Постанова

від 27.05.2024 по справі 922/4620/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Харків Справа № 922/4620/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження без проведення судового засідання за наявними в справі матеріалами апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a> (вх. № 526Х)

на рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 (повний текст складено та підписано 08.01.2024), ухвалене у складі судді Сальнікової Г.І.

у справі № 922/4620/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «К+Б Трейд»</a>,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a>,

про стягнення 246 870,30 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «К+Б Трейд»</a> звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a> про стягнення 246 870,30 грн, з яких: основний борг у розмірі 157 005,55 грн, інфляційні втрати у розмірі 75 543,61 грн, 3% річних у розмірі 14 321,14 грн, а також судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором постачання промислових виробів №2301/2019 від 23.01.2019 в частині здійснення повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «К+Б Трейд»</a> основний борг у розмірі 157 005,55 грн, інфляційні втрати у розмірі 75 543,61 грн, 3% річних у розмірі 14 321,14 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3703,05 грн.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a>, яке просить:

- прийняти апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі № 922/4620/23;

- скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі № 922/4620/23;

- в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вказує, що наявні у матеріалах справи видаткові накладні не відповідають вимогам законодавства, а саме: Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Одночасно апелянт заявляє клопотання:

- про відстрочення сплати судового збору;

- про поновлення прощеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2024 у справі № 922/4620/23 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/4620/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a> (вх. № 526Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 до надходження матеріалів справи.

01.03.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи № 922/4620/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a> (вх. № 526Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 залишено без руху. Встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме:

- надати до Східного апеляційного господарського суду докази реєстрації електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a> в підсистемі «Електронний суд»,що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);

- надати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 5554, 58 грн;

- надати докази направлення апеляційної скарги та доданих до неї документів Товариству з обмеженою відповідальністю «К+Б Трейд»</a>.

- надати до Східного апеляційного господарського суду клопотання з викладеними доводами, обставинами та доказами в їх обґрунтування щодо наявності об`єктивно непереборних, таких, що не залежали від волевиявлення апелянта та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій, причин, що обумовили пропуск апелянтом строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024.

25.03.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a> надійшла заява про усунення недоліків з додатками, а саме: доказами сплати судового збору у розмірі 5554, 58 грн; доказами направлення апеляційної скарги та доданих до неї документів Товариству з обмеженою відповідальністю «К+Б Трейд»</a>; клопотанням про поновлення строку; доказами реєстрації електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a>.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2024, серед іншого, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a> строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі № 922/4620/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a> (вх. № 526Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі № 922/4620/23. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a> (вх. № 526Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі № 922/4620/23 ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи.

У відповідності до довідки про доставку електронного листа в електронний кабінет, ухвала суду від 28.03.2024 вручена учасникам справи 28.03.2024.

Водночас, позивач не скористався передбаченимстаттею 263 ГПК Україниправом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відсутність якого відповідно до ч. 3 цієї статті не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заяв, клопотань тощо про намір вчинити певні процесуальні дії від учасників справи також не надходило.

Враховуючи те, що під час розгляду справи судом було створенонеобхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями42, 46 ГПК України, приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання,наявних матеріалів справи достатньо для кваліфікації спірних правовідносин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно достатті 269 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом, 23.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «К+Б Трейд» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт» (покупець) було укладено договір постачання промислових виробів №2301/2019, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору).

Умовами п. 1.2. договору погоджено найменування товару: промислові вироби - ножі для поліграфічного виробництва.

Згідно з п. 2.1. договору ціна та загальна вартість товару, асортимент, кількість визначаються сторонами у відповідності з видатковими накладними на товар. Всі видаткові накладні, за якими постачальником був поставлений товар покупцю протягом строку дії договору, є невід`ємною частиною договору.

У відповідності до п. 2.2. договору погоджено, що оплата товару здійснюється на підставі наданого постачальником рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті протягом 30 календарних днів від дати рахунка постачальника, відправленого покупцю електронною поштою.

Відповідно до п. 4.5. договору поставка вважається здійсненою з моменту прийняття товару представником покупця від перевізника (кур`єрської служби) і підписанням ним накладної (товаросупровідного документа кур`єрської служби). Датою поставки товару є дата підписання представником покупця накладної (товаросупровідного документа кур`єрської служби).

16.09.2019 між сторонами було укладено та підписано угоду про внесення змін до договорів в частині банківських реквізитів.

Крім того, 19.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальність «Нова Пошта» (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «К+Б Трейд» (замовник) було укладено договір про надання послуг з організації перевезень відправлень №137219.

Відповідно до умов п. 2.1. договору експедитор зобов`язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлень та надання комплексу інших послуг, пов`язаних із організацією перевезень відправлення (послуги), а замовник зобов`язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було поставлено відповідачу товар та оформлено відповідні рахунки на оплату, а саме: №374 від 01.07.2019 на суму 5645,28 грн з рахунком на оплату №374 від 01.07.2019; №387 від 04.07.2019 на суму 2754,36 грн з рахунком на оплату №385 від 04.07.2019; №401 від 11.07.2019 на суму 3406,68 грн з рахунком на оплату №400 від 11.07.2019; №466 від 07.08.2019 на суму 2683,86 грн з рахунком на оплату №464 від 07.08.2019; №473 від 12.08.2019 на суму 3526,56 грн, з рахунком на оплату №474 від 12.08.2019; №491 від 19.08.2019 на суму 3152, 64 грн, з рахунком на оплату №490 від 19.08.2019; №510 від 28.08.2019 на суму 19632,48 грн, з рахунком на оплату №516 від 28.08.2019; №524 від 02.09.2019 на суму 2612,16 грн з рахунком на оплату №523 від 02.09.2019; №527 від 03.09.2019 на суму 2662,56 грн, з рахунком на оплату №525 від 03.09.2019; №529 від 04.09.2019 на суму 2792,52 грн, з рахунком на оплату №529 від 04.09.2019; №535 від 09.09.2019 на суму 2605,08 грн, з рахунком на оплату №535 від 09.09.2019; №540 від 10.09.2019 на суму 5437,62 грн, з рахунком на оплату №540 від 10.09.2019; №560 від 20.09.2019 на суму 5845,32 грн, з рахунком на оплату №564 від 20.09.2019; №579 від 27.09.2019 на суму 2486,52 грн, з рахунком на оплату №579 від 27.09.2019; №619 від 15.10.2019 на суму 3000,60 грн, з рахунком на оплату №618 від 15.10.2019; №641 від 23.10.2019 на суму 2602,80 грн, з рахунком на оплату №642 від 23.10.2019; №666 від 31.10.2019 на суму 2746,80 грн з рахунком на оплату №663 від 31.10.2019; №673 від 04.11.2019 на суму 3137,64 грн з рахунком на оплату №670 від 04.11.2019; №679 від 07.11.2019 на суму 5206,50 грн з рахунком на оплату №678 від 07.11.2019; №711 від 18.11.2019 на суму 2936,16 грн з рахунком на оплату №709 від 18.11.2019; №762 від 06.12.2019 на суму 7915,56 грн з рахунком на оплату №759 від 06.12.2019; №767 від 10.12.2019 на суму 2547,72 грн з рахунком на оплату №763 від 10.12.2019, №020 від 16.01.2020 на суму 3031,32 грн, з рахунком на оплату №21 від 16.01.2020; №37 від 23.01.2020 на суму 8041,44 грн з рахунком на оплату №36 від 23.01.2020; №61 від 31.01.2020 на суму 2992,20 грн з рахунком на оплату №64 від 31.01.2020; №151 від 06.03.2020 на суму 5173,62 грн, з рахунком на оплату №152 від 06.03.2020; №154 від 10.03.2020 на суму 5988,96 грн з рахунком на оплату №153 від 10.03.2020; №158 від 11.03.2020 на суму 5574,84 грн з рахунком на оплату №165 від 11.03.2020; №177 від 17.03.2020 на суму 6022,44 грн з рахунком на оплату №179 від 17.03.2020; №183 від 19.03.2020 на суму 6197,28 грн з рахунком на оплату №181 від 19.03.2020; №404 від 29.07.2020 на суму 6342,24 грн з рахунком на оплату №405 від 29.07.2020; №485 від 09.09.2020 на суму 15446,11 грн з рахунком на оплату №488 від 09.09.2020.

Однак, оплата прийнятого товару відповідачем здійснена лише частково.

Разом з тим, відповідачем надано гарантійний лист №36 від 03.10.2020, в якому останній гарантував оплату заборгованості за поставлений товар в сумі 180226,06 грн за графіком з 10.03.2020 по 29.05.2020.

Позивач зазначає, що незважаючи на надання гарантій з боку відповідача щодо оплати заборгованості за поставлений товар у розмірі 180226,06 грн, згідно запропонованого графіку, останнім не було сплачено на користь позивача існуючої заборгованості у повному обсязі.

