ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"23" травня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/921/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,
розглянувши заяву представника Міжнародної благодійної організації Екологія Право Людина, м. Львів про участь у судовому засіданні по розгляду справи №907/921/22 за позовом Державного спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, м. Київ в особі філії Хустське лісове дослідне господарство, м. Хуст Закарпатської області, з участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації, м. Ужгород Закарпатської області, Міжнародної благодійної організації Екологія Право Людина, м. Львів, Громадської організації ЧИСТО.ДЕ, м. Мукачево Закарпатської області, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Життя дерев, с. Вільшани Хустського району Закарпатської області, з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Громадської організації Спільнота бьорнерів України, м. Київ про розірвання Договору на право дострокового тимчасового користування лісами №149 від 30.06.2022, укладеного між Державним підприємством Хустське лісове дослідне господарство та Товариством з обмеженою відповідальністю Життя дерев, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду,
ВСТАНОВИЛА:
В судовому засіданні 08.05.2024 судом за участю уповноважених представників відповідача та третьої особи Громадської організації ЧИСТО.ДЕ постановлено ухвалу про оголошення перерви перед стадією дослідження доказів, судових дебатів до 06.06.2024. Явка уповноважених представників сторін у судове засідання визнана судом на власний розсуд.
Надісланою на електронну адресу суду заявою б/н від 21.05.2024 (вх. №02.3.1-02/4172/24 від 21.05.2024) представник Міжнародної благодійної організації Екологія Право Людина, м. Львів просить розгляд справи №907/921/22 здійснювати в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів представника третьої особи.
Розглянувши наведену заяву, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 1 статті 169 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
На підставі ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, будь яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
За положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023), адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно із ч. 1, 4 ст. 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Частиною 8 статті 6 ГПК України передбачено, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Отже чинним процесуальним законодавством передбачено такі способи звернення до суду, як подання документів в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.
Відповідно до пункту 7.52. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №204/2321/22, вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Згідно із пунктом 10 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.
Отже надсилання процесуальних документів до Господарського суду Закарпатської області в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд із попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Натомість, звернення до суду за допомогою електронної пошти з використанням електронного цифрового підпису є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Із наявної в матеріалах справи відповіді на запит про отримання інформації щодо наявності зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у фізичної особи з ідентифікаційним кодом 2922217168 (адвоката Мелень-Забрамної Ольги Мар`янівни)
вбачається, що представник третьої особи має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Водночас заява представника Міжнародної благодійної організації Екологія Право Людина, м. Львів не містить відомостей про її підписання електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву із використанням підсистеми Електронний суд, що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов`язкового підписання процесуального документа особою, яка його подає, та свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 08.01.2024 у справі №911/62/23, від 29.01.2024 у справі №908/2827/22, від 08.03.2024 у справ №914/1489/23, від 13.03.2024 у справі №914/2736/21 та від 26.03.2024 у справі №907/898/22.
Поряд із цим, частинами 1, 2 статті 197 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
З аналізу вищенаведених норм процесуального закону випливає, що у сторони, яка звертається до суду із заявою про призначення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, виникає обов`язок подати суду докази про направлення іншим учасникам процесу копії вказаної заяви.
У даному контексті суд відзначає, що подана представником третьої особи заява б/н від 21.05.2024 (вх. №02.3.1-02/4172/24 від 21.05.2024) про участь у судовому засіданні по розгляду справи №907/921/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не відповідає вимогам ч. 2 ст. 197 ГПК України, оскільки не містить доказів її надіслання іншим учасникам процесу.
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Враховуючи те, що надіслана на електронну адресу суду заява представника Міжнародної благодійної організації Екологія Право Людина, м. Львів б/н від 21.05.2024 (вх. №02.3.1-02/4172/24 від 21.05.2024) про участь у судовому засіданні по розгляду справи №907/921/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду подана з порушенням вимог ст. 6, 170, 197 ГПК України, така підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.
Керуючись ст. 170, 234 Господарського процесуального кодексу України
СУД ПОСТАНОВИВ:
1. Повернути представнику Міжнародної благодійної організації Екологія Право Людина, м. Львів заяву б/н від 21.05.2024 (вх. №02.3.1-02/4172/24 від 21.05.2024) про участь у судовому засіданні по розгляду справи №907/921/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду на 1 аркуші.
2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
3. Ухвалу надіслати заявнику.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвалу складено та підписано 23.05.2024.
Суддя Пригара Л.І.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119260530 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Пригара Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні