Рішення

від 30.11.2007 по справі 35/476

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/476

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  35/476

30.11.07

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЛОНЖ”

До                   Київської міської ради

Третя особа  Житлово-будівельний кооператив „Промбудівельник-3”

За участю      Прокуратури м. Києва  

Суддя М.Є.Літвінова

Представники сторін:

Від позивача:        Дмітрієва О.О. –предст. за довір. № б/н від 24.10.07р.;

    Від відповідача:    Тхорик С.М. –предст. за довір. № 225-КР-1452 від 16.11.07р.;

Від третьої особи: Левченко В.П.  –предст. за довір. №б/н від 16.10.07р.;                                 

Від прокуратури:  не з‘явились; (Красножон О.М –старший прокурор була присутня в судових засіданнях 22.11.07р., 26.11.07р.).

Рішення прийняте 30.11.2007 року, на підставі статті 77 Господарського процесуального Кодексу України, в зв‘язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 26.11.2007р. по 30.11.2007р.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЛОНЖ” до Київської міської ради про визнання незаконним та відміну рішення Київської міської ради №286/947 від 15.03.2007 року „Про відміну рішення Київської міської ради від 21.04.2005 року №312/2887 „Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „АЛЛОНЖ” земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщення соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на просп. Героїв Сталінграда, 41-б, в Оболонському районі м. Києва”; та визнання рішення Київської міської ради від 21.04.2005 року №312/2887 „Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „АЛЛОНЖ” земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на проспекті Героїв Сталінграда, 41-б в Оболонському районі міста Києва” таки, що діє.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно та необґрунтовано виніс рішення №286/947 від 15.03.2007р. „Про відміну рішення Київської міської ради від 21.04.2005 №312/2887 „Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „АЛЛОНЖ” земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщенням соціально –громадського призначення та підземним паркінгом на просп. Героїв Сталінграда, 41-б в Оболонському районі м. Києва”, чим порушив права та інтереси позивача.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2007 року порушено провадження у справі №35/476, розгляд справи призначений на 24.10.2007р.

Разом з позовними вимогами позивач, у відповідності до вимог ст. ст. 66,67 ГПК України, звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Київській міській раді та іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання рішення №286/947 від 15.03.2007р. „Про відміну рішення Київської міської ради від 21.04.2005 року №312/2887 „Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „АЛЛОНЖ” земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на просп. Героїв Сталінграда, 41-б в Оболонському районі м. Києва”.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2007 року №35/476, заяву позивача задоволено, вжито заходи до забезпечення позову.

Заборонено Київській міській раді та іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на виконання Рішення №286/947 від 15.03.2007р. „Про відміну рішення Київської міської ради від 21.04.2005 року №312/2887 „Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „АЛЛОНЖ” земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на просп. Героїв Сталінграда, 41-б в Оболонському районі м. Києва”, до прийняття рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2007 року №35/476 до 12.11.2007 року.

07.11.2007 року через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Житлово-будівельного кооперативу „Промбудівельник-2” надійшло клопотанням про залучення останнього, на підставі ст. 27 ГПК України, до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

12.11.2007 року в судовому засіданні представником Прокуратури Оболонського району м. Києва подана заява в порядку ст.29 ГПК України про вступ останньої до участі у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2007 року, на підставі ст.27 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житлово-будівельний кооператив „Промбудівельник-2”, розгляд справи відкладений до 22.11.2007р.

21.11.2007 року третьою особою подані суду письмові заперечення по суті позовних вимог, відповідно до яких останній заперечує проти позову у зв'язку з його необґрунтованістю.

За заявою Прокуратури м. Києва, остання вступила до участі у справі №35/476.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 22.11.2007 року представник відповідача (Київської міської ради) надав суду письмовий відзив на позов в якому останній заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю „АЛЛОНЖ”.

Представник Прокуратури м. Києва проти позовних вимог заперечує у зв'язку з його безпідставність та необґрунтованістю.

В судовому засіданні 22.11.2007 року, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 26.11.2007 року.

В судовому засіданні представник позивача подав суду письмові пояснення щодо неможливості надати висновок комплексної державної експертизи інвестиційного проекту будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на проспекті Героїв Сталінграда, 41-б в Оболонському районі м. Києва.

В судовому засіданні 26.11.2007р. представником Прокуратури м. Києва надані суду письмові заперечення на позов.

В судовому засіданні представником третьої особи подане суду письмове клопотання про витребування, в порядку ст.56 ГПК України, від позивача доказів, які були додані до позову, а саме: додатків до договору оренди земельної ділянки №78-6-00318; план Земельної ділянки, кадастровий план Земельної ділянки; Акт визначення меж Земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі земельної ділянки, які є невід'ємною частиною цього Договору, який у свою чергу є додатком №7 до позовної заяви, яку позивач за ухвалою суду повинен був направити третій особі - ЖБК „Промбудівельник-3”.

 Представник позивача проти поданого клопотання заперечує, оскільки останнім до матеріалів справи зазначені документи не надавались (згідно додаткову до позову) та останні не стосуються предмету позовних вимог.

Представники відповідача та Прокуратури м. Києва проти поданого клопотання не заперечують.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд відхилив дане клопотання як безпідставне та необґрунтоване, оскільки в матеріалах справи не міститься доказів приєднання останніх до позовних матеріалів; крім того, останні не стосуються вимог, що є предметом розгляду у даній справі.

В судовому засіданні представником третьої особи подане письмове клопотання на підставі ст. 38 ГПК України витребувати від Головного управління земельних ресурсів м. Києва повного комплекту землевпорядної документації, присутність якого визначена в п.4 ст.42, п.3 ст.125, ст..198 Земельного кодексу України, а також п.3.5 Рішення Київради від 21.04.2005 року №312/2887; акт визначення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки (кадастровий номер 78:043:165) в натурі ТОВ „АЛЛОНЖ” по проспекту Героїв Сталінграду, 41-Б згідно з планом земельної ділянки, який є невід”ємною частиною договору оренди земельної ділянки №78-6-00318 від 06.10.2005р.

Представник позивача проти поданого клопотання заперечує у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю

Представник Прокуратури м. Києва проти поданого клопотання не заперечує.

Представник відповідача розгляд даного клопотання поклав на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд відхилив дане клопотання як безпідставне та необґрунтоване. Зазначені докази стосуються питання землекористування позивачем земельною ділянкою за адресою проспекту Героїв Сталінграду, 41-Б в м. Києві, тоді як предметом розгляду у справі №35/476 є незаконність прийняття Київрадою спірного рішення.

В судовому засіданні представник третьої особи заявлене усне клопотання про здійснення фіксації судового засідання технічними засобами.

Судовий розгляд здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу „Програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”.

В судовому засіданні 26.11.2007 року оголошено про закінчення розгляду справи по суті, та  на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 30.11.2007 року для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 21.04.2005 року за №312/2887 „Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „АЛЛОНЖ” земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на просп. Героїв Сталінграда, 41-б в Оболонському районі м. Києва”  розглянувши проект відведення земельної ділянки, відповідно до ст..93, 123, 124 Земельного кодексу України, Київська міська рада вирішила Затвердити проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю „АЛЛОНЖ” для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом  на просп. Героїв Сталінграда, 41-б в Оболонському районі м. Києва.

Передати товариству з обмеженою відповідальністю „АЛЛОНЖ”, за умови виконання пункту 3 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,67 га для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на просп. Героїв Сталінграда, 41-б в Оболонському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови (п.1-2 Рішення).

15.03.07р. Київської міською радою зважаючи на численні скарги громадян, керуючись Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Закону України „Про столицю України –місто-герой Київ”, Земельним кодексом України та статтею 188 Господарського кодексу України, було прийнято рішення за №286/947 «Про відміну рішення Київської міської ради від 21.04.2005 р. № 312/2887 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЛОНЖ»земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально –громадського призначення та підземним паркінгом на проспекті Героїв Сталінграда, 41 –б в Оболонському районі міста Києва».

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив про те, що останнім здійснило наступні дії по організації будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально – громадського призначення та підземним паркінгом на Земельної ділянці:

23 лютого 2006 року з метою здійснення своїй діяльності у рамках діючого законодавства України був створений фонд фінансування будівництва виду «А» об'єкту, спорудження якого планується на Земельної ділянці, до якого залучено більш 35 (тридцяти п'яти) Довірителів.

26 жовтня 2006 року був отриманий Витяг з протоколу засідання секції містобудування та архітектури архітектурно –містобудівної ради при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, згідно до якого було схвалено до подальшого розроблення і погодження в установленому порядку архітектурне рішення проекту будівництва;

16 листопада 2006 року був отриманий Лист–погодження проектної документації на будівництво № 07-9744, згідно до якого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища було погоджено архітектурне рішення проекту будівництва для подальшої розробки та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку;  

13 грудня 2006 року зі спеціалізованою державною організацією «Київська міська служба Української інвестиційної експертизи»(служба «Київдержекспертиза») був укладений Договір № 5615 на виконання комплексної державної експертизи інвестиційного проекту будівництва.

В найближчий час Товариство з обмеженою відповідальбністю «АЛЛОНЖ»планує розпочати будівельно –монтажні роботи по спорудженню житлового будинку з приміщеннями соціально –громадського призначення та підземним паркінгом на земельної ділянці.

При цьому, останній зазначає, що під час користування Земельною ділянкою, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛОНЖ»не порушило жодної норми діючого законодавства України та жодної умови Договору оренди Земельної ділянки, в тому числі і своїх обов'язків щодо:

-          строків початку використання Земельної ділянки;

-          строків будівництва;

-          своєчасної сплати орендної плати за використання Земельної ділянки, про що свідчать відповідні платіжні документи, надані до матеріалів справи;

-          цільового використання Земельної ділянки,

-          режиму обмежень (обтяжень) використання Земельної ділянки;

-          інших обов'язків, передбачених умовами Договору оренди та діючим законодавством України.

          Представник відповідача в письмових заперечення та усних пояснення проти позову заперечує, та посилаючись на норми ст. 3 Земельного кодексу України, ст..19, ч.2 ст.140 Конституції України, ст..10, п.34 ч.1 ст.26, ст..59,  Закону України „Про місцеве самоврядування в Україна” зазначає, що спірне рішення було прийнято відповідачем в межах своїх повноважень та відповідно закону.

          Третя особа проти позову заперечує в повному обсязі посилаючись на проведення громадських слухань у Оболенському районі м. Києва, що були проведені 19.07.2005 року, результатом чого стало прийняття пропозиції про відміну рішення Київської міської ради щодо надання земельної ділянки за адресою: просп. Героїв Сталінграда, 41-Б під будівництво житлового будинку, замовником якого є позивач (письмові заперечення).

          Прокуратура м. Києва проти позову заперечує в повному обсязі посилаючись на прийняття відповідачем спірного рішення в межах чинного законодавства без перевищення визначеною законом  компетенції.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

          Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності  Конституції або законам  України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).

           Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельні відносини –це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

           Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

           У відповідності з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

           Перелік питань, які відносяться до виключної компетенції міських рад, також встановлений у статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, де в пункті 34 передбачено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

          Особи, яким відповідними радами у встановленому порядку було надано земельні ділянки у постійне володіння, зберігають свої права на використання цих ділянок до оформлення права власності або землекористування в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

          Відповідно до ст .9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить:

          А) розпорядження землями територіальної громади міста;

          Б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

          В) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

          Г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом;

          Г-1) викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста;

          Д) припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом;

Е) прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок;

Є) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади;

Ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах;

З) організація землеустрою;

И) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

І) здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

Ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства;

Й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок;

К) внесення у встановленому порядку пропозицій до Верховної Ради України щодо встановлення та зміни меж міст;

Л) вирішення земельних спорів;

М) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

У відповідності до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки;

в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У відповідності до ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою пов”язані з порушенням землекористувачами норм земельного законодавства України. Такими підставами є: використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку бо орендної плати.

Використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, може бути, зокрема, невикористання прогресивних технологій, порушення технологічних режимів застосування мінеральних та органічних добрив, заростання сільськогосподарських угідь чагарниками, забруднення земель відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами.

Зазначений у даній статті перелік є вичерпним, тобто інші юридичні факти, які не перераховані у наведеній статті, не можуть розглядатися як підстави припинення права користування земельною ділянкою.

Посилання третьої особи на протокол громадських слухань на тему „про збереження історичної забудови та природного середовища м. Києва” від 19.07.2005 року, яким рекомендовано Київраді прийняти пропозицію про відміну спірного рішення судом до уваги не приймаються, оскільки як вбачається з аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини (зокрема норм Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Закону України „Про столицю України –місто-герой Київ”, Земельного кодексу України), останні не містять зазначених обставин, як підстав відміни рішень органів самоврядування про надання в орендне користування земельних ділянок.  

Крім того слід зазначити, що відповідно до ст. 188  Господарського кодексу України, на яку посилався представник відповідача в своїх запереченнях, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Статтею 611 Цивільного кодексу України розірвання договору віднесено до одної з форм відповідальності за порушення зобов'язання.

Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують вчинення відповідачем здійснених дій.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спірне рішення Київської міської ради №286/947 від 15.03.2007 року, прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.

           Відповідно до частини третьої статті 152 Земельного кодексу України одним із видів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

           Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

           Згідно зі ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі спори про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

           Акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних  відносин і має обов'язковий характер для об'єктів цих  відносин.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

З наведених правових норм вбачається, що у межах господарських відносин можуть оскаржуватись акти органів державної влади, місцевого самоврядування та інших суб'єктів, що ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

          Враховуючи вищевикладене, відповідачем не було надано суду належних доказів щодо відповідності вимогах закону спірного рішення, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Аллонж” про визнання незаконним рішення Київської міської ради №286/947 від 15.03.2007 року „Про відміну рішення Київської міської ради від 21.04.2005 року №312/2887 „Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „Аллонж” земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщення соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на просп. Героїв Сталінграда, 41-б, в Оболонському районі м. Києва” є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

  Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Аллонж” про визнання рішення Київської міської ради від 21.04.2005 року №312/2887 „Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „АЛЛОНЖ” земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на проспекті Героїв Сталінграда, 41-б в Оболонському районі міста Києва” таким, що діє не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому є безпідставними та необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 42,50 грн. –державного мита та 59,00 грн. –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу згідно ст.49 Господарського процесуального Кодексу України .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 19, 55, ч.2. ст.140 Конституції України, ч.10 ст.59, п.34. ст .26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст. 2, 9, 141, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати незаконним рішення Київської міської ради №286/947 від 15.03.2007 року „Про відміну рішення Київської міської ради від 21.04.2005 року №312/2887 „Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „Аллонж” земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщення соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на просп. Героїв Сталінграда, 41-б, в Оболонському районі м. Києва”.

3. В задоволенні позовних вимог в частині визнання рішення Київської міської ради від 21.04.2005 року №312/2887 „Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „АЛЛОНЖ” земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на проспекті Героїв Сталінграда, 41-б в Оболонському районі міста Києва” таким, що діє, в позові відмовити.

4. Стягнути з Київської міської ради (01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36, рахунок № 35416001001642 в УДК м. Києва, МФО 820019, код в ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЛОНЖ” (04101 м.Київ, вул. Богговутівська, 8/10, поштова адреса: 01021, м. Київ, вул.. Мечникова, 20, рахунок № 2600900003107, код в ЄДРПОУ 32798668) 42 грн. 50 коп. –державне мито, та 59 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

6. Після набрання рішення законної сили заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2007 року №35/476 скасувати.

7. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

СуддяМ.Є. Літвінова