Ухвала

від 13.05.2024 по справі 2-215/11

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-215/11

Провадження № 2/932/704/24

у х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді - Кудрявцевої Т.О.

за участю секретаря судового засідання - Рошошка Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради, третя особа П`ята дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання частково незаконним та скасування рішення виконкому, про визнання частково недійсними Державних актів на землю та додаткового свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання частково недійсним договору довічного утримання, визнання незаконним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, часткове скасування реєстраційного запису про право власності на земельну ділянку, усунення перешкод у здійсненні права власності та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні частиною домоволодіння, визначення порядку користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 повідомив, що його мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 з представником вважали можливим розглядати справу по суті з посиланням на те, що ОСОБА_2 вже став власником спірної земельної ділянки відповідно до оспорюваного у даній справі договору довічного утримання від 13.08.2020 і зупиняти провадження у справі для залучення правонаступника відповідача ОСОБА_3 необхідності немає.

В судовому засіданні представник Дніпровської міської ради вважала необхідним зупинити провадження у справі з посиланням на те, що правовідносини у даній справі допускають правонаступництво.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши осіб, які з`явилися, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.

В провадженніБабушкінського районногосуду м.Дніпропетровська перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради, третя особа П`ята дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання частково незаконним та скасування рішення виконкому, про визнання частково недійсними Державних актів на землю та додаткового свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання частково недійсним договору довічного утримання, визнання незаконним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, часткове скасування реєстраційного запису про право власності на земельну ділянку, усунення перешкод у здійсненні права власності та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні частиною домоволодіння, визначення порядку користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Згідно п.1 ч.1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктами 1, 3 частини першої статті 251 цього Кодексу, до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

Визначаючи наявність підстав для зупинення провадження у справі, повинно бути ураховано, що зупинення може мати місце, якщо є обставини, які перешкоджають розглянути справи у встановлені процесуальні строки і з дотриманням прав усіх учасників справи. Обов`язковою ознакою таких обставин є їхня значна тривалість у часі.

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що "зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи".

У частині четвертійстатті 10 ЦПК Україниіст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року); розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з урахуванням обставин справи та таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

Виходячи із вказаних положень законодавства, вбачається, що обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаною наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Вбачається, що у позові, з урахуванням уточнення, позивач просить визнати незаконним та скасування рішення виконкому Дніпропетровської міської ради №890 від 21.05.1998 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 30/100 частин земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0668 га; визнати частково недійсним Державний акт № 011663 від 19.06.1998 на право приватної власності ОСОБА_4 на землю за вказаною адресою в частині права власності на 30/100 частин земельної ділянки; визнати частково недійсним додаткове свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 07.04.2004 Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 , а саме в частині 30/100 частин земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 ; визнати частково недійсним Державний акт № 043239 від 21.07.2004 на право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за вказаною адресою в частині права власності на 30/100 частин земельної ділянки; визнати частково недійсним договір довічного утримання від 13.08.2020 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а саме в частині розпорядження 30/100 частинами земельної ділянки, площею 0,0668 га, що розташована за вказаною адресою; визнати незаконними і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; частково скасувати реєстраційний запис про право власності на земельну ділянку; усунути перешкоди у здійсненні права власності та зобов`язати не чинити перешкод у користуванні частиною домоволодіння; визначити порядок користування земельною ділянкою, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Таким чином, вбачається, що спірні правовідносини у даній справі допускають правонаступництво. Враховуючи, що на час розгляду справи шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством України для прийняття спадщини спадкоємцями ще не сплинув, що виключає визначення наразі правонаступника відповідача ОСОБА_3 у даній справі, суд вважає, що провадження у даній справі слід зупинити до залучення до участі у справі правонаступників після смерті відповідача ОСОБА_3 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 з представником вважали можливим розглядати справу по суті з посиланням на те, що ОСОБА_2 вже став власником спірної ділянки відповідно до оспорюваного у даній справі договору довічного утримання від 13.08.2020 і вказали про те, що зупиняти провадження у справі для залучення правонаступника відповідача ОСОБА_3 необхідності немає.

Разом з цим, зі змісту позовних вимог позивача вбачається наявність позовних вимог до ОСОБА_3 , які допускають правонаступництво, тому наявні підстави для зупинення провадження у справі для залучення до участі у справі правонаступника померлого відповідача ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 253, 258, 260 ЦПК України,-

у х в а л и в:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,Дніпровської міськоїради,третя особа П`ятадніпровська державнанотаріальна контора, провизнання частково незаконнимта скасуваннярішення виконкому,про визнаннячастково недійснимиДержавних актівна землюта додатковогосвідоцтва проправо наспадщину зазаповітом, визнаннячастково недійснимдоговору довічногоутримання,визнання незаконнимта скасуваннярішень продержавну реєстраціюправ таїх обтяжень,часткове скасуванняреєстраційного записупро правовласності наземельну ділянку,усунення перешкоду здійсненніправа власностіта зобов`язанняне чинитиперешкод укористуванні частиноюдомоволодіння,визначення порядкукористування земельноюділянкою,-зупинити до залучення до участі у справі правонаступника після смерті відповідача ОСОБА_3 .

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційномупорядку доДніпровського апеляційногосуду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцятиднів здня їїпроголошення. Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційнаскарга поданапротягом п`ятнадцятиднів здня врученняйому повноготексту ухвалисуду.

Суддя Т.О. Кудрявцева