Ухвала

від 21.05.2024 по справі 185/5263/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/5263/24

Провадження № 2/185/3236/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 травня 2024 року м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЯР» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЯР» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Разом з позовом, позивачем надано заяву про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що ним сплачено судовий збір у розмірі 969,00 грн. Він є пенсіонером, розмір його пенсії складає 5000,00 грн щомісячно. Інших доходів він не має, у зв`язку з чим, просить звільнити його від сплати судового збору.

Розглянувши подані матеріали, вважаю за необхідне залишити подану заяву без руху, виходячи з такого.

У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 175, ч. 4, ч. 5 ст. 177 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може подати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а саме: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Відповідно доч.3ст.6Закону України"Просудовий збір"за поданняпозовної заяви,що маєодночасно майновийі немайновийхарактер,судовий збірсплачується заставками,встановленими дляпозовних заявмайнового танемайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Розглядаючи заявлене позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд висновує таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У клопотанні про відстрочення (розстрочення) сплати збору сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести у своєму клопотанні доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, єдиною підставою для розстрочення/відстрочення/звільнення від сплати судового збору у даній справі є майновий стан сторони.

Так, позивач зазначає, що розмір його пенсії складає 5000,00 грн, інші доходи відсутні.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, звільнити від його сплати за таких умоврозмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Позивачем не надано доказів в підтвердження майнового стану.

На підставі викладеного, при розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору суддя не вбачає підстав для його задоволення, оскільки позивачем не наведено доводів і не подано належних та допустимих доказів на підтвердження важкого матеріального стану позивача, що перешкоджає сплати ним судового збору у встановленому законом і порядку розмірі.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку щодо відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, позивачем у позовній заяві не зазначено відомості про те, чим підтверджується порушення, невизнання або оспорювання права позивача, а також, не надані докази наявності спору між сторонами справи. В обґрунтування пред`явлених вимог позивач не зазначає жодних обставин, конкретно вчинених ним дій, а лише наводить перелік норм матеріального права, які прямо чи посередньо стосуються спірних правовідносин.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українитакож встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Разом з тим, способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частиністатті 16 ЦК України, до яких належить: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оскарження позивачем дій відповідача з приводу нарахованої заборгованості з надання послуг з управління побутовими відходами, не встановлюють для позивача будь-яких обов`язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії та не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту порушеного права, оскільки вимога щодо сплати заборгованості носить рекомендаційний характер і сторони у разі необхідності можуть вжити заходів для досудового врегулювання спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЯР» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме: десять днів з моменту отримання ухвали. Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Бондаренко