СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
27 травня 2024 року м. Харків Справа № 905/1052/20
Східний апеляційний господарський суд у складі судді Пуль О.А.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги (вх.№1244Д/2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК-Комфорт» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.04.2024 у справі №905/1052/20 (повний текст ухвали складено 08.04.2024 суддею Ніколаєвою Л.В. у приміщенні Господарського суду Донецької області)
за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 (вх.№1679/24 від 28.02.2024) у порядку ст.334 Господарського процесуального кодексу України про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 905/1052/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт», м.Львів,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК-Комфорт», м.Краматорськ Донецької області,
про стягнення 262015,44 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.04.2024 у справі №905/1052/20 заяву ОСОБА_1 (вх.№1679/24 від 28.02.2024) про заміну сторони виконавчого провадження задоволено частково. Замінено стягувача у виконавчому провадженні №63656724 з примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області від 27.08.2020 у справі №905/1052/20 (наказ Господарського суду Донецької області від 18.09.2020 №905/1052/20) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» на його правонаступника ОСОБА_1 у частині стягнення основного боргу у розмірі 218346,20 грн та штрафу у розмірі 43669,24 грн. У решті заяви відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК-Комфорт» з ухвалою господарського суду не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.04.2024 у справі №905/1052/20 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовити.
Одночасно просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду. Клопотання обґрунтоване тим, що повний текст ухвали станом на 13.04.2024 не було отримано заявником, з урахуванням того, що розгляд справи здійснювався без участі ТОВ «ТСК-Комфорт» та неналежного інформування про дату та час розгляду справи в Господарському суді Донецької області від 02.04.2024 під час винесення ухвали щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні. Апелянт вважає, що грубі порушення процесуального та матеріального права під час розгляду даної справи є поважними причинами строку на поновлення апеляційного оскарження, зокрема, не отримання доказів повідомлення ТОВ «ТСК-Комфорт» та його представника ОСОБА_2 про відступлення права вимоги за договором від 08.01.2024. Про наявність провадження у справі №905/1052/20 за заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні заявник дізнався лише 24.04.2024 під час слухання справ №367/681/20 в Ірпінському міському суді Київської області.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1052/20, необхідні для розгляду скарги. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №905/1052/20.
17.05.2024 від ТОВ «Ферозіт» через систему «Електронний суд» надійшли заперечення (вх.№6877) проти відкриття апеляційного провадження у даній справі, в яких заперечує проти твердження апелянта про не повідомлення про відступлення прави вимоги згідно з договором від 08.01.2024, укладеного ТОВ «Ферозіт» та громадянином ОСОБА_1 , про неналежне повідомлення відповідача при розгляді справи №905/1052/20 тощо. Вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом та заявника про провадження у справі та про його право надати суду письмову позицію щодо спірної заяви. Також наголошує на тому, що ТОВ «ТСК-Комфорт» як юридична особа зобов`язане зареєструвати свій електронний кабінет. Ураховуючи зазначене, позивач заперечує щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 02.04.2024 у справі №905/1052/20.
22.05.2024 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
23.05.2024 до суду через «Електронний кабінет» від ОСОБА_1 до суду надійшла заява (вх.№7198) про відмову у відкритті апеляційного провадження, в якій просить суд відмовити ТОВ «ТСК-Комфорт» у відкритті провадження у справі №905/1052/20 за апеляційною скаргою ТОВ «ТСК-Комфорт» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.04.2024 у зв`язку з відсутністю підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. У разі відкриття апеляційного провадження у даній справі просить залучити в якості третьої особи ОСОБА_1 та надати можливість подати заперечення по суті самої апеляційної скарги, яка є необґрунтованою.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний суд зазначає таке.
Частиною 1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2 ст.256 Господарського процесуального кодексу України).
З матеріалів справи убачається, що повний текст оскаржуваної ухвали підписано 08.04.2024, строк на її оскарження закінчився 18.04.2024, апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.04.2024 у даній справі подана заявником через систему «Електронний суд» 14.05.2024, тобто поза межами процесуального строку на апеляційне оскарження, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Відповідно до частини 1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення
З правового контексту наведеної норми убачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.
Поважними визнаються такі обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду обґрунтоване неналежним повідомленням відповідача про дату та час розгляду справи в Господарському суді Донецької області під час винесення ухвали від 02.04.2024 щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні.
Суд вважає такі доводи безпідставними, та такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки усі процесуальні документи надсилались господарським судом поштою за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: « 84331, Донецька обл., м.Краматорськ, бульвар Краматорський, буд.18», однак поштова кореспонденція поверталась до суду з позначкою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою». За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Суд ураховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Також суд зазначає, що держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто, держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Як свідчать матеріали справи, господарський суд належним чином повідомляв відповідача про хід розгляду справи за правилами, передбаченими статтями 174, 242 Господарського процесуального кодексу України, а скаржник своїми аргументами в апеляційній скарзі не спростував цей факт.
Крім того, заявник зазначає, що про винесення оскаржуваної ухвали дізнався 24.04.2024, після чого звернувся до суду лише 14.05.2024, тобто через 20 днів, при цьому не наводить жодних причин неможливості звернутися до суду у строк, передбачений Господарським процесуальним кодексом України, з моменту (24.04.2024), коли апелянт, за його твердженням, дізнався про винесення ухвали суду від 02.04.2024 у даній справі.
Інші доводи, наведені заявником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду, стосуються розгляду по суті заявленої апеляційної скарги.
З огляду на те, що апелянтом не доведено підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду з моменту, коли заявник дізнався про наявність оскаржуваної ухвали суду, суд визнає неповажними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до частин 2, 3 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суд звертає увагу, відповідно до положень ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Суд наголошує, що процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Приписи частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості альтернативної реєстрації у системі «Електронний суд» лише електронного кабінету адвоката, який представляє інтереси юридичної особи, яка в силу закону зобов`язана зареєструвати свій електронний кабінет. Тобто, навіть, якщо представник сторони спору має електронний кабінет, а юридична особа не має електронного кабінету, така апеляційна скарга підлягає залишенню судом без руху.
Згідно з інформацією, яка міститься в системі «Діловодство спеціалізованого суду», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК-Комфорт» не зареєструвало електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Про наявність електронного кабінету у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК-Комфорт» представник заявника апеляційної скарги, адвокат Шейко В.В. не зазначає.
З огляду на викладене, суд зазначає про обов`язок Товариства з додатковою відповідальністю «ТСК-Комфорт» зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до частини 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.174, 234, 258, 259, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК-Комфорт» залишити без руху.
2.Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
3.Роз`яснити заявнику апеляційної скарги, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки, передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.А. Пуль
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2024 |
Оприлюднено | 29.05.2024 |
Номер документу | 119292655 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Пуль Олена Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні