Рішення

від 23.05.2024 по справі 914/561/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2024 Справа № 914/561/24

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Дарії Зубкович, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект» про ухвалення додаткового рішення

у справі № 914/561/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект», м. Львів,

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ, в особі філії «Золочівське лісове господарство», Львівська область, Золочівський район, село Струтин,

предмет позову: стягнення 1 336 957, 33 грн,

підстава позову: порушення зобов`язань по договорам виконання робіт,

за участю представників:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

встановив:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект» до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Золочівське лісове господарство» про стягнення 1 336 957, 33 грн, за результатами розгляду якої 15.05.2024 постановлено рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У позовній заяві позивачем зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 9 000, 00 грн, а докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката будуть надані в порядку Господарського процесуального кодексу України. Станом на 15.05.2024 доказів понесення таких витрат позивачем не надано, тому при постановленні рішення в цій справі суд не вирішував питання розподілу таких витрат.

Господарський процесуальний кодекс України ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

20.05.2024 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яку ухвалою суду від 20.05.2024 призначено до розгляду в судове засідання 23.05.2024. Ухвала доставлена в електронні кабінети сторін 20.05.2024 о 19:21 год, що підтверджується довідками з автоматизованої системи документообігу суду.

У судове засідання 23.05.2024 сторони явку представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання не подавали. Враховуючи належне повідомлення сторін про дату та час судового засідання, а також встановлені строки розгляду заяви, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання.

ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Позивач просить ухвалити додаткове рішення у цій справі, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 гривень 00 копійок; розглянути заяву без його участі.

Відповідач позиції стосовно заявлених витрат не висловив.

ВИСНОВКИ СУДУ

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення по суті, суд зазначає таке.

Так, відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 15.05.2024 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.05.2024 задоволено позов і стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Золочівське лісове господарство» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект» 1 336 957, 33 грн заборгованості та 16 043, 49 грн в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору.

Розподіляючи судові витрати, в рішенні суд вказав, що у позовній заяві позивачем зазначено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу - 9 000, 00 грн, однак станом на 15.05.2024 доказів понесення таких витрат позивачем не надано. Тому при постановленні рішення суд питання розподілу таких витрат не здійснював.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Заява позивача про ухвалення додаткового рішення, сформована в системі «Електронний суд» 18.05.2024, отримана і зареєстрована судом 20.05.2024, тобто в п`ятиденний строк з дня постановлення рішення від 15.05.2024.

Розглядаючи клопотання позивача, суд враховує положення ч. ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зауважує, що враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Відповідно до обставин справи позовна заява підписана директором позивача, як і відповідь на відзив та заява про ухвалення додаткового рішення. Однак підписання заяв по суті керівником установи, а не адвокатом, не спростовує обставин надання адвокатом правової допомоги щодо підготовки відповідних документів (подібний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, Верховного Суду від 28.12.2019 у справі №924/122/19).

У судових засіданнях 03.04.2024, 17.04.2024, 01.05.2024 представник позивача участі не брав. У судовому засіданні 15.05.2024 від позивача з`явилася представниця Кулик Руслана Петрівна, діє на підставі ордера серії ВС № 1281620 від 14.05.2024 на підставі договору № 1405 від 14.05.2024.

Водночас до заяви долучено договір про надання правової допомоги № 07 від 12.02.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Західземлепроект і Адвокатським бюро Марії Федорчук, відповідно до якого бюро надає клієнту правову допомогу, за результатами чого складається акт. Розмір вартості наданих послуг визначається за взаємною згодою сторін, в акті вказується обсяг наданих бор послуг і їх вартість.

Предмет договору окреслено як зобов`язання бюро підготувати позовні заяви щодо стягнення дебіторської заборгованості по договорах про надання послуг з метою подання останніх в Господарський суд Львівської області, здійснення консультаційного супроводу таких справ у господарських судах всіх інстанцій, за необхідності готувати процесуально-судові документи по таких справах в господарських судах всіх інстанцій (п.1.1).

До заяви позивач долучив акт про надання послуг відповідно до договору № 07 від 12.02.2024, складений 16.05.2024 на суму 9 000,00 грн, підписаний директором позивача Іваном Ірзою та керуючою борю Марією Федорчук. Відповідно до акта бюро надало клієнту послуги у справі № 914/561/24: з`ясування фактичних обставин справи, вивчення наданих документів, підготовка позовної заяви, підготовка відповіді на відзив, здійснення консультаційного супроводу даної справи у період перебування останньої на розгляді Господарського суду Львівської області.

Тобто позивач заявляє до стягнення 9 000,00 грн витрат, понесених на правову допомогу, отриману лише від одного адвоката, і не включає до таких витрат вартість участі іншого адвоката в судовому засіданні.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17 вказує, що види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону. Витрати на оплату робіт та послуг адвоката, про відшкодування яких заявлено вимогу, мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір про надання правової допомоги, інакше суд не матиме підстав для вирішення питання про їх відшкодування.

Відповідно до підписаного сторонами акта від 16.05.2024 у справі № 914/561/24 позивачу адвокатом надано такі послуги: з`ясування фактичних обставин справи, вивчення наданих документів, підготовка позовної заяви, підготовка відповіді на відзив, здійснення консультаційного супроводу даної справи у період перебування останньої на розгляді Господарського суду Львівської області. Сторонами погоджено вартість таких послуг 9 000,00 грн.

Суд зауважує, що описані в акті документи: позовна заява та відповідь на відзив подані в межах цієї справи, тобто послуги по підготовці таких документів є реальними і такими, що відповідають обставинам справи.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто суд не має підстав втручатися в договірні відносини між адвокатом і клієнтом, регулювати чи змінювати їхні домовленості. Натомість завдання суду - визначити обгрунтованість розміру витрат на правову допомогу і обсяг наданих адвокатом послуг, відшкодування яких покладається на іншу сторону спору.

Описані та погоджені сторонами в акті від 16.05.2024 послуги відповідають обставинам розгляду справи, а їх вартість є співмірною зі складністю справи, процесом її розгляду та суттю виконаної роботи. Крім того, від відповідача не надходило заперечень стосовно заявленої суми витрат ні за час розгляду справи. Ні після призначення до розгляду заяви позивача.

Суд також враховує позицію Об`єднаної Палати Верховного Суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Тобто навіть за відсутності доказів оплати витрат на правову допомогу, суд не має підстав для відмови в задоволенні заяви.

Резюмуючи встановлене вище, суд доходить висновку, що заявлена до стягнення позивачем сума витрат на правову допомогу відповідає критеріям фактичності, реальності, розумності, обґрунтованості та необхідності в межах справи, що розглядалась судом. Визначена позивачем вартість послуг на правову допомогу відповідає також вимогам співмірності із предметом спору, ціною позову, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Тому суд не вбачає підстав визнавати заявлену до стягнення суму не обґрунтованою з власної ініціативи.

Враховуючи зазначене, заява позивача підлягає задоволенню в повному обсязі і понесені позивачем витрати в розмірі 9 000,00 грн підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 170, 221, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/561/24 задовольнити.

2.Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Золочівське лісове господарство» (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9-А, ідентифікаційний код юридичної особи 44768034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект» (79041, Львівська область, місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73, ідентифікаційний код юридичної особи 38287170) 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне додаткове рішення складене 24.05.2024.

Суддя Матвіїв Р.І.