При цьому вказує, що позивачем додатково поставлено відповідачу товар після звернення з гарантійним листом про сплату боргу.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з листом №59/0620 від 11.06.2020 в якому зазначив, що прострочена заборгованість станом на 11.06.2020 складає 199683,20 грн.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією №11 від 25.10.2023, в якій з викладенням правових та фактичних підстав звернення, вимагав сплатити на користь позивача заборгованість за договором №2301/2019 від 23.01.2019 у розмірі 157005,55 грн. Зазначена претензія залишився з боку відповідача без відповіді та задоволення.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, та окрім стягнення суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 75 543,61 грн і 3% річних у розмірі 14 321,14 грн.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «К+Б Трейд»</a> основний борг у розмірі 157 005,55 грн, інфляційні втрати у розмірі 75 543,61 грн, 3% річних у розмірі 14 321,14 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3703,05 грн.

Мотивуюче зазначене рішення суд першої інстанції вказав, що матеріали справи свідчать про належне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором постачання промислових виробів №2301/2019 від 23.01.2019 та поставку відповідачу товару. Відповідачем не надано доказів, які б спростовували наявність заборгованості, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар, у зв`язку з чим, вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 157005,55 грн, на думку суду, є обґрунтованою, доведеною позивачем та підтвердженою матеріалами справи. Перевіривши правомірність та правильність здійсненого детального розрахунку інфляційних втрат у розмірі 75543,61 грн та 3% річних у розмірі 14321,14 грн, суд дійшов висновку, що нарахування відповідають положенням законодавства, обставинам справи, розрахунок з огляду на прострочення сплати основної заборгованості виконано арифметично вірно, з урахуванням чого, позовна вимога у вказаній частині також визнана судом обґрунтованою та підтвердженою наявними матеріалами справи.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного

За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. Аналогічні норми містяться в статтях 525,526 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюютьсяЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно достатті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов`язкову силу для сторін. Будучи пов`язаними взаємними правами та обов`язками (зобов`язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов`язання.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1статті 638 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно достатті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

Первинні документи, які складені на виконання умов договору та підтверджують факт поставки товару покупцеві мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженимнаказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ- це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 статті 9 вищевказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

З матеріалів справи убачається, що позивачем поставлено відповідачу товар на підставі наступних видаткових накладних: №374 від 01.07.2019 на суму 5645,28 грн, №387 від 04.07.2019 на суму 2754,36 грн, №401 від 11.07.2019 на суму 3406,68 грн, №466 від 07.08.2019 на суму 2683,86 грн, №473 від 12.08.2019 на суму 3526,56 грн, №491 від 19.08.2019 на суму 3152,64 грн, №510 від 28.08.2019 на суму 19632,48 грн, №524 від 02.09.2019 на суму 2612,16 грн, №527 від 03.09.2019 на суму 2662,56 грн, №529 від 04.09.2019 на суму 2792,52 грн, №535 від 09.09.2019 на суму 2605,08 грн; №540 від 10.09.2019 на суму 5437,62 грн, №560 від 20.09.2019 на суму 5845,32 грн, №579 від 27.09.2019 на суму 2486,52 грн, №619 від 15.10.2019 на суму 3000,60 грн, №641 від 23.10.2019 на суму 2602,80 грн, №666 від 31.10.2019 на суму 2746,80 грн, №673 від 04.11.2019 на суму 3137,64 грн, №679 від 07.11.2019 на суму 5206,50 грн, №711 від 18.11.2019 на суму 2936,16 грн, №762 від 06.12.2019 на суму 7915,56 грн, №767 від 10.12.2019 на суму 2547,72 грн, №020 від 16.01.2020 на суму 3031,32 грн, №37 від 23.01.2020 на суму 8041,44 грн, №61 від 31.01.2020 на суму 2992,20 грн; №151 від 06.03.2020 на суму 5173,62 грн, №154 від 10.03.2020 на суму 5988,96 грн, №158 від 11.03.2020 на суму 5574,84 грн, №177 від 17.03.2020 на суму 6022,44 грн, №183 від 19.03.2020 на суму 6197,28 грн, №404 від 29.07.2020 на суму 6342,24 грн, №485 від 09.09.2020 на суму 15446,11 грн Всього 160147,87 грн.

Всі видаткові накладні, крім № 673 від 04.11.2019 на суму 3137, 64 грн та № 20 від 16.01.2020 на суму 3031, 32 грн, підписано сторонами, скріплені відтисками печаток та не містять будь-яких заперечень або зауважень з боку відповідача щодо якості, кількості, вартості товару тощо.

