Ухвала

від 20.05.2024 по справі 758/377/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/377/24

У Х В А Л А

20 травня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023102070000275 від 07.09.2023,

ВСТАНОВИВ:

прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №42023102070000275 від 07.09.2023, а саме на мобільний телефон «One Plus», чорного кольору, який належить ОСОБА_5 , який вилучений в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання його автор зазначив, що вказане кримінальне провадження розслідується слідчими СВ Подільським УП ГУНП у м. Києві за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Зазначає, що до Подільської окружної прокуратури м. Києва надійшли матеріали аудиторського звіту державного фінансового аудиту виконання Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) бюджетних програм «Утримання та розвиток мостів/шляхопроводів» (КПКВК МБ 1917441), «Утримання та розвиток інших об`єктів транспортної інфраструктури» (КПКВК МБ 1917442), «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок коштів місцевого бюджету» (КПКВК МБ 1917461), «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок субвенції з державного бюджету» (КПКВК МБ 1917462), «Інша діяльність у сфері дорожнього господарства» (КПКВК МБ 1917470), «Керівництво і управління у відповідній сфері у містах (місті Києві), селищах, селах, територіальних громадах» (КПКВК МБ 1910160) за період з 01 січня 2019 по 31 грудня 2022, за результатами якого виявлені ознаки розтрати чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою.

Установлено, що Департамент транспорту відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль та координацію діяльності 26 підприємств, установ, організацій територіальної громади м. Києва, підпорядкованих Департаменту, зокрема КП «Київтранспарксервіс».

Аудитом встановлено, що Київською міською радою у період з 2019 по 2022 вилучено 13 паркувальних майданчиків (1425 маш.місць), закріплених за КП «Київтранспарксервіс», у тому числі для експлуатації та обслуговування автостоянок (6 майданчиків на 1 214 маш.місць), що як наслідок призвело до недоотримання (втрати) КП «Київтранспарксервіс» доходів на суму понад 6,6 млн грн.

За результатом проведення аудиту встановлено, що Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 №930/1591 «Про вдосконалення паркування автотранспорту в місті Києві» єдиним оператором з паркування транспортних засобів у місті Києві визначено КП «Київтранспарксервіс».

КП «Київтранспарксервіс» провадить господарську діяльність виключно на спеціально обладнаних паркувальних майданчиках, закріплених за ним згідно з таблицею №1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (зі змінами), та на відведених майданчиках для платного паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах міста Києва згідно з переліком, затвердженим наказом Департаменту транспорту від 25.03.2021 № Н-67 (зі змінами).

Виконуючи функцію оператора з паркування транспортних засобів, КП «Київтранспарксервіс» має перераховувати 60 відсотків від отриманих за послуги з паркування коштів до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва. Плата в розмірі 60 відсотків встановлюється щорічно у бюджеті міста Києва.

Відведені майданчики для паркування, які закріплені за КП «Київтранспарксервіс» наказом Департаменту транспорту від 25.03.2021 № Н-67 (зі змінами) можуть виключатися з переліку місць платного паркування безпосередньо Департаментом або за поданням КП «Київтранспарксервіс» наказом директора Департаменту у разі наявності відповідного обґрунтування.

Так, Київською міською радою у період з 2019 по 2022 на користь третіх осіб були прийняті рішення щодо виключення з переліку 13 паркувальних майданчиків на 1425 маш.місць, закріплених за КП «Київтранспарксервіс».

Із загальної кількості переданих паркувальних майданчиків (13), шість паркувальних майданчиків на 1 214 парко-місць рішеннями КМР відведено на користь третіх осіб для експлуатації та обслуговування автостоянок, тобто надання таких самих послуг паркування, як надавав КП «Київтранспарксервіс».

З урахуванням місць безоплатного паркування, внаслідок відведення відповідних майданчиків для паркування на користь третіх осіб - КП «Київтранспарксервіс» втрачено понад 6,6 млн. грн, що є втраченими можливостями КП «Київтранспарксервіс», відповідно - бюджетом міста Києва орієнтовно недоотриманно 4,01 млн грн (60% від загальної суми), оскільки грошові кошти за послуги паркування надходять не в міський бюджет Києва, а на рахунки третіх осіб.

Також, аудитом встановлено, що КП «Київтранспарксервіс», у період з 2019 по 2022 не забезпечив розробку, затвердження та погодження схем організації дорожнього руху на 1 367 паркувальних майданчиках, на яких експлуатується 33 248 маш.- місць, що негативно вплинуло на розвиток паркувального простору міста. Внаслідок недостатньої та неякісної організації процесу підготовки для експлуатації спеціально обладнаних майданчиків (зволікання з розробкою, погодженням та затвердженням схем ОДР, невирішення спірних земельно-майнових питань, непроведения аукціонів тощо) майже 60% закріплених за КП «Київтранспарксервіс» паркувальних майданчиків протягом 2019-2022 не використовувалось, в результаті чого втрачено КП «Київтранспарксервіс» орієнтовно 421,7 млн грн. та є його втраченими вигодами, відповідно, бюджетом міста Києва - 253,0 млн грн.

Крім того, через брак управлінських рішень не забезпечено належне зберігання придбаного обладнання (роторної парковки), що, як наслідок призвело до пошкодження силових агрегатів, елементів та конструкцій роторної парковки, унеможливлення подальшої її встановлення (використання) без додаткових витрат на відновлення її технічного стану до придатного з можливістю гарантійного (безкоштовного) обслуговування (ремонту), що свідчить про неефективне використання коштів міського бюджету на суму 3,6 млн грн.

Департаментом транспорту, як головним розпорядником бюджетних коштів та Замовником з придбання товару у 2017 році коштом міського бюджету було придбано підіймально-транспортувальне обладнання (роторну парковку) без попереднього визначення (не узгодження) місця її встановлення (монтажу), що як наслідок призвело до неможливості визначення місця її монтажу, установки та використання за призначенням. Водночас не використання (не введення в експлуатацію) роторної парковки упродовж 2017- 2023 років (понад 5 років) призвело до упущеної вигоди від надходження плати за можливість одночасного паркування 10 автомобілів на суму понад 1,2 млн грн та негативно вплинуло на розвиток паркувального простору в місті Києві.

Так, Департамент транспорту уклав з ТОВ «Парк Матік» (ЄДРПОУ 35965445) (далі - Постачальник) договір від 06.04.2017 №1/04-2017 на постачання роторної парковки (місткість парковки -10 автомобілів) вартістю 3.6 млн грн з ПДВ, місце поставки - вул. Хрещатик, буд. 36 у м. Києві.

Додатковою угодою від 03.08.2017 № 2 до цього договору місце поставки змінено та визначено - вул. Набережно-Лугова, у м. Києві.

Пунктом 2.5 цього договору визначено, що Постачальник гарантує якість та надійність товару, що постачається, за умови проведення кваліфікованого планового-технічного обслуговування обладнання за умови дотримання Покупцем умов зберігання та експлуатації товару від двох до п`ятнадцяти років в залежності від категорії (виду) вузлів та агрегатів.

Приймання-передача роторної парковки проведено 04 серпня 2017 року, про що складено Акт приймання-передачі товару від 04 серпня 2017 року. Прийняття роторної парковки відбувалось в присутності першого заступника директора Департаменту ОСОБА_6 , заступника начальника управління розвитку транспортної інфраструктури - начальника відділу розвитку транспортної інфраструктури ОСОБА_7 , виконувача обов`язків КП «Київтранспарксервіс» ОСОБА_8 та заступника директора з розвитку та фінансових питань КП «Київтранспарксервіс» ОСОБА_9 .

Станом на 11.04.2023 роторна парковка перебуває на балансі КП «Київтранспарксервіс».

Також листом ТОВ «Парк Матік» від 16.09.2021 № 15-09 повідомлено, що орієнтовний розрахунок вартості встановлення роторної парковки складе від 1,4 млн грн. до 1,7 млн грн. з ПДВ. У зазначену вартість включено геодезичні та геологічні дослідження передбачуваної ділянки, проектно-технічне обстеження майданчика, архітектурно-планувальні рішення, конструкторський розділ, будівельні роботи, монтаж обладнання, запуск, налагодження та сертифікація. Враховуючи зазначене, роторна парковка (тип Ротор-DFPRPIOHV для 10 авто класу SUV, серійний номер JL 170415РСХ290) вартістю 3.6 млн грн., яка була закріплена на правах господарського відання за КП «Київтранспарксервіс», протягом тривалого періоду не була змонтована та не використовується у виробничій діяльності та не приносить очікуваних економічних вигід Підприємству.

Тобто, Департаментом транспорту, як головним розпорядником бюджетних коштів та Замовником з придбання товару у 2017 коштом міського бюджету було придбано підйомно-транспортувальне обладнання (роторну парковку) вартістю 3,6 млн грн. без попереднього визначення місця її встановлення (монтажу), що як наслідок терміном понад 5 років призвело до неможливості визначення місця її монтажу, установки та використання за призначенням. Зважаючи на викладене, через брак управлінських рішень Департаментом транспорту, як головним розпорядником бюджетних коштів не забезпечено належне зберігання придбаного обладнання (роторної парковки), що, як наслідок призвело до пошкодження силових агрегатів, елементів та конструкцій роторної парковки, унеможливлення подальшого її встановлення (використання) без додаткових витрат на відновлення її технічного стану до придатного з можливістю гарантійного (безкоштовного) обслуговування (ремонту), що свідчить про неефективне використання коштів міського бюджету на суму 3,6 млн грн. Водночас не використання (не введення в експлуатацію) роторної парковки упродовж 2017-2023 років (понад 5 років) призвело до упущеної вигоди від надходження плати за можливість одночасного паркування 10 автомобілів на суму понад 1,2 млн. грн. та негативно вплинуло на розвиток маркувального простору вмісті Києві.

У ході здійснення досудового розслідування з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знарядь кримінального правопорушення 10.01.2024 в період часу з 07:39 по 08:16, за адресою АДРЕСА_1 проведено обшук у помешканні ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон чорного кольору марки : «One Plus», у чохлі з матеріалу схожого на силікон чорного кольору.

Постановою слідчого від 10.01.2024 зазначене вилучене майно було визнано речовим доказом, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Посилаючись на зазначені обставини та з метою збереження речових доказів, просив накласти арешт на мобільний телефон «One Plus», чорного кольору, який належить ОСОБА_5 та який було вилучено в ході обшуку 10.01.24 за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання останнього.

Автор клопотання у судовому засіданні клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити.

Представник власника майна у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, зазначивши зокрема, що у накладенні арешту немає потреби, оскільки такий телефон містить лише інформацію особистого характеру. Крім того, ОСОБА_5 був призначений на посаду заступника директора з безпеки апарату управління КП «Київтранспарксервіс» з 20.03.2023, а з 18.07.2023 ОСОБА_5 виконує обов`язки директора КП «Київтранспарксервіс», а період вчинення кримінального правопорушення з 2019 по 2022. Повідомлення про підозру ОСОБА_5 не оголошувалося та у даному кримінальному провадженні його не допитували. Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Дослідивши доводи клопотання слідчий суддя дійшов до такого.

Арешт майна є одним заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду (ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

За приписами ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч.1 ст.170 КПК).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК).

Метою арешту, згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК, є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є речовими доказами, тобто матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Майно, вилучене під час проведення обшуку вважається тимчасово вилученим майном (ч. 2 ст. 168 КПК).

З`ясовано, що слідчими СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023102070000275 від 07.09.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 01.01.2024 надано дозвіл на проведення вищевказаного обшуку.

10.01.2024 з 07 год. 39 хв. по 08 год. 16 хв., на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено мобільний телефон «One Plus», чорного кольору, який належить ОСОБА_5 , поміщений до сейф-пакету INZ2014846.

Слідчим Подільського УП ГУНП в м. Києві 10.01.2024 винесено постанову про визнання вищевказаного майна речовим доказом, оскільки відповідає критеріям передбаченим у ст. 98 КПК України.

16.01.2024 прокурором винесено постанову про призначення у кримінальному провадженні №42023102070000275 від 07.09.2023 комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи. Супровідним листом скеровано на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (арк.спр.126).

Оскільки майно вилучено під час обшуку 10.01.2024, а клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано на адресу суду 11.01.2024, отже подано в межах строку, встановленого ч.5 ст.171 КПК.

Матеріалами клопотання доведено, що майно на яке слідчий просить накласти арешт може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому з метою його збереження, тобто запобігання спробам його приховування, знищення тощо, наявні підстави для накладення на нього арешту.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Отже, клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023102070000275 від 07.09.2023 - задовольнити.

Накласти арешт на вилучений в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , мобільний телефон «One Plus», чорного кольору, який належить ОСОБА_5 , заборонивши користування та розпорядження вказаним майном.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1