Ухвала

від 23.05.2024 по справі 292/627/24

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Червоноармійський районний суд Житомирської області

Справа № 292/627/24

Номер провадження 2/292/188/24

У Х В А Л А

23 травня 2024 року смт.Пулини

Суддя Червоноармійського районного суду Житомирської області Лотуга В.Ф., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Департамент освіти і науки Житомирської обласної державної військової адміністрації про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсаційних втрат за час затримки виплат по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій на його користь: заборгованість вихідної допомоги, яка не виплачена при звільненні в розмірі недоплаченого середнього місячного заробітку в сумі 3776 грн. 06 коп.; компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату присудженого судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 192 738, 90 грн. за період з 08.02.2023 по 16.05.2023 в розмірі 3276,55 грн.; компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату частини вихідної допомоги в розмірі 3776,06 грн. за період з 25.10.2023 по квітень 2024 року, включно, в розмірі 90,63 грн.; компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату частини відпускних в розмірі 7729,77 грн., за період з червня 2023 року по 02.02.2024 в розмірі 67,57 грн.; компенсацію втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату частини вихідної допомоги в розмірі 6274,08 грн., за період з 25.10.2023 по 02.02.2024 в розмірі 100,38 грн., разом 7311,19 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26 жовтня 2023 року по 25 квітня 2024 року в розмірі 71 367,49 грн. та судові витрати.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, однак вказані вимоги не дотримані.

Так, позовна заява на ряду з іншими вимогами, повинна містити:

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

У позовній заяві не вказані відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Також, у позовній заяві не зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини і не зазначено чому такі докази не можуть бути подані з позовною заявою.

Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, в позовній заяві не наведено та не надано обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення грошових коштів відповідно до ст. 27 Закону «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до п.5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

За змістом абз.2 пункту 8 Порядку після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

З огляду на викладене позивачу необхідно надати обґрунтований розрахунок заявленого до стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до Порядку.

Крім того, згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно дост.234 КЗпП Україниу разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Згідно ч.ч.1,3ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Отже, з аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що в разі пропуску з поважних причин строків, установленихст. 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки за заявою учасника справи.

У позовній заяві позивач зазначає, що строк звернення до суду з даним позовом не пропустив, оскільки повідомлення про суми нараховані та виплачені йому при звільненні, відповідачем надано тільки на початку березня 2024 року, а тому термін такого звернення вважає закінчується на початку червня 2024 року.

Однак, з такими доводами позивача, суд не погоджується, оскільки вони суперечать доказам долученим до позовної заяви.

Зокрема, з листа Головинського вищого професійного училища нерудних технологій №112 від 08.03.2024, вбачається, що ОСОБА_1 на електронну адресу направлено витяг з його особового рахунку за 2023-2024 роки, в якому вказана вся інформація, запитувана ним. Також, зазначено, що за аналогічними заявами ОСОБА_1 у 2023 році, після звільнення, а також у 2024 році на його адресу, в тому числі електронну, неодноразово направлись відповіді щодо нарахованих та виплачених коштів.

Згідно наказу №73-К від 24.10.2023, ОСОБА_1 звільнено з посади тимчасово виконуючого обов`язки директора Пулинського професійного ліцею 25 жовтня 2023 року.

З наявних у матеріалах заяв позивача, вбачається, що останній звертався до відповідача щодо надання йому відповідних довідок 06.12.2023 та 23.01.2024.

Згідно відповіді Головинського вищого професійного училища нерудних технологій № 525 від 26.12.2023, адресованої ОСОБА_1 , 16.11.2023 за №№ 467, 468 ОСОБА_1 надавалися запитувані довідки. Вказані документи в порушення ч.5 ст. 177 ЦПК України позивачем до позовної заяви не долучено.

З викладеного вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом лише 20.05.2024, тобто з пропуском встановленого тримісячного строку і клопотання про поновлення строків звернення до суду з позовом не подав.

Також, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зазначає про те, що він звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги щодо стягнення заборгованості вихідної допомоги, яка не виплачена при звільненні в розмірі недоплаченого середнього місячного заробітку і компенсацій у зв"язку з порушенням установлених строків виплати заробітної плати, яка присуджена судом, у формі недоплачених відпускних на червень 2023 року та в формі недоплаченої вихідної допомоги, які належать до заробітної плати, на підставі п.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", згідно якого, від сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. За позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні він сплатив судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Згідно квитанції № 18 від 20.05.2024, позивач сплатив судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

У той же час, із позовної заяви вбачається, що предметом позову є крім інших вимог і стягнення заборгованості вихідної допомоги при звільненні.

Відповідно до ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

В Постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц, зазначено, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", не поширюється на вимогу позивача про стягнення заборгованості вихідної допомоги при звільненні.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

У ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, яка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З вищенаведеного слідує, що мінімальна ставка судового збору за подання позову, який містить вимогу майнового характеру, складає 1211 грн. 20 коп.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості вихідної допомоги при звільненні) - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Департамент освіти і науки Житомирської обласної державної військової адміністрації про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсаційних втрат за час затримки виплат по заробітній платі, залишити без руху, про що повідомити позивача.

Надати позивачу строк в межах десяти днів з дня вручення копії ухвали суду для усунення зазначених у ній недоліків.

Роз`яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. Ф. Лотуга