Постанова

від 14.05.2024 по справі 465/7108/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/7108/17 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.

Провадження № 22-ц/811/2868/23 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря Марко О.Р.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Шилець А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу заапеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Франківського районного суду м. Львова від 03 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Грошової Світлани Василівни, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,про визнання права вкладника за договором, визнання права на відшкодування заборгованості за вкладом та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року ОСОБА_3 , правонаступником якого залучено ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 19.11.2019 року (а.с.87-89 т.1), просив визнати за ним право вкладника за договором №ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб, укладеним 28.05.2015 року між ОСОБА_3 та публічним акціонернимтовариством «Український професійний банк» (далі ПАТ «УПБ») на вклад в сумі 64000 грн.; визнати за вкладником ОСОБА_3 право на відшкодування заборгованості за вкладом у розмірі 64000 грн. за договором №ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб, укладеним 28.05.2015 року з ПАТ «УПБ», за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування та зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «УПБ» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 , як вкладника ПАТ «УПБ», що має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 64000 грн. за договором №ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб, укладеним 28.05.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.05.2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ «УПБ» укладено договір №ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб. На поточний рахунок ОСОБА_3 зараховано кошти у сумі 64000 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 року №348 «Про віднесення ПАТ «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.2015 року прийнято рішення №107 про запровадження з 29.05.2015 року тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «УПБ». Тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ» запроваджено строком на 3 місяці з 29 травня по 28 серпня 2015 року.

Листом №01-10/48087 від 27.08.2015 року ОСОБА_3 було повідомлено, що, на думку Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, договір №ЛВ-1-28/05/15 від 28.05.2015 року є нікчемним відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.228 ЦК України, у зв`язку з чим, його не включено до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Позивач вказував, що Уповноваженою особою Фонду неправомірно визнано договір банківського вкладу нікчемним, а тому задоволення позовних вимог є належним і достатнім способом захисту його прав у спірних правовідносинах.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 03 липня 2023 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 , як правонаступником ОСОБА_3 , право вкладника за договором №ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб, укладеним 28.05.2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ «УПБ» на вклад в сумі 64000 грн.

Визнано за ОСОБА_2 , як правонаступником ОСОБА_3 , право на відшкодування заборгованості за вкладом у розмірі 64000 грн. за договором №ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб, укладеним 28.05.2015 року з ПАТ «УПБ» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УПБ» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 , як правонаступника вкладника ПАТ «УПБ» ОСОБА_3 , який має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 64000 грн. за договором №ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб, укладеним 28.05.2015 року.

Стягнуто з ПАТ «УПБ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УПБ» в дохід держави судовий збір у розмірі 1920 грн.

Рішення суду оскаржила третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаного позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що даний спір пов`язаний з виконанням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб владної управлінської функції з організації виплати суми гарантованого відшкодування та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання такої виплати, тому є публічно-правовим і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі.

Окрім того, зазначає, що кошти на банківський рахунок позивача фактично переведені від іншого кредитора банку ТОВ «Технологічний центр по захисту МЕТ», кошти якого не підпадають під гарантії Фонду. При цьому, зауважує, що підтвердження про внесення вкладу особисто позивачем не надано.

Також зазначає, що фактично кошти на рахунок позивача були переведені від ТОВ «Технологічний центр по захисту МЕТ», відтак, це не є особистими коштами позивача, що вказує на наміри власника рахунку юридичної особи отримати кошти при ліквідації банку не в порядку черговості, а за рахунок коштів Фонду відшкодування, замість отримання залишку коштів за рахунок реалізації майна банку, як кредитор сьомої черги.

На переконання апелянта, шляхом розміщення на рахунку позивача коштів ТОВ «Технологічний центр по захисту МЕТ», були штучно створені умови для незаконного отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вважає, що в даному випадку фактичного внесення позивачем грошових коштів до каси банку або шляхом перерахування на рахунок з інших власних рахунків не відбулося. Здійснено перерахування коштів в розмірі, який може бути відшкодовано за рахунок Фонду гарантування вкладів з іншого рахунку, відкритого в ПАТ «УПБ», що належить третій особі, що свідчить про те, що позивач не є вкладником банку в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і правочин з переказу містить ознаки нікчемного.

Заслухавши пояснення представника третьої особи в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.05.2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ «УПБ» укладено договір №ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб.

На підставі укладеного договору, на поточний рахунок ОСОБА_3 від ТОВ «Технологічний центр по захисту металів від корозії» 28.05.2015 року були зараховані грошові кошти у розмірі 64000 грн., з призначенням платежу: повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору позики №7 від 31.08.2009 року та договору №2 від 10.07.2012 року, що підтверджується випискою за 28.05.2015 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 року №348 «Про віднесення ПАТ «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.2015 року прийнято рішення №107 про запровадження з 29.05.2015 року тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ» запроваджено строком на 3 місяці з 29.05.2015 року по 28.08.2015 року.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 28.08.2015 року №562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Український професійний банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.08.2015 року №158 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Український професійний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з даним рішенням, з 31.08.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УПБ» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ», визначені статтями 37 та 38, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 строком на один рік з 31.08.2015 року до 30.08.2016 року.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 18.08.2016 року №1556, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «УПБ» на один рік до 30.08.2017 року.

Відповідно до даного рішення, продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Пантіної Л.О. на один рік до 30.08.2017 року.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 07.08.2017 року №3406 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «УПБ» строком на один рік до 30.08.2018 року. Відповідно до зазначеного рішення, продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ» строком на один рік до 30.08.2018 року.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №5462 від 21.12.2017 року про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «УПБ». Відповідно до зазначеного рішення, повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур неплатоспроможних банків департаменту управління активами ОСОБА_5 з 26.12.2017 року.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 серпня 2018 року №2306 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «УПБ» строком на один рік з 31.08.2018 року до 30.08.2019 року. Відповідно до зазначеного рішення, продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ» ОСОБА_5 строком на один рік з 31.08.2018 року до 30.08.2019 року.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 01.07.2019 року №1640 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «УПБ» строком на один рік з 31.08.2019 року до 30.08.2020 року. Відповідно до зазначеного рішення, продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ» Грошовій С.В. строком на один рік з 31.08.2019 року до 30.08.2020 року.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 27.08.2020 року №1593 «Про деякі питання ліквідації ПАТ «УПБ» відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ», делеговані Грошовій С.В. рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.07.2019 року №1640 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «УПБ» та делегування повноважень ліквідатора». Відповідно до даного рішення, визначені Законом України «Про систему гарантування фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «УПБ» здійснюватимуться безпосередньо Фондом до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «УПБ» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначена інформація є загальнодоступною та міститься на офіційному веб-сайті Фонду гарантування за посиланням http://www.fg.gov.ua.

Листом №01-10/4087 від 27.08.2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «УПБ» повідомила ОСОБА_3 про те, що правочини, в тому числі, договір карткового рахунку від 28.05.2015 року, картковий рахунок № НОМЕР_1 (операції з внесення 28.05.2015 року грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 ), є нікчемними.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції вказував на доведеність позивачем протиправної бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «УПБ» щодо не включення інформації про ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Колегія суддів з таким висновком суду не погоджується, виходячи з наступного.

Одним з доводів апеляційної скарги Фонду є те, що спір щодо включення до реєстру вкладників, який є підставою для відшкодування гарантованої суми вкладу Фондом, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання стосовно юрисдикції цього спору, апеляційний суд керується наступним.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом», стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви №29458/04 та №29465/04).

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Визначити, яким саме судом та за якими правилами має бути розглянутий спір і має судова юрисдикція.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

За положеннями частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (Закон №4452-VI) встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до статті 3 Закону, Фонд є не органом державної влади, а установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 26, 27, 37, 38 вказаного Закону, свідчить, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов`язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого, - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.

Згідно з частинами першою, другою, десятою статті 38 Закону, Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів, Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, незалежно від того, чи проведена ПАТ «УПБ» перевірка правочинів, передбачена частиною другою статті 38 цього Закону, і видане з цього приводу рішення.

Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийняте уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №910/24198/16 та від 04 липня 2018 року у справі №819/353/16.

Оскільки наказ (рішення) про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому внаслідок прийняття цього рішення не можуть порушуватися будь-які права таких осіб.

Із зазначеного можна зробити висновок, що права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

У даній справі суд першої інстанцій встановив, що ОСОБА_3 28.05.2015 року уклав з ПАТ «УПБ» договір №ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб, відповідно до якого 28.05.2015 року банком була проведена транзакція щодо перерахування коштів в сумі 64000 грн.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 грн.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом №4452-VI, для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися державні кошти. Тому рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАСУ, адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір спір, в якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій

Суб`єкт владних повноважень орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАСУ).

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема, пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що спір щодо формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, з урахуванням встановленого частиною першою статті 26 Закону №4452-VI граничного розміру відшкодування за вкладами.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 12 квітня 2018 року (справа №820/11591/15) та від 04 липня 2018 року (справа №826/1476/15).

Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що на рахунок ОСОБА_3 , відкритий в ПАТ «УПБ», зараховано грошові кошти в сумі 64000 грн., а тому спір щодо права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду у сумі, що не перевищує 200000 грн. (якщо адміністративна рада Фонду згідно з пунктом 17 частини першої статті 9 Закону №4452-VI не прийняла рішення про збільшення граничної суми такого відшкодування), є публічно-правовим і пов`язаний з виконанням Фондом владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування, а тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Наведене залишилося поза увагою суду першої інстанції, який належним чином недослідивши питання юрисдикційності спору, помилково розглянув справу в порядку цивільного судочинства, чим порушив норми процесуального права.

Згідно з частинами першою та другою статті 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19 22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За вимогами частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином, суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм процесуального закону, а саме, статті 19 ЦПК України, а тому, з урахуванням наведених вище норм ЦПК України, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України, апеляційний суд роз`яснює позивачу право на звернення до суду з таким позовом в порядку адміністративного судочинства, а також роз`яснює про наявність у позивача права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.255, 256, 367, 374 ч.1 п.4, 377, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Фонду гарантуваннявкладів фізичнихосіб задовольнити частково.

Рішення Франківського районногосуду м.Львова від03липня 2023року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 допублічного акціонерноготовариства «Українськийпрофесійний банк»в особіУповноваженої особиФонду гарантуваннявкладів фізичнихосіб наздійснення ліквідаціїГрошової СвітланиВасилівни,третя особа Фондгарантування вкладівфізичних осіб,провизнання прававкладника задоговором,визнання правана відшкодуваннязаборгованості завкладом тазобов`язання вчинитипевні дії, закрити.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_2 право на звернення до суду з таким позовом в порядку адміністративного судочинства, а також роз`яснити про наявність права протягом десяти днів з дня отримання постанови звернутись до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 24 травня 2024 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич