Рішення

від 01.05.2024 по справі 908/2046/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/139/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2024 Справа № 908/2046/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства "Таскомбанк" (електронна пошта: info@tascombank.com.ua; s.ponomar@tascombank.com.ua; вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 09806443)

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янський Пух Україна" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4; вул. Богдана Хмельницького, буд. 3, м. Василівка, Запорізька область, 71600; код ЄДРПОУ 31964537)

До відповідача-2: ОСОБА_1 (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

До відповідача-3: ОСОБА_2 (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 )

про солідарне стягнення заборгованості на суму 1 554 612,03 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Ненахов О.О. (в режимі відеоконференції) - довіреність №497 від 27.12.2023;

від відповідача - 1: Божко А.В. (в режимі відеоконференції) - ордер серії АА № 1396051 від 23.01.2024, адвокат;

від відповідача - 2: не з`явився;

від відповідача - 3: не з`явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

12.10.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Таскомбанк" № 17255/70.1 від 03.10.2022 (вх. № 2249/08-07/22 від 12.10.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янський Пух Україна", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості на суму 1 554 612,03 грн.

12.10.2022 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 17.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2046/22 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/139/21 та вирішено початок розгляду справи № 908/2046/22 визначити відповідною ухвалою після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації/завершення бойових дій, оточення (блокування) Василівської міської територіальної громади, на території якої знаходяться відповідачі та направлення позивачем копій позовної заяви та доданих до неї документів на адреси відповідачів згідно вимог ГПК України, докази чого надати суду.

Ухвалою суду від 01.12.2023 № 908/2046/22 витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичних осіб - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ).

15.01.2024 від Міністерства соціальної політики України до суду надійшло повідомлення № 825/0/2-24/3 від 11.01.2024 (вх. № 908/08-08/24 від 15.01.2024), в якому зазначено що станом на 09.01.2024 в ЄІБД ВПО інформація про запитуваних осіб відсутня.

Ухвалою від 16.01.2024 підготовче засідання призначено на 14.02.2024 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

Ухвалою від 08.02.2024 клопотання Акціонерного товариства "Таскомбанк" про забезпечення проведення всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою суду від 14.02.2024 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 11.03.2024 на 12 год. 30 хв., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 11.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 01.04.2024 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою суду від 01.04.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 01.05.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд".

У судовому засіданні 01.05.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 01.05.2024 здійснювалось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представники відповідачів - 2, 3 у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення на електронні пошти та розміщення відповідних ухвал суду на офіційному веб-сайті судової влади України. Клопотань про розгляд справи без участі уповноважених представників відповідачів - 2 та 3 або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Запропонованих ухвалами суду відзивів на позовну заяву та доданих до них документів на адресу суду не надіслали.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі обґрунтовуючи тим, що 15.07.2020 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ "Слов`янський Пух Україна" укладено Заяву-договір № ID8290333 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит в сумі 2 000 000,00 грн. із терміном повернення не пізніше 15.07.2023. В забезпечення виконання умов кредитного договору між позивачем та ОСОБА_1 (поручитель/відповідач-2) укладено договір поруки № Т 28.01.2020 I 8881. Також, 15.07.2020 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки №Т 28.01.2020 І 8882. Відповідачем - 1 отримано кошти від позивача та станом 30.09.2022 загальна заборгованість відповідача - 1 за кредитним договором становить суму 1 554 612,03 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 1 248 444,19 грн. та по відсоткам в сумі 306 167,84 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 15, 16, 525, 526, 553, 554, 610, 612, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, Закон України «Про електронний цифровий підпис», позивач просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованості за заявою-договором № ID8290333 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» від 15.07.2020 в загальному розмірі 1 554 612,03 грн.

Представник відповідача - 1 підтримав доводи, вкладені у письмовому відзиві на позовну заяву від 09.02.2024 та посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 зазначив, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом за період із 21 червня 2022 року по 30 вересня 2022 року є безпідставною, оскілки позивач не мав права їх нараховувати після пред`явлення свого Повідомлення-вимоги. Отже, позивач необґрунтовано вимагає стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 120 266,85 грн. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази безпосереднього зарахування на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_3 суми кредиту в розмірі 2 000 000,00 грн., що передбачено пунктом 1.2 Кредитного договору, а тому відповідач вважає позовні вимоги передчасними. На підставі викладеного, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача підтримав позицію, викладену у письмовій відповіді на відзив від 29.02.2024 пояснивши, що із Виписки по особовим рахункам клієнта ТОВ «СЛОВ`ЯНСЬКИЙ ПУХ УКРАЇНИ» ЄДРПОУ 31964537 за період з 15.07.2020 р. по 30.09.2022 р. (що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства), вбачається, що Банк 15.07.2020 року провів платіж на суму 2 000 000,00 грн., № док. 632441620 на рахунок № НОМЕР_3 , призначення: перерахування коштів зг. Кредитної угоди № ID8290333 від 15.07.2020 ТОВ СЛОВ`ЯНСЬКИЙ ПУХ УКРАЇНА», без ПДВ, тобто відображено підтвердження видачі Банком кредитних коштів. Отже, виписки по особовим рахункам Позичальника, що надані АТ «ТАСКОМБАНК» на підтвердження заявлених вимог в позовній заяві підтверджують факт виконання Банком зобов`язань із видачі кредитних коштів Відповідачу - 1. Позивач зазначив, що умови Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (зокрема Графіком погашення кредиту) строки не повернуті. Як наслідок, станом на 30.09.2022 року заборгованість Позичальника за кредитним договором, становить 1554612,03 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 1248444,19 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 306167,84 грн., що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками, які наявні в матеріалах справи. Відповідно до умов кредитного договору Банк надіслав на адресу відповідачів повідомлення-вимогу від 16.06.2022, якою повідомив Відповідачів про наявність заборгованості за кредитним договором та про її дострокове погашення. Зазначеною вимогою АТ «ТАСКОМБАНК» встановив строк для погашення заборгованості по кредитному договору, а саме 30 календарних днів з дня направлення повідомлення-вимоги. Строк для добровільного виконання зобов`язання сплив 21.07.2022 року. Однак, зазначені порушення не були усунені, а заборгованість так і не була погашена. Таким чином, Позичальником було порушено умови кредитного договору, в т.ч. п.п. 1.1., 2.5., 3.1. Кредитного договору. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача також підтримав позицію, викладену у запереченнях на відповідь на відзив від 08.03.2024 зазначивши, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом за період із 21 червня 2022 року по 30 вересня 2022 року є безпідставною, адже Позивач не мав права їх нараховувати після пред`явлення свого Повідомлення-вимоги. Крім того, вважає, що позивач протиправно в односторонньому порядку списав із рахунку відповідача пеню за кредитним договором у загальному розмірі 3 934,01 грн. за період із 22 грудня 2020 року по 01 лютого 2022 року, під час якого на всій території України діяв карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України. На підставі викладеного, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача з урахування письмових додаткових пояснень від 29.03.2024 зазначив, що ухвалою суду від 11.03.2024 у справі №908/2046/22 запропоновано позивачу надати суду детальний акт звіряння розрахунків за кредитним договором № ID8290333 від 15.07.2020. АТ «ТАСКОМБАНК» не може зв`язатися із Відповідачем - 1, оскільки останній перебуває на окупованій території де ведуться активні бойові дії, для підписання актів звіряння розрахунків, а представник Відповідача-1 не уповноважений на підписання таких актів. Акт звірки може відображати стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Отже, в разі не згоди Боржника із розрахунками заборгованості наданими Кредитором, Боржник повинен подати до суду контррозрахунок заборгованості, чого а ні представником Боржника, а ні самим Боржником, не було зроблено, та такий відсутній в матеріалах справи.

Представники відповідачів - 2 та 3 у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце призначених судових засідань повідомлені належним чином шляхом направлення відповідних ухвал суду на адреси електронної пошти відповідачів - 2, 3 та розміщення тексту ухвали суду від 14.02.2024 на офіційному веб-сайті «Судова влада України» в мережі Інтернет. Клопотань про розгляд справи без участі уповноважених представників відповідачів - 2, 3 або про відкладення розгляду справи від відповідачів на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Станом на 01.05.2024 відповідачі - 2, 3 запропоновані ухвалою суду від 16.01.2024 письмові відзиви на позовну заяву та додані до них документи, на адресу суду не надіслали отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши представників позивача та відповідача - 1, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2020 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОВ`ЯНСЬКИЙ ПУХ Україна» укладено Заяву - договір № ID8290333 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") (надалі - «Кредитний договір»), відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 2000000,00 грн. із терміном повернення не пізніше 15.07.2023 р., а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов Кредитного договору.

Цільове використання кредиту відповідно до п. 1.2. Кредитного договору - на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.

