Ухвала

від 23.05.2024 по справі 910/4385/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4385/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А.А. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ППС Інновейшен"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024

у справі № 910/4385/23

за позовом Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ППС ІННОВЕЙШЕН"

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

про стягнення 668 237,16 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ГЛОБУС"» (далі - позивач, АТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ГЛОБУС"») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ППС ІННОВЕЙШЕН» (далі - відповідач-1, ТОВ «ППС ІННОВЕЙШЕН»), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), ОСОБА_2 (далі - відповідач 3) про стягнення 668 237,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.06.2022 між Акціонерним товариством «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ГЛОБУС"» (далі - Банк-Гарант), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ППС ІННОВЕЙШЕН» (далі - Принципал), укладено Договір про надання гарантії № 28478/ЮГ-22, надалі - Договір гарантії, та видано банківську гарантію (повернення авансового платежу) №28478, (далі - Гарантія), щодо виконання Принципалом умов Договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від « 22» червня 2022 року № 2206000048, надалі - Договір підряду, укладеного між Принципалом та Акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» (надалі - Бенефіціар).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2023 у справі №910/4385/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ППС ІННОВЕЙШЕН", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" 602 720,00 грн. - суму гарантійного платежу, 11 693,26 грн. - заборгованість по нарахованим процентам, 16 704,66 грн. - пеня за несвоєчасне погашення гарантійної суми. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ППС ІННОВЕЙШЕН" на користь Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" 3 155,59 грн. - витрати по сплаті судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" 3 155,59 грн. - витрати по сплаті судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" 3 155,59 грн. - витрати по сплаті судового збору. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/4385/23 заяву Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ГЛОБУС"" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ППС ІННОВЕЙШЕН" на користь Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ГЛОБУС"" 11 283 грн 84 коп - витрати на правничу допомогу; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ГЛОБУС"" 11 283 грн 84 коп - витрати на правничу допомогу; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ГЛОБУС"" 11 283 грн 84 коп - витрати на правничу допомогу. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "ППС Інновейшен" звернулись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять суд визнати поважними причини пропуску строку для подачі апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2023 у справі № 910/4385/23 та поновити позивачам такий строк. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2023 у справі № 910/4385/23 у частині задоволення позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволені позову Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" відмовити.

Не погодившись із вказаним додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ППС Інновейшен", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять суд поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/4385/23 скасувати та ухвалити нове додаткове рішення, яким заяву Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ГЛОБУС"" про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024:

- апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ППС Інновейшен" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2023 у справі № 910/4385/23 задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2023 у справі № 910/4385/23 скасовано в частині задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ППС ІННОВЕЙШЕН", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 602 720,00 грн суми гарантійного платежу та ухвалено в цій частині нове рішення, яким закрити провадження у відповідній частині в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2023 у справі № 910/4385/23 залишено без змін.

- апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ППС Інновейшен" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/4385/23 залишено без задоволення, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/4385/23 залишено без змін.

- поновлено дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/4385/23.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 09.05.2024 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ППС Інновейшен", яка подана через підсистему «Електронний суд» 08.05.2024, в якій скаржник просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 910/4385/23 в частині залишення апеляційної скаргина додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 без задоволення та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволені заяви Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю; скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у праві № 910/4385/23 в частині залишення заТовариством з обмеженою відповідальністю «ППС Інновейшн», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги та ухвалити в цій частині нове рішення, яким покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ППС Інновейшн», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги пропорційно задоволеним вимогам; судові витрати покласти на Позивача.

Разом з тим у касаційній скарзі викладене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому скаржники просять поновити строк на касаційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 910/4385/23

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2024 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/4385/23 визначено колегію суддів у складі: - Ємця А.А., головуючий, Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.

У зв`язку з відпусткою судді Бенедисюка І. М. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.05.204.

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 справу № 910/4385/23 передано колегії суддів у складі: Ємця А.А. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т. М.

Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ППС Інновейшен" у контексті оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частина перша статті 17 ГПК України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Приписами пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, перелік випадків для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, є вичерпним.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684 гривні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі №910/4385/23 є стягнення 668 237,16 грн, а, отже, ціна позову у цій справі безумовно не перевищує та є меншою п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік - 1 342 000, 00 грн).

Верховний Суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, при наявності випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.

Отже, тягар доказування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Верховний Суд відзначає, що, визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.

Обґрунтовуючи право на касаційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 910/4385/23, наводить випадки з посиланням на підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

У поданій касаційній скарзі скаржники зазначають, що дана справа має виняткове значення для них, оскільки виконання додаткового рішення суду в частині часткового задоволення заяви АТ «КБ «Глобус`про ухвалення додаткового рішення призведе до того, що фінансові наслідки можуть суттєво вплинути на економічну стабільність та здатність Відповідачів витримати негативні фінансові наслідки, зокрема під час дії воєнного стану. Крім того, в умовах воєнного стану стягнення з Відповідачів неспівмірних із предметом позову судових витрат призведуть до покладення на Скаржників жорсткого фінансового тягаря, що може призвести до стійкої неплатоспроможності, банкрутства та позбавлять можливості Відповідачів фінансово допомагати бійцям збройних сил України.

Скаржники також, зазначають, що судами попередніх інстанцій було порушено норми процесуального права, а саме: пункт 2 частини 5 статті 129. ГПК України, без врахування правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19; частини 9 статті 129 ГПК України, без врахування правової позиції у Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.09.2021 у справі № 910/8775/20.

Отже, дії судів попередніх інстанцій можуть призвести до скрутного фінансового становища скаржників та покласти на ТОВ «ППС Інновейшн», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надмірний фінансовий тягар під час скрутної економічної ситуації в Україні, що у свою чергу може призвести до неплатоспроможності Відповідачів, а також утруднюватиме та затягуватиме виконання скаржниками оскаржуваних рішень.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

З огляду на те, що додаткове судове рішення як похідне від первісного судового акта є його невід`ємною складовою, і інший порядок оскарження додаткового судового рішення ГПК України не визначений, касаційне оскарження додаткового рішення здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для основного рішення.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №905/1623/20.

Розглянувши наведені міркування у контексті наявності/відсутності випадків передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України касаційної скарги та доданих до неї документів, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність наявних випадків для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Верховний Суд зазначає, що тягар доказування наявності випадків передбачених підпунктами «а» - «г» пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України покладається на скаржника.

Вивчивши доводи скаржника щодо наявності підстав для оскарження судових рішень у справі за підпунктом "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

У випадку посилання на "виняткове значення" справи для його учасника оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Верховний Суд, аналізуючи доводи та аргументи касаційної скарги, взяв до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, та сталу судову практику щодо застосування норм права.

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Наведені у касаційній скарзі доводи щодо оскарження судових рішень фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками попередніх судових інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, при

цьому, доводи скарги спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для їх скасування та ухвалення нового рішення.

За оцінкою колегії суддів касаційна скарга не містить переконливих аргументів, які би свідчили про виняткове значення для скаржника, оскільки незгода з ухваленими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність.

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, аргументованих обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Скаржник у касаційній скарзі не довів наявності виключних випадків, які за положеннями ГПК України могли вимагати касаційного розгляду справи.

Законодавець надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства. Водночас колегія суддів зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, обставин, з яких би вбачалася необхідність перегляду цієї справи у суді касаційної інстанції, з огляду зазначені мотиви не наведено.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини третьої статті 287

ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ППС Інновейшен" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/4385/23 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 цього Кодексу, оскільки її подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ППС Інновейшен", наведене в тексті касаційної скарги клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається.

Керуючись статтями 12, 234, пунктом 2 частини третьої статті 287 та пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ППС Інновейшен" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/4385/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова