покупцю ріпаку не гмо в кількості 115 тон ціною 13 200,00 грн. за тонну на загальну суму 1 518 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 14% 186 421,05 грн.

Пунктом 3 специфікації визначено, що поставка товару здійснюється на умовах самовивозу транспортом покупця зі складу постачальника. У вартість товару входить пакування в біг-беги. Тару для пакування надає покупець. Адреса відвантаження: Львівська обл., с. Сушно.

Згідно пункту 5 специфікації строк відвантаження товару становить до 10.11.2023. Постачальник після готовності товару на завантаження інформує покупця усно, або в письмовій формі про готовність товару на відгрузку. У відповідь покупець надсилає лист на завантаження.

Згідно пункту 6 специфікації оплата товару здійснюється 100% його вартості по факту готовності товару до завантаження на авто покупця.

На підставі рахунків продавця ТОВ «Лібрагруп» була здійснена оплата товару на загальну суму 1518000 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 01.11.2023 року №432, від 02.11.2023 року №434, від 09.11.2023 року №436. Призначення платежу рахунок №31 від 31.10.2023 (передплата ріпак не гмо).

Згідно видаткових накладних від 02.11.2023 №197, від 03.11.2023 №198, підписаних сторонами, ТОВ Торгова група Зернарі було здійснено поставку лише 69 тон товару на суму 910 800 грн. з ПДВ. Поставку товару на суму 607200грн здійснено не було.

Отримання товару також підтверджується підписаними сторонами актами приймання передачі товару від 02.11.2023 та від 03.11.2023 на загальну суму 910 800 грн.

Також, 14.12.2023 сторони уклали специфікацію №2 до договору поставки №24/10-СБ.

Відповідно до пункту 2 вказаної специфікації загальна вартість товару 1232800грн., у т.ч. ПДВ 14% - 151396,49 грн.

Пунктом 3 специфікації визначено, що поставка товару здійснюється на умовах самовивозу транспортом покупця зі складу постачальника. У вартість товару входить пакування в біг-беги. Тару для пакування надає покупець. Адреса відвантаження: Волинська обл., Луцький р-н, м. Горохів.

Згідно пункту 5 специфікації строк відвантаження товару становить до 10.01.2024 року. Постачальник після готовності товару на завантаження інформує покупця усно, або в письмовій формі про готовність товару на відгрузку. У відповідь покупець надсилає лист на завантаження.

Пунктом 6 специфікації передбачено, що оплата товару здійснюється в розмірі 100% - 14.12.2023 року.

На підставі рахунків згідно платіжних інструкцій від 14.12.2024 №459, від 15.12.2023 №460 ТОВ «Лібрагруп» перераховано постачальнику грошові кошти: 14.12.2023 - 616 400,00 грн., 15.12.2023 616 400,00 грн, всього 1 232 800грн. Призначення платежу рахунок №39 від 14.12.2023 (ріпак не гмо)

Таким чином, покупець повністю оплатив вартість товару, вказану у специфікаціях.

Докази поставки товару постачальником по специфікації №2 у матеріалах справи відсутні.

Позивач за первісним позовом (покупець) зазначає, що 20.12.2023 було надано на завантаження автомобіль, що підтверджується договором-заявкою від 20.12.2023 №20.12.2023, укладеним між ТОВ «ЛІБРАГРУП» та перевізником ФОП Пікалюком В.Я. Однак, автомобіль відповідачем завантажений не був. 26.12.2023 автомобіль на завантаження було надано повторно (договір-заявка від 26.12.2023 №26.12.2023), який постачальник не завантажив. Також, 27.12.2023 автомобіль було надано для завантаження втретє (договір-заявка від 27.12.2023 №27.12.2023 між ТОВ «ЛІБРАГРУП» та ФОП Михальчук С.І.), проте, завантаження товару відповідачем за первісним позовом не відбулося. ТОВ «Лібрагруп» вважає, що свій обов`язок щодо поставки товару в терміни, визначені п.5 специфікації №1 та специфікації №2 постачальник не виконав, а тому отримавши передоплату на суму 2750800,00 грн, постачальник відвантажив товар вартістю 910 800,00 грн., тобто недопоставив товару на суму 1840000,00 грн.

У зв`язку із не поставкою товару у визначені строки, 02.01.2024 ТОВ «Лібрагруп» направив ТОВ Торгова група Зернарі лист, в якому просив ТОВ Торгова група Зернарі повернути кошти за договором поставки на загальну суму 1840000грн., а також 8 біг-бегів, які залишились на залишку.

10.01.2024 у відповіді на лист від 02.01.2024 ТОВ Торгова група Зернарі зазначило, що відповідно до видаткових накладних поставлено товару на загальну вартість 910800грн., сума переплати ТОВ «Лібрагруп» становить 1840000грн, які будуть повернуті на рахунок товариства у термін не пізніше 31.01.2024 року, також будуть повернуті 8 біг-бегів (лист-відповідь ТОВ Торгова група Зернарі від 10.01.2024).

ТОВ Торгова група Зернарі частково були повернуті грошові кошти ТОВ «Лібрагруп» на загальну суму 939999,86грн, що підтверджується платіжними інструкціями: від 24.01.2024 №991 на суму 300000,00 грн.; від 26.01.2024 №996 на суму 100000, 00 грн.; від 08.02.2024 №1014 на суму 100000,00 грн. та №1015 на суму 439999,86 грн. Призначення платежу часткове повернення передплати згідно договору №24/10-СБ від 24.10.2023.

Таким чином, неповернутими ТОВ «Лібрагруп» залишилися 900000,14 грн коштів, про що не заперечує ТОВ Торгова група Зернарі. У зв`язку з чим, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ТОВ «Лібрагруп» звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ Торгова група Зернарі 977328грн 12коп., в тому числі: 900000грн 14коп заборгованості за непоставлений товар, 73167грн 32коп пені та 4160грн 66коп 3% річних.

Водночас, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ТОВ Торгова група Зернарі звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «Лібрагруп» 184000грн. штрафу за договором поставки №24/10-СБ від 24.10.2023 зазначаючи, що з моменту укладення договору поставки №24/10-СБ від 24.10.2023, станом на день подання зустрічного позову ТОВ Лібрагруп не подавало ТОВ Торгова група Зернарі жодний належний лист на завантаження, у зв`язку з чим на підставі п.7.2 договору ТОВ Лібрагруп зобов`язаний сплатити 184000грн штрафу (у розмірі 10% від загальної вартості готового товару до завантаження товару, але не завантаженого: 607200грн по специфікації №1 та 1232800грн по специфікації №2).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За наведеним законодавчим визначенням основними обов`язками сторін договору купівлі-продажу є: для продавця - передати майно (товар), для покупця - сплата його вартості.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 3, 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

В силу приписів частин 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Судом встановлено, що специфікаціями до договору не визначено порядок надсилання покупцем листа на відвантаження. Проте, сторонами визначено, що даний лист надсилається постачальнику у відповідь після інформування покупця усно або письмово про готовність товару на завантаження.

У матеріалах справи міститься лист ТОВ «Лібрагруп» на завантаження, підписаний директором товариства, що адресований директору ТОВ Торгова група Зернарі на завантаження з 02.11.2023 по 06.11.2023 насіння сої. Постачальник заперечує надіслання такого листа на його адресу. Докази надіслання постачальнику листа або отримання ним даного листа відсутні.

Водночас, ні ТОВ Торгова група Зернарі, ні ТОВ «Лібрагруп» не надано суду будь-яких доказів про інформування покупця усно або письмово про готовність товару на відвантаження у строки, визначені специфікаціями. У зустрічному позові ТОВ Торгова група Зернарі лише зазначає, що товариство повідомляло ТОВ «Лібрагруп» про готовність партій товару, проте у строки, передбачені специфікаціями не було надано авто на завантаження. До зустрічного позову ТОВ Торгова група Зернарі не надано жодного доказу на підтвердження викладених обставин.

Суд зазначає, що за умовами специфікацій до договору строків подачі покупцем авто на завантаження не встановлено, проте визначені строки відвантаження товару. І лише після інформування постачальником покупця про готовність товару на відгрузку у відповідь покупець надсилає лис на завантаження.

Таким чином, ТОВ Торгова група Зернарі як продавцем/постачальником не було виконано свого обов`язку про повідомлення покупця про те, що обумовлений договором товар (ріпак не гмо) готовий до завантаження.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі N 918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі N 910/12382/17).

Припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару продавцем у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Тобто частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права певним шляхом.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №912/2275/17, умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч.3, 4 ст. 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога ТОВ «Лібрагруп» про повернення суми попередньої оплати датована 02.01.2024. Доказів дати отримання вимоги ТОВ «ТГ «Зернарі» матеріали справи не містять. Відповідь на вимогу датована від 10.01.2024. Відтак з урахуванням вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, продавець повинен був повернути всю суму передоплати за непоставлений товар не пізніше 09.01.2024. Водночас, ні у строк визначений ст. 530 ЦК України, ні у строк, зазначений ТОВ «ТГ Зернарі» у відповіді на лист від 02.01.2024 (не пізніше 31.01.2024) всю суму сплачених ТОВ «Лібрагруп» коштів за непоставлений товар не повернув.

На день розгляду спору заборгованість ТОВ «ТГ «Зернарі» становить 900000,14грн не заперечена відповідачем за зустрічним позовом, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача за первісним позовом за прострочення виконання зобов`язання відповідачу за первісним позовом нараховано 73167грн 32коп пені згідно п.7.3 договору та 4160грн 66коп 3% річних

При цьому по заборгованості, що виникла по недопоставці товару по специфікації №1 було нараховано 31560,76грн пені за період з 11.11.2023 по 10.01.2024 включно та по заборгованості, що виникла по недопоставці товару по специфікаціях №1 та №2 нараховано 41606,56грн пені за період з 11.01.2024 по 12.02.2024 включно.

Суд зазначає, що пред`явлення покупцем вимоги від 02.01.2024 про повернення коштів ТОВ «ТГ Зернарі» у зв`язку із не поставкою товару, свідчить про відмову ТОВ «Лібрагруп» від виконання продавцем свого обов`язку по переданню товару, тому нарахування пені за непоставку товару по специфікації №1 від 24.10.2023 (строк відвантаження товару до 10.11.2023) необхідно проводити з 11.11.2023 по 01.01.2024.

Провівши власний розрахунок пені згідно п.7.3 договору, суд дійшов висновку, що підставними є нарахування пені на суму 27081,42грн за період з 11.11.2023 по 01.01.2024 за не поставку товару по специфікації №1 від 24.10.2023.

По специфікації №2 від 14.12.2023 строк відвантаження товару встановлено сторонами до 10.01.2024. У зв`язку із відмовою від поставки товару (лист ТОВ «Лібрагруп» від 02.01.2024), нарахування пені за непоставку товару по специфікації №2 від 14.12.2023 є безпідставним.

Враховуючи зазначене, до стягнення підлягає 27081,42грн пені, у позові в частині стягнення пені у розмірі 46 085,90грн слід відмовити.

Три відсотки річних покупцем нараховано на загальну суму 4160,66грн за період з 11.01.2024 по 12.02.2024 включно. Перевіривши поданий розрахунок, суд дійшов висновку, що нараховані 4160,66грн 3% річних за період з 11.01.2024 по 12.02.2024 є підставними та підлягають до стягнення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення зустрічного позову в частині стягнення 900000,14грн заборгованості, 27081,42грн пені та 4160,66грн 3% річних. У первісному позові в частині стягнення 46 085грн 90коп пені слід відмовити.

З огляду на те, що позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) не доведено та не надано доказів виконання своїх зобов`язань про інформування покупця про готовність до завантаження товару, за результатами якого виникає зустрічний обов`язок у покупця надіслати лист на завантаження постачальнику, що свідчить про відсутність підстав для стягнення з ТОВ «Лібрагруп» 184000грн штрафу, у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити повністю.

Дослідивши усі обставини справи суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та про відмову у зустрічному позові.

Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, у позовній заяві ТОВ «Лібрагруп» зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести становлять, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Також, у заяві про стягнення судових витрат ТОВ «Лібрагруп» просив стягнути з ТОВ Торгова група Зернарі на користь ТОВ Лібрагруп понесені судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження зазначених витрат представник ТОВ «Лібрагруп» надав суду: договір №03/24 про надання правничої допомоги від 02.02.2024; акт від 20.02.2024 приймання-передачі послуг №1, наданих на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №03/24 від 02.02.2024; ордер на надання правничої (правової) допомоги від 02.04.2024; акт від 11.04.2024 приймання-передачі послуг №2, наданих на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №03/24 від 02.02.2024; платіжну інструкцію №540 від 11.04.2024 на суму 12500грн.

Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

02.02.2024 року між ТОВ «ЛІБРАГРУП» (Клієнт) та ФОП адвокатом Войціховським А.В. (Виконавець) укладено Договір №03/24 про надання правової (правничої) допомоги.

Згідно п. 3.1. договору за надану правничу допомогу Клієнт виплачує Виконавцю винагороду, розмір якої визначається на підставі обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, затраченого Виконавцем та встановленої пунктами 3.2, 3.3 Договору вартості надання послуг/виконання робіт.

Вартість однієї години роботи Виконавця (крім участі у судових засіданнях) становить 2000грн. Вартість участі Виконавця у судових засіданнях становить в суді першої інстанції 1500грнз розрахунку за одну голину роботи адвоката. Оплата правничої допомоги (винагороди) здійснюється Клієнтом на підставі та упродовж 3 (трьох) банківських днів з дня підписання акту наданих послуг/виконаних робіт, оплата може здійснюватися авансом (п.3.2, 3.3 Договору).

20 лютого 2024 року між ФОП адвокатом Войціховським В.А. і ТОВ «Лібрагруп» було підписано акт приймання-передачі послуг №1, наданих на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №03/24 від 02.02.2024.

Даним актом підтверджується фактичне надання послуг, передбачених договором, а саме: зустріч з клієнтом, надання консультацій по суті спору, розгляд та аналіз документів, вивчення судової практики в подібних правовідносинах 4 000 гривень (2 год); підготовка та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з додатками, розрахунок суми заборгованості, пені та 3% річних 12 000 гривень (6 год); підготовка та подання заяви про забезпечення позову 6 000 гривень (3 год), всього на суму 22000грн.

Також, 11.04.2024 між ФОП адвокатом Войціховським В.А. і ТОВ «Лібрагруп» було підписано акт приймання-передачі послуг №2, наданих на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №03/24 від 02.02.2024.

Згідно даного акту адвокатом надано такі послуги: розгляд та аналіз відзиву на позовну заяву 2000грн (1 год); розгляд та аналіз зустрічного позову, підготовка відзиву на зустрічний позов 6000грн (3 год); участь у судовому засіданні 02.04.2024 1500грн (1 год); авансування послуг участі в судовому засіданні 11.04.2024 3000грн (2 год), всього на суму 12500грн.

У актах приймання-передачі послуг зауважено, що послуги надані якісно, в повному обсязі та в строк, згідно з умовами Договору про надання правової (правничої) допомоги №03/24 від 02.02.2024.

Висловлюючись щодо порядку обчислення гонорару, Велика Палата Верховного Суду вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі N 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі N 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертої статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі N 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі N 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі N 922/928/18, від 30.07.2019 у справі N 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі N 915/237/18).

У клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу представник ТОВ «Торгова група Зернарі» зазначає, що виокремлення адвокатом такої послуги як зустріч з клієнтом, надання консультацій по суті спору, розгляд та аналіз документів, вивчення судової практики в подібних правовідносинах як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим, оскільки така послуга охоплюється діями адвоката щодо підготовки та подання позовної заяви. Щодо такої послуги як підготовка та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з додатками, розрахунок суми заборгованості, пені та 3% річних, представник вважає, що підготовка даної позовної заяви не потребувала значних затрат часу, а тому заявлені витрати на оплату даної послуги у сумі 12000грн не відповідають критерію співмірності витрат, зважаючи на сукупно витрачений адвокатом час на підготовку позовної заяви. Звертає увагу, що витрати на підготовку заяви про забезпечення позову не підлягають відшкодуванню, оскільки судом було відмовлено у задоволенні даної заяви.

Проаналізувавши наведені у актах приймання-передачі послуг опис наданих послуг та подані документи, врахувавши клопотання про зменшення витрат на правову допомогу та те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, суд вважає за можливе не відшкодовувати на користь ТОВ «Лібрагруп» заявлену суму витрат на правову допомогу у повному обсязі.

Суд зазначає, що визначені адвокатом у акті приймання-передачі послуг види робіт, а саме: зустріч з клієнтом, надання консультацій по суті спору, розгляд та аналіз документів, вивчення судової практики в подібних правовідносинах охоплюються процесом підготовки та складання позовної заяви. Тобто такі роботи не є окремими та самостійними, а є складовими з послуги підготовки та складання позовної заяви. Крім того, враховуючи, що ухвалою суду від 15.02.2024 було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Лібрагруп» про забезпечення позову, послуги по підготовці та поданні заяви про забезпечення позову відшкодуванню не підлягають.

Тому суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги згідно акту приймання-передачі послуг №1 від 20.02.2024 є обгрунтованим на суму 12000грн. (підготовка позовної заяви, розрахунок суми заборгованості, пені та 3% річних), згідно акту приймання-передачі послуг №2 від 11.04.2024 на суму 12500грн.

Враховуючи часткове задоволення первісного позову, положення ст. 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з обставин даної справи, суд дійшов висновку, що витрати ТОВ "Лібрагруп" на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 23344грн 70коп

Крім того, представник ТОВ «ТГ «Зернарі» також подав заяву про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу, в якій просив стягнути з ТОВ «Лібрагруп» 31250грн таких витрат.

На підтвердження зазначених витрат представник ТОВ «ТГ «Зернарі» надав суду: договір про надання правової допомоги №17/23 від 12.01.2023, договір №15-01/01 про надання правової допомоги від 15.01.2024; додаткову угоду (замовлення) №01/04-24 до договору №15-01/01 про надання правової допомоги від 15.01.2024; акт виконаних робіт (наданих послуг) №21-24 від 01.03.2024. на суму 23750грн; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №29-04/24 від 29.04.2024 на суму 7500грн; рахунок на оплату №00749 від 01.03.2024; рахунок від 29.04.2024 згідно договору №15-01/01 про надання правової допомоги від 15.01.2024.

Частинами 1, 2 ст.124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч.2 ст.161 ГПК України).

Судом встановлено, що у відзиві на первісний позов ТОВ «ТГ «Зернарі» не було зазначено та не подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. А тому суд відмовляє відповідачу за первісним позовом - ТОВ «ТГ «Зернарі» у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану із поданням відзиву на первісний позов та юридичним супроводом справи за первісним позовом ТОВ «Лібрагруп» до ТОВ «ТГ «Зернарі».

Кірм того, відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом у зв`язку з відмовою в зустрічному позові.

Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі (45008, Волинська обл., м.Ковель, вул.Брестська, 111м, код ЄДРПОУ 43432677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лібрагруп (43025, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Даргомижського, буд.7, код ЄДРПОУ 43336678) 931242грн 22коп. (в тому числі: 900000грн 14коп заборгованості щодо повернення попередньої оплати за товар, 27081грн 42коп пені та 4160грн 66коп 3% річних), а також 11174грн 90коп витрат по сплаті судового збору та 23344грн 70коп витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відмовити у первісному позові в частині стягнення 46 085грн 90коп пені.

4. Відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 24.05.2024.

СуддяО. Г. Слободян