Рішення

від 17.09.2024 по справі 465/7108/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 рокусправа № 465/7108/17Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Грошової Світлани Василівни, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права вкладника за договором, визнання права на відшкодування заборгованості за вкладом та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 19.11.2019 (а. с. 87-89 т. 1), просив визнати за ним право вкладника за договором №ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб, укладеним 28.05.2015 між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» (далі ПАТ «УПБ») на вклад в сумі 64000,00грн.; визнати за вкладником ОСОБА_2 право на відшкодування заборгованості за вкладом у розмірі 6400,00грн. за договором №ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб, укладеним 28.05.2015 з ПАТ «УПБ», за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування та зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «УПБ» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 , як вкладника ПАТ «УПБ», що має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 64000,00грн. за договором №ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб, укладеним 28.05.2015.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 28.05.2015 між ним та ПАТ «Український професійний банк» укладено Договір № ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб. На поточний рахунок позивача зараховано кошти у розмірі 64000,00 грн. На підставі постанови Правління Національного банку України від 28 травня 2015 року №348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.2015 прийнято рішення №107 про запровадження з 29.05.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк». Тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ» запроваджено строком на 3 місяці з 29 травня 2015 по 28 серпня 2015 року включно. Листом за № 01-10/48087 від 27.08.15відповідач повідомив його, що на думку уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Договір № ЛВ-1-28/05/15 від 28 травня 2015 року є нікчемним відповідно до положень ч.1 та 2 ст.228 ЦК України та з огляду якого його не включено до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Вказує, що Уповноваженою особою Фонду неправомірно визнано договір банківського вкладу нікчемним, а тому задоволення вимог позивача є належним і достатнім способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах. Просив позов задовольнити.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 03.07.2023 позов задоволено, зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УПБ"» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як правонаступника вкладника ПАТ «УПБ» ОСОБА_2 , який має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 64000,00грн. за договором №ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб, укладеним 28.05.2015.

Рішення суду оскаржила третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаного позову. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилався на те, що цей спір пов`язаний з виконанням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб владної управлінської функції з організації виплати суми гарантованого відшкодування та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання такої виплати, тому є публічно-правовим і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі. Окрім того, зазначив, що кошти на банківський рахунок позивача фактично переведені від іншого кредитора банку ТОВ «Технологічний центр по захисту МЕТ», кошти якого не підпадають під гарантії Фонду. При цьому, зауважує, що підтвердження про внесення вкладу особисто позивачем не надано. Також зазначив, що фактично кошти на рахунок позивача були переведені від ТОВ «Технологічний центр по захисту МЕТ», відтак, це не є особистими коштами позивача, що вказує на наміри власника рахунку юридичної особи отримати кошти при ліквідації банку не в порядку черговості, а за рахунок коштів Фонду відшкодування, замість отримання залишку коштів за рахунок реалізації майна банку, як кредитор сьомої черги. На переконання апелянта, шляхом розміщення на рахунку позивача коштів ТОВ «Технологічний центр по захисту МЕТ», були штучно створені умови для незаконного отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Вважав, що в даному випадку фактичного внесення позивачем грошових коштів до каси банку або шляхом перерахування на рахунок з інших власних рахунків не відбулося. Здійснено перерахування коштів в розмірі, який може бути відшкодовано за рахунок Фонду гарантування вкладів з іншого рахунку, відкритого в ПАТ «УПБ», що належить третій особі, що свідчить про те, що позивач не є вкладником банку в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і правочин з переказу містить ознаки нікчемного.

Постановою Львівського апеляційного суду від 14.05.2024 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 03.07.2023 скасовано, провадження у справі закрито.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 20.06.2024 справу № 465/7108/17 направлено за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Лунь З.І.

Ухвалою від 01.07.2024 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Грошової Світлани Василівни станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не подав.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скористався правом на подання відзиву та подав суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Крім того вказав, що інформацію щодо рахунку позивача було включено до Переліку рахунків вкладників кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, що підтверджується витягом долученим до матеріалів справи. Водночас, у Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданому Уповноваженою особою Переліку вкладників. Законодавство не покладає обов`язок на Фонд враховувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку вкладників. Оскільки позивача не було включено уповноваженою особою до Переліку рахунків Вкладників, кошти яких підлягають відшкодуванню, то відповідно Фонд гарантування не мав правових підстав здійснювати відповідні процедури по включенню позивача до Загального реєстру та виплаті відшкодування. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд встановив таке.

28.05.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «УПБ» укладено договір №ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб.

На підставі укладеного договору, на поточний рахунок ОСОБА_2 від ТОВ «Технологічний центр по захисту металів від корозії» 28.05.2015 були зараховані грошові кошти у розмірі 64000грн., з призначенням платежу: повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору позики №7 від 31.08.2009 та договору №2 від 10.07.2012, що підтверджується випискою за 28.05.2015.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 «Про віднесення ПАТ «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.2015 прийнято рішення №107 про запровадження з 29.05.2015 тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ» запроваджено строком на 3 місяці з 29.05.2015 по 28.08.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український професійний банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.08.2015 №158 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Український професійний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку.

Згідно з даним рішенням, з 31.08.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УПБ» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ«УПБ», визначені ст.ст.37 та 38, частинами 1 та 2 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на один рік з 31.08.2015 до 30.08.2016.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 18.08.2016 №1556, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «УПБ» на один рік до 30.08.2017.

Відповідно до даного рішення, продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами ОСОБА_3 на один рік до 30.08.2017.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 07.08.2017 №3406 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «УПБ» строком на один рік до 30.08.2018. Відповідно до зазначеного рішення, продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ» строком на один рік до 30.08.2018.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №5462 від 21.12.2017 про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «УПБ». Відповідно до зазначеного рішення, повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур неплатоспроможних банків департаменту управління активами ОСОБА_4 з 26.12.2017.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.08.2018 №2306 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «УПБ» строком на один рік з 31.08.2018 до 30.08.2019. Відповідно до зазначеного рішення, продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ» ОСОБА_4 строком на один рік з 31.08.2018 до 30.08.2019.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 01.07.2019 №1640 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «УПБ» строком на один рік з 31.08.2019 до 30.08.2020. Відповідно до зазначеного рішення, продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ» ОСОБА_4 строком на один рік з 31.08.2019 до 30.08.2020.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 27.08.2020 №1593 «Про деякі питання ліквідації ПАТ «УПБ» відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ», делеговані Грошовій С.В. рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.07.2019 №1640 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «УПБ» та делегування повноважень ліквідатора". Відповідно до даного рішення, визначені Законом України «Про систему гарантування фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «УПБ» здійснюватимуться безпосередньо Фондом до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «УПБ» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначена інформація є загальнодоступною та міститься на офіційному веб-сайті Фонду гарантування за посиланням http://www.fg.gov.ua.

Листом №01-10/4087 від 27.08.2015 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «УПБ» повідомила ОСОБА_2 про те, що правочини, в тому числі, договір карткового рахунку від 28.05.2015, картковий рахунок № НОМЕР_1 (операції з внесення 28.05.2015 грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 ), є нікчемними.

Вважаючи свої права порушеними такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VІ (далі - Закон № 4452).

Відповідно до пунктів 3-4 ч.1 ст. 2 Закону № 4452-VI встановлено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Як передбачено частиною 1 статті 3 Закону № 4452-VI, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Пунктом 4 ч.2 ст. 4 Закону 4452-VI передбачено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом.

Статтею 27 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

Частинами 2, 3, 5 статті 34 Закону № 4452-VI, зокрема передбачено, що не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України». Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відтак Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до статті 3 Закону №4452-VI, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України та законодавством України.

Частинами 1, 2 ст.4 Закону №4452-VI передбачено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб (частини 1, 3 статті 12 Закону № 4452-VI).

Як визначено частинами 1 та 2 статті 26 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Статтею 28 Закону №4452-VI передбачено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника). Фонд не пізніше наступного дня після закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

Статтею 26 Закону №4452-VI встановлені гарантії за вкладом, а саме: фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом, та при цьому, гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нормами ч. 3-4 ст.27 Закону №4452-VI передбачено, що Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Положеннями частин 5-6 статті 27 Закону №4452-VI закріплено, що протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону № 4452-VI, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

В силу п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За приписами ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до пункту 1.1 Договір №ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб, Банк відкриває користувачу поточний рахунок в гривнях № НОМЕР_2 (надалі Рахунок) для обліку операцій з платіжними картками(надалі-Картки)здійснює видачу Користувачу Карток відповідно до заяви Користувача та виконує розрахунково-касове обслуговування Рахунку Користувача за дебетово-кредитною схемою.

Так, згідно з випискою з рахунку ОСОБА_2 в ПАТ «Український професійний банк» за 28.05.2015, на рахунок позивача було зараховано 64 000 гривень.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року у справі №823/1674/18 зазначено наступне: «Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників».

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк», віднесено до категорії неплатоспроможних.

Суд зазначає, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI, щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто, наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому, положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Таким чином, суд вважає, що кошти, які знаходяться на поточному рахунку позивача прирівнюються до вкладу, а правонаступник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , відповідно - до вкладника.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 квітня 2020 року у справі №826/8049/15 зазначив, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів».

Ураховуючи вищезазначене, суд вважає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського рахунку.

Щодо посилання представників відповідача та третьої особи на те, що надходження коштів на рахунок позивача відбувалося у період, коли діяла Постанова Національного банку України від 30.04.2015 № 293/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», суд зазначає таке.

Так, наявність вказаного рішення Національного банку України не може впливати на спірні правовідносини, оскільки, вказана постанова, відповідно до положень статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для ПАТ «Український професійний банк» обмеження відповідачем не надано.

Ураховуючи вищезазначене, суд вважає, що доводи позивача про протиправність бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Л.О. щодо не включення даних ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є обґрунтованими.

При цьому, матеріали справи не містять будь-яких інших доказів, які б підтверджували наявність у межах спірних правовідносин обставин, які перешкоджали б виплаті на користь позивача гарантованої суми відшкодування за вкладом у ПАТ Український професійний банк».

Верховний Суд у постанові від 29.04.2021 у справі № 200/14379/19-а сформулював висновок щодо застосування у подібних правовідносинах Закон № 4452-VI у питанні виплати коштів вкладникам закінченого ліквідацією банку, який зводиться до того, що «припинення банку як юридичної особи не може бути підставою для невиплати позивачу відшкодування, передбаченого законодавством та судовим рішенням».

Юридичний факт неплатоспроможності банку є підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого державою відшкодування вкладникам.

Слід також зазначити, що Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дотримання прав вкладників банків передусім виявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (ч. 1 ст.1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.

У рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.

Слід звернути увагу, що кошти позивача за вкладом у банку є його власністю, право на яке гарантоване державою України відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, норми якої, згідно положень ст. 8 Конституції України та ст. 9 КАС України, є пріоритетними над нормами вітчизняного законодавства, в тому числі тими, які встановлюють певні обмеження щодо отримання відповідної компенсації втраченого майна.

Щодо посилання відповідача у листі №01-10/4087 від 27.08.2015 та письмових пояснень представника відповідача та представника третьої особи на нікчемність операцій з внесення грошових коштів на рахунок позивача, то суд зазначає таке.

Частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку та визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Положеннями ч.3 ст.38 Закону №4452-VI визначено перелік підстав, за наявності яких, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

При цьому Законом України від 16липня 2015року №629-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» (далі - Закон № 629-VIII), який набрав чинності 12 серпня 2015 року, частину третю статті 38 Закону № 4452-IV доповнено пунктом 9, згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Разом із цим, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому, 15 листопада 2016 року за № 1736-VІІІ прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг»(далі - Закон № 1736-VІІІ), яким також внесені зміни до Закону № 4452-VІ.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону № 1736-VІІІ необхідність прийняття вказаного законопроекту виникла у зв`язку із набуттям розповсюдження схемою, за якою у приміщеннях банку фізичним особам пропонується укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому з метою введення в оману споживачів щодо дійсного предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховуються на рахунки небанківських фінансових установ.

З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому виникла необхідність внести зміни до Законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про банки і банківську діяльність» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансови послуг» для врегулювання питань:

- поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов`язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені як позика кошти від фізичних осіб;

- встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов`язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи;

- встановлення обов`язку банку при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

19 листопада 2016року набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих положень Закону№ 4452-VІ, внесені Законом №1736-VІІІ, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом №1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Фонд зобов`язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом № 1736-VІІІрозпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників.

Тобто, з метою поширення гарантій Закону № 4452-VІ до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинним законодавством. А саме: до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

У постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 826/14525/17 зазначено: «…Законом України від 16 липня 2015 року № 629-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку»(далі - Закон № 629-VIII), який набрав чинності 12 серпня 2015 року, ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-IV доповнено п. 9, згідно із яким, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Разом з цим, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому 15 листопада 2016 року за прийнято Закон України № 1736-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг», яким також внесені зміни до Закону № 4452-VI, для врегулювання таких питань: поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов`язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені, як позика, кошти від фізичних осіб; установлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов`язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи; встановлення обов`язку банка при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом № 4452-VI».

Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач був повідомлений банком під підпис про непоширення гарантій банку на кошти, повернені на рахунок позивача за договором № ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб від 28 травня 2015 року.

Отже, у справі, яка розглядається, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону № 4452-VІ Законом № 1736-VІІІ, а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно, - до вкладника.

Аналогічна позиція відображена у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі № 823/1674/18 (провадження № К/9901/68435/18), від 30 листопада 2022 року у справі № 808/3061/17 (провадження № К/9901/3333/19), від 18 травня 2022 року у справі № 1640/2767/18 (провадження № К/9901/10753/19), від 31 травня 2022 року у справі № 826/16850/16 (провадження № К/9901/1392/19), від 22 червня 2022 року у справі № 826/5666/18 (провадження № К/9901/18594/19).

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 (далі - Положення №14), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку (п. 4 розділу ІІІ Положення №14).

В силу пункту 6 розділу ІІІ Положення №14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

З огляду на зазначене, враховуючи приписи пунктів 4, 6 розділу ІІІ Положення №14, та ті обставини, що станом на дату розгляду справи у суді відповідний перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вже сформовано та подано на затвердження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» подати додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як правонаступниці вкладника публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» ОСОБА_2 , як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Частиною 2 ст. 6 Конституції України визначено, що органи судової влади здійснюють свої повноваження в установлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не надано до суду жодних доказів щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, суд стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому суд зауважує, що будь-якого іншого механізму стягнення судових витрат із суб`єкта владних повноважень Кодексом адміністративного судочинства України не встановлено.

Згідно з частиною першою статті 3 вказаного Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Суд враховує, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 19 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти з Державного бюджету України є одним з джерел формування коштів Фонду, а згідно з пунктом 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетними асигнуваннями є повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

У свою чергу пунктом 17 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Таким чином, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» є працівником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який є суб`єктом владних повноважень, однак відповідно до закону не має бюджетних асигнувань.

Таким чином, судовий збір на користь позивача належить стягнути за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий) до Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 6/8) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Грошової Світлани Василівни, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, б.17, ЄДРПОУ 21708016), про визнання права вкладника за договором, визнання права на відшкодування заборгованості за вкладом та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 як правонаступницею ОСОБА_2 право вкладника за договором № ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб укладеного 28.05.2015 між ОСОБА_2 та ПАТ «Український професійний банк» на вклад в сумі 64 000 гривень.

Визнати за ОСОБА_1 як правонаступницею ОСОБА_2 право на відшкодування заборгованості за вкладом у розмірі 64000 гривень за договором № ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб укладеного 28.05.2015 з ПАТ «Український професійний банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування.

Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як правонаступниці вкладника Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» ОСОБА_2 , який має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 64000 гривень за договором № ЛВ-1-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб укладеного 28.05.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд. 17, ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий) НОМЕР_3 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛунь З.І.