Постанова

від 08.05.2024 по справі 357/8110/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року

м. Київ

справа № 357/8110/18

провадження № 61-9454св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлія Юріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та ухвалених судових рішень

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» (далі - ТОВ Агрофірма «Матюші», Агрофірма) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» (далі - ТДВ «Шамраївський цукровий завод»), державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» (далі - КП «КСРРП») Мироненко Ю. Ю. про визнання договору оренди недійсним, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки площею 2,1403 га, кадастровий номер 3220483500:01:010:0009, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

07 серпня 2014 року між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладені договори оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років, а в березні 2015 року проведена державна реєстрація права оренди землі.

Наприкінці березня 2018 року ТОВ Агрофірма «Матюші» стало відомо, що

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 02 березня 2018 року уклали з ТДВ «Шамраївський цукровий завод» договір оренди, за яким передали вказаному товариству в оренду спірну земельну ділянку, а державний реєстратор Мироненко Ю. Ю. 16 березня 2018 року прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди.

Посилаючись на наведене, позивач просив визнати недійсним договір оренди землі від 02 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та

ТДВ «Шамраївський цукровий завод», щодо земельної ділянки, кадастровий номером 3220483500:01:010:0009; скасувати рішення державного реєстратора КП «КСРРП» Мироненко Ю. Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер: 40138747 від 16 березня 2018 року.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2019 року позов ТОВ Агрофірма «Матюші» задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 02 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ТДВ «Шамраївський цукровий завод», щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3220483500:01:010:0009.

Скасовано рішення державного реєстратора КП «КСРРП» Мироненко Ю. Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер: 40138747 від 16 березня 2018 року.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнено з ТОВ Агрофірма «Матюші» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Стягнено з ТОВ Агрофірма «Матюші» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн. В задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 01 квітня 2020 року касаційні скарги ТОВ Агрофірма «Матюші» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року та додаткову постанову цього суду

від 02 вересня 2019 року залишено без змін.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року у задоволенні заяви ТОВ Агрофірма «Матюші» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено. Постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року залишено в силі.

Постановою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» задоволено.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2023 року заяву ТОВ Агрофірма «Матюші» задоволено.

Постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року та додаткову постанову цього ж суду від 02 вересня 2019 року скасовано.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2019 року залишено без змін.

Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення

16 березня 2023 року ТОВ Агрофірма «Матюші» звернулася до Київського апеляційного із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просила стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора КП «КСРРП» Мироненко Ю. Ю. на користь ТОВ Агрофірма «Матюші» витрати на професійну правничу допомогу, надану АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» під час розгляду справи № 357/8110/18 в судах апеляційної та касаційної інстанцій, у загальному розмірі 129 101,09 грн.

Заяву обґрунтовано тим, що у судовому засіданні 13 березня 2023 року ТОВ Агрофірма «Матюші», в інтересах якої діяв адвокат Кравець О. І., зробила заяву про надання суду додаткових доказів на підтвердження розміру судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення відповідно до частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Професійну правничу допомогу під час розгляду справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій ТОВ Агрофірма «Матюші» надавало Адвокатське об`єднання «ЕВЕРЛІҐАЛ» (далі - АО «ЕВЕРЛІҐАЛ») на підставі договору про надання правової допомоги від 07 серпня 2017 року № 17/08-03, додаткової угоди від 15 грудня 2021 року № 21/12/15-06 до договору про надання правової допомоги, якою сторони доповнили договір додатком № 21/12/15-06, додаткової угоди від 01 липня 2022 року № 22/07/01-1 до договору про надання правової допомоги від 07 серпня 2017 року № 17/08-03, якою сторони доповнили договір додатком № 22/07/01-1.

Відповідно до пункту 2 додатку від № 21/12/15-06 сторони погодили, що

АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» надаватиме клієнту ТОВ Агрофірма «Матюші» правову допомогу щодо представництва інтересів під час перегляду за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року у справі № 357/8110/18, розмір винагороди становитиме грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалент 750,00 євро, крім того ПДВ - еквівалент 150,00 євро, що разом становить грошову суму в національній валюті України (гривні), в еквіваленті 900,00 євро. На виконання умов зазначеної угоди

АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» виставило рахунок від 23 грудня 2021 року № 369 на оплату послуг на суму 27 727,56 грн, який сплачений клієнтом, що підтверджується відповідним платіжним документом.

У суді апеляційної інстанції під час перегляду за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року у справі № 357/8110/18 АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» виконані такі роботи: підготовка та подання заяви про перегляд зазначеного судового рішення за нововиявленими обставинами (витрачено 5 годин); участь у судових засіданнях (витрачено 1 годину); підготовка та подання до суду детального опису послуг, наданих АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» (витрачено 3 години); підготовка та подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №357/8110/18 (витрачено 1 годину). Вартість послуг становить

27 727,56 грн.

Відповідно до пункту 2 додатку № 22/07/01-1 сторони погодили, що АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» надаватиме клієнту правову допомогу щодо представництва його інтересів під час касаційного перегляду ухвали Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року у справі № 357/8110/18. Розмір винагороди становитиме грошову суму в національній валюті України (гривні), в еквівалентні 500,00 євро, крім того ПДВ - еквівалент 100,00 євро, що разом становить грошову суму в національній валюті України (гривні), в еквіваленті 600,00 євро. На виконання умов зазначеної угоди АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» виставлено рахунок від 11 листопада 2022 року № 152 на оплату послуг на суму 18 191,05 грн, який сплачений клієнтом, що підтверджується відповідним платіжним документом.

Під час касаційного перегляду ухвали Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року у справі №357/8110/18 АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» підготовано та подано касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року (витрачено 5 годин). Вартість послуг становить 18 191,05 грн.

Отже, під час розгляду справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій позивач поніс судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу та судового збору, у загальному розмірі 129 101,09 грн, з яких:

на професійну правничу допомогу у розмірі 17 675,14 грн під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції;

судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року у справі № 357/8110/18 у розмірі 7 048,00 грн;

витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 692,34 грн під час перегляду справи судом касаційної інстанції;

судовий збір за подання заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року за нововиявленими обставинами у розмірі 5 286,00 грн;

витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 727,56 грн під час розгляду заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року за нововиявленими обставинами в суді апеляційної інстанції;

судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року у справі № 357/8110/18 у розмірі 2 481,00 грн;

витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 191,05 грн під час касаційного перегляду ухвали Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року у справі № 357/8110/18.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року стягнено з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора КП «КСРРП» Мироненко Ю. Ю. на користь ТОВ Агрофірма «Матюші» на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 7 767,00 грн, тобто по 1 941,75 з кожного.

Стягнено з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора КП «КСРРП» Мироненко Ю. Ю. на користь ТОВ Агрофірма «Матюші» на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 28 000,00 грн, по 7 000,00 грн з кожного.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розподілу підлягають лише судові витрати, які були понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи за нововиявленими обставинами, а саме: зі сплати судового збору у розмірі 7 767,00 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 45 918,61 грн.

Суд взяв до уваги доводи ТДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо неспівмірності витрат на правову допомогу, врахувавши, що обсяг заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, на підготовку (написання) та подання якої витрачено 10 годин, що пропорційно сумі 27 727,56 грн, а також обсяг касаційної скарги, на підготовку (написання) та подання якої витрачено 5 годин, що пропорційно 18 191,05 грн, дійшов висновку, що зазначене не відповідає критерію співмірності зі складністю справи.

Дослідивши матеріали справи, узявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом позивача документів, їх значення для спору, апеляційний суд дійшов висновку, що відображена у наданих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності.

Зважаючи на те, що зазначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 45 918,61 грн не є співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг)), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням клопотання відповідача про їх зменшення, суд дійшов висновку, про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу до 28 000,00 грн.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2023 року ТОВ Агрофірма «Матюші» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про розподіл судових витрат у повному обсязі.

Як на підставу касаційного оскарження ТОВ Агрофірма «Матюші» посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц, від 04 травня 2018 року у справі № 910/18936/15, від 10 серпня 2022 року у справі № 369/3817/19, від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17, від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга обґрунтована тим, що на порушення статті 141 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України) апеляційний суд здійснив розподіл судових витрат, понесених ТОВ Агрофірма «Матюші», лише за перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що згідно з усталеною судовою практикою щодо застосування статті 141 ЦПК України, розподілу підлягали всі судові витрати, понесені Агрофірмою за час розгляду справи № 357/8110/18 у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Крім того, зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції помилково взяв до уваги клопотання ТДВ «Шамраївський цукровий завод», яке містить лише посилання на неспівмірність судових витрат, водночас зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу на підставі частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

Апеляційний суд не звернув уваги на те, що умовами договору від 07 серпня 2017 року № 17/08-03 та додатковими угодами до нього передбачено, що винагорода за надання професійної правничої допомоги становить фіксовану грошову суму, а отже, обсяг витраченого АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» часу на надання правничої допомоги позивачу не має значення для розподілу витрат на таку допомогу.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 27 червня 2023 року касаційну скаргу ТОВ Агрофірма «Матюші» на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною ТОВ Агрофірма «Матюші» з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Білоцерківського міськрайонного суду Київської області матеріали цивільної справи № 357/8110/18; надано учасникам справи строк для подання відзиву.

У вересні 2023 року матеріали справи № 357/8110/18 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті всі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими у статтях 141-142 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, другою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття (стаття 384 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розподілу підлягають лише судові витрати, які були понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи за нововиявленими обставинами.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що такий висновок суду апеляційної інстанції суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц, від 04 травня 2018 року у справі № 910/18936/15.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц зазначено, що згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим такий обов`язок у випадку передачі справи на новий судовий розгляд не покладено. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

У постанові Верховного Суду від 04 травня 2018 року у справі № 910/18936/15 зазначено: «З аналізу положень статей 2, 129, 282 Господарського процесуального кодексу України в їх системному взаємозв`язку вбачається, що змінюючи або ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції повинен одночасно змінити розподіл судових витрат. При цьому згідно з встановленими законом вимогами в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено як про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, так і про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції. Разом з тим, оскільки законом не передбачений розподіл судових витрат судом касаційної інстанції в разі передання справи на новий розгляд, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, а також понесених під час попереднього розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції повинен бути здійснений господарським судом, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи відповідно до загальних правил розподілу судових витрат».

Зважаючи на те, що ухвалена за результати нового розгляду справи постанова Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року є остаточним судовим рішенням, то саме на цей суд покладено обов`язок вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених ТОВ «Агрофірма «Матюші» у зв`язку з переглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій, відповідно до загальних правил розподілу судових витрат.

У контексті наведеного доводи касаційної скарги про те, що оскаржуване судове рішення ухвалене без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц, від 04 травня 2018 року у справі № 910/18936/15, є обґрунтованими, а тому додаткова постанова Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково, скасування оскаржуваного судового рішення з направленням справи новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції розподілу судових витрат не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» задовольнити частково.

Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року скасувати, справу № 357/8110/18 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник Судді:І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець