Постанова

від 21.05.2024 по справі 568/1404/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 року

м. Рівне

Справа № 568/1404/23

Провадження № 22-ц/4815/416/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Боймиструка С. В., Хилевича С. В.

секретар судового засідання Пиляй І. С.

учасники справи:

апелянт ОСОБА_1 ,

позивач ОСОБА_2 ,

відповідач Радивилівська міська рада Дубенськогого району Рівненської області,

третя особа Комунальне підприємство «Радивилівське бюро технічної інвентаризації»,

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Хадаш Прайс»

розглянув увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Павлюка Миколи Анатолійовича на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2023 року у складі судді Делалової О. М., ухвалене в м. Радивилів Рівненської області о 15 годині 16 хвилин, повний текст рішення складено 07 грудня 2023 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Радивилівської міської ради Дубенськогого району Рівненської області, треті особи: Комунальне підприємство «Радивилівське бюро технічної інвентаризації», Товариство з обмеженою відповідальністю «Хадаш Прайс», про визнання права власності. В обґрунтування своїх позовних вимог вказував, що 04 жовтня 2001 року між КП «Радивилівський агроторговий дім» в особі директора Ковальчука Петра Васильовича, який діяв від імені та в інтересах Агрофірма «Україна», та ОСОБА_2 укладено на РМУТМБ «Прайс» біржовий контракт купівлі-продажу нерухомості. Відповідно до біржового контракту, ОСОБА_2 купив приміщення вбудованого магазину літ «5-1» загальною площею 65,6 м2, що становить 100/1000 частин вбудованого магазину А-1, який знаходиться по АДРЕСА_1 . Біржовий контракт підписано уповноваженим представником продавця КП «Радивилівський агроторговий дім» та покупцем ОСОБА_2 , та зареєстрований на Рівненській міжрегіональній універсальній товарно-майновій біржі «Прайс» 04.10.2001 року за реєстраційним номером 936/238н-01.

20.10.2003 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 частину нежилого приміщення вбудованого магазину, яке знаходиться по АДРЕСА_1 . 12.12.2006 року ОСОБА_3 продала частину нежилого приміщення, а саме приміщення вбудованого магазину, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 .

16.09.2008 року ОСОБА_4 в свою чергу подарував по 25/1000 частин цього приміщення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .. Наразі ОСОБА_2 втрачено оригінал біржового контракту купівлі-продажу нерухомості від 04.10.2001 р., що позбавляє його можливості зареєструвати у встановленому порядку право власності на нерухоме майно та розпоряджатись ним. Вказував, що звертався щодо отримання дублікату біржового контракту шляхом звернення до КП «Радивилівське БТІ» та правонаступника РМУТМБ «Прайс» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Хадаш Прайс», однак оригіналу чи дублікату біржового контракту за № 936/283н-01 не виявлено. Просив суд визнати право власності на частину приміщення вбудованого магазину літ «5-1» загальною площею 65,6 м2, що становить 50/1000 частин вбудованого магазину А-1, який знаходиться по АДРЕСА_1 , на підставі втраченого біржового контракту купівлі-продажу нерухомості, зареєстрованого на Рівненській міжрегіональній універсальній товарно-майновій біржі «Прайс» 04.10.2001р. за реєстраційним №936/238н-01.

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2023 року вказаний позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину приміщення вбудованого магазину літ «5-1» загальною площею 65,6 м2, що становить 50/1000 частин вбудованого магазину А-1, який знаходиться по АДРЕСА_1 , на підставі втраченого біржового контракту купівлі-продажу нерухомості, зареєстрованого на Рівненській міжрегіональній універсальній товарно-майновій біржі «Прайс» 04.10.2001р. за реєстраційним №936/238н-01.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване положеннями ст. 392 ЦК України, яка передбачає захист права власності, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, зокрема, у разі неможливості одержати у відповідних органах правовстановлюючий документ на підтвердження права, та обґрунтоване тими обставинами справи, які свідчать, що оригінал біржового контракту купівлі-продажу від 04.10.2001 року за №936/238н-01, укладений між КП «Радивилівський Агроторговий дім» в особі директора Ковальчука П.В, який діяв від імені та в інтересах Агрофірма «Україна», та ОСОБА_2 , укладеного на РМУТМБ «Прайс», було втрачено позивачем.

Вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, представник ОСОБА_1 адвокат Павлюк Микола Анатолійович оскаржив йогов апеляційномупорядку.В поданійапеляційній скарзіпояснює,що йогодовіритель, ОСОБА_1 ,є власником75/1000 частин вбудованого магазину А-1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Додає, що власником інших 25/1000 частин цього вбудованого магазину є ОСОБА_5 . Зазначає, що ОСОБА_1 стало відомо про те, що 24.01.2024 року за позивачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 50/1000 частин цього вбудованого магазину на підставі рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 27.11.2023 року у справі № 568/1404/23, однак, 50/1000 частин цього вбудованого магазину було подаровано ОСОБА_2 ОСОБА_1 , що підтверджується договором дарування від 29.12.2011 року. Стверджує, що впродовж 2001-2011 років ОСОБА_2 повністю відчужив належне йому приміщення вбудованого магазину літ «5-1» загальною площею 65,6 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак, у нього не було жодних підстав звертатись до суду з позовом про визнання права власності на 50/1000 частин цього вбудованого магазину. Покликаючись на те, що ухвалене у цій справі рішення суду першої інстанції від 27.11.2023 року порушує права та інтереси ОСОБА_1 ,я кий не був залучений до участі в справі, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю «Хадаш Прайс» пояснює, що є правонаступником Рівненської міжрегіональної універсальної товарно-майнової біржі «Прайс» з вересня 2021 року та стверджує, що у архівних матеріалах Біржі за період її діяльності з 1998 по 2021 роки, що були передані ТОВ «Хадаш Прайс», матеріалів щодо проведення аукціону з продажу частини приміщення вбудованого магазину літ «5-1» загальною площею 65,6 м2, який знаходиться по АДРЕСА_1 , та Біржового контракту №936/283н-01 від 04.10.2001 року не знайдено. Додає, що особа, яка зазначена в копії біржового контракту як директор Рівненської міжрегіональної універсальної товарно-майнової біржі «Прайс», ОСОБА_6 , помер.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 жовтня 2001 року між колективним підприємством «Радивилівський агроторговий дім» в особі директора ОСОБА_7 , який діяв від імені та в інтересах Агрофірма «Україна», та ОСОБА_2 було укладено на РМУТМБ «Прайс» біржовий контракт купівлі продажу нерухомості. Згідно цього біржового контракту, ОСОБА_2 купив приміщення вбудованого магазину літ «5-1» загальною площею 65,6 м2, що становить 100/1000 частин вбудованого магазину А-1, який знаходиться по АДРЕСА_1 .

Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 1724208 від 14.10.2003 року, виданого КП «Радивилівське районне бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_2 у формі приватної власності, на підставі біржового контракту купівлі продажу нерухомості від 04.10.2001 року, за №936/283н-01, належить приміщення вбудованого магазину літ «5-1» загальною площею 65,6 м2, що становить 100/1000 частин вбудованого магазину, який знаходиться по АДРЕСА_1 .

Згідно договору дарування, посвідченого 20.10.2003 року за №1563 приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу Додь Н.В., ОСОБА_2 розпорядився часткою, придбаного на біржі нерухомого майна, та подарував її ОСОБА_3 .

Даний предмет договору також був зареєстрований в КП «Радивилівське районне БТІ» 27.10.2003 року в реєстровій книзі 9-24-12 та електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.10.2003 року за № 2479770 (витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 1830837 від 27.10.2003 року).

В подальшому, згідно договору купівлі продажу №4006 від 12.12.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу Гордійчуком В.І., ОСОБА_3 продала ОСОБА_4 (одну другу) частину спірного нежилого приміщення.

Право власності за ОСОБА_4 було зареєстровано в КП «Радивилівське районне бюро технічної інвентаризації», що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 12913705 від 15.12.2006 року, реєстраційний номер 2479770.

Згідно договору дарування №4221 від 16.09.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу Гордійчуком В.І., ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , в рівних частках у власність 50/1000 частини нежилого приміщення, а саме приміщення вбудованого магазину, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстрованого КП «Радивилівське районне бюро технічної інвентаризації» за № 20283688 від 18.09.2008 року, реєстраційний номер 247970, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 стало належати на праві власності по 25/1000 частин нежилого приміщення, а саме вбудованого магазину 5-1, яке знаходиться в АДРЕСА_1 .

З Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Радивилівське районне бюро технічної інвентаризації» №32724733 від 28.12.2011 року, реєстраційний номер 247970, номер запису в реєстровій книзі № 9-24-12, 9-161-80, ОСОБА_2 на підставі біржового контракту купівлі продажу нерухомості належить 50/1000 нежилого приміщення, а саме приміщення вбудованого магазину, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Також вбачається, що власниками часток також є ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ..

З виписки з інвентаризаційних матеріалів № 365 від 12.10.2016 року, виданої Начальником КП «Радивилівське районне бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_2 належить 50/1000 частка нежилого приміщення, а саме приміщення вбудованого магазину, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на підставі біржового контракту купівлі продажу нерухомості від 04.10.2001 року № 936/283н-01.

Згідно довідки №270/1 від 14.04.2022 року, виданої начальником КП «Радивилівське районне бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_9 вбачається, що КП РБТІ проводилась реєстрація права власності на 50/1000 частин нежилого приміщення, а саме приміщення вбудованого магазину загальною площею 65,6 кв.м., за поштовою адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі біржового контракту купівлі продажу нерухомості від 04.10.2001 р., зареєстрованого на Рівненській міжрегіональній універсальній майновій біржі «Прайс» за № 936/283н-01. Право власності на вищевказане нерухоме майно зареєстроване КП «Радивилівське районне бюро технічної інвентаризації» на паперових носіях за № 9-24-12 та в електронному реєстрі за № 2479770. Дублікат правовстановлюючого документу до 01.01.2013 року не видавався та в подальшому КП «Радивилівське районне бюро технічної інвентаризації» не реєструвався.

Згідно листа №13 від 18.09.2023 року директора ТОВ «Хадаш Прайс» встановлено, що при перевірці архівних матеріалів РМУТМБ «Прайс», оригіналу (копії) біржового контракту за № 936/283н-01 не виявлено.

Звертаючись до суду з цією апеляційною скаргою на рішення суду, ОСОБА_1 вказував про порушення своїх прав власника оскаржуваним рішенням, та вказував, що не був залучений до участі в справі, попри те, що є власником спірної нерухомості.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (ч. 1 ст. 352 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 року у справі № 0917/443/2012 (провадження № 61-16055св19) вказано, що «право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках».

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт ОСОБА_1 є власником 75/1000 частин вбудованого магазину А-1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Власником інших 25/1000 частин цього вбудованого магазину є ОСОБА_5 .

24.01.2024 року за позивачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 50/1000 частин цього вбудованого магазину на підставі рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 27.11.2023 року, що є предметом цього апеляційного перегляду.

Разом зтим,50/1000частин цьоговбудованого магазинубуло подаровано ОСОБА_2 ОСОБА_1 , що підтверджується договором дарування від 29.12.2011 року.

Зважаючи нате,що 20.10.2003року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 1/2частину нежилогоприміщення вбудованогомагазину заадресою: АДРЕСА_1 , 12.12.20106року цячастина булапродана нею ОСОБА_4 ,а той16.09.2008року подарувавпо 25/1000частин цьогонежитлового приміщення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ,наявні підставидля висновку,що він, ОСОБА_2 ,повністю відчужив належне йому приміщення вбудованого магазину літ «5-1» загальною площею 65,6 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Досліджені наявні у справі докази вказують на те, що апелянт ОСОБА_1 , який не був залучений до участі у справі в суді першої інстанції, є власником 75/1000 частин вбудованого магазину А-1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому відсутні підстави для визнання права власності на вказане нерухоме майно за іншою особою позивачем ОСОБА_2 на підставі ст. 392 ЦК України у зв`язку з втратою документа, що посвідчує право власності (біржовий контракт купівлі-продажу від 04.10.2001р.).

Згідно ч.1ст.376ЦПКУкраїни,підставамидляскасування судового рішенняповністю або частково та ухваленнянового рішення у відповіднійчастині або змінисудового рішенняє: неповне з`ясуванняобставин, щомаютьзначення длясправи; недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанції визнаввстановленими; невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК України,суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Як вбачається із квитанції від 13 лютого 2024 року, апелянтом ОСОБА_1 при зверненні з апеляційною скаргою сплачено 12817 гривень 50 копійок, які підлягають стягненню на його користь із ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Павлюка Миколи Анатолійовича задовольнити.

Рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2023 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Радивилівської міської ради Дубенськогого району Рівненської області, треті особи: Комунальне підприємство «Радивилівське бюро технічної інвентаризації», Товариство з обмеженою відповідальністю «Хадаш Прайс», про визнання права власності відмовити.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 12817 (дванадцять тисяч вісімсот сімнадцять) гривень 50 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 травня 2024 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Хилевич С. В.

Боймиструк С. В.