Матеріали справи містять генеральні довіреності вих. №27 від 01.01.2019 та вих. №10 від 01.01.2020, якими відповідач засвідчує відбиток печатки, особисті підписи осіб, яким довіряє отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача, відповідно товарної накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

У зв`язку з чим, доводи апелянта про невідповідність видаткових накладних № 374 від 01.07.2019 на суму 5645,28 грн, №387 від 04.07.2019 на суму 2754,36 грн, №401 від 11.07.2019 на суму 3406,68 грн, №466 від 07.08.2019 на суму 2683,86 грн, №473 від 12.08.2019 на суму 3526,56 грн, №491 від 19.08.2019 на суму 3152,64 грн, №510 від 28.08.2019 на суму 19632,48 грн, №524 від 02.09.2019 на суму 2612,16 грн, №527 від 03.09.2019 на суму 2662,56 грн, №529 від 04.09.2019 на суму 2792,52 грн, №535 від 09.09.2019 на суму 2605,08 грн; №540 від 10.09.2019 на суму 5437,62 грн, №560 від 20.09.2019 на суму 5845,32 грн, №579 від 27.09.2019 на суму 2486,52 грн, №619 від 15.10.2019 на суму 3000,60 грн, №641 від 23.10.2019 на суму 2602,80 грн, №666 від 31.10.2019 на суму 2746,80 грн, №679 від 07.11.2019 на суму 5206,50 грн, №711 від 18.11.2019 на суму 2936,16 грн, №762 від 06.12.2019 на суму 7915,56 грн, №767 від 10.12.2019 на суму 2547,72 грн, №37 від 23.01.2020 на суму 8041,44 грн, №61 від 31.01.2020 на суму 2992,20 грн; №151 від 06.03.2020 на суму 5173,62 грн, №154 від 10.03.2020 на суму 5988,96 грн, №158 від 11.03.2020 на суму 5574,84 грн, №177 від 17.03.2020 на суму 6022,44 грн, №183 від 19.03.2020 на суму 6197,28 грн, №404 від 29.07.2020 на суму 6342,24 грн, №485 від 09.09.2020 на суму 15446,11 грн, вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не знаходять свого підтвердження.

Щодо видаткової накладної № 673 від 04.11.2019 на суму 3137, 64 грн та № 20 від 16.01.2020 на суму 3031, 32 грн, колегія суддів зауважує, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18.

З матеріалів справи убачається, що станом на 01.03.2020 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a> перед Товариством з обмеженою відповідальністю «К+Б Трейд» становить 180226, 06 грн (в тому числі за видатковими накладними № 673 від 04.11.2019 на суму 3137, 64 грн та № 20 від 16.01.2020 на суму 3031, 32 грн), що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків.

03.10.2020 відповідачем надано гарантійний лист №36, в якому останній гарантував оплату заборгованості за поставлений товар в сумі 180226,06 грн за графіком з 10.03.2020 по 29.05.2020.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18 зазначив, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості за поставлений товар та гарантування оплати решти заборгованості, колегія суддів вважає, що вказані дії свідчать про вчинення відповідачем конклюдентних дій та визнання наявної перед позивачем заборгованості, а також необхідності її сплати з огляду на погоджені між сторонами умови договору та вимоги законодавства.

Крім того, суд апеляційної інстанції акцентує, що 19.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальність «Нова Пошта» (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «К+Б Трейд» (замовник) було укладено договір про надання послуг з організації перевезень відправлень №137219.

Позивачем з залученням перевізника Товариства з обмеженою відповідальність «Нова Пошта» було направлено відповідачу товар згідно до товарно-транспортної накладної №20450197923878.

Організація перевезення відправлення між Товариством з обмеженою відповідальністю «К+Б Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» у спірний період підтверджується Актом №НП-003235406 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.01.2020.

У відповідності до Специфікації до акту надання послуг від 20.01.2020 убачається, що 16.01.2020 позивачем здійснено відправлення № 20450197923878 за маршрутом з м. Київ у м. Харків.

Зазначене додатково підтверджує поставку товару відповідачу.

Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «К+Б Трейд»</a> підлягає сума основного боргу у розмірі 157 005,55 грн.

Щодо стягнення 3 % річних у розмірі 14321, 14 грн та інфляційних втрат у розмірі 75543, 61 грн, колегія судів зазначає наступне.

У відповідності до статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положеннястатті 625 ЦК України, нарахування інфляційних на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначенийДержавною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Така правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18, від 23.10.2018 у справі №913/70/18, яку суд апеляційної інстанції враховує при розгляді спірних правовідносин у відповідності до ч. 4статті 236 ГПК України.

За розрахунком позивача сума 3 % річних за період з 10.10.2020 по 24.10.2023 становить 14321,14 грн та інфляційних втрат за період з жовтня 2020 року по жовтень 2023 року становить 75543, 61 грн.

Перевіривши розрахунок 3 % річних у розмірі 14321,14 грн та інфляційних втрат у розмірі 75543, 61 грн, суд апеляційної інстанції встановив, що він не суперечить вимогам законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі № 922/4620/23 слід залишити без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 ГПК України

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Прінт»</a> (вх. № 526Х) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі № 922/4620/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбаченістаттями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін