Рішення

від 20.05.2024 по справі 581/705/20

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/705/20

Провадження № 8/581/1/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2024 року с-ще Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання - Мазур О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа: Колядинецька сільська рада Липоводолинського району Сумської області, про встановлення факту перебування особи на утриманні,

в с т а н о в и в:

Сутність поданої заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами

У вересні 2023 року представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Воронцов Віктор Геннадійович, звернувся до суду з заявою про перегляд рішення місцевого суду від 29 жовтня 2020 року за нововиявленими обставинами у даній справі. Зазначав про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до дня смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проте з 15 червня 1991 по день смерті фактично проживала разом зі своєю сестрою ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_4 мала доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . У свою чергу, ОСОБА_6 мала сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який, відповідно, є також рідним онуком ОСОБА_4 (даний факт встановлений рішенням Малиновського районного суду м.Одеси у справі № 521/17226/22 від 10 травня 2023 року, яке набрало законної сили 09 червня 2023 року). У процесі руху зазначеної справи ОСОБА_1 отримано інформацію стосовно того, що у рамках справи № 581/705/20 за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту перебування на утриманні, заінтересована особа - Колядинецька сільська рада Липоводолинського району Сумської області, рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 жовтня 2020 року встановлений факт перебування заявника на утриманні ОСОБА_4 , на підставі чого вказану особу віднесено до спадкоємців за законом після смерті останньої. Ця інформація отримана ОСОБА_1 за результатами аналізу спадкової справи № 174/2020, копія якої була надана Липоводолинською районною державною нотаріальною конторою у відповідь на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/17226/22 від 06 лютого 2023 року. Зі змісту мотивувальної частини зазначеного рішення суду вбачається те що, звертаючись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення у рамках справи № 581/705/20, ОСОБА_3 посилався на відсутність інших спадкоємців першої або другої черги після смерті ОСОБА_4 . Поряд із цим, обставиною, яка це спростовує та не була предметом дослідження у процесі розгляду справи № 581/705/20, оскільки цей факт установлено рішенням Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/17226/22 від 10 травня 2023 року, зокрема, те, що спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , який є її рідним онуком. Зазначав, що станом на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини за його рідною бабусею ОСОБА_4 , його мати та спадкоємиця майна бабусі ОСОБА_6 , померла і відповідно належним спадкоємцем, який має право на спадкування майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , її рідний онук, який має намір на оскарження підстав, за яких ОСОБА_3 було віднесено до утриманців померлої ОСОБА_4 . Крім того, після встановлення родинного зв`язку між ОСОБА_4 , ОСОБА_6 (її донькою) та ОСОБА_1 (її онуком) та віднесення останніх до кола спадкоємців майна ОСОБА_4 у відповідності до положення ст. 529 ЦК УРСР, актуалізованим стало дослідження питання про пропорційність спадкування майна, належного за життя ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з огляду на положення ст. 531 ЦК УРСР. Відповідно до вказаного положення, до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства. Тобто, у випадку відсутності спростування перебування ОСОБА_3 на утриманні ОСОБА_4 , ОСОБА_1 має пропорційно з ним успадкувати майно, що було належне ОСОБА_4 за життя. Проте, на даний момент, єдиною особою, яка успадкувала майно за ОСОБА_4 , є ОСОБА_3 . Уважав, що справа № 581/705/20, що перебувала у провадженні Липоводолинського районного суду Сумської області має бути переглянута з огляду на те, що є наявними факти, встановлені рішенням Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/17226/22 від 10 травня 2023 року, які свідчать про неможливість розгляду справи № 581/705/20 у порядку окремого провадження щодо наявності спадкоємця померлго спадкодавця. У зв`язку з тим, що зазначені факти були встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили 09 червня 2023 року, більш раннє звернення з цією заявою було неможливим. Просив суд скасувати судове рішення у справі № 581/705/20 і залишити без розгляду заяву ОСОБА_3 про встановлення факту перебування на утриманні.

Позиція заявника та його представника, які подали заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, та заявника у порядку окремого провадження та його представника, представника заінтересованої особи

Заявник ОСОБА_1 у режимі відеоконференції підтримав зазначену вище заяву із вищенаведених підстав та додатково суду пояснив про те, що ОСОБА_4 до 1980 року проживала зі своїм чоловіком у с. Греки Липоводолинського району Сумської області, а після смерті останнього приблизно у 1980-1981 роках вона продовжила проживати одна у цьому населеному пункті. Через складні умови проживання у цьому населеному пункті (відсутність продовольчого магазину, відсутність постійного водопостачання у будинку) та через складності у самостійному пересуванні через стан свого фізичного здоров`я у 1993 році вона переїхала проживати у с. Коломійцева Долина Липоводолинського району Сумської області до будинку подружжя ОСОБА_46 (чоловіка ОСОБА_7 та сестри ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ), у цьому будинку також мешкала ОСОБА_8 (прабабуся заявника) і з цього часу їх сім`я почала складатися із чотирьох осіб. У 1994 році померли ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а його бабуся продовжила проживати разом однією сім`єю з її сестрою ОСОБА_5 саме до смерті першої у 1997 року, сестра його бабусі також померла через два роки у 1999 році. ОСОБА_4 могла періодично виїздити до с. Колядинець у власних справах протягом одного світового дня та увечері поверталася до с. Коломійцева Долина, тривалий час у с.Колядинець не проживала, в тому числі і разом із ОСОБА_3 (із ним заявник знайомий не був), призначену їй пенсію вона отримувала по місцю проживання разом зі своєю сестрою у с.Коломійцева Долина Липоводолинського району Сумської області. Документи про прийняття спадщини його матір`ю після смерті ОСОБА_4 у нього відсутні, так як після поховання бабусі з`ясувалося те, що на той час жодного нерухомого майна за її життя нею набуто не було, залишилися її особисті речі, і відповідно спадщина її матір`ю не приймалася та не оформлялася; також у нього відсутні нотаріально оформлені документи після смерті його матері ОСОБА_6 про прийняття спадщини.

Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Воронцов В.Г. у режимі відеоконференції підтримав зазначену вище заяву із вищенаведених підстав та додатково суду пояснив про те, що рішенням Малиновського райсуду м.Одеси від 10 травня 2023 року установлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 , як онуком померлої бабусі ОСОБА_4 , його довіритель є спадкоємцем за законом першої черги згідно з нормою ч.2 ст.529 ЦК УРСР. Оскільки його довіритель не погоджується із обставиною перебування ОСОБА_3 на утриманні його бабусі, то на даний час виник спір про право на спадщину між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , при цьому ці обставини мали місце станом на день ухвалення рішення суду від 29 жовтня 2020 року і в цьому судовому рішенні викладався висновок про відсутність інших спадкоємців після смерті зазначеного вище спадкодавця, ця істотна обставина не була відома ні суду, ні заявнику ОСОБА_3 ; на даний час наявність рішення суду про установлення факту перебування ОСОБА_3 на утриманні спадкоємця унеможливлює спадкування майна після смерті його рідної бабусі ОСОБА_1 . Також представник заявника уточнював, що ОСОБА_1 спадщину після смерті його бабусі не прийняв, проте у грудні 2022 року подавав заяву про прийняття спадщини після її смерті до Липоводолинської районної державної нотаріальної контори, однак від цієї установи ним отримано інформаційний лист про заведення та оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 . ОСОБА_3 , до цього його довіритель не був обізнаний про факт прийняття та оформлення спадщини ОСОБА_3 . У шестимісячний строк після смерті бабусі із заявою про прийняття спадщини заявник не звертався, так як ще була жива мати ОСОБА_1 - ОСОБА_6 .

Заявник у порядку окремого провадження ОСОБА_3 до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Представник заявника за первинною заявою по справі окремого провадження ОСОБА_10 , заперечуючи проти задоволення заяви про перегляд рішення місцевого суду від 29 жовтня 2020 року за нововиявленими обставинами, та, посилаючись на її необґрунтованість, суду пояснив про те, що зі змісту поданої заяви про перегляд рішення суду за нововиявленою обставиною не зрозуміло як наявність онука у померлої ОСОБА_4 впливає на прийняття чи неприйняття ним спадщини на даний час, оскільки ОСОБА_1 не є належним заявником у даній справі, він не прийняв спадщину у нотаріальному порядку шляхом подання заяви про прийняття спадщини та фактичним вступом в управління майном після померлого спадкодавця (постійно на день смерті ОСОБА_4 він проживав у м.Одеса), та не є спадкоємцем першої черги за законом за правом представлення відповідно до норм ч.2 ст. 529 ЦК УРСР (його мати ОСОБА_6 померла у 1999 році після смерті її рідної матері у 1997 році). Обставини, на які посилається представник заявника ОСОБА_2 , розглядав в якості спроби переоцінити докази у вже розглянутій справі, вони не є нововиявленими за своїм змістом та на даний час ОСОБА_3 не оспорює факту наявності у спадкодавця ОСОБА_4 . рідного онука та погоджується із рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 травня 2023 року, яке не має наміру оскаржувати, оскільки як утриманці померлого спадкодавця, так і онук за правом представлення, який би прийняв спадщину, повинні успадковувати порівну спадщину померлого спадкодавця, проте ці умови відсутні у даній справі.

Заінтересована особа Колядинецька сільська рада Липоводолинського району Сумської області та її правонаступник Синівська сільська рада Роменського району Сумської області не надсилала суду жодних заяв та клопотань у даній справі.

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 04 вересня 2023 року в даній справі відкрито провадження, призначено судовий розгляд на 22 жовтня 2023 року о 14 год 00 хв. Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 вересня 2023 року за ініціативою суду виправлено описку в тексті ухвали судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 04 вересня 2023 року, шляхом зазначення у резолютивній частині вищенаведеної судової ухвали правильну дату призначеного відкритого судового розгляду на «02 жовтня 2023 року». 02 жовтня 2023 року розгляд заяви відкладено за заявою представника заявника ОСОБА_3 для перевірки інформації та забезпечення явки заявника для надання особистих пояснень. 06, 13 жовтня, 17 листопада 2023 року, 24 січня, 09 березня, 09 квітня 2024 року суд досліджував письмові докази, допитував свідків, витребовував письмові докази. У 3-х судових засіданнях з жовтня 2023 року по лютий 2024 року оголошувалися перерви за заявами представників заявників. 20 травня 2024 року заяву розглянуто по суті.

Установлені судом фактичні обставини даної справи

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 жовтня 2020 року установлено факт перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утриманні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Колядинець Липоводолинського району Сумської області, у період часу з 01 січня 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до дня смерті ОСОБА_4 (а.с.70-72).

Зазначене рішення суду мотивувалося достовірним установленням факту перебування на утриманні ОСОБА_4 заявника у даній справі ОСОБА_3 у період часу, який перевищує річний строк перед днем смерті зазначеного вище спадкодавця, що підтверджувалося показаннями двох свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та поданими представником заявника письмовими доказами. Також при установленні вищезазначеного факту суд виходив із того, що це породжує юридичні наслідки для заявника, так як це потрібно йому для спадкування прав на майно в якості утриманця померлого спадкодавця ОСОБА_4 (у порядку ст. 531 ЦК УРСР 1963 року), та не пов`язується із наступним вирішенням спору про право на спадщину між спадкоємцями померлої ОСОБА_4 .

Як вбачалося з матеріалів цивільної справи перед ухваленням рішення місцевого суду від 29 жовтня 2020 року, судом досліджувалися нижченаведені докази:

- показання свідка ОСОБА_11 , з яких судом установлені ті обставини, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали дружно і разом в одному будинку по теперішньо переіменованій АДРЕСА_1 ; ОСОБА_4 готувала їжу ОСОБА_3 , прала одяг та самостійно вела домашнє господарство. Вона, як односельчанка заявника, особисто спілкувалася та знала його гарно, він їй розповідав, що він є інвалідом по зору з дитинства, одне око у нього не виконувало зорову функцію, інше в незначному обсязі виконувало свою функцію, до середини 1990-х років заявник працював у місцевому колгоспі, а потім у кооперативі в якості спеціаліста з тваринництва, на даний час він проживає один в с. Колядинець;

- показання свідка ОСОБА_12 , з яких судом установлені ті обставини, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали разом в одному будинку по теперішньо переіменованій АДРЕСА_1 до дня смерті останньої. ОСОБА_4 вела домашнє господарство самостійно, вона готувала їжу заявнику, слідкувала за його зовнішнім виглядом та станом його здоров`я, заявник у незначній мірі міг доглядати себе самостійно, бо мав дуже поганий зір, приблизно з 1986-1987 років заявник та ОСОБА_4 почали проживати разом у вищезазначеному будинку в с. Колядинець, їх пов`язував спільний побут, ОСОБА_4 була жвава жінка і постійно надавала допомогу заявнику у побуті та у повсякденному житті, її покійний чоловік був рідним дядьком заявника; повністю та самостійно себе обслуговувати заявник не міг, на даний час він живе один і перебуває під непостійним наглядом та доглядом його племінника. Також досліджувалися нижченаведені письмові докази, а саме:

- довідкові відомості Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 16 червня 2020 року № 336,337,338, з яких вбачалося те, що ОСОБА_13 , 1970 року народження, був рідним братом ОСОБА_14 , 1903 року народження; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є сином ОСОБА_14 , 1903 року народження, ОСОБА_4 була дружиною ОСОБА_13 , 1907 року народження, ОСОБА_4 після смерті чоловіка ОСОБА_13 у 1986 році проживала до своєї смерті без реєстрації з племінником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у АДРЕСА_1 (а.с.14-16 т.1);

- фотокопія книги погосподарського обліку, з якої проглядалося, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала разом із ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а після смерті чоловіка проживала одна (а.с. 14-18 т.1);

- фотокопія книги погосподарського обліку, якої також проглядалося те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживав разом із ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 19);

- сертифікат на земельну частку (пай) серії СМ № 0188743, з якого проглядалося, що за життя ОСОБА_4 отримала на підставі рішення Липоводолинської РДА від 28 листопада 1996 року № 453 сертифікат на земельну частку (пай) серії СМ № 0188743 розміром 3,42 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), який зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 743 від 16 грудня 1996 року (а.с. 20-22);

- довідкові відомості Управління соціального захисту населення Липоводолинської РДА від 15 вересня 2020 року № 2063, з яких вбачалися ті обставини, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір пенсійних виплат із січня 1994 року по серпень 1996 року становив 199040 карбованців на місяць, а з 02 вересня 1996 року і по травень 1997 року - 27 грн. 57 коп. (а.с.34-36 т.1);

- довідкові відомості Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яких вбачалися ті обставини, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на обліку як одержувач пенсії та отримував виплату у період з 20 лютого 1997 року по 30 червня 1997 року в розмірі 49 грн. 86 коп. (а.с. 57 т.1);

- фотокопії свідоцтв про смерть, з яких проглядаються обставини про те, що ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці 78 років в с. Колядинець Липоводолинського району Сумської області помер ОСОБА_13 , актовий запис № 10; ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років в с. Колядинець Липоводолинського району Сумської області померла ОСОБА_4 , актовий запис № 8; ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 80 років в с. Колядинець Липоводолинського району Сумської області померла ОСОБА_15 , актовий запис № 7 (а.с. 40-42 т.1);

Разом із цим, із матеріалів, поданих суду до заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, проглядаються нижченаведені фактичні документально підтверджені відомості, а саме:

- ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 80 років померла ОСОБА_6 в м.Одеса, актовий запис № 9285 (а.с.88 т.1);

- 15 грудня 2022 року ОСОБА_1 надіслав цінним листом з оголошеною цінності до Липоводолинської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_4 та 26 грудня 2022 року державний нотаріус зазначеної вище нотконтори Мельник В.О. повідомив заявника про заведення спадкової справи № 174/2020 після смерті зазначеного спадкодавця на підставі рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 жовтня 2020 року із видачею свідоцтва про право на спадщину за законом 11 грудня 2020 року (а.с.89-91);

- Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 травня 2023 року установлені юридичні факти, а саме:

- факт родинних відносин між ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та її матір?ю - ОСОБА_4 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- факт родинних відносин між ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та рідною сестрою її матері - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_13 ;

- факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (його рідною бабусею) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_13 - двоюрідною бабусею ОСОБА_1 . Рішення суду набрало законної сили 09 червня 2023 року (а.с.92-95).

Із матеріалів витребуваної судом спадкової справи № 174/2020 заведеної у Липоводолинській райдержнотконторі у грудні 2020 року вбачаються наступні обставини: 10 грудня 2020 року представник ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , з 11 вересня 1979 року) за довіреністю ОСОБА_18 подала до зазначеної вище нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_4 , оскільки її довіритель фактично вступив у володіння майном померлої, також подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно. Із фотокопії довідки Колядинецької сільської ради від 19 листопада 2020 року вбачаються ті обставини, що ОСОБА_4 постійно до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою в с. Греки Липоводолинського району Сумської області і до дня смерті проживала сама, заповіт від її імені виконкомом сільради не посвідчувався, її спадкоємцем за законом був ОСОБА_3 , який проживав за адресою в АДРЕСА_1 , та фактично вступив у володіння та користування спадковим майном; інформацією про інших спадкоємців сільська рада не володіла. Рішенням місцевого суду від 29 жовтня 2020 року підтверджено факт перебування ОСОБА_3 на утриманні у ОСОБА_4 . ОСОБА_4 на підставі рішення Липоводолинської РДА від 28 листопада 1996 року № 453 отримала сертифікат на земельну частку (пай) серії СМ № 0188743 площею 3,42 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), який зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 743 від 16 грудня 1996 року. 11 грудня 2020 року державним нотаріусом Липоводолинської райдержнотконтори Сумської області Мельником В.О. оформлено та видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , який на підставі ст.531 ЦК України, є спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , обсяг спадкового майна визначено у виді права на земельну частку (пай) в землях, які перебувають в колективній власності АПТЗТ «Колядинецьке», площею 3,42 в умовних кадастрових гектарах (а.с.119-129 т.1).

Допитані в суді за заявою заявника про перегляд рішення суду за нововиявленими обстанами свідки суду пояснили наступне:

1. Свідок ОСОБА_19 суду показав про те, що він народився та виріс у с. Коломійцева Долина та мешкав в цьому селі до 2002 року, ОСОБА_4 він знав особисто, вона мешкала по сусідству з ним (через огород розміщувалися їх житлові будинки), у 1991-1992 роках під осінь її перевезли без її чоловіка до цього населеного пункту мотоциклом, вона сама складно пересувалася, спираючись на дерев`яні палки, померла вона також у цьому населеному пункті, до цього проживаючи із ОСОБА_5 , із цього населеного пункту вона не виїжджала, ОСОБА_3 він не знав, чоловік у ОСОБА_4 в с.Коломійцева Долина не гостював, її онуки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 провідували бабусю.

2. Свідок ОСОБА_22 , 1976 року народження, суду пояснив, що він у с.Коломійцева Долина проживав півроку, коли ще був учнем, та їздив до школи до с. Синівка, після переїзду до с. Синівка він періодично (двічі на тиждень) провідував діда та бабу ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , поряд близько 5 км від діда і баби проживало подружжя ОСОБА_46 ОСОБА_25 і ОСОБА_26 , які на той час усі проживали у с. Коломійцева Долина, в цьому населеному пункті ОСОБА_4 із ОСОБА_27 (він є родичем цього свідка) раніше разом не проживала однією сім`єю та в с. Колялинець вона із ним разом також не проживала. Де проживав ОСОБА_3 він не пам`ятає. ОСОБА_4 після смерті свого чоловіка ОСОБА_28 проживала сама у с. Коломійцева Долина. Достовірні часові межі проживання ОСОБА_4 в с. Коломійцева Долина свідок під час допиту не пригадав.

3. Свідок ОСОБА_29 суду показала про те, що ОСОБА_4 з 1991 року почала проживати в с. Коломійцева Долина в будинку своєї сестри ОСОБА_26 , разом із чоловіком її сестри ОСОБА_25 та матір`ю ОСОБА_30 , переїхавши проживати до цього населеного пункту із с.Греки, працювала вона на городі сидячи, пересувалася за допомогою двох дерев`яних палок, та в цьому населеному пункті вона померла у 1997 році, де її і поховали. У ОСОБА_4 було двоє дітей: дочка старша та син ОСОБА_31 , за межі села вона не виїздила, пенсію постійно отримувала вона від листоноші по місцю свого практичного проживання (цей свідок постійно відвідувала протягом 1991-1997 років своїх свекрів у с. Коломійцева Долина, спілкувалася із сусідкою, передавала їй гостинці).

4. Свідок ОСОБА_32 суду показав про те, що у 1994-1997 роках його дружина ОСОБА_33 працювала в місцевій школі та після роботи підробляла на поштовому відділенні в с. Подільки листоношею, та замість своєї дружини він розносив пошту та пенсію до с.Коломійцева Долина (в с. Подільки його дружина отримував гроші, відомості на вручення та пошту, він пішки або на велосипеді ходив чи їздив до с.Коломійцева Долина, кожні чотири дні він працював за дружину (підмінював її) в якості листоноші, його дружина в с. Подільки по вул. Студентській вручала пошту та пенсії, іноді після роботи ходила пішки чи їздила до с. Коломійцева Долина для вручення пошти). Із 1994 року він бачив особисто в с. Коломійцева Долина ОСОБА_4 та її сестру ОСОБА_5 , ці жінки були рідними сестрами, проживали разом в одному будинку, говоривши йому що так їм легше жити, інших осіб (включаючи, Устина та осіб чоловічої статі у 1994 році) в будинку він не бачив, цим жінкам він вручав особисто під особистий підпис пенсії, газети передавав особисто в руки, ОСОБА_3 у них він не бачив, протягом всього часу він їх особисто бачив, нікуди жодна з них не виїздила. ОСОБА_34 приїздив до бабусь восени, влітку та взимку, на який час на тривалості свідку не було відомо.

Із фотокопій матеріалів, наданих представником заявника ОСОБА_2 в частині підтвердження достовірності показів свідка ОСОБА_35 , вбачаються ті обставини, що ОСОБА_32 з липня 1979 року по квітень 2014 року перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_33 , остання згідно з архівними відомостями з місця її роботи дійсно працювала в Липоводолинському райвузлі зв`язку тимчасово листоношею ВПЗ с.Подільки з 01 червня 1991 року по 16 грудня 1991 року, з 18 грудня 1991 року по 30 червня 1992 року та за сумісництвом з 01 липня по 30 вересня 1992 року (а.с.25-30, 53-58 т.2).

Під час одночасного допиту трьох свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_19 , ОСОБА_29 кожен із зазначених свідків надав наступні показання, а саме:

1. Свідок ОСОБА_11 пояснила про те, що раніше ОСОБА_4 проживала в с. Греки разом зі своїм чоловіком приблизно у 1977-1978 роках, ОСОБА_36 проживав недалеко від неї в цьому ж населеному пункті на одній вулиці, іноді приїздив до цих осіб в гості та привозив їм певні продукти харчування, а потім йому надали інший житловий будинок в с. Колядинець, в який він переїхав разом зі своєї матір`ю проживати разом. Коли чоловік ОСОБА_4 помер, то ОСОБА_3 забрав ОСОБА_4 до себе в с.Колядинець проживати разом в одному будинку ще до 1991 року (на той час мати ОСОБА_3 вже також померла, чоловік ОСОБА_4 був рідним братом ОСОБА_3 ). Даний свідок у 1991 році переїхала проживати в с. Колядинець, до цього вона проживала в х.Костяни Колядинецької сільради у 1970-х-1980-х роках, зі слів односельців, із чуток, вона дізналася про те, що у с. Подільки чи в с.Греки проживала сестра ОСОБА_4 і вона їздила до неї в гості на один-два тижні (з якого населеного пункту вона їздила свідок уточнити не змогла). Як ОСОБА_4 допомагала по господарству в с. Колядинець ОСОБА_3 , як вона із урахуванням стану її здоров`я вела домашнє господарство цей свідок особисто не бачила, але люди по селу говорили, що вона дещо допомагала йому із готуванням їжі, із роботою на огороді. ОСОБА_4 при спілкуванні із нею під час відвідування її в гостях під час проживання в с. Греки нічого їй не розповіла про її онука, цей свідок також не знав особисто ні сестри ОСОБА_4 , ні її дочки. Онука ОСОБА_1 цей свідок теж ніколи не бачила. На уточнюючі запитання учасників справи відповідала про те, що ОСОБА_3 мав поганий зір, працював головним зоотехніком у колгоспі, був освідчений чоловік, свідок разом із ним у 1990-х роках ходила пішки на роботу до колгоспної контори в с. Колядинець, а ОСОБА_4 ще з 1970-х років самостійно складно пересувалася через захворювання ніг, вона була у свій час сусідкою ОСОБА_3 по с.Греки. На уточнюючі запитання учасників справи та головуючого даний свідок точно не назвала часу протягом якого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали разом в одному будинку в с. Колядинець, вели спільне господарство. Разом із цим свідок підтримала раніше надані нею пояснення станом на жовтень 2020 року, наведені в тексті рішення суду від 29 жовтня 2020 року.

2. Свідок ОСОБА_19 суду пояснив про те, що ОСОБА_4 у 1991 році переїхала до своєю сестри ОСОБА_5 жити в с.Коломійцева Долина і так у неї до смерті залишилася постійно проживати, допомагаючи їй по господарству, зокрема, працювала на городі, де дивлячись на те, що мала проблеми зі здоров`ям (вона страждала на захворювання ніг, пересувалася за допомогою милиць, з положення сидячи сапала на городі, після смерті чоловіка сестри ОСОБА_4 . остання разом із сестрою жили разом, утримуючи в господарстві корову), на тривалий час вона із с. Коломійцева Долина не виїжджала, чи виїздила вона до с. Колядинець на тривалий час він не знає; ОСОБА_4 поховали разом із її сестрою ОСОБА_26 , онук ОСОБА_1 за життя приїздив до бабусі щорічно влітку, восени та на канікулах приїздив постійно, на її похорони не приїздив, але на могилу приїзжав. ОСОБА_3 він не знав і ніколи його не бачив, також не бачив щоб він приїзжав до ОСОБА_4 . Через один город довжиною біля 10 соток була відстань між будинками ОСОБА_38 та ОСОБА_39 в с.Коломійцева Долина. Під час проживання в с.Коломійцева Долина він особисто бачив як ОСОБА_40 та його жінка відвідували пенсіонерів по селу, розносили їм пошту.

3. Свідок ОСОБА_29 суду пояснила суду про те, що її свекри жили в с.Коломійцева Долина і вона на вихідні дні приїздила до них із м. Суми, і вона бачила ОСОБА_41 її такою, що постійно проживала в цьому селі разом із своєю сестрою ОСОБА_26 з 1991 року і по 1997 рік, нікуди вона не виїжджала, бо їй було важко самостійно пересуватися через хворобу ніг, сім`ї ОСОБА_38 , ОСОБА_45 та ОСОБА_39 (її свекрів) жили поряд, віталися одним із одним на городі, вона не бачила як ОСОБА_3 приїздив у гості до ОСОБА_4 та її сестри в с. Коломійцева Долина, сусід ОСОБА_42 допомагав ОСОБА_4 та її сестрі у разі необхідності на мотоциклі виїхати по справах в інші населені пункти. До сестер в с.Коломійцева Долина інколи приїзжав онук, міг приїжджати сам, а міг із матір`ю або сестрою, також приходив листоноша, більше там нікого не було.

Свідок ОСОБА_19 та ОСОБА_29 при їх одночасному допиті в суді зазначали про те, що вони підтримують раніше надані у судовому засіданні 27 листопада 2023 року показання у даній справі в повному обсязі. Свідок ОСОБА_43 також підтримала раніше надані показання під час першого її допиту в суді, уточнивши, що не пам`ятає часових меж проживання разом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , а також те, що про інформацію про відносини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вона дізнавалася зі слів односельців, безпосереднім очевидцем цих подій вона не була.

Згідно з витребуваною інформацією від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України свідок ОСОБА_12 26 квітня 2023 року в`їхала на територію України з Польщі, а до цього 16 листопада 2022 року та 21 квітня 2023 року двічі виїздила за територію України до Польщі (а.с.63 т.1).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

Як передбачено п.1 ч.1, 2, 4 ст.423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно зі ст.424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення; 3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Згідно з ч.3, ч.4 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною 2 статті 423 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Висновки суду по суті поданої заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику.

Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у даній справі у межах поданої представником ОСОБА_1 - адвоката Воронцова Віктора Геннадійовича заяви є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України нововиявленими обставинами є юридичні факти, які:

- існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові та суду на час її розгляду;

- є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі, були встановлені після набрання судовим рішенням законної сили та могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які приймали участь у справі. При цьому, обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати вищенаведеним вимогам-критеріям.

Отже, нововиявленими обставинами можуть бути лише ті обставини, які існували під час розгляду справи, належали до предмету доказування у справі, були встановлені чи виявлені після набрання судовим рішенням законної сили та вони могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які приймали участь у справі.

Із досліджених у дані справі доказів, доданих до заяви про перегляд рішення суду від 29 жовтня 2020 року за нововиявленими обставинами, та додатково витребуваних судом, достовірно та повно установлені обставини про те, що ОСОБА_4 була матір`ю ОСОБА_6 , остання була матір`ю ОСОБА_1 (особи, яка подала заяву про перегляд вищезазначеного рішення суду за нововиявленими обставинами).

Разом із цим, у рішенні місцевого суду від 29 жовтня 2020 року у даній справі при установленні факту перебування на утриманні ОСОБА_4 ОСОБА_3 у період часу з 01 січня 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, судом із показань двох безпосередньо допитаних у судовому засіданні свідків та досліджених письмових доказів установлено вищенаведений юридичний факт. При цьому, судом констатована відсутність спору про право на спадщину між спадкоємцями померлої ОСОБА_4 , так як в матеріалах справи та з показань свідків судом не було виявлено (не встановлена) наявність інших спадкоємців зазначеного спадкодавця.

Сукупний аналіз письмових доказів у даній справі, фактичних обставин даної справи, у поєднанні із застосуванням у даній справі чинних на час виникнення спірних правовідносин норм ч.2 ст.529, ст. 531 ЦК УРСР, п.5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України формує у суду висновок про необхідність застосування у даній справі після смерті спадкодавця ОСОБА_4 для спадкування майна померлої норми цивільного (спадкового) закону чинного станом на день її смерті, тобто ЦК УРСР 1961 року, оскільки спадкодавець за життя не складав заповіту, із урахуванням того, що утриманець померлого спадкодавця ОСОБА_3 набув статус спадкоємця за законом першої черги спадкування, фактично прийняв спадщину та оформив її у нотаріальному порядку після смерті ОСОБА_4 . При цьому, суду не було достовірно відомо про наявність іншого родича померлого спадкодавця - її онука ОСОБА_1 .

При оцінці в якості нововиявленої обставини факту наявності іншого спадкоємця у померлого спадкодавця, окрім утриманця ОСОБА_3 , а саме її онука ОСОБА_1 , суд ураховує нижченаведені обставини та виходить із такого:

1. Із матеріалів даної справи убачаються обставини про те, що ОСОБА_1 фактично не вступаив в управління та володіння спадковим майном після смерті своєї бабусі, на день смерті із нею разом не проживав, у нотаріальному порядку спадщину після її смерті не приймав, також не набув права на обов`язкову частку у спадщині станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 (ст.531, 535, 548,549 ЦК УРСР, п. 5 «Прикінцевих та Перехідних положень» ЦК України);

2. Також рідний онук ОСОБА_4 - ОСОБА_1 в силу ч.2 ст.529 ЦК УРСР не набув права на спадщину після смерті своєї бабусі в порядку спадкування за законом за правом представлення, оскільки на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його бабусі ОСОБА_4 була жива матір ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто після смерті своєї рідної матері;

3. У матеріалах справи відсутні відомості про прийняття спадщини ОСОБА_6 після смерті її матері ОСОБА_4 , а також у свою чергу прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_6 . Аналогічні за змістом доводи суду узгоджується із правовими позиціями суду касаційної інстанції, викладеними у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 277/324/14-ц, від 18 липня 2019 року у справі № 2-1818/06, від 28 серпня 2019 року у справі № 695/104/17, від 24 вересня 2020 року у справі № 143/495/19.

Також установлена судом наявність у ОСОБА_4 рідного онука ОСОБА_1 , який не набув статусу спадкоємця за законом в порядку спадкування за правом представлення, і не прийняв спадщину у визначеному законом порядку за нормами ЦК УРСР, не може бути підтвердженням виникнення спору про право на спадщину між спадкоємцями померлого спадкодавця, тобто між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та сама по собі ця обставина не вплинула б на висновок суду про встановлення факту перебування заявника ОСОБА_3 на утриманні ОСОБА_4 .

Тому суд не вбачає процесуальних підстав для залишення заяви ОСОБА_3 без розгляду на підставі ч.6 ст.294 ЦПК України через відсутність спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про спадкове право, яке виникло після смерті ОСОБА_4 .

Однак, при ухваленні рішення суду, яке переглядається у даній справі, судом в його основу покладалися показання двох свідків та довідкові відомості із органу соціального забезпечення та Пенсійного фонду України щодо рівня доходів заявника та ОСОБА_4 , при цьому довідкові відомості від сільської ради не були визначальними доказами через незазначення в їх тексті доказових джерел, на підставі яких вони були складені.

Під час розгляду даної справи за нововиявленою обставиною судом допитані чотири свідки та одночасно із двома свідками ОСОБА_19 , ОСОБА_29 допитано свідка ОСОБА_11 , із показань перших свідків (односельчан та знайомих померлої ОСОБА_4 ) із урахуванням запису на титульній стороні пенсійної справи покійної ОСОБА_4 про адресу її останнього проживання саме в с.Подільки судом установлено те, що на день своєї смерті ОСОБА_4 не мешкала разом й спільно не вела домашнє господарство із ОСОБА_3 в с.Колядинець, оскільки вона насправді проживала разом із своєю сестрою в с.Коломійцева Долина Липоводолинського району Сумської області, де в певній мірі допомагала їй вести домашнє господарство, отримувала пенсію по місцю свого проживання в цьому населеному пункті, на тривалий час не виїжджала із нього (безпосередніми очевидцями зазначених триваючих обставин були саме свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_29 , ОСОБА_32 ) Також, суд зауважує, що вищенаведені показання свідка ОСОБА_35 щодо передачі пенсії та пошти особисто ОСОБА_4 при її проживанні у 1994 році в с.Коломійцева Долина Подільківської сільради, із урахуванням довідкових відомостей про період роботи протягом 1991-1992 років його дружини листоношею у Подільківському відділі поштового зв`язку, його пояснення є показаннями сторонньої та незаінтересованої у результатах даної справи особи, вони узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_29 , та в повній мірі суперечать показанням свідка ОСОБА_11 , якими достовірно не підтверджено факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом протягом певного періоду часу саме в с.Колядинець (як з`ясувалося судом під час розгляду справи за нововиявленою обставиною, свідок ОСОБА_11 вищенаведених подій особисто не спостерігала та про їх частину вона дізнавалася зі слів інших осіб, анкетні дані яких назвати вона не змогла, не була очевидцем цих подій, не проживаючи у зазначеному населеному пункті разом із ОСОБА_4 у 1994-1997 роках, а про спільне проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вона дізналася зі слів односельців, з якими вона спілкувалася під час проживання в с.Колядинець). Аналіз цих доказів формує у суду висновок про недостовірність й недостатність показань зазначеного свідка й відповідно повну втрату для суду їх попереднього доказового значення через нововиявлені обставини, які містяться у показаннях вищенаведених свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_29 , ОСОБА_44 . Свідка ОСОБА_12 суду не вдалося повторно допитати разом із вищенаведеними свідками, перевіривши раніше надані нею показання на предмет достовірності, належності та допустимості, проте виключно показань цього свідка, на думку суду, недостатньо для підтвердження доказової обґрунтованості рішення суду, яке переглядається.

Під час розгляду даної справи за нововиявленою обставиною при перевірці доказами наявності у ОСОБА_4 інших спадкоємців за законом з показань вищевказаних свідків з`ясувалися достовірні нововиявлені обставини в підтвердження спільного непроживання ОСОБА_4 до дня її смерті разом із ОСОБА_3 , на які суд звернув особливу увагу, та визнав за необхідне провести одночасний допит свідків допитаних при встановленні юридичного факту та свідків зі сторони заявника ОСОБА_1 з метою достовірного й повного з`ясування предмету доказування у даній справі в межах поданої ОСОБА_3 заяви про встановлення юридичного факту. Тому під час перевірки доказами наявності нововиявленої обставини, визначеної ОСОБА_1 , судом була виявлена та ґрунтовно з`ясована з показань вищезазначених свідків обставина щодо непроживання ОСОБА_4 до дня її смерті із ОСОБА_3 у даній справі в с.Колядинець, яка на ряду із фактом наявності чи відсутності інших спадкоємців померлої, також має істотне значення для даної справи в частині перегляду рішення суду за нововиявленою обставиною. З`ясування цієї обставини не є виходом суду за межі заяви ОСОБА_3 про встановлення факту перебування особи на його утриманні (ч.5 ст.423 ЦПК України).

Отже, сукупний аналіз допустимих, належних і достатніх доказів у даній справі, наданих суду під час розгляду справи за нововиявленою обставиною, підтверджує істотну нововиявлену обставину непроживання ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 з 01 січня 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 та неведення із ним спільного господарства з наданням підтримки у домашньому побуті та через спільне непроживання із заявником ОСОБА_4 відповідно не могла перебувати на його утриманні. Ці обставини існували на час розгляду даної справи в суді станом на жовтень 2020 року, про них не було відомо суду та не повідомлено про них ні заявником, ні його представником й заінтересованою особою, вони включені до предмету доказування у даній справі, їх доведення суду вплинуло б на висновки суду щодо встановлення факту перебування заявника на утриманні ОСОБА_4 .

Тому при розширенні судом змісту нововиявленої обставини у даній справі (п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України) з дотриманням меж поданої заяви про встановлення юридичного факту, оцінивши зазначені вище показання свідків, в яких містилися посилання на істотні обставини, які раніше не були відомі суду, суд розглядає спростованим за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 раніше сформульований висновок про перебування ОСОБА_4 на утриманні ОСОБА_3 та внаслідок цього раніше установлений судом юридичний факт на даний час не може породжувати для заявника юридичні наслідки. Тому ухвалене рішення суду про встановлення зазначеного факту на підставі п.1 ч.1 ст.423, п.2 ч.3 ст. 429 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про встановлення зазначеного юридичного факту.

Проте, при достовірному непідтвердженні сукупністю доказів у даній справі за результатами перегляду рішення суду від 26 жовтня 2020 року за нововиявленими обставинами факту перебування ОСОБА_3 на утриманні ОСОБА_4 та при невиникненні у заявника ОСОБА_1 права на спадщину за правом представлення (ч.2 ст.529 ЦК УРСР) суд уважає, що у такому випадку не може зберігати законну силу рішення у даній справі від 29 жовтня 2020 року, оскільки це суперечить принципам юридичної визначеності та справедливості, згідно з якими помилково установлений на підставі неналежних та недопустимих доказів юридичний факт по відношенню до ОСОБА_3 не може породжувати юридичних наслідків для нього, навіть при наявності онука у померлого спадкодавця, який не набув спадкових прав у даній справі. На думку суду, у даній справі підлягає застосуванню одна з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права», оскільки залишення в силі рішення суду у даній справі, що переглядається, не є справедливим по відношенню до інтересів та очікувань онука померлої ОСОБА_4 - заявника ОСОБА_1 , який хоча і не набув права на спадщину після смерті своєї бабусі, проте заперечує проти успадкування майна його бабусі ОСОБА_3 , а спадкове майно померлої ОСОБА_4 не може на незаконній підставі надалі належати заявнику у даній справі.

Доводи представника заявника про те, що єдиним спадкоємцем майна померлої ОСОБА_4 є її рідний онук ОСОБА_1 , так як на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті його бабусі у грудні 2022 року його мати та спадкоємиця майна бабусі ОСОБА_6 вже померла та порушення оскаржуваним рішенням суду права ОСОБА_1 , на спадщину, не є переконливими і не ґрунтуються на нормах спадкового права, які слід застосовувати для даних правовідносин (ч.2 ст.529, ст. 531 ЦК УРСР, п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України), оскільки в ОСОБА_1 виникло б право на спадщину після смерті його бабусі за правом представлення лише у разі смерті матері заявника ОСОБА_6 раніше дня смерті його бабусі, проте з досліджених матеріалів справи дочка ОСОБА_4 (рідна мати ОСОБА_1 ) померла пізніше її матері ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Із приводу доводів представника заявника ОСОБА_10 про те, що суд переоцінює докази у даній справі при розгляді заяви за нововиявленою обставиною, вийшовши при цьому за межі визначеної в заяві ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленою обставиною змісту самої нововиявленої обставини, суд зазначає наступне. Під час розгляду вищезазначеної заяви ОСОБА_1 суд перевірив доказами наявність нововиявленої обставини та виявив у показаннях вищезазначених свідків іншу істотну обставину щодо дійсного непроживання померлого спадкодавця із заявником ОСОБА_3 за два роки до її смерті, яка не була відома суду при встановленні юридичного факту, та має визначальне значення для оцінки предмету доказування у даній справі окремого провадження, та співвставивши показання вищезазначених свідків із показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 дійшов висновку про часткову обґрунтованість поданої заяви щодо наявності істотної обставини, яка не була встановлена судом та не була і не могла бути відомою ОСОБА_3 , і відповідно підстави для перегляду рішення суду, передбаченої п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України, про яку зазначав заявник ОСОБА_1 . При цьому, суд не вийшов за межі заяви ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту, з дотриманням вимог ч.5 ст. 423 ЦПК України. Також за змістом поданої ОСОБА_1 заяви, сформульована в ній нововиявлена обставина сама по собі не ґрунтувалася на переоцінці доказів по справі, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи, проте процесуальний закон не забороняє суду проводити оцінку нововиявленої обставини, порівнюючи її із доказами, які досліджувалися судом раніше. Подані заявником докази в обґрунтування нововиявленої обставини при їх оцінці судом сформували висновок про повне спростування факту постійного проживання ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 за два роки до дня смерті першої із наданням нею відповідного утримання заявнику, та про ці обставини не було відомо суду від учасників справи і відповідно процесуально вони не могли бути встановлені під час ухвалення рішення суду, яке переглядається, а наявність цих обставин з`ясувалася тільки після ухвалення зазначеного рішення суду. Такі висновки суду узгоджуються з правовими позиціями, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17.

Довід представника заявника ОСОБА_2 про встановлення рішенням Малиновського районного суду м. Одеси істотності вищевказаних юридичних фактів для спадкування ОСОБА_1 майна після смерті ОСОБА_4 не є переконливим та не заслуговує на увагу, оскільки як вбачається зі змісту мотивувальної частини зазначеного судового рішення суд не оцінював в аспекті норм ст. 531, ч.2 ст.529, 548, 549 ЦК УРСР, п.5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України дійсне юридичне значення установлених юридичних фактів для подальшого спадкування заявником майна вищевказаного спадкодавця та того, що онук померлої ОСОБА_4 не набув статусу спадкоємця за законом за правом представлення, не прийняв спадщину після смерті своєї бабусі (а.с.92-95 т.1).

Також, на думку суду, скасування вищезазначеного рішення суду за нововиявленою обставиною із подальшою відмовою у задоволенні поданої заяви є необхідним й винятково виправданим при установлених обставинах справи та випливаючих юридичних наслідків для кожного із заявників даної справи. Під час процедури перегляду остаточного рішення суду від 29 жовтня 2020 року за нововиявленими обставинами судом установлена наявність доказів, які раніше не могли бути доступні та відомі суду, проте їх подання та дослідження судом могло б призвести до іншого результату судового розгляду, заявник та заінтересована особа в особі Колядинецької сільської ради Сумської області під час судового розгляду 29 жовтня 2020 року не надати суду вищенаведені значущі докази, оскільки вони їм об`єктивно не були відомі. Зазначені висновки суду узгоджуються із нормами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та із правовими позиціями Європейського суду з прав людини, викладеними у п.47-48 рішення у справі «Желтяков проти України» (Zheltyakov v. Ukraine) від 9 червня 2011 року (заява № 4994/04) та у п. 27-34 рішення у справі «Праведная проти Росії» від 18 листопада 2004 року (заява № 69529/01), у п. 46-48 у справі «Попов проти Молдови № 2» від 06 березня 2006 року.

Із урахуванням наведеного, суд уважає частково обґрунтованою заяву представника заявника ОСОБА_2 про перегляд рішення місцевого суду від 29 жовтня 2020 року за нововиявленою обставиною та уважає за необхідне її задовольнити у спосіб скасування оскаржуваного судового рішення із ухваленням нового рішення суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про встановлення вищезазначеного юридичного факту.

Керуючись ст.ст.12,13, 76-81, 259, 263-265, 423-424, ч.4 ст. 429 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Задовольнити частково заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленою обставиною рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа: Колядинецька сільська рада Липоводолинського району Сумської області, про встановлення факту перебування особи на утриманні.

Скасувати за нововиявленою обставиною рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 жовтня 2020 року у даній справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа: Колядинецька сільська рада Липоводолинського району Сумської області, про встановлення факту перебування особи на утриманні.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 , заінтересована особа: Колядинецька сільська рада Липоводолинського району Сумської області, про встановлення факту перебування особи на утриманні.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 24 травня 2024 року.

Суддя Д. В. Бутенко