Постанова

від 21.08.2024 по справі 914/561/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2024 р. Справа №914/561/24

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка учасників справи:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: Бутузова Н.П.

розглянув апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Золочівське лісове господарство за №232 від 31.05.2024,

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.05.2024 суддя: Матвіїв Р.І., м. Львів, повний текст рішення складено 16.05.2024,

та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2024 суддя: Матвіїв Р.І., м. Львів, повний текст рішення складено 24.05.2024,

у справі №914/561/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект, м. Львів,

до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Золочівське лісове господарство, с. Струтин, Золочівський район, Львівська область,

про стягнення 1 336 957, 33 грн.,

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

27.02.2024 товариство з обмеженою відповідальністю Західземлепроект (надалі ТОВ Західземлепроект) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Золочівське лісове господарство про стягнення заборгованості в розмірі 1 336 957, 33 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі п. 8 наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 за №970 «Про припинення державного підприємства «Золочівське лісове господарство» та затвердження складу комісії з припинення» та наказу державного агентства лісових ресурсів України від 17.01.2023 за №151 «Про затвердження передавального акту Державного підприємства «Золочівське лісове господарство» відповідач (Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України») є правонаступником Державного підприємства «Золочівське лісове господарство».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано договірні зобов`язання щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт з виготовлення технічної документації із землеустрою за договором № 264 та договором № 264-а від 04.05.2022.

Правовою підставою позову позивач зазначає ст. ст. 11, 526, 530, 627-629, 837 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.05.2024 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Золочівське лісове господарство» на користь ТОВ «Західземлепроект Плюс» 1 336 957, 33 грн. заборгованості та 16 043, 49 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано договірні зобов`язання щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт з виготовлення технічної документації із землеустрою за договором № 264 та договором № 264-а від 04.05.2022, що підтверджується актами здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг), які підписані сторонами без зауважень.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 23.05.2024 заяву ТОВ «Західземлепроект» про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/561/24 задоволено.

Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Золочівське лісове господарство» на користь ТОВ «Західземлепроект» 9 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення мотивовано тим, що факт понесення позивачем судових витрат, підтверджено договором про надання правової допомоги за № 07 від 12.02.2024 та актом про надання послуг від 16.05.2024, в якому деталізовано опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом.Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі відповідач (Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі філії Золочівське лісове господарство) просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Також, відповідач просить скасувати додаткове рішення місцевого господарського суду.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник (Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі філії Золочівське лісове господарство) зазначає, що:

-додаткові угоди за № 1 від 07.11.2022 до договорів за № 264, № 264-а було підписано після припинення строку дії основних договорів, що суперечить положенням ст. 631 ЦК України;

-судом не враховано, що позивачем порушено законодавчо встановлені строки (визначені п. г) абз. 2 ст. 28 Закону України «Про землеустрій») для складання документації із землеустрою;

-ухвалюючи додаткове рішення, місцевим господарським судом не враховано заперечення відповідача щодо судових витрат.

Узагальнені заперечення позивача

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заперечує доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що додаткові угоди до договору договору № 264 та договору № 264-а недійсними в судовому порядку не визнавалися. Правових підстав розцінювати додаткові угоди як нові договори немає.

Зазначає, що акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) підписані відповідачем без зауважень та претензій.

Також позивач посилається на те, що відповідачем не надано суду належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів чи законодавчого обґрунтування на підтвердження зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання 21.08.2024 з`явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з`явився, 29.07.2024 подав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, беручи до уваги позицію представника відповідача про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, а також зважаючи на те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась та враховуючи положення п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, що не з`явився за наявними в справі доказами.

У судовому засіданні 21.08.2024 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній, просив апеляційну скаргу задоволити, рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду скасувати.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається

04.05.2022 ТОВ «Західземлепроект Плюс» (виконавець) та ДП «Золочівське лісове господарство» (замовник) укладено договір № 264 на виконання землевпорядної документації (надалі - договір № 264), за змістом якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виготовити технічну документацію із землеустрою (проекти землеустрою щодо відведення та/або технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації) земельних ділянок лісогосподарського призначення ДП «Золочівське лісове господарство» орієнтовною площею 5 207,00 га (1136 га на території Білокамінського лісництва, 2095 га на території Гологірського лісництва, 1771 га на території Нестюківського лісництва, 205 га на території Золочівського лісництва) розташованих в межах Золочівського і Львівського району Львівської області (п. 1.1 договору № 264).

Відповідно до пункту 2.2. договору № 264 ціна цього договору по виготовленню технічної документації із землеустрою земельної ділянки в кількості 35 штук становить 1 301 750,00 грн., в т. ч. 20% ПДВ 216 958, 33 грн. Протоколом погодження договірної ціни сторонами засвідчено досягнення згоди про розмір договірної ціни у зазначеній сумі.

Також, 04.05.2022 ТОВ «Західземлепроект Плюс» (виконавець) та ДП «Золочівське лісове господарство» (замовник) укладено договір № 264-а на виконання землевпорядної документації (надалі - договір № 264-а), за змістом якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виготовити технічну документацію із землеустрою (проекти землеустрою щодо відведення та/або технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації) земельних ділянок лісогосподарського призначення ДП «Золочівське ЛГ» орієнтовною площею 3 268,00 га (2 739 га на території Сасівскього лісництва, 529 га на території Зозулівського лісництва), розташованих в межах Золочівського району Львівської області (п. 1.1 договору № 264 - а).

Відповідно до пункту 2.2. договору № 264-а ціна цього договору по виготовленню технічної документації із землеустрою земельної ділянки в кількості 18 штук становить 817 000,00 грн., в т. ч. 20% ПДВ 136 166, 67 грн. Протоколом погодження договірної ціни сторонами засвідчено досягнення згоди про розмір договірної ціни у зазначеній сумі.

Згідно з пунктами 3.1. договору № 264 та договору № 264-а розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі виставленого рахунку фактури та актів здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг), що підписуються обома сторонами на умовах відтермінування платежу протягом не більше 10 календарних днів.

При наявності зауважень або виявленні недоліків виконаних робіт (послуг) складається двосторонній акт, в якому перераховуються недоліки та зауваження, а також вказується термін їх усунення (п. 4.3. договору № 264, договору № 264-а).

У пунктах 5.1. договору № 264, договору № 264-а сторонами визначено строк виконання робіт (послуг) 6 місяців з моменту підписання договору сторонами.

Відповідно до пунктів 8.1. договору № 264, договору № 264-а такі набирають чинності з моменту їх підписання і діють протягом 6 місяців або до повного виконання сторонами передбачених ними зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що до договору № 264 та договору № 264-а сторонами укладено:

-додаткові угоди № 1 від 07.11.2022, якими внесено зміни до (1) п. 5.1. договору № 264 та договору № 264-а в частині строку виконання робіт (послуг) 6 місяців з моменту підписання додаткової угоди № 1 від 07.11.2022; до (2) п. 8.1. договору № 264 та договору № 264-а щодо строку дії договору договір набирає чинності з моменту його підписання та додаткової угоди № 1 від 07.11.2022 і діє протягом 6 місяців або до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань;

-додаткові угоди № 2 від 19.12.2022, якими доповнено договір № 264 та договір № 264-а пунктом 6.7: реорганізація сторін договору не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору та він зберігає свою чинність для їх правонаступників;

-додаткові угоди № 3 від 23.01.2023, якими внесено зміни у преамбулу договору № 264 та договору № 264-а та додатки №1 до договорів в частині найменування замовника - «Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі директора філії «Золочівське лісове господарство» Круть Руслана Романовича, що діє на підставі Положення про філію «Золочівське лісове господарство» та довіреності від 28.12.2022;

-додаткові угоди № 4 від 07.07.2023, якими внесено зміни до (1) п. 5.1. договору № 264 та договору № 264-а в частині строку виконання робіт (послуг) 6 місяців з моменту підписання додаткової угоди № 4 від 07.05.2023; до (2) п. 8.1. щодо строку дії договору № 264 та договору № 264-а договір набирає чинності з моменту його підписання та додаткових угод № 4 від 07.05.2023 і діє протягом 6 місяців або до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг з виконання землевпорядної документації.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Судами встановлено, що виконавець (позивач) зобов`язався виготовити технічну документацію із землеустрою (проекти землеустрою щодо відведення та/або технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації) земельних ділянок лісогосподарського призначення у межах Золочівського і Львівського району Львівської області на підставі договорів на виконання землевпорядної документації № 264, № 264-а.

На виконання договору № 264, сторонами складено та підписано акти здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 1 113 158,24 грн., а саме: № 1 від 30.09.2022 на суму 85 449, 75 грн., № 3 від 15.12.2022 на суму 419 588, 20 грн., № 4 від 29.09.2023 на суму 323 889,96 грн., № 5 від 26.10.2023 на суму 279 109,18 грн., № 6 від 29.09.2023 на суму 5 121,15 грн.

На виконання договору № 264-а, сторонами складено та підписано акти здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 811 742,97 грн., а саме: № 1 від 30.09.2022 на суму 392 438,53 грн., № 2 від 15.12.2022 на суму 45 058,28 грн., №3 від 15.12.2022 на суму 286 674,68 грн., № 4 від 26.10.2023 на суму 73 063,68 грн., № 5 від 05.01.2024 на суму 14 507,80 грн.

Таким чином, за договором № 264 та договором № 264-а сторонами складено та підписано акти здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 1 924 901,21 грн.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач виконав договірні зобов`язання, що підтверджується актами здачі приймання виконаних робіт, які підписані сторонами без зауважень.

Відповідач частково виконав договірні зобов`язання за договором № 264 та договором № 264-а на суму 587 943,88 грн. Таким чином, предметом заявлених позовних вимог є сума в розмірі 1 336 957, 33 грн.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами договору № 264 та договору № 264-а розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі виставленого рахунку фактури та актів здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг), що підписуються обома сторонами на умовах відтермінування платежу протягом не більше 10 календарних днів.

За обставинами справи, які не спростовані відповідачем, оплата наданих позивачем послуг відповідачем здійснена частково, в сумі 587 943, 88 грн., решту вартості наданих послуг у сумі 1 336 957,33 грн. відповідачем не сплачено.

За змістом правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 в справі № 915/641/19, рахунок на оплату товару, за своєю правовою природою, не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

З цих підстав апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що відсутність рахунків фактур не звільняє відповідача від обов`язку оплатити вартість виконаних позивачем і прийнятих відповідачем робіт.

Відповідно до п. г абз. 2 ст. 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою зобов`язані виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Таким чином посилання апелянта на те, що позивачем порушено законодавчо встановлені строки (визначені п. г) абз. 2 ст. 28 Закону України «Про землеустрій») для складання документації із землеустрою є безпідставними, оскільки додатковими угодами № 1, 4 до договору № 264, договору №264-а сторонами було внесено зміни до договорів в частині строку виконання робіт, який з урахуванням додаткових угод № 4 становив 6 місяців з 07.05.2023, тобто до 07.11.2023.

При цьому, відповідач не скористався правом, передбаченим п. 4.3. договору № 264 та договору № 264-а, щодо складення двостороннього акту із зазначенням недоліків та зауважень, за наявності виявлених недоліків виконаних робіт (наданих послуг). Від підписання актів здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг) не відмовився.

Обговорюючи доводи апеляційної скарги в частині посилання апелянта на те, що додаткові угоди за № 1 від 07.11.2022 до договорів за № 264, № 264-а було підписано після припинення строку дії основних договорів, що суперечить положенням ст. 631 ЦК України, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 8.1. договору № 264 та договору № 264-а, такі договори діють протягом 6 місяців або до повного виконання сторонами передбачених ними зобов`язань.

Суд зазначає, що поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" згідно з приписами Цивільного кодексу України мають різний зміст.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 Цивільного кодексу України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 Цивільного кодексу України).

Строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, яка врахована апеляційним господарським судом.

Як зазначалося вище, додатковими угодами № 1, 4 до договору № 264 та договору № 264-а сторонами було внесено зміни до договорів також в частині строку дії договорів, строк дії яких з урахуванням додаткових угод № 4 становить 6 місяців з 07.05.2023, тобто до 07.11.2023 або до повного виконання сторонами передбачених ними зобов`язань.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу про те, що додаткові угоди до договору договору № 264 та договору № 264-а недійсними в судовому порядку не визнавалися, а також про те, що акти здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг) підписані відповідачем без зауважень та претензій знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та враховуються апеляційним господарським судом.

Щодо апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення

Відповідно до частин 1, 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Судами встановлено, що 12.02.2024 ТОВ «Західземлепроект» (клієнт) та адвокатським бюро Марії Федорчук (бюро) укладено договір за № 07 про надання правової допомоги, за змістом якого бюро надає клієнту правову допомогу, за результатами чого складається акт. Розмір вартості наданих послуг визначається за взаємною згодою сторін, в акті вказується обсяг наданих бор послуг і їх вартість.

За змістом п.1.1 договору, бюро зобов`язалося підготувати позовні заяви щодо стягнення дебіторської заборгованості по договорах про надання послуг з метою подання останніх в Господарський суд Львівської області, здійснення консультаційного супроводу таких справ у господарських судах всіх інстанцій, за необхідності готувати процесуально-судові документи по таких справах в господарських судах всіх інстанцій.

На виконання умов договору за № 07 від 12.02.2024 між сторонами підписано акт про надання послуг від 16.05.2024, за змістом якого бюро надало клієнту послуги в справі № 914/561/24, а саме: з`ясування фактичних обставин справи, вивчення наданих документів, підготовка позовної заяви, підготовка відповіді на відзив, здійснення консультаційного супроводу справи в період перебування останньої на розгляді Господарського суду Львівської області.

Загальна сума відповідно до акту про надання послуг складає 9 000,00 грн.

За змістом пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.05.2024 позовні вимоги задоволено повністю, тому відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правову допомогу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19 адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Дослідивши зміст акту про надання послуг від 16.05.2024 та дослідивши подані позивачем докази у підтвердження понесених ним витрат на професійну правову допомогу, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

Таким чином спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що при ухваленні додаткового рішення судом не враховано окремі критерії розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу, а висновки суду про задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн. є обгрунтованими та відповідають встановленим обставинам по справі та вимогам норм процесуального та матеріального права.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу про те, що відповідачем не надано суду належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів чи законодавчого обґрунтування на підтвердження зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та беруться судом до уваги.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Львівської області та додаткове рішення Господарського суду Львівської області прийняті з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягають залишенню без змін.

Заперечення позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу відповідають фактичним обставинам по справі, а тому апеляційний суд враховує їх як обґрунтовані.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих судових рішень, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Золочівське лісове господарство за №232 від 31.05.2024 підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 30 081,54 грн., який сплачений згідно з платіжною інструкцією за № 3834 від 17.06.2024.

Керуючись ст.ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Золочівське лісове господарство за №232 від 31.05.2024 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 15.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2024 у справі № 914/561/24 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 30 081,54 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови складено 30.08.2024