Ухвала

від 24.05.2024 по справі 336/379/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 24.05.2024 Справа № 336/379/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/379/24 Головуючий у 1-й інстанції: Зарютін П.В.

Провадження № 22-ц/807/1333/24 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

У Х В А Л А

24 травня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі судді-доповідача Трофимової Д.А. при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката Коротченко Дар`ї Олександрівни на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2024 року у справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Голіщева В.Ю. до Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради про стягнення середнього заробітку на час затримки розрахунку при звільненні, суми індексації заробітної плати та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради про стягнення середнього заробітку на час затримки розрахунку при звільненні, суми індексації заробітної плати та моральної шкоди.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Коротченко Д.О. подала апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначає, що станом на день звернення до суду із позовною заявою, а також у 2023 році позивач постійної роботи не мала, через що наразі має вкрай скрутний фінансовий та майновий стан. Коштів від нерегулярних підробітків ледве вистачає на забезпечення власного існування та існування сім`ї. Доходу позивач у попередньому календарному 2023 році не мала, що підтверджується відповідними відомостями щодо фактичного заробітку/доходу у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, які перебувають в матеріалах справи. Окрім того, у зв`язку з війною, постійними обстрілами та вибухами скаржник зазнає психічних і психологічних страждань, що змушує її купувати медичні препарати та ліки.

При вирішенні клопотання про звільнення від сплати судового збору апеляційний суд виходить з наступного.

Устатті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідностатті 8 Закону України "Про судовий збір"від 08.07.2011 року № 3674-VІ та ч. 3ст. 136 ЦПК Українисуд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 12 ЦПК Україниповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року № 10 відповідно до статті 8 Закону України № 3674-VI та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження доводів щодо незадовільного майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплати судових витрат.

Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім"ї, довідки про склад сім"ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо зобов`язаннязабезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу особи, що подає апеляційну скаргу, на те, що звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком.

Докази, на які посилається скаржник, не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки матеріальний стан залежить і від наявності (відсутності) у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, доходів членів сім`ї, тощо.

Приймаючи до уваги зазначене, у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги слід відмовити.

Апеляційний суд наголошує, що в разі надання скаржником належних доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, остання не позбавлена можливості заявити клопотання про звільнення від сплати судового збору повторно.

За таких обставин скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно ч. 3ст. 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

При зверненні до суду першої інстанції з позовною заявою сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, при подачі апеляційної скарги необхідно сплатити 1 816 грн. 80 коп. (1211,20 грн.* 150 %).

Водночас, у зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку,статтю 4 Закону України «Про судовий збір»було доповнено частиною третьою, згідно з якоюпри поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки апеляційну скаргу було подано в електронній формі, з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору становить 1453 грн. 44 коп. (1816,80 грн. * 0,8).

Реквізитами банківської установи з 01 січня 2021 року є:

22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України)

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;

Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513;

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Відомча ознака: «80» Апеляційні суди

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на судове рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Запорізький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)

Порядок сплати судового збору визначеностаттею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Згідно ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Зважаючи на зазначений недолік апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 185, 357 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.

Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд,

У ХВ АЛ ИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 -адвоката КоротченкоДар`ї Олександрівни про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2024 року у цій справі відмовити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката КоротченкоДар`ї Олександрівни на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2024 року у цій справі залишити без руху.

Надати строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату на належний рахунок судового збору в розмірі 1453грн.44коп. в межах визначеного судом строку.

Роз`яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ст.ст. 185, 357 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.А. Трофимова