Відповідно до Заяви-договору від 06.07.2020 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів, Клієнт (Відповідач-1) підтвердив свою обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно запропонованих Банком умов надання зазначених банківських послуг (в т.ч. кредитних) та надав відповідну згоду, що засвідчив власним підписом 06.07.2020.

Таким чином, до відома клієнта протягом всього періоду обслуговування в АТ «ТАСКОМБАНК» регулярно доводилась вся необхідна інформація про банківські послуги та, зокрема, зміст Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», до яких Позичальник приєднався шляхом укладення вищенаведеної Заяви-договору.

Згідно з п. 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк «ТАС24/БІЗНЕС», або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляд електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через веріфікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Отже, 15.07.2020 відповідач - 1 скористався своїм правом та на підставі Закону України «Про електронний цифровий підпис» вчинив правочин, підписавши Заяву - договір №ID8290333 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату.

В забезпечення виконання умов Заяви - договору № ID8290333, 15.07.2020 р. між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір поруки № Т 28.01.2020 І 8881, у відповідності до умов якого ОСОБА_3 зобов`язався відповідати перед Кредитором - АТ «ТАСКОМБАНК» - на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОВ`ЯНСЬКИЙ ПУХ Україна» зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Кредитного договору, що укладений між Кредитором - АТ «ТАСКОМБАНК» та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОВ`ЯНСЬКИЙ ПУХ Україна», зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Отже, ОСОБА_3 15.07.2020, також скористався своїм правом та на підставі Закону України «Про електронний цифровий підпис» вчинив правочин, підписавши Договір поруки №Т 28.01.2020 І 8881 електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату.

Також 15.07.2020 між АТ «ТАСКОМБАНК», та ОСОБА_2 укладено Договір поруки №Т 28.01.2020 І 8882, у відповідності до умов якого Поручитель - ОСОБА_2 , зобов`язався відповідати перед Кредитором - на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОВ`ЯНСЬКИЙ ПУХ Україна» зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Кредитного договору, що укладений між Кредитором та боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Отже, Поручитель - ОСОБА_2 , 15.07.2020 також скористався своїм правом та на підставі Закону України «Про електронний цифровий підпис» вчинив правочин, підписавши Договір поруки № Т 28.01.2020 І 8882 електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату.

Судом встановлено, що відповідачем-1 отримано кошти у передбачений Кредитним договором спосіб - шляхом перерахування на відповідний рахунок, зазначений в Кредитному договорі (п. 1.2) та Заяві, що підтверджується відповідною Випискою по особовому рахунку Відповідача-1 № НОМЕР_4 , з якої вбачається, що по особовому рахунку клієнта ТОВ «СЛОВ`ЯНСЬКИЙ ПУХ УКРАЇНИ» ЄДРПОУ 31964537 за період з 15.07.2020 по 30.09.2022 Банк 15.07.2020 року здійснив в платіж на суму 2 000 000,00 грн., № док. 632441620, призначення: перерахування коштів зг. Кредитної угоди №ID8290333 від 15.07.2020 ТОВ СЛОВ`ЯНСЬКИЙ ПУХ УКРАЇНА», без ПДВ.

Таким чином, позивач, як Кредитодавець, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

Однак, Відповідачем - 1 умови вищезазначеного Кредитного договору не виконані, кредитні кошти у встановлені договором, зокрема Графіком погашення кредиту, строки не повернуті.

Отже, згідно Виписок по особовим рахункам Відповідача-1 за період з 15.07.2020 по 30.09.2022 та відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору вбачається, що станом на 30.09.2022 року заборгованість Позичальника - Відповідача - 1 за Кредитним договором, становить 1 554 612,03 грн., а саме:

- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 1 248 444,19 грн.;

- заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 306 167,84 грн.

Відповідно до п. 18.2.1.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», Сторони домовились, що згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим розділом Правил, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення зобов`язання, має право змінити умови користування Кредитом, встановивши інший строк його повернення.

При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати повернення Кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банкінг "ТАС24|БІЗНЕС", sms- повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за Кредитом у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надіслав на адресу Відповідачів повідомлення-вимогу від 16.06.2022 за вих. №8902/70.1, якою повідомив Відповідачів про наявність заборгованості за кредитним договором та про її дострокове погашення. Факт направлення вказаного повідомлення підтверджується описами вкладення у цінні листи від 20.06.2022, поштовими накладними та фіскальними чеками від 20.02.2022.

Зазначеною вимогою АТ «ТАСКОМБАНК» встановив строк для погашення заборгованості по Кредитному договору, а саме 30 календарних днів з дня направлення повідомлення-вимоги.

Отже, строк для добровільного виконання зобов`язання сплив - 21.07.2022 року.

Однак, відповіді позивач від відповідачів не отримав, заборгованість за кредитним договором відповідачами не сплачені.

Таким чином, Банк зазначає, що Позичальником порушено умови Кредитного договору, в т.ч. п.п. 1.1., 2.5., 3.1. Кредитного договору, а також норми чинного законодавства, у зв`язку з чим позивач звернувся з цим позовом до суду.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, заслухавши представників позивача та відповідача -1, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ГК України).

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що відповідачами - 1, 2 та 3 належних та допустимих доказів повернення кредитних коштів в сумі 1 248 444,19 грн. за Заявою - договором № ID8290333 від 15.07.2020 в повному обсязі або частково суду не надали, а отже суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього

Кодексу.Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року в у справі №910/4518/16 зазначено наступне:

«…84. Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

85. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

86. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

87. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця…

…91. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України…».

З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2022 року Позивач скористався наданим йому приписами статті 1050 ЦК України та положеннями Кредитного договору правом вимоги до Відповідача про дострокове погашення кредиту за Кредитним договором, направивши Повідомлення-вимогу від 16.06.2022 року за вих. №8902/70.1, у якій АТ «ТАСКОМБАНК» встановив строк для погашення заборгованості по Кредитному договору, а саме 30 календарних днів з дня направлення повідомлення-вимоги.

Таким чином, строк для добровільного виконання зобов`язання сплив - 21.07.2022 року.

З розрахунку процентів, наданих позивачем до матеріалів справи вбачається, що заборгованість по відсотках розрахована за період з 15.07.2020 по 30.09.2022 та станом на 30.09.2022 становить суму 306 167,84 грн.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами відповідача - 1 та зазначає, що позовна вимога про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом за період із 21 червня 2022 року по 30 вересня 2022 року на суму 120 266,85 грн. є безпідставною, оскільки позивач не мав права їх нараховувати після пред`явлення 20.06.2022 Повідомлення-вимоги.

Крім того, відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Господарського кодексу України (надалі - «ГК України») у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

З Виписки по особовому рахунку ТОВ «Слов`янський Пух Україна» за період з 15.07.2020 по 03.10.2022 вбачається, що позивач списав із рахунку відповідача -1 пеню за кредитним договором за період із 22.12.2020 року по 01.02.2022 року у загальному розмірі 3934,01 грн., тобто під час якого на всій території України діяв карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України.

Крім того, списані позивачем кошти в сумі 3 934,01 грн. згідно пункту 18.2.4.6 Кредитного договору (Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»)) повинні бути спрямовані Банком на погашення прострочених процентів, а не пені за Кредитним договором, нарахування якої заборонено законом (пунктом 8 Прикінцевих положень ГК України).

Таким чином, суд дійшов висновку, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми в розмірі 3 934,01 грн. відмовити, оскільки вказана сума повинна бути зарахована позивачем на погашення процентів.

Отже, суд вважає за можливе позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за процентами за користування кредитом задовольнити частково в сумі 181 996,98 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів - 1, 2 та 3 заборгованості за Заявою - договором № ID8290333 від 15.07.2020 на загальну суму 1 430 441,17 грн. з яких: заборгованість зі сплати тіла кредиту в сумі 1 248 444,19 грн., заборгованість по відсоткам за період з 15.07.2020 по 20.06.2022 в сумі 181 996,98 грн.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янський Пух Україна" (вул. Богдана Хмельницького, буд. 3, м. Василівка, Запорізька область, 71600; код ЄДРПОУ 31964537), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за Заявкою - договором №ID8290333 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» від 15.07.2020 зі сплати тіла кредиту в сумі 1 248 444 (один мільйон двісті сорок вісім тисяч чотириста сорок чотири) грн. 19 коп. та відсотків в сумі 181 996 (сто вісімдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 98 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янський Пух Україна" (вул. Богдана Хмельницького, буд. 3, м. Василівка, Запорізька область, 71600; код ЄДРПОУ 31964537) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 09806443) витрати по сплаті судового збору в сумі 7 152 (сім тисяч сто п`ятдесят дві) грн. 20 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 09806443) витрати по сплаті судового збору в сумі 7 152 (сім тисяч сто п`ятдесят дві) грн. 20 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 09806443) витрати по сплаті судового збору в сумі 7 152 (сім тисяч сто п`ятдесят дві) грн. 20 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 13.05.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.