Постанова

від 24.05.2024 по справі 944/3968/23

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/3968/23

Провадження №1-кп/944/612/24

УХВАЛА

/про продовження строку тримання під вартою/

24.05.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

судді ОСОБА_3

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4

прокурора - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7

розглянувши у закритому судовому засіданні, у залі суду у м.Яворові, клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022140400000016 від 08.09.2022 про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієве Донецької області, українця, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

в с т а н о в и в :

на розгляді Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за №42022140400000016 від 08.09.2022 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

24.05.2024 прокурором подано письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 діб, без можливості внесення застави.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане ним письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, просить продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, без визначення розміру застави. В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного діяння - державної зради, діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Прокурор зазначає, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 12.01.2023 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який неодноразово продовжувався, востаннє 28.03.2024 Яворівським районним судом Львівської області обвинуваченому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26.05.2024 включно.

Підставою для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було обґрунтоване обвинувачення останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, може продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, або вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також наявність вагомих доказів вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Прокурор зазначив, що на даний час є необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки ризики, які стали підставою для обрання даного виду запобіжного заходу не зменшились.

Доцільність застосування до обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу пов`язана з тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яке є особливо тяжким злочином у розумінні ст. 12 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Розуміючи наслідки притягнення до відповідальності, з метою її уникнення, існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також покинути територію України у спосіб, не передбачений законодавством України (через ділянки кордону непідконтрольні органам державної влади України у зв`язку із веденням бойових дій).

Окрім цього, обвинувачений, усвідомлюючи суть обвинувачення та ознайомившись із усіма матеріалами досудового розслідування після його завершення, може незаконно впливати на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні з метою примушування (схиляння) їх до дачі завідомо неправдивих показань або відмови від їх надання.

Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , спрямований на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а також те, що на даний час в Україні запроваджено та діє воєнний стан, ОСОБА_6 , діючи з особистих, корисливих чи інших мотивів, може продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосуваннядо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігатиме вказаним ризикам. Жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою ОСОБА_6 , не зможе усунути зазначені ризики.

Оцінюючи особу обвинуваченого, з врахуванням статті ст. 178 КПК України, наявні підстави для висновку про те, що ОСОБА_6 , раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має недостатньо міцні соціальні зв`язки (не одружений), тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали утриманню його в слідчому ізоляторі, не хворіє. Будь-яких даних, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі немає. Характер та обставини вчиненого ним правопорушення, характеризують його як особу, що не має достатніх моральних цінностей, та схильну до вчинення кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 необхідно врахувати характер вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що дії останнього були спрямовані на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, шляхом надання допомоги іноземній державі в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а тому просить не визначати розмір застави.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що на даний час є необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки ризики, які стали підставою для обрання даного виду запобіжного заходу є реальними, не минули та не зменшились.

Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави заперечили, вважають, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Просили, з врахуванням особи обвинуваченого, застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, такий як домашній арешт за місцем проживання обвинуваченого.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, вивчивши обвинувальний акт, дослідивши матеріали клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на розгляді у Яворівському районному суді Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за №42022140400000016 від 08.09.2022 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.01.2023 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

07.03.2023, 02.05.2023 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».

28.03.2024 Яворівським районним судом Львівської області обвинуваченому в черговий раз продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26.05.2024 включно.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в тому числі до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п.4 ч.2 ст.183 КПК України).

Згідно з ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Прокурор звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, посилається на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованого обвинуваченому діяння, як воно сформульоване стороною обвинувачення, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має недостатньо міцні соціальні зв`язки (не одружений), тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали утриманню його в слідчому ізоляторі, не хворіє. Характер та обставини вчиненого обвинуваченим правопорушення, характеризують його як особу, що не має достатніх моральних цінностей, та схильну до вчинення кримінальних правопорушень, він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчиненого в умовах воєнного стану та збройної агресії російської федерації, за яке передбачене покарання у разі визнання його винним у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі. Враховуючи викладене, суд вважає, що останній може переховуватись від суду, зважаючи, що на даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, тому останній може перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з тим, суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі №674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012, усвідомлення ймовірності визнання вини особи з висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для тримання особи під вартою.

Суд зазначає, що тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім того, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінуються обвинуваченому, покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим, суд вважає, що останній, ознайомившись із усіма матеріалами досудового розслідування, може незаконно впливати на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні з метою примушування (схиляння) їх до дачі завідомо неправдивих показань або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід судового розгляду в цілому.

Зважаючи на те, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , спрямований на шкоду державі, у якій на цей час запроваджено воєнний стан та вторгнення російської федерації на територію України триває, останній може продовжити злочинну діяльність, у тому числі і з метою уникнення від відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд зазначає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , доведені прокурором, продовжують існувати та на даний час не зменшились. Існування вказаних ризиків виправдовує тримання особи під вартою, а також свідчить про неможливість їх запобіганню шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

З врахуванням того, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав інтересів суспільства, суд дійшов висновку, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід продовжити обвинуваченому саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Будь-яких даних, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі судом не встановлено.

Доводи сторони захисту щодо зміни раніше застосованого запобіжного заходу щодо обвинуваченого не спростовують вищевказаних висновків суду, крім того, строк перебування обвинуваченого під вартою не виходить за межі розумного строку.

Суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобіганню встановленим ризикам.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого зокрема ч.2 ст.111 КК України.

А відтак, правових підстав для визначення ОСОБА_6 розміру застави суд не вбачає, враховуючи, що він обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.111 КК України, а саме державної зради в умовах воєнного стану.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177,178, 183, 315 КПК України, суд,

ухвалив:

клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят)календарних днів, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», без визначення розміру застави.

Визначити строк дії ухвали з 24.05.2024 по 22.07.2024 включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору - для відома, Державній установі "Львівська установа виконання покарань (№19)" - для виконання.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 .

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

ОСОБА_3