Постанова

від 24.05.2024 по справі 400/9122/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/9122/23

Перша інстанція: суддя Брагар В. С.,

повний текст судового рішення

складено 05.02.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу Держземагентства у Новобузькому районі Миколаївської області (далі ДЗК) та просив:

- визнати протиправними дії ДЗК щодо застосування до розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 9,3 га, розташованої за адресою: Миколаївська область, Новобузький район, Новомиколаївська сільська рада, що належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯК №740950 від 02.08.2005 р., за станом на 01.01.2015р, вартості 1 га, що становить 3377 грн. 24 коп.;

- визнати протиправними дії ДЗК щодо застосування до розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 9,3 га., розташованої за адресою: Миколаївська область, Новобузький район, Новомиколаївська сільська рада, що належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯК №740950 від 02.08.2005 р., за станом на 01.01.2015р, коефіцієнта 1,756;

- визнати протиправними дії ДЗК щодо видання 04.03.2015 р. за №490 витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки стосовно земельної ділянки площею 9,3 га, розташованої за адресою: Миколаївська область, Новобузький район, Новомиколаївська сільська рада, що належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯК №740950 від 02.08.2005 р.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року замінено неналежного відповідача ДЗК на належного відповідача Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр-т Миру, 34. м.Миколаїв, 54054, ідентифікаційний код 39825404) (далі ГУДЗК).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 жовтня 2010 року між ОСОБА_2 і позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 9,3 га, яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області. Договір було зареєстровано належним чином у районному відділі ДП Миколаївська філія «Центр державного земельного кадастру» 14.12.2010 року за №041049307016.

Згідно договору оренди земельної ділянки було досягнуто згоди щодо оренди вищезазначеної земельної ділянки строком на 49 років.

Відповідно до пунктів 9, 11, 14 вказаного договору відповідач зобов`язався сплачувати позивачу орендну плату, яка за один рік складає 3015,19 грн. та вноситься до 31 грудня кожного року. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня у розмірі 0,02% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з п.13 вказаного договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; інших випадках передбачених законом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, право власності на земельну ділянку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 набула ОСОБА_3 на підставі рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 08.06.2015 р. у справі №481/263/15-ц.

Згідно із інформації, яка вказана у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який виданий 04.03.2015 року за №490 ДЗК, на земельні ділянки з кадастровими номерами 4824582200:01:000:0049 та 4824582200:01:000:0050, власником яких зазначений ОСОБА_2 , нормативна грошова оцінка даних земельних ділянок сукупно встановлена в розмірі 220446,58 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявний додатковий договір №1 до договору оренди землі від 14.10.2010 року, згідно якого п.5 та п.9 вказаного договору викладено із змінами. Нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2015 року встановлено в розмірі 220446,58 грн, а орендну плату відповідно 6613,4 грн.

Позивач вважає, що під час складання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.03.2015 року №490 ДЗК безпідставно застосовано коефіцієнт вартості 1 га, що становить 3377 грн. 24 коп. та коефіцієнт грошової оцінки 1,756, що призвело до неправомірного збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та як наслідок - збільшення розміру орендної плати за землю.

В той же час, рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 27 червня 2023 року у справі №481/204/23 припинено дію договору оренди землі шляхом його дострокового розірвання, земельної ділянки з кадастровими номерами: 4824582200:01:000:0049, площею 2,3565 га, та 4824582200:01:000:0050 площею 6,9404 га, загальною площею 9,3га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (на даний час Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області) та належить ОСОБА_3 , б/н, укладений 14 жовтня 2010 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ОСОБА_1 , зареєстрованого у районному відділі ДП Миколаївська філія «Центр державного земельного кадастру», 14 грудня 2010 року за № 041049307016.

Вважаючи вищенаведені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер, у зв`язку із чим підстави для визнання його нечинним та скасування відсутні.

Колегія суддів частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що частково відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно приписів ст.5 Закону України "Про оцінку земель" грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

За нормами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України.

Підпунктом 271.1.1 ст.271 ПК України, передбачено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

Згідно з ч.5 ст.201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів та порядок оформлення Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки регламентується Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою Постановою КМУ від 23.03.1995 №213 (далі - Методика)

Згідно з п.2-1 Методики дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, нормативно-правові акти чи індивідуальні акти, прийняті суб`єктом владних повноважень з порушенням закону, підлягають визнанню нечинними чи скасуванню лише у разі порушення прав, свобод чи інтересів фізичної особи і необхідності судового захисту з метою поновлення порушеного права.

На підставі викладеного, та з урахуванням приписів статей 2, 5 КАС України суд доходить висновку, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог закону рішеннями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими рішеннями.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 504/4148/16-а, від 12 червня 2020 року у справі № 804/3214/18 та від 18.01.2022 у справі № 640/17684/19.

У постановах Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі №800/301/16, від 22.08.2019 у справі № 288/1557/16-а, від 30.08.2022 у справі № 813/3823/17 наголошувалось про те, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Верховний Суд зауважив, що захисту адміністративним судом підпадає фактично порушене право особи в публічно - правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку у суспільних правовідносинах.

Так, предметом даного спору є дії відповідача щодо застосування до розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що належала на праві власності ОСОБА_2 коефіцієнту та вартості 1 га при складанні витягу.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто, об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Водночас, ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки, а об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож, адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений і залежно від обставин ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

З цих підстав апеляційний суд зазначає, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.11.2018 у справі №817/1819/17.

Суд зазначає, що оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту грошової оцінки земельної ділянки та її вартості, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідної сільської ради.

Більш того, апеляційний суд зазначає, що позивачем у доводах позовної та апеляційної скарги не обґрунтовано, яким чином дії відповідача щодо оформлення у 2015 році витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2 , на даний час порушують права саме позивача, в тому числі враховуючи припинення договору оренди землі рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 27 червня 2023 року у справі №481/204/23.

Резюмуючи усе вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення, однак з помилкових підстав.

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції частково неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права в частині, а тому оскаржуване рішення підлягає зміні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді А.В. Бойко О.А. Шевчук