Постанова

від 21.05.2024 по справі 911/2604/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2024 р. Справа № 911/2604/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

секретар Місюк О.П.

за участю

представників: позивача - Князьський О.С., Більдюкевич О.А.;

відповідача - Заяц О.В.;

третьої особи-1 - не з`явилися;

третьої особи-2 - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 29.02.2024 (повне рішення складене 18.03.2024)

у справі №911/2604/23 (суддя - Кошик А.Ю.)

за позовом ОСОБА_1

до Садівницького товариства "Ручейок"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Демчук Людмили Василівни;

2. Бородянської селищної ради

про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційних дій.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Садівницького товариства "Ручейок" про:

- визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів членів Садівницького товариства "Ручейок" від 20.12.2021, оформлених протоколом №21/12-01;

- скасування реєстраційної дії №1003311070008000893 від 17.02.2022, вчиненої державним реєстратором Бородянської селищної ради Демидовим Я.М., про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміни керівника або відомостей про керівника Садівницького товариства "Ручейок".

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства та статуту позачергові загальні збори членів Садівницького товариства "Ручейок" не скликалися за ініціативою його членів, повідомлення про час, місце та порядок денний зборів не доводилося до відома його членів у спосіб, передбачений статутом, позачергові загальні збори не проводилися 20.12.2021 у складі 115 членів товариства, у протокол внесені завідомо неправдиві відомості про існування кворуму на зборах та участі у зборах 115 членів товариства, а головою правління призначений громадянин ОСОБА_2 , який не є членом Садівницького товариства "Ручейок".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.09.2023 відкрито провадження у справі №911/2604/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.10.2023 залучено до участі у справі приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Демчук Л.В. та Бородянську селищну раду у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

24.10.2023 позивачкою подано заяву про зміну предмету позову, у якій ОСОБА_1 просила:

- визнати недійсними рішення загальних зборів Садівницького товариства "Ручейок" від 10.12.2021, оформлені протоколом №21/12-01 позачергових загальних зборів членів Садівницького товариства "Ручейок";

- скасувати реєстраційну дію №1003311070008000893 від 17.02.2022, вчинену державним реєстратором Бородянської селищної ради Демидовим Я.М., про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміни керівника або відомостей про керівника Садівницького товариства "Ручейок".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2023 заяву про зміну предмету позову прийнято до розгляду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.02.2024 (повне рішення складене 18.03.2024) у справі №911/2604/23 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене за умов нез`ясування обставин, що мають значення для справи, та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

Зокрема, позивачка вказує на те, що наявність двох протоколів загальних зборів з різними датами та додатку №2 до протоколу підтверджує її доводи про те, що фактично збори не проводилися у кількості 115 членів товариства.

Позивачка також зазначає, що збори членів Садівницького товариства "Ручейок" не скликалися за ініціативою його членів, повідомлення про час, місце та порядок денний зборів не доводилося до відома його членів у спосіб, передбачений статутом, а головою правління призначена особа, яка не є членом товариства.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №911/2604/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №911/2604/23, призначено її до розгляду на 30.04.2024, а також встановлено іншим учасникам справи строк на подання відзивів.

Поряд з цим, учасники справи у встановлений процесуальний строк не скористалися правом на подання відзивів на апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У призначене судове засідання 30.04.2024 з`явився представник позивача, представники відповідача та третіх осіб не з`явилися.

У зв`язку з відсутністю належних доказів вручення копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 відповідачу та третій особі-1, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 розгляд справи відкладено до 21.05.2024.

У призначене судове засідання 21.05.2024 з`явилися представники позивачки та відповідача і надали пояснення по суті апеляційної скарги. Натомість, представники третіх осіб не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

При цьому, відповідно до ч. 11 вказаної статті суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Разом з цим, як було зазначено вище, треті особи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги та, у свою чергу, не повідомили суд про причини неявки у судове засідання уповноважених представників. Отже, неявка у судове засідання представників третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивачки та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Садівницьке товариство "Ручейок" є неприбутковою організацією, що створена 29.07.1996 шляхом добровільного об`єднання громадян землевласників і землекористувачів (орендарів) та їх земельних ділянок в єдину територію зі збереженням меж індивідуальних ділянок для ефективного ведення садівництва.

Позивачка стверджує, що рішеннями позачергових загальних зборів членів Садівницького товариства "Ручейок" від 20.12.2021, оформлених протоколом №21/12-01, було ухвалено:

- визнати незадовільним фінансовий звіт товариства;

- визнати незадовільною роботу голови правління ОСОБА_1 ;

- звільнити ОСОБА_1 з посади голови правління з 01.01.2022;

- призначити на посаду голови правління ОСОБА_2 з 01.01.2022;

- доручити провести внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про обрання нового голови правління ОСОБА_2 .

Протокол позачергових загальних зборів був посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Демчук Л.В. 24.12.2021, а саме засвідчено справжність підписів голови зборів - ОСОБА_3 та секретаря зборів - ОСОБА_4

17.02.2022 державним реєстратором Бородянської селищної ради Демидовим Я.М. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу за номером реєстраційної дії 1003311070008000893, а саме зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.

Позивачка зазначає, що вона є членом Садівницького товариства "Ручейок" та була головою правління до прийняття оспорюваних рішень позачергових загальних зборів.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що зі змісту протоколу №21/12-01 убачається, що позачергові загальні збори членів кооперативу скликані за ініціативою його членів згідно з п. 3.3 статуту Садівницького товариства "Ручейок". Проте, в порушення вимог чинного законодавства та статуту позачергові загальні збори не скликалися за ініціативою його членів, повідомлення про час, місце та порядок денний зборів не доводилося до відома його членів у спосіб, передбачений п. 3.2 статуту, позачергові загальні збори не проводилися 20.12.2021 у складі 115 членів товариства, у протокол внесені завідомо неправдиві відомості про існування кворуму на зборах та участі у зборах 115 членів товариства, а головою правління обраний громадянин ОСОБА_2 , який не є членом Садівницького товариства "Ручейок".

Позивачка зазначає, що своєчасне та належне повідомлення учасника відповідача про скликання позачергових загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з його членів міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

ОСОБА_1 також вказує на порушення вимог чинного законодавства України та вимог статуту відповідача при скликанні позачергових загальних зборів членів, а також фальсифікацію рішень, прийнятих на даних зборах за відсутності кворуму (реальної участі 115 членів товариства), що є підставою для визнання таких рішень незаконними.

Окрім цього, як зазначає позивачка, позовна вимога про скасування реєстраційної дії №1003311070008000893 від 17.02.2022 є наслідком порушення вимог законодавства у зв`язку з прийняттям рішень позачерговими загальними зборами, а отже є похідною вимогою від вимоги про недійсність вказаних рішень. Оскільки оспорювана реєстраційна дія була вчинена на підставі рішення позачергових загальних зборів, то при визнанні їх недійсними відповідна реєстраційна дія має бути скасована.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що позачергові загальні збори членів кооперативу відбулися 10.12.2021 та були скликані за ініціативою його членів відповідно до п. 3.3 статуту. Приводом до скликання позачергових зборів стала доповідь членів правління про неналежне виконання своїх обов`язків головою правління ОСОБА_1 , зловживання своїм становищем та присвоєння грошових коштів кооперативу.

Оголошення про скликання зборів було розміщене на території кооперативу на кожній вулиці відповідно до вимог п. 3.2 статуту. Також, запрошення прийняти участь у загальних зборах були відправлені членам кооперативу на електронну пошту та у месенджер "Viber".

Оскільки голова правління відмовилася від скликання зборів, відмовилася спілкуватися з членами кооперативу та ігнорувала усі звернення до неї, відповідно до п. 3.4 статуту позачергові загальні збори були скликані за ініціативою членів кооперативу та членів правління.

За доводами відповідача, відповідно до статуту до складу товариства входить 226 членів, а на зборах були присутні 115 членів кооперативу, що складає 51%. Таким чином, відповідно до п. 3.5 статуту збори вважаються правомочними.

На оспорюваних зборах було розглянуто наступні питання:

1) фінансовий звіт голови правління по справах товариства. Відповідно до вимог статуту звіт повинен надаватися щорічно, але за 3 роки правління ОСОБА_1 жодного разу його не надавала. Членами правління було ініційовано фінансову перевірку та виявлено ряд проблем і відсутність підтверджуючих документів по великій кількості витрат. Надані ОСОБА_1 документи мали ознаки підроблення, а ряд витрат не були узгоджені ні з членами кооперативу ні з правлінням;

2) оцінку діяльності ОСОБА_1 , як голови правління товариства. Членами кооперативу було надано незадовільну оцінку діяльності ОСОБА_1 та зафіксовано допущену нею розтрату коштів кооперативу на суму 191396,30 грн;

3) члени кооперативу вирішили на підставі п. п. 3.9 та 3.18 статуту у зв`язку з невиконанням своїх обов`язків відсторонити ОСОБА_1 з посади голови правління з 31.12.2021;

4) було запропоновано провести вибори нового голови правління. З трьох кандидатів, запропонованих членами кооперативу, більшість проголосувала за кандидатуру ОСОБА_2 - 61 голос з 115 присутніх, що складає 53% від присутніх на зборах, що підтверджується копією списку підписів.

Також, відповідач зазначає, що 26.08.2023 відбулися чергові загальні збори членів кооперативу, результати яких оформлено протоколом №23/08-01. Результати наведених загальних зборів додатково підтверджують волевиявлення членів кооперативу на зміну голови та членів правління. Зокрема, відповідними рішеннями зборів, на яких були присутні 128 членів кооперативу з 226 (57%), був представлений фінансовий звіт товариства та звіт про виконану роботу. Членами товариства була надана позитивна оцінка проведеній роботі правлінням кооперативу та головою правління. Члени кооперативу одноголосно вирішили висловити довіру голові правління ОСОБА_2 та залишити його на посаді голови правління на наступні 5 років. Таким чином, члени товариства повторно проголосували за ОСОБА_2 на посаді голови правління і підтвердили своє волевиявлення.

Окрім цього, Садівницьке товариство "Ручейок" повідомило, що ОСОБА_1 з грудня 2021 року жодного разу не з`явилася на території кооперативу, справами кооперативу не цікавилася та участі в життєдіяльності кооперативу не приймала. Позивачка має борг по оплаті за спожиту електроенергію у сумі 25383,00 грн та 12656,00 грн по сплаті членських внесків.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції позивачкою подано заяву про уточнення предмету позову, у якій ОСОБА_1 зазначила, що після ознайомлення з матеріалами справи та наданими відповідачем письмовими доказами їй стало відомо, що предметом позову є визнання недійсними рішень загальних зборів Садівницького товариства "Ручейок" від 20.12.2021, оформлених протоколом №21/12-01 від 20.12.2021. Даний протокол завірений 24.12.2023 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Демчук Л.В. за реєстровими №№5177, 5178.

Проте, відповідачем до матеріалів справи долучений протокол з таким самим номером №21/12-01 від 10.12.2021, посвідчений 08.02.2022 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Демчук Л.В. за реєстровими №№204, 205, 206. Дані протоколи ідентичні за змістом (порядок денний, кількість учасників у зборах, результати голосування по 4-ох питаннях порядку денного), проте мають різні дати проведених зборів - 10.12.2021 та 20.12.2021, які об`єднані одним додатком №2 до протоколу загальних зборів №21/12-01 із загальною кількістю заповнених рядків 54 учасника товариства (4 аркуші доданих відповідачем додатків №2 до протоколу), що виключає участь у зборах учасників товариства у кількості 115 членів та незрозуміло, у які дати.

Позивачка стверджує, що наявність 2-ох протоколів №21/12-01 з різними датами та додатку №2 до протоколу підтверджує її доводи про те, що фактично збори не проводилися за участю кількості членів товариства, зазначеної відповідачем ані 10.12.2021, ані 20.12.2021. Дані протоколи містять завідомо неправдиві відомості та складені без проведення зборів з метою внесення до реєстраційної справи Садівницького товариства "Ручейок" відомостей про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи надані відповідачем письмові докази, позивачка, керуючись ст. 46 ГПК України, змінила предмет позову та остаточно просила суд:

- визнати недійсними рішення загальних зборів Садівницького товариства "Ручейок" від 10.12.2021, оформлені протоколом №21/12-01 позачергових загальних зборів членів Садівницького Товариства "Ручейок" від 10.12.2021;

- скасувати реєстраційну дію №1003311070008000893 від 17.02.2022, вчинену державним реєстратором Бородянської селищної ради Демидовим Я.М., про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміни керівника або відомостей про керівника Садівницького товариства "Ручейок".

В ході розгляду спору приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Демчук Л.В. надано пояснення з приводу того, що на рішенні Садівницького товариства "Ручейок" було засвідчено лише справжність підписів осіб без посвідчення будь-яких викладених у документі фактів.

Відповідач також надав пояснення з приводу різних дат на протоколі оскаржуваних позачергових загальних зборів та зазначив, що після проведення зборів у грудні 2021 року була подана для реєстрації попередня версія протоколу, до якої згодом державним реєстратором були затребувані правки щодо оформлення відповідно до вимог ведення документації. Кінцева версія протоколу з урахуванням зауважень зі сторони державного реєстратора була оформлена, завірена та зареєстрована приватним нотаріусом 08.02.2022. Отже, існує лише один протокол позачергових загальних зборів Садівницького товариства "Ручейок" №21/12-01 від 10.12.2021 з доданими до нього додатками підписів членів товариства.

З огляду на викладене, судом першої інстанції встановлено, що дві редакції протоколу №21/12-01 фактично з однаковим змістом виникли внаслідок технічних причин за відсутності достатніх ознак фальсифікації. Відповідно, предметом даного спору є оскарження рішень позачергових загальних зборів Садівницького товариства "Ручейок", оформлених протоколом №21/12-01 в кінцевому варіанті від 10.12.2021, який прийнято державним реєстратором на реєстрацію.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, встановив, що:

- доводи позивачки щодо відсутності повідомлення про призначення загальних зборів фактично ґрунтуються на припущеннях, які не можуть бути спростовані з об`єктивних причин - оскаржувані збори скликалися у грудні 2021 року, а тому докази повідомлення про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів у визначений п. п. 3.3 та 3.2 статуту спосіб - шляхом об`яви, яка вивішується на кожній вулиці, не могли зберегтися станом на кінець 2023 року. Враховуючи відсутність детальних обґрунтованих заперечень з посиланням на фактичні обставини справи саме щодо відсутності оголошень на кожній вулиці у грудні 2021 року, судом не прийнято відповідну підставу визнання недійсними рішень - факт неналежного повідомлення про проведення оскаржуваних позачергових загальних зборів;

- щодо тверджень позивачки про незаконне призначення головою правління особи, яка не є членом садівницького товариства, судом встановлено, що чинне законодавство та статут Садівницького товариства "Ручейок" не містять застережень щодо обов`язковості членства в кооперативі для обрання на посаду голови правління;

- твердження позивачки про відсутність кворуму та заперечення факту реального проведення оспорюваних загальних зборів і присутності на них 115 членів ґрунтується на припущеннях, оскільки ОСОБА_1 не наведено жодного факту, на підставі якого ґрунтуються відповідні твердження, як-то пояснення свідків, які не були обізнані з призначенням та проведенням загальних зборів, не приймали в них участі та не голосували, інші факти, які ставлять під обґрунтований сумнів факт проведення загальних зборів, тощо. Самі по собі твердження про неповідомлення та непроведення загальних зборів не підтверджені жодними фактичними обставинами і є такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях;

- докази надані відповідачем на спростування факту незаконності оспорюваних рішень, є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачкою;

- похідна позовна вимога про скасування реєстраційної дії, яка обґрунтована незаконністю відповідних рішень позачергових загальних зборів, що не підтвердилося в ході розгляду спору, також не підлягає задоволенню.

Як наслідок, за висновками суду першої інстанції, позивачкою не доведено факту порушення вимог закону та статуту під час скликання та проведення загальних зборів, а також порушення її корпоративних прав як члена Садівницького товариства "Ручейок".

З такими висновками Господарського суду Київської області погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (ст. 3 ГК України).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу ст. 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 63 ГК України корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом (ст. 93 ГК України).

Згідно з приписами ст. 94 ГК України кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього кодексу, інших законодавчих актів.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями ст. ст. 83, 85 та 86 ЦК України, згідно яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень ст. ст. 2, 6 та 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (ст. ст. 2 та 23 Закону України "Про кооперацію").

Отже, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно з положеннями ст. 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема:

- участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління;

- користування послугами кооперативу;

право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб;

- право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права члена кооперативу характеризуються тим, що особа, яка є членом кооперативу, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Таким чином, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Як визначено п. 3.1 статуту Садівницького товариства "Ручейок", затвердженого рішенням загальних зборів від 29.06.2017, оформленим протоколом №1, органами управління товариства є загальні збори його членів, правління товариства та голова правління. Контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства здійснюється ревізійною комісією.

Згідно з п. 3.3 статуту відповідача позачергові загальні збори членів товариства скликаються за ініціативою: не менше третини його членів, правління або голови правління, за вимогою ревізійної комісії товариства, вимогою органів місцевої влади, на території якої знаходяться товариство.

Відповідно до п. 3.4 статуту позачергові загальні збори членів товариства повинні бути скликані головою правління протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення головою правління скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликанні особами або органами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів. Позачергові загальні збори членів товариства скликаються в порядку, встановленому для скликання чергових загальних зборів.

Пунктом 3.2 статуту передбачено, що загальні збори членів товариства скликаються правлінням товариства при потребі, але не менше, ніж раз у рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів члени товариства повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 15 днів до визначеного строку їх проведення. Повідомлення про збори здійснюється шляхом об`яви, яка вивішується на кожній вулиці.

Згідно з п. 3.5 статуту загальні збори вважаються правомірними, якщо на них присутні п`ятдесят відсотків членів товариства плюс один голос. Рішення загальних зборів приймається більшістю голосів відкритим голосуванням. Одна ділянка - один голос. Вибори голови правління, членів правління, ревізійної комісії відбуваються простою більшістю голосів загальних зборів. Рішення про прийняття статуту, доповнень та змін до нього, про реорганізацію або ліквідацію товариства вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як 75 відсотків членів товариства, присутніх на загальних зборах.

Таким чином, з огляду на п. п. 3.3 та 3.2 статуту повідомлення про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів здійснюється шляхом об`яви, яка вивішується на кожній вулиці не пізніше ніж за 15 днів до визначеного строку їх проведення.

Разом з цим, позивачка, заперечуючи факт її повідомлення про час і місце проведення загальних зборів, у той же час не заперечує факту розміщення оголошень у визначений статутом спосіб, не наводить недоліків по суті такого повідомлення, не надає пояснень чи перебувала вона на території товариства у грудні 2021 року і чи бачила розміщені на кожній вулиці оголошення про проведення зборів та чи отримувала повідомлення на електронну пошту або у месенджер "Viber".

Натомість, при обґрунтуванні позовних вимог позивачка наполягає на тому, що повідомлення про призначення загальних зборів мало бути надіслано персонально на її адресу. Поряд з цим, як вірно встановлено місцевим господарським судом, статутом відповідача та чинним законодавством такого порядку повідомлення не вимагається.

Доводи позивачки щодо відсутності повідомлення про призначення загальних зборів фактично ґрунтуються на припущеннях, які не можуть бути спростовані з об`єктивних причин, оскільки оспорювані збори скликалися ще у грудні 2021 року, а тому докази повідомлення про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів у визначений п. п. 3.3 та 3.2 статуту спосіб (шляхом розміщення об`яви, яка вивішується на кожній вулиці) не могли зберегтися станом на кінець 2023 року.

Отже, враховуючи відсутність детальних обґрунтованих заперечень з посиланням на фактичні обставини та докази саме щодо відсутності оголошень на кожній вулиці у грудні 2021 року, судом першої інстанції вірно зазначено, що позивачкою не доведено факту неналежного її повідомлення про проведення оспорюваних позачергових загальних зборів відповідача.

Щодо тверджень позивачки про незаконне призначення головою правління особи, яка не є членом садівницького товариства, судом першої інстанції це питання досліджено та встановлено, що чинне законодавство та статут відповідача не містить застережень щодо обов`язковості членства в кооперативі як умови для обрання на посаду голови правління.

Твердження позивачки про відсутність кворуму та заперечення факту реального проведення загальних зборів і присутності на них 115 членів товариства також ґрунтується на припущеннях, оскільки позивачкою не наведено жодного факту, на підставі якого ґрунтуються відповідні твердження. Зокрема, позивачкою не надано пояснень свідків, які не були обізнані з призначенням та проведенням загальних зборів, не приймали в них участі та не голосували, інших доказів, які ставлять під обґрунтований сумнів факт проведення загальних зборів, тощо.

При цьому, в матеріалах справи наявні додатки №№1 та 2 до спірного протоколу зборів, якими підтверджується реєстрація для участі у зборах членів кооперативу, а також підсумки голосування за питання порядку денного.

Самі по собі твердження про неповідомлення та непроведення загальних зборів не підтверджені жодними фактичними обставинами і є такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях. Позивачка, вважаючи себе головою правління товариства, мала бути обізнана зі справами товариства, однак протягом тривалого часу не висловлювала жодних сумнівів та заперечень.

Натомість, відповідачем надано докази, що 26.08.2023 відбулися чергові загальні збори членів кооперативу, оформлені протоколом №23/08-01, зі списком присутніх та їх підписами і результати наведених загальних зборів додатково підтверджують волевиявлення членів кооперативу на зміну голови та членів правління.

У свою чергу, позивачка не надала жодних доказів та пояснень на спростування наведених відповідачем фактів щодо незадовільної роботи її як голови правління товариства.

Таким чином, підстави для призначення оспорюваних позачергових загальних зборів товариства та прийнятих на них рішень, зокрема, незадовільна робота голови правління, не заперечені та не спростовані ОСОБА_1 у встановлений процесуальним законом спосіб шляхом доказування відповідних обставин справи.

Отже, враховуючи непідтвердженість за наслідками розгляду спору наведених у позові порушень, відсутні достатні підстави для висновків про незаконність рішень оспорюваних загальних зборів.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" і викладено її у новій редакції, фактично, впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів», на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, 23.10.2019 у справі №917/1307/18, 18.11.2019 у справі №902/761/18, 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Такий підхід також узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" суд наголосив, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту. Скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

З урахуванням наведеного, оцінюючи надані сторонами докази, суд застосовує поряд зі ст. 79 ГПК України стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце.

Апеляційний суд вказує на те, що надані позивачкою докази на підтвердження позовних вимог не доводять фактів незаконності рішень загальних зборів, неналежного повідомлення про скликання та проведення зборів, а також відсутності кворуму.

У свою чергу, відповідачем підтверджено належними і допустимими засобами доказування факт участі у зборах достатньої кількості членів товариства, що володіють земельними ділянками, для наявності права приймати рішення, а також спростовано доводи позивачки щодо наявності інших порушень, на які посилається ОСОБА_1 .

Отже суд констатує, що надані Садівницьким товариством "Ручейок" докази є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачкою.

За вказаних обставин, встановивши недоведеність обставин порушення спірними рішеннями загальних зборів прав позивачки та обставин порушення закону і статуту при скликанні і проведенні зборів, суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог і відсутність підстав для визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів членів Садівницького товариства "Ручейок", оформлених протоколом №21/12-01

При цьому, похідна позовна вимога про скасування реєстраційної дії №1003311070008000893 від 17.02.2022, яка обґрунтована незаконністю відповідних рішень позачергових загальних зборів, що не підтвердилося в ході розгляду спору, також не підлягає задоволенню.

Як наслідок, колегія суддів вважає правомірними висновки місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заявленого позову.

Отже, доводи апеляційної скарги позивачки з приводу того, що оскаржуване рішення ухвалене за умов нез`ясування обставин, що мають значення для справи, та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, спростовуються встановленими вище обставинами, а тому колегією суддів відхиляються.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 29.02.2024 у справі №911/2604/23 ухвалене з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.02.2024 у справі №911/2604/23 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складений 27.05.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко