Постанова

від 24.05.2024 по справі 320/11462/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року

м. Київ

справа № 320/11462/21

адміністративне провадження № К/990/27054/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Кашпур О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року (головуючий суддя - Кобаль М.І., судді: Костюк Л.О., Степанюк А.Г.)

у справі №320/11462/21

за позовом ОСОБА_1

до Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

I. Суть спору

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Командування Повітряних Сил Збройних Сил України та до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправними дії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України щодо відмови в зарахуванні періоду з 07 грудня 2006 року по 04 серпня 2008 року, як час вимушеного прогулу до вислуги років, до строку вислуги у військовому званні та строку контракту;

- зобов`язати Командування Повітряних Сил Збройних Сил України внести зміни до наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 17 липня 2008 року № 255 щодо зарахування часу вимушеного прогулу з 07 грудня 2006 року по 04 серпня 2008 року до вислуги років, до строку вислуги у військовому званні та строку контракту;

- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04 серпня 2008 року № 142 (по стройовій частині) в частині зарахування часу вимушеного прогулу з 07 грудня 2006 року по 04 серпня 2008 року до вислуги років, до строку вислуги у військовому званні та строку контракту.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про протиправні дії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України щодо відмови в зарахуванні періоду з 07 грудня 2006 року по 04 серпня 2008 року, як час вимушеного прогулу до вислуги років, до строку вислуги у військовому званні та строку контракту, оскільки вироком військового суду ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 січня 2009 року, залишеним без змін ухвалою військового апеляційного суду Центрального регіону України від 19 травня 2009 року та ухвалою військової колегії Верховного суду України від 11 листопада 2009 року позивача виправдано у зв`язку з недоведеністю у вчиненні злочину.

ІІ. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 період з 07 грудня 2006 року по 04 серпня 2008 року, як час вимушеного прогулу до вислуги років, до строку вислуги у військовому званні та строку контракту. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 та військової частини НОМЕР_1 зарахувати ОСОБА_1 період часу з 07 грудня 2006 року по 04 серпня 2008 року, як час вимушеного прогулу до вислуги років, до строку вислуги у військовому званні та строку контракту.

4. Не погодившись із прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_2 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року.

6. 04 серпня 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання командира військової частини НОМЕР_1 , у якому останній просить суд призупинити розгляд справи за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 до закінчення воєнного стану в Україні та розглядати її після закінчення воєнного стану в Україні.

7. В обґрунтування клопотання заявник зазначав, що військова частина НОМЕР_1 залучена до ведення бойових дій та захисту повітряного простору держави від ворога, як структурного підрозділу Збройних Сил України та Міністерства оборони України, до захисту держави від Російської Федерації.

8. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року на підставі пункту 5 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зупинено апеляційне провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повідомити Шостий апеляційний адміністративний суд про відсутність обставин, які слугували підставою для зупинення провадження в даній справі.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції про зупинення апеляційного провадження у справі, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

10. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що, приймаючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме вимог частини третьої статті 242 КАС України, пункту 5 частини першої статті 236 КАС України.

10.1. Заявник зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження направлення усіх військовослужбовців (які можуть здійснювати представництво військової частини НОМЕР_1 у суді) до складу сил і засобів здійснення заходів і забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

10.2. Судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про зупинення провадження у справі не проаналізовано чи дійсно усі працівники/службовці сторони (яка є юридичною особою), що здійснюють представництво у справі, залучені для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони України.

10.3. Позивач звертає увагу на те, що положення пункту 5 частини першої статті 236 КАС України стосуються фізичних осіб та не можуть бути застосовані у відношенні до юридичних осіб, які діють через представників.

10.4. Також зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 06 жовтня 2021 року у справі № 160/10494/19, де Суд, вирішуючи питання щодо правомірності зупинення апеляційного провадження у справі, зауважив, що реалізація судом наданого йому процесуальним законом права вирішувати питання щодо зупинення апеляційного провадження має бути доцільною та належним чином мотивованою.

10.5. Позивач вважає, що немотивоване зупинення провадження у справі №320/11462/21 в силу ненаведення переконливих та вагомих обставин, що зумовлюють неможливість розгляду апеляційної скарги, а тому підстави для зупинення провадження у справі відсутні, що в свою чергу призводить до затягування строків розгляду справи та порушення частини третьої статті 2 КАС України.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача - ОСОБА_2., суддів: Білак М.В., Губської О.А. від 24 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

12. Військова частина НОМЕР_1 у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що:

- доводи, викладені у касаційній скарзі, є безпідставними та підлягають відхиленню в повному обсязі;

- військова частини НОМЕР_1 входить до складу Збройних Сил України, яка з 24 лютого 2022 року по теперішній час переведена на воєнний стан;

- військова частина НОМЕР_1 залучена до ведення бойових дій та захисту повітряного простору держави від ворога, як структурного підрозділу Збройних Сил України та Міністерства оборони України, до захисту держави від Російської Федерації.

13. Військова частина НОМЕР_2 у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що:

- доводи, викладені у касаційній скарзі, є безпідставними та підлягають відхиленню в повному обсязі;

- військова частина НОМЕР_2 входить до складу Збройних Сил України, яка з 24 лютого 2022 року по теперішній час переведена на воєнний стан;

- військова частина НОМЕР_2 залучена до ведення бойових дій та захисту повітряного простору держави від ворога, як структурного підрозділу Збройних Сил України та Міністерства оборони України, до захисту держави від Російської Федерації.

14. Розпорядженням Верховного Суду від 04 серпня 2023 року № 1270 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу» у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 03 серпня 2023 року № 770/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», згідно з наказом Голови Верховного Суду від 03 серпня 2023 року № 2457-к «Про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду» призначено повторний автоматизований розподіл справи.

15. Протоколом повторно автоматизованого розподілу судової справи від 04 серпня 2023 року визначено склад колегії: головуючий суддя-доповідач - Білак М.В., судді: Губська О.А., Кашпур О.В.

16. Матеріали справи №320/11462/21 до Верховного Суду надійшли 15 травня 2024 року.

17. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2024 року проведено необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

19. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

20. Перевіряючи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, необхідно вказати таке.

21. Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі визначені статтею 236 КАС України, якою передбачені як підстави обов`язкового зупинення провадження у справі так і випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений статтею 236 КАС України є вичерпним.

22. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

23. Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002).

24. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

25. Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

26. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

27. Реалізація завдання адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 КАС України, та ефективне поновлення порушеного (невизнаного, оспорюваного) права не можливе без дотримання судом встановлених законом строків розгляду та вирішення справи.

28. Частиною третьою статті 2 КАС України однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.

29. Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

30. Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

31. Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

32. Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

33. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

34. За приписами пункту другого вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

35. Надалі строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 14 березня 2022 року № 7168, Указом Президента України від 19 квітня 2022 року № 7300, затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 01 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, Указом від 06 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-IX, Указом Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-IX, Указом Президента України від 06 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3684-IX, та продовжений до теперішнього часу.

36. Нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) визначено зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

37. Так, відповідно до статті 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

38. Згідно статті 6 Закону № 389-VIII визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

39. За приписами статей 1 та 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06 грудня 1991 року № 1934-XII (далі - Закон № 1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

40. Статтею 3 Закону № 1934-XII визначено структура Збройних Сил України, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

41. Статтею 5 Закону № 1934-XII визначено комплектування Збройних Сил України визначається, відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

42. Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

43. Статтею 3 Закону № 2232-XII визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

44. Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону № 2232-XII.

45. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд вже сформував висновок у подібних правовідносинах щодо застосування пункту 5 частини першої статті 236 КАС України, викладений у постановах, зокрема, від 27 лютого 2023 року у справі №380/7845/21, від 20 квітня 2023 року у справі №640/21562/21 та від 31 травня 2023 року у справі № 160/1543/21.

46. Так, Верховний Суд, зазначив, що конструкція пункту 5 частини першої статті 236 КАС України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

47. Верховний Суд зауважив, що вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.

48. Між тим, з огляду на приписи статті 3 Закону № 1934-XII, за змістом якої військові частини та органи військового управління (якими у цьому випадку є відповідач) є складовими елементами Збройних Сил України, такі суб`єкти перебувають у їх структурі на постійній основі, що не обумовлено часовими межами або певними подіями, як наприклад завершення воєнного стану.

49. Зупинення провадження у справі за клопотанням військової частини (чи іншого військового формування) на підставі пункту 5 частини першої статті 236 КАС України фактично означає зупинення провадження до закінчення військового стану, про що власне і просив відповідач у цій справі у задоволеному судом апеляційної інстанції клопотанні із посиланням на указану норму.

50. Однак зупинення провадження в адміністративній справі до закінчення військового стану не відповідає як завданню адміністративного судочинства, так і змісту та меті пункту 5 частини першої статті 236 КАС України, а також суперечить частині другій статті 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

51. Згідно зі статтею 26 Закону № 389-VIII правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

52. З аналізу статті 26 Закону № 389-VIII слідує, що здійснення судами правосуддя на час введення воєнного стану не зупиняється.

53. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

54. При цьому на органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до організаційної структури Збройних Сил України, норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України не поширюється.

55. Застосовуючи вказаний висновок до обставин цієї справи, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги позивача про безпідставність зупинення оскаржуваною ухвалою провадження у справі судом апеляційної інстанції за клопотанням військової частини НОМЕР_1 на підставі пункту 5 частини першої статті 236 КАС України.

56. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

57. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

58. За таких обставин оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанцій у зв`язку з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа направленню до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

59. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Кашпур