Постанова

від 24.05.2024 по справі 350/1501/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 350/1501/22 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвського В.Є.

Провадження № 22-ц/811/3708/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові в залі суду цивільну справуза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Служби у справах дітей Снятинської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дітей,-

в с т а н о в и в:

В грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи Служби у справах дітей Снятинської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дітей.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 листопада 2023 року цивільну справу № 350/1501/22 (номер провадження 2/450/1757/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Служби у справах дітей Снятинської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дітей повернуто до Франківського районного суду м. Львова як помилково скеровану.

Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною та необґрунтованою, такою що підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права. Покликається на те, що відповідач прописана в с. Липники пустомитівського району Львівської області, а відтак підсудна Пустомитівському районному суду Львівської області.

Просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу,розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Справа, відповідно до вимог ст. ст. 274, 368, 369 ЦПК України розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК Україниу разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічноз`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що цивільна справа прийнята Франківським районним судом м. Львова до свого провадження з додержанням правил підсудності відповідно до ухвали Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2023 року, оскільки місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 .

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2023 року цивільну справу № 350/1501/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Служби у справах дітей Снятинської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дітей скеровано за підсудністю до Франківського районного суду м. Львова на підставі відповіді Управління ДМС у Львівській області від 05 січня 2023 року, згідно якої місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано з 06 вересня 2017 року за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18 травня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі № 350/1501/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Служби у справах дітей Снятинської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дітей та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 13 вересня 2023 року цивільну справу № 350/1501/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Служби у справах дітей Снятинської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дітей скеровано до Пустомитівського районного суду Львівської області на підставі відповіді Управління ДМС у Львівській області від 16 червня 2023 року, згідно якої місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано з 03 березня 2023 року за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до частини другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Статтею 28 ЦПК України визначено випадки підсудності справ за вибором позивача (альтернативна підсудність).

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (стаття 32 ЦПК України).

Результат аналізу наведених норм права дає підстави для висновку, що повернення справи, яка передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, не передбачено процесуальним законом, оскільки така справа повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (частина друга статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У частині другій статті 18 ЦПК України вказано, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

З огляду на те, що ухвала Франківського районного суду м. Львова від 13 вересня 2023 року про передачу справи на розгляд до Пустомитівського районного суду Львівської області

не скасована, тобто вважається такою, що набрала чинності, а відтак є обов`язковою до виконання, колегія суддів приходить до висновку, що Пустомитівський районний суд Львівської області наведеного не врахував, та помилково повернув справу до Франківського районного суду м. Львова, що з огляду на законодавчу заборону спорів про підсудність, є невірним.

Отже, відповідні доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Згідно зпунктом 6частини першоїстатті 374ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами дляскасування ухвалисуду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справі,і направленнясправи дляпродовження розглядудо судупершої інстанціїє: 1)неповне з`ясуваннясудом обставин,що маютьзначення длясправи; 2)недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївважає встановленими; 3)невідповідність висновківсуду обставинамсправи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (стаття 379 ЦПК України).

Оскільки під час вирішення питання про повернення позовної заяви місцевим судом допущено порушення норм процесуального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, а не судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. ст.376, 379, 381- 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу задовольнити.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 листопада 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 24.05.2024 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.