Постанова

від 24.05.2024 по справі 440/14111/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: А.О. Чеснокова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 р. Справа № 440/14111/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ВМ-ТРАНССЕРВІС" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2023, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/14111/23

за позовом Приватного підприємства "ВМ-ТРАНССЕРВІС"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ВМ-ТРАНССЕРВІС" (далі - позивач, ПП "ВМ-ТРАНССЕРВІС") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України у Полтавській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України) в якій просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 8910550/40671895 від 31 травня 2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 94 від 07 квітня 2023 року в ЄРПН датою її подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Зазначив, що на вимогу контролюючого органа, після зупинення реєстрації податкової накладної позивачем надано письмові пояснення разом із належним чином оформленими документами, що стали підставою для її формування. Проте, відповідні документи не враховані відповідачем під час прийняття рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН. Звертав увагу на те, що спірне рішення не містять достатнього обґрунтування підстав для їх прийняття.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 по справі № 440/14111/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ПП "ВМ-ТРАНССЕРВІС" зазначило, що Полтавський окружний адміністративний суд не врахував положенням ч. 2 ст. 9 Закону №996 та Положення №88 та не врахував під час ухвалення рішення від 26 грудня 2023 року по справі №440/14111/23, що видаткова накладна №РН-0000009 від 07 квітня 2023 року містить неістотні недоліки, які не є підставою для невизнання господарської операції.

Також, зазначає, що недоліки у видаткових накладних №8/11 від 07 листопада 2022 року, №09/11 від 09 листопада 2022 року, №10/11 від 11 листопада 2022 року та накладних №8/11 від 07 листопада 2022 року, №09/11 від 09 листопада 2022 року, №10/11 від 11 листопада 2022 року, які підписані між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , не можуть бути підставою для визнання недійсною господарської операції щодо реалізації на користь ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» товару, здійсненої на підставі видаткової накладної №РН-0000009 від 07 квітня 2023 року.

Просить звернути увагу, що окрім Видаткової накладної №РН-0000009 від 07 квітня 2023 року господарську операцію із реалізації на користь ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» протижеледної суміші підтверджується Договором субпідряду №11/10-2022 М-03 від 11 жовтня 2022 року із Додатковою угодою та Специфікаціями, Платіжною інструкцією №16915 від 13 квітня 2023 року, Випискою по банківському рахунку за 13 квітня 2023 року і Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01 січня по 30 квітня 2023 року, що належним чином відображають зміни в структурі активів та зобов`язань позивача.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що діяв відповідно до приписів податкового законодавства, забезпечуючи виконання покладених на контролюючий орган функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права. Вказав, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі зазначеного просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Учасниками по даній справі було отримано копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. відповідачем отримано копію апеляційної скарги позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних документів через підсистему "Електронного суду".

Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПП "ВМ-ТРАНССЕРВІС" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 40671895), яке здійснює свою господарську діяльність, зокрема, у сфері вантажного автомобільного транспорту. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

Між ПП "ВМ-ТРАНССЕРВІС" (Субпідрядник) та ТОВ "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ" (Генпідрядник) укладено Договір субпідряду № 11/10-2022М-03 від 11 жовтня 2022 року (далі - Договір субпідряду), відповідно до пункту 1.1 якого Субпідрядник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених, зокрема, цим Договором своїми силами і засобами на власний ризик у 2022 році надати Генпідряднику послуги з експлуатаційного утримання та поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення в межах Полтавської області, а Генпідрядник - прийняти і оплатити такі послуги.

ПП "ВМ-ТРАНССЕРВІС" в межах взаємовідносин за Договором субпідряду №11/10-2022М-03 від 11 жовтня 2022 року реалізувало ТОВ "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ" протиожиледну суміш на підставі укладеного договору поставки № 02/01/23 від 02 січня 2023 року.

Позивач зазначив, що реалізований товар (протиожеледну суміш) виготовлено шляхом змішання відсіву та солі.

Відсів придбано у ТОВ "ДІОРИТ" на підставі Договору поставки № 19/39 від 12 червня 2019 року. За фактом поставки підписано відповідні видаткові накладні. Поставка відбувалась силами та засобами Постачальника, товарно-транспортні накладні не надавались.

Придбання солі відбувалось у ФОП ОСОБА_2 за договором поставки. На виконання укладеного договору, ПП "ВМ-ТРАНССЕРВІС" поставлено необхідну кількість солі, на підтвердження чого підписано відповідні видаткові накладні: № 8/11 від 07 листопада 2022 року, № 09/11 від 09 листопада 2022 року та № 10/11 від 11 листопада 2022 року. Зберігання товару відбувалось в наявних у підприємства об`єктах нерухомого майна (складах).

Транспортування виготовленої протиожиледної суміші забезпечувалось силами та засобами Покупця, товарно-транспортні накладні не надавалися до Комісії. Поставлений Товар оплачено відповідно до умов Договору поставки в розмірі 50%, на підтвердження чого надано платіжну інструкцією № 16915 від 13 квітня 2023 року та виписку з банківського рахунка за 13 квітня 2023 року.

ПП "ВМ-ТРАНССЕРВІС" за фактом поставки товару складено видаткову накладну від 07 квітня 2023 року № 9 та податкову накладну від 07 квітня 2023 року № 94, яку подано на реєстрацію в ЄРПН.

Квитанцією № 1 підтверджено, що документ прийнято, але його реєстрація зупинена. Підставою відмови контролюючий орган вказав: "Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки Обсяг постачання товару/послуги 2505 , дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково: показник D=17.8056%, P=188667.11".

Позивачем на підтвердження здійснення господарської операції до повідомлення надані документи, зокрема: Акт звірки № 1 від 30 квітня 2023 року; Договір субпідряду № 11/10-2022М-03 від 11 жовтня 2022 року; Договір субпідряду № 11/10-2022М-03 від 11 жовтня 2022 року; Договір субпідряду № 11/10-2022М-03 від 11 жовтня 2022 року; Додаткова угода до Договору субпідряду № 1 від 31 грудня 2022 року; Рахунок № 68 від 07 квітня 2023 року; Видаткова накладна № 9 від 07.04.2023 року; Видаткові накладні на відсів (№ 1530 від 05 листопада 2022 року, № 1542 від 08 листопада 2022 року, № 1546 від 09 листопада 2022 року, № 1557 від 11 листопада 2022 року, № 1561 від 13 листопада 2022 року, № 1573 від 16 листопада 2022 року, № 1576 від 17 листопада 2022 року, № 1583 від 19 листопада 2022 року); Видаткові накладні на відсів (№ 1616 від 26 листопада 2022 року, № 1631 від 09 листопада 2022 року, № 1647 від 10 грудня 2022 року, № 1649 від 11 грудня 2022 року, № 1652 від 12 грудня 2022 року, № 1653 від 13 грудня 2022 року, № 1676 від 23 грудня 2022 року та № 1683 від 28 грудня 2022 року); Договір поставки № 19/39 від 02 січня 2023 року та Додаткова угода № 3 від 01 квітня 2022 року; Виписка з банківського рахунку за 13 квітень 2023 року; Пояснення № 13 від 26 травня 2023 року; Видаткові накладні на сіль (№ 8/11 від 07 листопада 2022 року, № 09/11 від 09 листопада 2022 року та № 10/11 від 11 листопада 2022 року).

Комісією ГУ ДПС у Полтавській області прийняте рішення від 31 травня 2023 року № 8910550/40671895 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07 квітня 2023 року № 94 у зв`язку з наданням документів складених з порушенням законодавства. Додатково в рішенні зазначено, що до повідомлення платником надано видаткові накладні від 07 листопада 2022 року № 8/11, від 09 листопада 2022 року № 9/11, від 11 листопада 2022 року № 10/11 на придбання солі з протизалежуваною добавкою від ФОП ОСОБА_2 (2581605517) та видаткову від 07 квітня 2023 № РН-0000009 на реалізацію протиожеледної суміші на адресу ТОВ "Онур Коснтрукціон Інтернешл" (32851616), які не містять обов`язкових реквізитів, що передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16 липня 1999".

У подальшому позивач склав та направив до Комісії центрального рівня скарги з вимогою скасувати вказані вище рішення Комісії регіонального рівня та зареєструвати податкову накладну № 94 від 07 квітня 2023 року.

21 червня 2023 року Комісія центрального рівня розглянула скаргу позивача та залишила її без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня від 31 травня 2023 року № 8910550/40671895 про відмову в реєстрації податкової накладної № 94 від 07 квітня 2023 року в ЄРПН без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Наполягаючи на наданні контролюючим органам усіх необхідних та належним чином оформлених документів, достатніх для прийняття позитивного рішення для реєстрації спірних податкових накладених в ЄРПН, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи наявні копії видаткових накладних від 07 листопада 2022 року № 8/11, від 09 листопада 2022 року № 9/11, від 11 листопада 2022 року № 10/11 на придбання солі з протизалежуваною добавкою від ФОП ОСОБА_2 (2581605517) та видаткової накладної від 07 квітня 2023 № РН-0000009 на реалізацію протиожеледної суміші на адресу ТОВ "Онур Коснтрукціон Інтернешл" (32851616), які не містять обов`язкових реквізитів, в яких не зазначено прізвище виконавця та/або замовника, тобто видаткові накладні не містять обов`язкових до заповнення реквізитів, що давало б змогу ідентифікувати особу, яка отримала/передала ТМЦ, а отже були складені з порушенням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року.

Отже, вважав, що контролюючий орган дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, згідно з пунктом 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, оскільки зазначені вище видаткові накладні оформлені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції чинній на момент зупинення реєстрації податкових накладних).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

В силу приписів пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом встановлено, що у квитанції про зупинення податкової накладної контролюючим органом сформовано висновок: обсяг постачання товару/послуги 2505, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково: показник D=17.8056%, P=188667.11".

Отже, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної № 94 від 07.04.2023 зупинено через встановлення ризиковості здійснення операцій з посиланням на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних відсутня інформація про те, чому позивач визначений ризиковим або які саме його операції стали причиною для визнання його ризиковим. Нечітке формулювання п.1 Критеріям ризиковості платника податку унеможливлює встановлення конкретних ознак ризиковості платника.

Також , у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних відсутнє посилання на відповідне рішення щодо віднесення позивача до ризикових платників.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

У постанові від 29.06.2022 у справі № 380/5383/21 Верховний Суд прийшов до висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Водночас, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачу до контролюючого органу для їх реєстрації, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції.

Таким чином, вказані обставини, призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03.06.2021 по справі № 2040/7098/18, від 29.06.2023 по справі № 500/2655/22.

Колегія суддів зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законними.

Відповідно до п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з п. 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з оскаржуваних рішень підставою для відмови у реєстрації податкових накладних слугувало надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено, що до повідомлення платником надано видаткові накладні від 07 листопада 2022 року № 8/11, від 09 листопада 2022 року № 9/11, від 11 листопада 2022 року № 10/11 на придбання солі з протизалежуваною добавкою від ФОП ОСОБА_2 (2581605517) та видаткову від 07 квітня 2023 № РН-0000009 на реалізацію протиожеледної суміші на адресу ТОВ "Онур Коснтрукціон Інтернешл" (32851616), які не містять обов`язкових реквізитів, що передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16 липня 1999" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, а саме: не розшифровані підписи відповідальних осіб зі сторони отримувача від ПП «ВМ-Транссервіс» та ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешл».

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог зазначив про правомірність зазначених вище підстав відмови у реєстрації податкової накладної №94 від 07.04.2023.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХГУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону №996 визначено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми); дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п. 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код підприємства, установи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Щодо видаткової накладної №РН-0000009 від 07 квітня 2023 року, колегія суддів зазначає, що остання містить підпис посадової особи ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ», скріплена печаткою останнього та має посилання на номер договору на підставі якого здійснювалась поставка товару, що дає змогу ідентифікувати коло осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Окрім видаткової накладної №РН-0000009 від 07 квітня 2023 року господарську операцію із реалізації на користь ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» протижеледної суміші підтверджується договором субпідряду №11/10-2022 М-03 від 11 жовтня 2022 року із додатковою угодою та специфікаціями, платіжною інструкцією №16915 від 13 квітня 2023 року, випискою по банківському рахунку за 13 квітня 2023 року і актом звірки взаєморозрахунків за період з 01 січня по 30 квітня 2023 року, що належним чином відображають зміни в структурі активів та зобов`язань позивача.

Щодо видаткових накладних №8/11 від 07 листопада 2022 року, №09/11 від 09 листопада 2022 року, №10/11 від 11 листопада 2022 року, накладних №8/11 від 07 листопада 2022 року, №09/11 від 09 листопада 2022 року, №10/11 від 11 листопада 2022 року, колегія суддів зазначає, що останні підтверджують придбання позивачем у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) солі з протизалежуваною добавкою.А Податкова накладна №94 від 07 квітня 2023 року складена на підставі реалізації згідно Видаткової накладної №РН-0000009 від 07 квітня 2023 року на користь ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» протижеледної суміші.

Недоліки у видаткових накладних №8/11 від 07 листопада 2022 року, №09/11 від 09 листопада 2022 року, №10/11 від 11 листопада 2022 року та Накладних №8/11 від 07 листопада 2022 року, №09/11 від 09 листопада 2022 року, №10/11 від 11 листопада 2022 року, які підписані між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , не можуть бути підставою для визнання недійсною господарської операції щодо реалізації на користь ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» товару, здійсненої на підставі Видаткової накладної №РН-0000009 від 07 квітня 2023 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 12 червня 2018 року по справі №825/3419/14 зазначив: «Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови платнику ПДВ у формуванні податкового кредиту за рахунок сум цього податку у ціні придбаних товарів (послуг), якщо інші об`єктивні дані свідчать про зміни в структурі активі та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року по справі №803/1810/16 вказано: «Формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому, сама собою наявність, або відсутність окремих документів, зокрема, сертифікатів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.».

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року по справі №0670/2176/11 містить наступний правовий висновок: «Формальні недоліки у первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, мають оцінюватися у сукупності з іншими обставинами. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. У свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання, а не повноваженнями осіб зі складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19 вересня 2023 року по справі №815/4998/16 зазначив: «Однак, один лише факт наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не може бути беззаперечною підставою для висновку про відсутність господарських операцій, а отже і для невизнання за платником податків права на формування показників податкового та бухгалтерського обліку, якщо інші документи в сукупності та фактичні обставини свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань платника у зв`язку із здійсненням ним господарської діяльності.

Недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для не визнання факту господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.»

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 8910550/40671895 від 31 травня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 94 від 07.04.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання другого відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 94 від 07.04.2023, датою її подання на реєстрацію, колегія суддів зазначає, що зазначена вимога є похідною та також підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірну податкову накладну, були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання податкову накладну № 39 від 15.02.2023 року, датою її подання на реєстрацію, колегія суддів зазначає, що зазначена вимога є похідною та також підлягає задоволенню.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021, № 140/14282/20 від 17.05.2023.

Судом першої інстанції не було враховано наведених вище обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання і щодо розподілу судових витрат, та з врахуванням приписів ст.ст.132,139 КАС України, доходить висновку, що оскільки апеляційним судом фактично було задоволено апеляційну скаргу ТОВ «ВКФ «Ельф» та позовні вимоги, то відповідно, і судовий збір, сплачений за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги, також підлягає стягненню з відповідачів на його користь.

Отже, враховуючи вказані обставини та приписи ст.ст.132,139 КАС України, судова колегія вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь ПП "ВМ-ТРАНССЕРВІС" сплачений за подання адміністративного позову та апеляційної скарги судовий збір у загальному розмірі - 6710 грн. (2684 грн. + 4026 грн.).

Керуючись ст.ст.139,308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВМ-ТРАНССЕРВІС" - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 по справі № 440/14111/23 - скасувати та прийняти нове, яким позов Приватного підприємства "ВМ-ТРАНССЕРВІС - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області № 8910550/40671895 від 31 травня 2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 94 від 07 квітня 2023 року в ЄРПН датою її фактичного подання.

Стягнути на користь Приватного підприємства "ВМ-ТРАНССЕРВІС" (код ЄДРПОУ 40671895) судові витрати з сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у сумі 3355 грн. (три тисячі триста п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192).

Стягнути на користь Приватного підприємства "ВМ-ТРАНССЕРВІС" (код ЄДРПОУ 40671895) судові витрати з сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у сумі 3355 грн. (три тисячі триста п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий