Рішення

від 27.08.2020 по справі 905/1052/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.2020 Справа №905/1052/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Калітіній К.А.,

за позовом, Товариства з обмеженою відповідальністю Ферозіт , м.Теребовля, Теребовлянський р-н., Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 37961273,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю ТСК-Комфорт , м.Краматорськ, Донецька обл., код ЄДРПОУ 37438209,

про стягнення 262015,44грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,-

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ферозіт , м.Теребовля, Теребовлянський р-н., Тернопільська обл., звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою б/н від 25.05.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТСК-Комфорт , м.Краматорськ, Донецька обл., про стягнення 262015,44грн., з яких:

- сума основного боргу у розмірі 218346,20грн. на підставі договору поставки товарів №РЕ/РВ/045/19 від 23.01.2019;

- штраф у розмірі 43669,24грн. на підставі п.5.3 договору поставки товарів №РЕ/РВ/045/19 від 23.01.2019.

З дотриманням приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1052/20 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.06.2020 прийнято позовну заяву б/н від 25.05.2020 до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1052/20; визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.07.2020; встановлено строк позивачу для надання: відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України відповіді на відзив до 07.07.2020, а також підтвердити поставку товару на суму у розмірі 1390504,20грн.; встановлено строк відповідачу для надання: відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову до 30.06.2020, але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання; визнано явку представників сторін у підготовче засідання обов`язковою.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товарів №РЕ/РВ/045/19 від 23.01.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість та підстави для нарахування штрафу.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано у копіях: договір поставки товарів №РЕ/РВ/045/19 поставки товарів від 23.01.2019, видаткові накладні: №РВ000000013 від 25.01.2019, №РВ000000311 від 07.02.2019, №РВ000000337 від 08.02.2019, №РВ000000351 від 11.02.2019, №РВ000000388 від 14.02.2019, №РВ000000411 від 15.02.2019, №РВ000000453 від 19.02.2019, №РВ000000487 від 20.02.2019, №РВ000000510 від 21.02.2019, №РВ000000557 від 25.02.2019, №РВ000000586 від 27.02.2019, №РВ000000636 від 04.03.2019, №РВ000000677 від 05.03.2019, №РВ000000693 від 06.03.2019, №РВ000000692 від 06.03.2019, №РВ000000730 від 07.03.2019, №РВ000001025 від 21.03.2019, №РВ000001024 від 21.03.2019, №РВ000001037 від 22.03.2019, №РВ000001127 від 26.03.2019, №РВ000001274 від 03.04.2019, №РВ000001395 від 08.04.2019, №РВ000001390 від 08.04.2019, №РВ000001389 від 08.04.2019, №РВ000001403 від 09.04.2019, №РВ000001478 від 10.04.2019, №РВ000001581 від 15.04.2019, №РВ000001721 від 19.04.2019, №РВ000001824 від 25.04.2019, №РВ000001998 від 10.05.2019, №РВ000002163 від 15.05.2019, №РВ000002497 від 29.05.2019, №РВ000002543 від 31.05.2019, №РВ000002875 від 13.06.2019, №РВ000002938 від 14.06.2019, №РВ000002961 від 19.06.2019, №РВ000003057 від 20.06.2019, №РВ000003293 від 01.07.2019, №РВ000003302 від 02.07.2019, №РВ000003341 від 03.07.2019, №РВ000003956 від 24.07.2019, №РВ000004124 від 30.07.2019, №РВ000004549 від 12.08.2019, №РВ000004755 від 19.08.2019, №РВ000004774 від 19.08.2019, платіжні доручення: №95 від 04.04.2019, №104 від 09.04.2019, №115 від 12.04.2019, №116 від 12.04.2019, №141 від 10.05.2019, №145 від 14.05.2019, №168 від 28.05.2019, №192 від 31.05.2019, №197 від 06.06.2019, №212 від 26.06.2019, №234 від 22.07.2019, №239 від 29.07.2019, №248 від 09.08.2019, №295 від 12.11.2019, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей: №170 від 01.01.2019, №180 від 01.02.2019, №205 від 01.04.2019, №230 від 01.05.2019, №285 від 01.06.2019, а також в оригіналі попередній розрахунок судових витрат.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.193, 230, 231, 265, Господарського кодексу України, ст.ст.509, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження до 09.09.2020 (включно); відкладено підготовче засідання на 11.08.2020; встановлено відповідачу надати відзив на позовну заяву у строк дії карантину, але не пізніше 15 днів з моменту його закінчення; встановлено позивачу: надати відповідь на відзив у строк до 11.08.2020, у разі отримання відзиву на позовну заяву за станом на цю дату; виконати вимоги ухвали Господарського суду Донецької області від 09.06.2020 про відкриття провадження у справі у повному обсязі; визнано явку представників сторін у підготовче засідання обов`язковою.

10.08.2020 від представника позивача на електронну поштову адресу суду надійшло клопотання №б/н від 10.08.2020 про долучення документів до матеріалів справи на виконання ухвали суду від 09.06.2020.

Одночасно, на електронну поштову адресу суду супровідним листом надіслано скан-копії документів, визначені як додатки до клопотання №б/н від 10.08.2020 про долучення документів до матеріалів справи.

11.08.2020 через канцелярію Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшло клопотання №б/н від 07.08.2020 про розгляд справи за відсутності представника позивача, у якому просить розглянути справу №905/1052/20 за наявними матеріалами справи без його участі.

Дане клопотання задоволено судом.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.08.2020 закрито підготовче провадження по справі №905/1052/20; призначено справу до судового розгляду по суті; визначено проведення судового засідання 27.08.2020 року о 13:00год. у приміщенні Господарського суду Донецької області для розгляду справи по суті. Визнано явку представника позивача у судове засідання не обов`язковою.

14.08.2020 від представника позивача через канцелярію Господарського суду Донецької області отримано оригінал клопотання №б/н від 10.08.2020 про долучення документів до матеріалів справи на виконання ухвали суду від 09.06.2020, з додатками згідно переліку, яке надійшло на електронну поштову адресу суду 10.08.2020.

У приведеному зверненні позивачем визначено, що на виконання умов договору поставлено та передано у власність відповідача товар на загальну суму 1395304,20грн., з урахуванням видаткової накладної №РВ000000013 від 25.01.2019 на суму 4800,00грн.

25.08.2020 через канцелярію Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшло клопотання б/н від 20.08.2020 про розгляд справи без участі позивача, у якому просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Керуючись ст.42, ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України, клопотання представника позивача задоволено судом.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006725285 станом на 04.06.2020 юридичною адресою відповідача є: АДРЕСА_1 .

З наданого позивачем договору поставки товарів №РЕ/РВ/045/19 від 23.01.2019 вбачається зазначення адреси відповідача: АДРЕСА_2 .

Відтак, процесуальні документи у даній справі було скеровано на юридичну адресу відповідача: 84331, Донецька область, місто Краматорськ, бульвар Краматорський, будинок 18, а також на адресу: АДРЕСА_2 .

Одночасно, ухвали Господарського суду Донецької області від 09.06.2020, 07.07.2020 та 11.08.2020 розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, який створений для відкритого безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України до судових рішень.

Відповідачем жодних пояснень та клопотань суду не надано.

На адресу господарського суду надійшли конверти з ухвалами від 09.06.2020, 07.07.2020 та від 11.08.2020, що були скеровані на юридичну адресу відповідача: АДРЕСА_1 , яка є актуальною на теперішній час, із відмітками відділення поштового зв`язку повертається за закінченням терміну зберігання , при цьому конверт у якому повернулась ухвала від 09.06.2020 містить позначку відділення поштового зв`язку повертається адресат відсутній за вказаною адресою .

Разом з цим, конверти з ухвалами від 09.06.2020 та від 07.07.2020, що були скоровані на адресу відповідача: АДРЕСА_2 повернулись на адресу господарського суду із відмітками відділення поштового зв`язку повертається за закінченням терміну зберігання .

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштових повідомленнях відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження чи про неотримання особою за адресою місцезнаходження та, як наслідок, повернення за закінченням терміну зберігання, свідчить про відмову зацікавленої особи отримати копію судового рішення і вважаються днем вручення ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Слід зазначити про відсутність заяв або клопотань з боку відповідача, якими повідомлялось про наявність перешкод в реалізації права на ознайомлення з матеріалами справи задля належного використання наданих процесуальним господарським законодавством України прав та виконання покладених на цю особу обов`язків, у тому числі щодо надання відзиву, письмових пояснень тощо.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, з дотриманням завдань, принципів господарського судочинства (ст.2 Господарського процесуального кодексу України) та розумності строків для вчинення процесуальної дії (ст.114 Господарського процесуального кодексу України), основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення Господарського процесуального кодексу України чинні на теперішній час, з урахуванням п.2 р.ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №731-ІХ від 18.06.2020, суть спору, загальну тривалість розгляду справи, те, що судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з карантинними заходами, введеними законодавчими актами на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019), було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст.42 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв`язку) відповідних доказів до суду, та не встановлено дійсної наявності перешкод, які виникли, у зв`язку з введенням такого карантину, у реалізації процесуальних прав учасниками процесу, що може вплинути на розгляд справи по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, як і для оголошення перерви у справі, та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази, суд дійшов висновку щодо такого.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч.1 ст.174 Господарського кодексу України).

23.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Ферозіт (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТСК-Комфорт (покупець, відповідач) укладено договір №РЕ/РВ/045/19 поставки товарів, строком дії у відповідності до його п.7.1 до 31.12.2019, а в частині розрахунків, нарахування пені, штрафу, процентів річних, інфляційних втрат - до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладена угода за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочинну також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як свідчать фактичні обставини справи, договір №РЕ/РВ/045/19 поставки товарів від 23.01.2019 підписано та скріплено печатками з обох сторін, містить суттєві умови для такого виду договорів визначені законом, недійсним не визнано, а отже є таким, що породжує права та обов`язки для його сторін.

Так, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України, відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується постачати і передавати у власність покупцю будівельні матеріали (товар), для використання у господарській діяльності, а покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, що постачається у його власність, відповідно до умов даного договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п.1.2 договору асортимент (товару), його кількість, дата поставки і ціна визначаються згідно видаткових накладних (накладні), ціни на кожну наступну поставку встановлюються в накладних.

Накладні мають силу протоколу узгодження ціни і є підставою для проведення розрахунків між сторонами, вони мають також силу додатків до даного договору і є його невід`ємною частиною (п.1.3 договору).

Згідно з п.2.1 договору умови та строки поставки кожної окремої партії товару узгоджуються сторонами у момент формування заявки.

Відповідно до п.2.2 договору покупець подає заявку на поставку товару у письмовій формі або за допомогою факсимільного зв`язку чи засобів

електронного зв`язку.

Згідно з п.2.5 договору перехід права власності на поставлену партію товару відбувається в момент підписання накладної .

Відповідно до п.4.1 договору форма оплати: передоплата в розмірі - відсотків від загальної вартості партії товару , що поставляється. Решта суми - протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою покупця .

Розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування суми вартості товару у безготівковому порядку в гривнях на поточний банківський рахунок Постачальника. Загальна сума договору складає суму всіх накладних , на підставі яких здійснюється постачання продукції у відповідності із цим договором (п.4.2 договору).

Відповідно до п.5.3 договору у випадку прострочення оплати поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару.

Сплата пені, штрафу не звільняє сторони від виконання зобов`язання в натурі (п.5.4договору).

Згідно з п.5.6 договору сторони домовилися, що спеціальна позовна давність щодо стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів річних, втрат від інфляції) встановлюється в три роки.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 76-77 Господарського процесуального кодексу України повинні мати крім обов`язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Як свідчать матеріали справи, позивач здійснив поставку товару відповідачу за видатковими накладними: №РВ000000013 від 25.01.2019 на суму 4800,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000000311 від 07.02.2019 на суму 56924,50грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000000337 від 08.02.2019 на суму 33677,55 з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000000351 від 11.02.2019 на суму 8300,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000000388 від 14.02.2019 на суму 7470,00грн з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000000411 від 15.02.2019 на суму 64265,85грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000000453 від 19.02.2019 на суму 26757,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000000487 від 20.02.2019 на суму 10000,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000000510 від 21.02.2019 на суму 17300,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000000557 від 25.02.2019 на суму 16331,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000000586 від 27.02.2019 на суму 16115,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000000592 від 28.02.2019 на суму 64511,75грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000000636 від 04.03.2019 на суму 34621,74грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000000677 від 05.03.2019 на суму 37650,74грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000000693 від 06.03.2019 на суму 7158,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000000692 від 06.03.2019 на суму 17010,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000000730 від 07.03.2019 на суму 27000,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000001025 від 21.03.2019 на суму 39229,80грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000001024 від 21.03.2019 на суму 26208,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000001037 від 22.03.2019 на суму 2954,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000001127 від 26.03.2019 на суму 15628,10грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000001274 від 03.04.2019 на суму 9408,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000001395 від 08.04.2019 на суму 11042,46грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000001390 від 08.04.2019 на суму 17834,20грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000001389 від 08.04.2019 на суму 14014,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000001403 від 09.04.2019 на суму 27000,00грн. з урахуванням податку на додану вартість , №РВ000001478 від 10.04.2019 на суму 23158,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000001581 від 15.04.2019 на суму 36688,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000001721 від 19.04.2019 на суму 12430,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000001824 від 25.04.2019 на суму 30297,80грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000001998 від 10.05.2019 на суму 20728,96грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000002163 від 15.05.2019 на суму 37958,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000002497 від 29.05.2019 на суму 38125,16грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000002543 від 31.05.2019 на суму 23042,40грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000002875 від 13.06.2019 на суму 81316,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000002938 від 14.06.2019 на суму 3612,75грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000002961 від 19.06.2019 на суму 47505,40грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000003057 від 20.06.2019 на суму 57835,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000003293 від 01.07.2019 на суму 136350,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000003302 від 02.07.2019 на суму 22029,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000003341 від 03.07.2019 на суму 14000,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000003956 від 24.07.2019 на суму 93140,00грн., №РВ000004124 від 30.07.2019 на суму 34402,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000004549 від 12.08.2019 на суму 18954,04грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000004755 від 19.08.2019 на суму 9120,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, №РВ000004774 від 19.08.2019 на суму 41400,00грн. з урахуванням податку на додану вартість, загальною вартістю 1395304,20грн. Останнім його прийнято, що підтверджується підписами сторін на даних документах.

Особа, що здійснила приймання товару з боку відповідача - ОСОБА_1 , на ім`я якого видано довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, що місяться у матеріалах справи.

При цьому, накладні №РВ000000636 від 04.03.2019, №РВ000000677 від 05.03.2019, №РВ000000693 від 06.03.2019, №РВ000000692 від 06.03.2019, №РВ000000730 від 07.03.2019, №РВ000001025 від 21.03.2019, №РВ000001024 від 21.03.2019, №РВ000001037 від 22.03.2019, №РВ000001127 від 26.03.2019, №РВ000003293 від 01.07.2019, №РВ000003302 від 02.07.2019, №РВ000003341 від 03.07.2019, №РВ000003956 від 24.07.2019, №РВ000004124 від 30.07.2019, №РВ000004549 від 12.08.2019, №РВ000004755 від 19.08.2019, №РВ000004774 від 19.08.2019, що скріплено підписами сторін та засвідчено їх печатками, містять посилання на довіреності, на підставі яких діє представник, проте фактично суду не надано. Однак, беручи до уваги обставини справи у сукупності, а також інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якої Чучко С.М. є єдиним засновником товариства, у суда відсутні сумніви щодо достовірності обставин, які відображені у цих первинних документах, а саме факту передачі товару повноважному представнику відповідача.

Означені видаткові накладні містять посилання на договір поставки товарів №РЕ/РВ/045/19 від 23.01.2019, як на правову підставу здійснення господарської операції.

Доказів наявності заперечень щодо кількості переданого товару, а також порядку передачі та інших зауважень суду не надано, з матеріалів справи не вбачається.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що надані позивачем видаткові накладні є належними доказами здійснення передачі відповідачу товару та прийняття його останнім в межах договору №РЕ/РВ/045/19 поставки товарів від 23.01.2019.

Зазначені обставини у порядку приписів Господарського процесуального кодексу України не спростовано.

З`ясував обставини справи, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а саме в частині визначення суми поставки за договором, від якої визначається заявлена до стягнення сума боргу, та перевірив їх доказами, слідує, що у позовній заяві загальна вартість поставленого товару вказана у сумі 1390504,20грн., тобто без врахування поставки, яка відбулась згідно видаткової накладної №РВ000000013 від 25.01.2019 на суму 4800,00грн.

Поставка за даним первинним документом не заявлена як спірна.

Отже, за викладених обставин, позивачем належним чином доведено факт виконання обов`язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених означеним договором, на суму 1390504,20грн.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Як вбачається зі змісту договору, відповідно до його п.4.1 погоджена форма оплати: протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою покупця .

За приписами ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем ??закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, відповідач остаточно повинен був розрахуватись із позивачем за переданий останнім товар за видатковими накладними: №РВ000000311 від 07.02.2019 не пізніше 11.03.2019, №РВ000000337 від 08.02.2019 не пізніше 11.03.2019, №РВ000000351 від 11.02.2019 не пізніше 13.03.2019, №РВ000000388 від 14.02.2019 не пізніше 18.03.2019, №РВ000000411 від 15.02.2019 не пізніше 18.03.2019, №РВ000000453 від 19.02.2019 не пізніше 21.03.2019, №РВ000000487 від 20.02.2019 не пізніше 22.03.2019, №РВ000000510 від 21.02.2019 не пізніше 25.03.2019, №РВ000000557 від 25.02.2019 не пізніше 27.03.2019, №РВ000000586 від 27.02.2019 не пізніше 29.03.2019, №РВ000000592 від 28.02.2019 не пізніше 01.04.2019, №РВ000000636 від 04.03.2019 не пізніше 03.04.2019, №РВ000000677 від 05.03.2019 не пізніше 04.04.2019, №РВ000000693 від 06.03.2019 не пізніше 05.04.2019, №РВ000000692 від 06.03.2019 не пізніше 05.04.2019, №РВ000000730 від 07.03.2019 не пізніше 08.04.2019, №РВ000001025 від 21.03.2019 не пізніше 22.04.2019, №РВ000001024 від 21.03.2019 не пізніше 22.04.2019, №РВ000001037 від 22.03.2019 не пізніше 22.04.2019, №РВ000001127 від 26.03.2019 не пізніше 25.04.2019, №РВ000001274 від 03.04.2019 не пізніше 03.05.2019, №РВ000001395 від 08.04.2019 не пізніше 08.05.2019, №РВ000001390 від 08.04.2019 не пізніше 08.05.2019, №РВ000001389 від 08.04.2019 не пізніше 08.05.2019, №РВ000001403 від 09.04.2019 не пізніше 10.05.2019, №РВ000001478 від 10.04.2019 не пізніше 10.05.2019, №РВ000001581 від 15.04.2019 не пізніше 15.05.2019, №РВ000001721 від 19.04.2019 не пізніше 20.05.2019, №РВ000001824 від 25.04.2019 не пізніше 25.05.2019, №РВ000001998 від 10.05.2019 не пізніше 10.06.2019, №РВ000002163 від 15.05.2019 не пізніше 14.06.2019, №РВ000002497 від 29.05.2019 не пізніше 01.07.2019, №РВ000002543 від 31.05.2019 не пізніше 01.07.2019, №РВ000002875 від 13.06.2019 не пізніше 15.07.2019, №РВ000002938 від 14.06.2019 не пізніше 15.07.2019, №РВ000002961 від 19.06.2019 не пізніше 19.07.2019, №РВ000003057 від 20.06.2019 не пізніше 22.07.2019, №РВ000003293 від 01.07.2019 не пізніше 31.07.2019, №РВ000003302 від 02.07.2019 не пізніше 01.08.2019, №РВ000003341 від 03.07.2019 не пізніше 02.08.2019, №РВ000003956 від 24.07.2019 не пізніше 23.08.2019, №РВ000004124 від 30.07.2019 не пізніше 29.08.2019, №РВ000004549 від 12.08.2019 не пізніше 11.09.2019, №РВ000004755 від 19.08.2019 не пізніше 18.09.2019, №РВ000004774 від 19.08.2019 не пізніше 18.09.2019.

Проте, відповідачем за отриманий товар розрахунок у строк встановлений договором не здійснено.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи відповідачем здійснена оплата вартості товару на загальну суму 1172158,00грн.:

- за платіжним дорученням №95 від 04.04.2019 на суму 100000,00грн.;

- за платіжним дорученням №104 від 09.04.2019 на суму 100000,00грн.;

- за платіжним дорученням №115 від 12.04.2019 на суму 100000,00грн.;

- за платіжним дорученням №116 від 12.04.2019 на суму 23158,00грн.;

- за платіжним дорученням №141 від 10.05.2019 на суму 100000,00грн.;

- за платіжним дорученням №145 від 14.05.2019 на суму 100000,00грн.;

- за платіжним дорученням №168 від 28.05.2019 на суму 77000,00грн.;

- за платіжним дорученням №192 від 31.05.2019 на суму 12000,00грн.;

- за платіжним дорученням №197 від 06.06.2019 на суму 95000,00грн.;

- за платіжним дорученням №212 від 26.06.2019 на суму 100000,00грн.;

- за платіжним дорученням №234 від 22.07.2019 на суму 95000,00грн.;

- за платіжним дорученням №239 від 29.07.2019 на суму 100000,00грн.;

- за платіжним дорученням №248 від 09.08.2019 на суму 70000,00грн.;

- за платіжним дорученням №295 від 12.11.2019 на суму 100000,00грн.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, грошове зобов`язання покупця перед постачальником у сумі 218346,20грн. у встановлені договором строки, як і на час розгляду справи, не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату цієї суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на таке, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню у сумі, заявленій до стягнення позивачем.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб`єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

Отже, виходячи з наведеного, вбачається право сторін при укладенні господарського правочину щодо вільного, на власний розсуд визначення відповідальності за відповідне правопорушення, яке не суперечить вимогам закону.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару.

Виходячи з встановленого, сумою заборгованості є 218346,20грн. та, беручи до уваги застосований позивачем принцип врахування проведених оплат, що не суперечить дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, дана сума боргу виникла внаслідок нездійснення оплат за видатковими накладними: №РВ000004774 від 19.08.2019 на суму 41400,00грн., №РВ000004755 від 19.08.2019 на суму 9120,00грн., №РВ000004549 від 12.08.2019 на суму 18954,04грн., №РВ000004124 від 30.07.2019 на суму 34402,00грн., №РВ000003956 від 24.07.2019 на суму 93140,00грн., №РВ000003341 від 03.07.2019 на суму 14000,00грн. та частково за №РВ000003302 від 02.07.2019 на суму 7330,16грн..

З огляду на дату виникнення права вимоги за цими первинними документами щодо оплати вартості поставленого за ними товару, існує прострочення більш ніж на 30 календарних днів.

Відтак, є достатніми правові підстави для застосування відповідальності, визначеної п.5.3 договору, а саме сплати покупцем штрафу у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару, якою, як зазначалось вище, є сума у розмірі 218346,20грн.

За розрахунком позивача, сума штрафу за прострочення оплати товару більше ніж на 30 календарних днів, а саме за період з 13.11.2019 по 25.05.2020 складає 43669,24грн.

Перевірив арифметичний розрахунок даних вимог, суд дійшов висновку про його правильність, а отже вимоги в частині стягнення заявленого штрафу у розмірі 43669,24грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-79, 86, 129, ч.2 ст.178, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ферозіт , м.Теребовля, Теребовлянський р-н., Тернопільська обл., до Товариства з обмеженою відповідальністю ТСК-Комфорт , м.Краматорськ, Донецька обл., про стягнення 262015,44грн., з яких: сума основного боргу у розмірі 218346,20грн. на підставі договору поставки товарів №РЕ/РВ/045/19 від 23.01.2019 та штраф у розмірі 43669,24грн. на підставі п.5.3 договору поставки товарів №РЕ/РВ/045/19 від 23.01.2019, задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТСК-Комфорт (84331, Донецька область, місто Краматорськ, бульвар Краматорський, будинок 18, код ЄДРПОУ 37438209, банківські реквізити: не зазначено) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ферозіт (48100, Тернопільська область, Теребовлянський район, місто Теребовля, вулиця Шевченка, будинок 171, код ЄДРПОУ 37961273, банківські реквізити не зазначено) 262015,44грн., з яких: сума основного боргу у розмірі 218346,20грн. та штраф у розмірі 43669,24грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 3930,23грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення ухвалено в судовому засіданні 27.08.2020.

5.Згідно ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня ухвалення судового рішення.

Звернути увагу сторін на п.4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

6.Повний текст рішення складено 27.08.2020.

Суддя О.В. Кротінова