Постанова

від 24.05.2024 по справі 380/21494/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/21494/23 пров. № А/857/3100/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2024р. в адміністративній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перекопське 21» до Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку (суддя суду І інстанції: ОСОБА_1 , час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 12.01.2024р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

06.09.2023р. (згідно з відомостями ярлика на поштовому відправленні) позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку /ОСББ/ «Перекопське 21» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії та бездіяльність Львівської міської ради щодо безпідставного незатвердження ОСББ «Перекопське 21» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4610137500:03:004:0086, площею 0,1055 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: м.Львів, вул.Перекопська, 21; зобов`язати Львівську міську раду на найближчій сесії затвердити ОСББ «Перекопське 21» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4610137500:03:004:0086, площею 0,1055 га у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: м.Львів, вул.Перекопська, 21; встановити судовий контроль за виконанням рішення та зобов`язати Львівську міську раду подати звіт про виконання рішення суду; судові витрати покласти на відповідача (а.с.1-6, 49).

Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників страви (у письмовому провадженні) (а.с.55 і на звороті).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2024р. заявлений позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо незатвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4610137500:03:004:0086, площею 0,1055 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: м.Львів, вул.Перекопська, 21; зобов`язано Львівську міську раду прийняти рішення про затвердження ОСББ «Перекопське 21» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4610137500:03:004:0086, площею 0,1055 га у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: м.Львів, вул.Перекопська, 21; стягнуто із Львівської міської ради на користь ОСББ «Перекопське 21» судовий збір у сумі 2684 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. (а.с.105-110).

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач Львівська міська рада, який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.113-120).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що питання затвердження технічної документації та надання земельної ділянки із комунальної власності належить до виключної компетенції міської ради, через що суд не вправі перебирати на себе такі функції.

Окрім цього, спірне питання ОСББ «Перекопське 21» неодноразово розглядалося на пленарних засіданнях міської ради; документи, які покладаються позивачем в основу заявлених вимог, витратили свою чинність.

Також суд стягнув з апелянта суму витрат на правову допомогу, яка є неспівмірною із складністю справи, а представлені документи не підтверджують обсяг і вартість наданих послуг адвоката.

Позивач ОСББ «Перекопське 21» скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.138-143).

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Водночас, колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання апелянта про розгляд справи в присутності сторін (а.с.120), оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Апелянт подав апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтував свою правову позицію по справі; у свою чергу, позивач скерував відзив на подану апеляційну скаргу; будь-яких нових доказів по справі сторони не представили; клопотань про їх витребування від останніх не надходило. Рішення суду прийнято за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

Звідси, правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, колегія суддів не убачає.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних мотивів.

Як встановлено під час судового розгляду, згідно з витягом з Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0,1055 га, кадастровий номер 4610137500:03:004:0086, що розташована за адресою: м.Львів, вул.Перекопська, 21, перебуває у комунальній власності; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Ухвалою Львівської міської ради № 4743 від 21.05.2015р. «Про погодження ОСББ «Перекопське 21» місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на Перекопській, 21» позивачу погоджено місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1055 га (у тому числі площею 0,0092 га для влаштування проїзду та площею 0,0014 га з обмеженнями) на АДРЕСА_1 у власність для обслуговування багатоквартирного житлового будинку (а.с.14).

Сертифікованим інженером-землевпорядником виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСББ «Перекопське 21» для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з актом узгодження меж земельної ділянки землекористувачами (землевласниками) суміжних ділянок претензій щодо існуючих меж не заявлено.

Висновком управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 2401-3вих-1719 від 28.08.2015р. погоджено матеріали відведення земельної ділянки площею 0,1055 га в приватну власність для обслуговування багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 (а.с.18).

Згідно висновку Відділу Держземагенства у м.Львові Львівської обл. № 19-1323-0.3-827379/9-15АП від 11.09.2015р. погоджено проект землеустрою щодо відведення ОСББ «Перекопське 21» з метою оформлення права власності на земельну ділянку 0,1055 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 (а.с.19 і на звороті).

Упродовж 22.09.2015р.-27.04.2017р. позивач звертався до Львівської міської ради з листами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, кадастровий номер 4610137500:03:004:0086, для обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , однак щодо таких органом місцевого самоврядування не було прийнято рішення та повернуто такі листи без розгляду.

ОСББ «Перекопське 21» двічі зверталося до Львівської міської ради (09.02.2018р. за № 3623/АП-Л-2403 та 08.10.2018р. за № 2-28857/АП-2403) з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність для обслуговування багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду вказаних звернень Львівська міська рада не прийняла рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність для обслуговування багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 .

За таких обставин позивач змушений був звернутися за захистом своїх прав до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2019р. у справі № 1340/5646/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2019р., визнано протиправними дії Львівської міської ради щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою, оформлені листом № 2403-5357 від 24.10.2018р. та зобов`язано у встановленому законом порядку та строки повторно розглянути заяву ОСББ «Перекопське 21» з питань затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, кадастровий номер 4610137500:03:004:0086, для обслуговування багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 та прийняти рішення з урахуванням наданої судом у рішенні правової оцінки (а.с.9-13).

Починаючи з 2019 року, на виконання вказаного судового рішення Львівська міська рада складає проекти ухвал про затвердження (відмову у затвердженні) ОСББ «Перекопське 21» проекту землеустрою, виносить їх на розгляд сесії, однак рішення, як акт органу місцевого самоврядування та результат розгляду питання в установленому законом порядку, не прийнято, проекти ухвал не набирають достатньої кількості голосів депутатів (лист № 2403-вих-4082-19024/АП від 09.01.2020р., лист № 4-2403-1263 від 21.01.2020р., № 0001-вих-18023 від 04.03.2020р. а.с.23, 25, 26).

17.06.2021р. ухвалою сесії Львівської міської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4610137500:03:004:0086, був затверджений, земельну ділянку площею 0,1055 га передано для обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.30).

Проте, Львівський міський голова зупинив дію ухвали від 17.06.2021р. про затвердження проекту землеустрою; повторно ухвала розглядалася міською радою на пленарному засіданні 08.07.2021р., однак міська рада не підтвердила попереднє рішення і воно не набрало чинності.

У подальшому 24.09.2021р. ОСББ «Перекопське 21» звернулось до відповідача із зверненням щодо виконання рішення суду, затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки, кадастровий номер 4610137500:03:004:0086, площею 0,1055 га у постійне користування позивача (а.с.33).

17.02.2022р. проект ухвали «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Перекопській, 21» розглядався на пленарному засіданні сесії Львівської міської ради, однак в черговий раз не набрав необхідної кількості голосів депутатів.

15.03.2022р. ОСББ «Перекопське 21» звернулось до відповідача про повторний розгляд проекту ухвали «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 » на наступній сесії 17.03.2022р. (а.с.37).

Листом № 2403-вих27285 від 15.04.2022р. з посиланням на запровадження в Україні воєнного стану відповідач сповістив, що пленарні засідання міської ради у вказаний період проводитися не будуть (а.с.38).

02.01.2023р. ОСББ «Перекопське 21» вчергове звернулось до відповідача з нагадуванням про затвердження проекту землеустрою (а.с.39).

Департамент «Секретаріат ради» Львівської міської ради листом № 0001-вих-23450 від 27.02.2023р. повідомив позивача про те, що проект ухвали «Про затвердження ОСББ «Перекопське 21» проекту землеустрою щодо відведені земельної ділянки та надання земельної ділянки на Перекопській, 21» не включений до порядку денного 14-ї сесії Львівської міської ради 8-го скликання, яке відбудеться 02.03.2023р., натомість роз`яснено, що законодавство надає право оскаржувати таку відповідь чи дії у судовому порядку (а.с.41).

Листами від 22.06.2023р. та 24.06.2023р. ОСББ «Перекопське 21» звернулось до відповідача, заступника міського голови з містобудування, голови комісії землекористування та агломерації, голови комісії архітектури та розвитку територій про винесення на розгляд 17-ї сесії Львівської міської ради 8-го скликання питання затвердження проекту землеустрою та передачі землі відповідності до норм чинного законодавства (а.с.42-45).

23.08.2023р. проект ухвали про затвердження проекту землеустрою був винесений на розгляд 19 сесії Львівської міської ради 8-го скликання, однак питання не набрало необхідної кількості голосів (а.с.46-48).

Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм діючого законодавства розгляд клопотання заінтересованої особи повинен прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Розроблений позивачем проект землеустрою погоджений відповідними органами, відтак перешкоди в його затвердженні є відсутніми.

Такий висновок також слідує з рішення суду від 14.03.2019р. у справі № 1340/5646/18.

За результатами розгляду Львівської міської радою звернення позивача про затвердження проекту землеустрою не прийнято передбаченого законом рішення, що вказує на протиправність бездіяльності останньої.

Також повноваження відповідача Львівської міської ради в розглядуваному випадку не є дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення лише конкретних дій - за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути або не розглянути заяву; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у цьому конкретному випадку звернення позивача із заявою, з урахуванням наведених у позові фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки органу, уповноваженого на прийняття відповідного рішення.

Отже, ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Такий спосіб захисту відповідає вимогам справедливості й забезпечить ефективне поновлення позивача в правах.

Вимогу щодо встановлення судового контролю суд визнав передчасною через відсутність доказів уникнення відповідача від виконання прийнятого судом рішення.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду такими, що не в повній мірі відповідають нормам діючого законодавства, з огляду на таке.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Як слідує з фактичних обставин справи (зокрема, із змісту звернень позивача і проектів ухвал про затвердження проекту землеустрою), на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2019р. у справі № 1340/5646/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2019р., питання щодо затвердження ОСББ «Перекопське 21» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4610137500:03:004:0086, площею 0,1055 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , і про передачу позивачу вказаної ділянки неодноразово виносилося на пленарні засідання міської ради.

Разом з тим, рішення про затвердження або про відмову в затвердженні вказаного проекту землеустрою відповідачем не прийнято через відсутність необхідності кількості голосів.

З огляду на викладене, спірні правовідносини у цій справі фактично виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2019р. у справі № 1340/5646/18, яке набрало законної сили.

Колегія суддів зауважує, що у разі невиконання/часткового виконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, а також процесуальними положеннями КАС України.

Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016р. «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині 1 ст.11 цього Закону йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм слідує, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019р. у справі № 686/23317/13-а.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегулювано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Так, положеннями ч.1 ст.383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

У спірних відносинах є обставини, з якими приписи ст.ст.382, 383 КАС України пов`язують наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, він міг звернутися до суду в порядку ст.ст.382, 383 КАС України із відповідними заявами про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

У зв`язку з цим вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.07.2022р. у справі № 640/23020/19.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності Львівської міської ради, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення у справі № 1340/5646/18, в окремому судовому провадженні не повинні розглядатися.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об`єкту порушеного права. При розгляді позовних вимог позивача стосовно фактичного невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадію судового провадження.

За правилами п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відтак, колегія суддів доходить висновку, що оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого фактичного предмету спору (затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) і між тими самим сторонами, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України.

З огляду на вищезазначені висновки апеляційного суду щодо закриття провадження у справі, яка розглядається, колегія суддів не надає оцінку доводам апеляційної скарги.

За приписами абз.1 ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки питання щодо визнання дій Львівської міської ради щодо відмови у затвердженні ОСББ «Перекопське 21» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4610137500:03:004:0086, площею 0,1055 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язання повторно розглянути заяву ОСББ «Перекопське 21» з питань затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4610137500:03:004:0086, площею 0,1055 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в судовому порядку вирішено (рішення суду в справі № 1340/5646/18 набрало законної сили) і не може бути повторно розглянуто, апеляційний суд приходить до переконання про те, що постановлене судом першої інстанції рішення відповідно до ч.1 ст.319 КАС України підлягає скасуванню із закриттям провадження на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України.

В порядку ст.139 КАС України, з огляду на результат апеляційного розгляду справи, колегія суддів змінює розподіл судових витрат по справі наступним чином: понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви і витрати на правову допомогу слід покласти на позивача, а сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги належить віднести на рахунок відповідача.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.ст.243, 311, п.3 ч.1 ст.315, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2024р. в справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перекопське 21» до Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку, скасувати, провадження в адміністративній справі № 380/21494/23 - закрити.

Змінити розподіл судових витрат по справі, а саме: понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви і витрати на правову допомогу покласти на позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перекопське 21», а витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги віднести на рахунок відповідача Львівської міської ради.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 24.05.2024р.